Жак Йонгелінк ( фр. Jacques Jonghelinck 21 жовтня, 1530, Антверпен — 31 травня, 1606, Антверпен), скульптор і медальєр з Південних Нідерландів доби маньєризму і раннього бароко. Працював у Фландрії, Італії і Іспанії.
| Жак Йонгелінк | |
|---|---|
| нід. Jacques Jonghelinck | |
|
| |
| При народженні | нід. Jacques Jonghelinck |
| Народження | 21 жовтня 1530 Антверпен |
| Смерть | 31 травня 1606 (75 років) |
| Антверпен | |
| Національність | фламандець |
| Країна | Бельгія (Фландрія) |
| Жанр | скульптура, надгробок, портрет, |
| Навчання | в Антверпені |
| Діяльність | скульптор, медальєр, brazier |
| Напрямок | маньєризм, раннє бароко |
| Покровитель | кардинал Гранвела, король Філіп ІІ |
| Вплив | Бенвенуто Челліні, Леоне Леоні, Мартен де Вос |
| Брати, сестри | Nicolaes Jonghelinckd |
| | |
| Жак Йонгелінк у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився в місті Антверпен. Його батько працював на монетному дворі. Батьки - Петер Йонгелінк та Анна Грамайе. В родині був ще молодший син Ніколас Йонгелінк.
Первісні художні навички здобув під керівництвом батька. Створив подорож до Італії, де удосконалював майстерність під керівництвом скульптора Леоне Леоні в місті Мілан в період 1552-1553 рр. Ймовірно 1553 року повернувся до Нідерландів.
Серед перших значних замов 1558 р.- облаштування надгробка Карла Сміливого, керівництво роботами і золочення фігури. Справа золочення в ті часи була небезпечною, позаяк використовували розчин золота у ртуті. Під час золочення три помічники отруїлися і померли, а дехто став інвалідом. Отруєння парою ртуті мав і Йонгелінк. З 1559 року його узяла на службу тітка іспанського короля Маргарита Пармська, першим радником котрої був Гранвелла.
Шлюб Редагувати
Як скульптор і ливарник, що закінчив навчання і створив освітню подорож, мав право на шлюб. Узяв шлюб із пані Францискою ван дер Югт. Подружжя перебралось на житло у місто Брюссель, де придбали власний будинок 1561 року. В родині було двоє дітей - Каспар та Анна.
Перший впливовий покровитель Редагувати
Будинок родини був розташований неподалік від казарми стрільців Ізабелли та палацу священика Гранвелли, майбітнього кардинала. Гранвелла прознав про майстра, що стажувався в Мілані і запросив його до себе на службу. Жак Йонгелінк отримав впливового покровителя і облаштував в садибі Гранвелли власну майстерню.
Зрілі роки Редагувати
Мав авторитет в зрілі роки. Про майстра знав король Швеції Ерик XIV і запросив скульптора на працю у Стокгольм. Йонгелінк ввічливо відмовився, бо мав намір створити власну кар'єру на батьківщині. Надії здійснилися і він тримав замову на створення садово-паркових скульптур в старовинному палацовому комплескі на Холодній горі (палацово-парковий ансамбль Куленбург). Для палацового саду Йонгелінк створив скульптури Купідона, Нептуна, Бахуса верхи на бочці з вином і алегоричні скульптури «Сім планет» (до 1570 р.)
Праця на монетному дворі в Антверпені Редагувати
В Антверпені помер контролер монетного двору, що був конкурентом Жака Йонгелінка. Його запросили на працю в монетний двір і він повернувся до Антверпена (грудень 1572 року). Посада на монетному дворі увірвала його працю як скульптора. Родина оселилась в Антверпені в домі, відомому як Йонгелінкгоф (двір Йонгелінка). Нове помешкання родини прикрасили декором, що створив скульптор Корнеліс де Врінд (1514—1575).
Монумент герцогу Альба з алегорією (Знищення єресі) Редагувати
Не секрет, що італійські митці доби відродження обслуговували князівські двори, володарі котрих відрізнялись жостокістю і злочинами. Майстри нової стилістики маньєризму і бароко були вимушені також обслуговувати реакціонерів з королівських і князівських родин.
Герцог Альба прибув у Нідерланди з завданням короля Іспанії придушити повстання потестантів в Південних Нідерландах. Про несамовиту жорстокість герцога знали і з країни емігрувало близько 100000 осіб, бо розпочалися убивства, спалення живцем на вогнищі і конфіскації майна на користь іспанського короля... Каральна операція в самому Антверпені мала наслідком убивство 2500 мешканців міста і пожежу в мирний період.
Аби увічнити перемогу над покараним містом, герцог Альба замовив власний монумент, котрий під примусом створив Жак Йонгелінк. Герцог у повний зріст стояв біля поваленої алегоричної фігури Єресі з двома потворними обличчями. Неприпустима пишніть момумента була такою, що на це зреагував навіть іспанський король Філіп ІІ, підозрілий і не дозволявший помітного підвищення авторитету власних підлеглих. За наказом короля монумент герцогу був зруйнований. Це не перешкодило нагородити герцога значною грошовою сумою...
Смерть і поховання Редагувати
Жак Йонгелінк помер у 1606 році. Поховання відбулося в склепі церкві Св. Андрія в Антверпені, де були поховані і його батьки.
Вибрані твори Редагувати
- Надгробок Карла Сміливого, 1557 р., бронза, золочення, чорний мармур Брюгге, церква Борородиці
- Медаль, принцеса «Маргарита Пармська», намісниця короля Філіпа ІІ у Нівденних Нідерландах, 1556 р.
- Медаль, «Кардинал Гранвелла», 1555 р., Палац витончених мистецтв (Лілль), Франція
- Медаль, «Філіп де Монморансі, граф Горн», 1566 р., Державний музей (Амстердам)
- Медаль, «Вігіліус Зюйкем», 1568 р. Палац витончених мистецтв (Лілль), Франція
- скульптура «Купідон» (втрачена)
- скульптура «Нептун» (втрачена)
- Алегоричні скульптури «Сім планет», Королівський палац (Мадрид)
- Погруддя герцога Альба, 1571 р., Колекція Фріка, США
- Король Філіп ІІ, погруддя, 1571 р., Національний музей Прадо
- «Покарання мешканців Антверпена іспанцями 1577 р.», плакета, бл. 1580 р., Музей Вікторії й Альберта
- «Бахус верхи на діжці вина», фонтанна скульптура, Аранхуес, парк біля палацу
- Монумент герцогу Альба у Антверпені з алегорією (Знищення єресі)
Галерея обраних творів Редагувати
Джерела і посилання Редагувати
- http://collections.vam.ac.uk/item/O111842/the-spanish-fury-at-antwerp-relief-jonghelinck-jacques-de/ [ 4 травня 2015 у Wayback Machine.]
- https://www.museodelprado.es/enciclopedia/enciclopedia-on-line/voz/jonghelinck-jacques/ [ 4 травня 2015 у Wayback Machine.] (довідкова біографія на сайті Прадо)
Примітки Редагувати
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2004.
- ↑ . Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жак Йонгелінк