Антоніс Мор (Антоніс Мор ван Дасхорст нід. Anthonis Mor van Dashorst, англ. Anthonis Mor, італ. Antonio Moro, 1517/1520, Утрехт — 1576/1577, Антверпен) — художник з Нідерландів 16 століття. Займався релігійним живописом, але відомий як талановитий портретист 16 ст. в різних країнах Західної Європи. Більше відомий під італізованим прізвищем Антоніо Моро.
| Антоніс Мор | |
|---|---|
| Anthonis Vor van Dashorst | |
| | |
| При народженні | Антоніс Мор ван Дасхорст |
| Народження | між 1517 і 1520 Утрехт |
| Смерть | 1576 або 1577 |
| Антверпен | |
| Національність | нідерландець |
| Країна | Нідерланди |
| Жанр | портрет |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | Відродження |
| Покровитель | кардинал Гранвелла |
| Вплив на | художників Іспанії, Німеччина та Нідерландів |
| Член | Антверпенська гільдія святого Луки[d] |
| Твори | релігійні композиції, портрети |
| | |
| Антоніс Мор у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Точних відомостей про народження не збереглося. Вважається, що народився в місті Утрехт між 1517 та 1520 роками.
Дещо про Скореля Редагувати
Навчався у художника Яна ван Скореля. Вважають, що Скорель один з перших майстрів Нідерландів, що зрозумів важливість і користь навчання в Італії, де була висока, тисячолітня, мистецька культура. Адже в Італії попри всі негаразди зберігалися архітектурні та мистецькі витвори різних епох і народів.
Скорель — особа видатна. Мандрував по Німеччині, Швейцарії, Італії, зробив паломництво в Палестину. Він був знайомим з Альбрехтом Дюрером. 1521 р. папський престол посів утрехтець Адріан VI. Скорель став його придворним живописцем. Папа помер через 2 роки і Скорель покинув Італію. З 1524 р. він в Утрехті. Десь з цієї пори у нього і навчався Мор.
Скорель в мистецтві займав компромісні позиції між живописом Нідерландів і маньєризмом Італії. У 1550 саме Скорель реставрував «Гентській вівтар», відомий твір художників — братів Ейк.
Ймовірно, Скорель брав з собою в Італію і учня Мора.
Мандри Мора Редагувати
1547 р. Мор стає членом гільдії св. Луки в Антверпені. Знайомство з кардиналом Гранвеллою, єпископом Арраським. Починаються мандри Мора.
В Португалії малював портрети королеви Катаріни та її дітей. Працював в Мадриді в Іспанії. В період дипломатичних стосунків королівських родин Іспанії і Англії перебував в Лондоні. За портрет королеви Марії Кривавої одержав винагороди і звання лицаря. І знову столиця Іспанії — Мадрид, королівський двір.
Після робіт при королівському дворі Іспанії повернувся на батьківщину.
Портретист Антоніс Мор Редагувати
В портретах Мора ніяких впливів маньєризму не знаходять. Стиль портретів Мора — суворий, надто реалістичний, репрезентативний. Портрети слугували оздобою палаців і документами доби. Майже нема багатого тла с завісами, палацовими меблями. Але портрети Мора сповнені дрібниць, він любив речі і перли. Й умів добре передавати їх на полотні. Портрет короля Іспанії Філіппа ІІ досі вражає глибоким чорним тлом і розкішшю лицарських обладунків особи. Нечасто, але в його творчості виникають і привітні постаті (Маргарита Пармська), які залюбки створюватимуть майбутні майстри доби бароко.
Спадок майстра портретів Редагувати
Манера живопису Антоніса Мора мала потужний вплив на митців Іспанії. Саме від Мора йде лінія реалістичних портретів, позбавлених компліментів і ідеалізації. Ідеал в творах Мора був, але він ішов від переваг зовнішності самої моделі, помножений на велич та аристократизм.
Майстерність портретів Мора вражала сучасників. Коли про нього призабули, багато з його творів віднесли до пензля Гольбейна.
Автопортрет Мора має галерея Уффіці, де збирають автопортрети видатних митців.
Особливо великим був вплив Мора на портретистів Іспанії: Алонсо Санчеса Коельо, Хуана Пантоху де ла Круса.
Вибрані твори Редагувати
- Автопортрет, Уффіці, Флоренція
- п-т кардинала Гранвелли, Музей історії мистецтв, Відень
- Інфанта (принцеса) Марія Іспанська, Музей Прадо, Мадрид
- Сір Томас Грехем, Амстердам
- п-т Анни Австрійської, королеви Іспанії Музей історії мистецтв, Відень
- Петер Ернст І фон Мансфельд
- фернандо Альварес де Толедо, третій герцог Альба
- п-т Філіпа ІІ, короля Іспанії, Ескоріал
- п-т невідомого з орденом Сант Яго, Будапешт
- п-т Голдсміта, Мауріцхейс, Гаага
- п-т Джованні Баттіста ді Кастальдо, Музей Тіссен-Борнеміса, Мадрид
- «Марія Тюдор, королева Англії, друга дружина Філіпа II», 1554, Музей Прадо, Мадрид
- «Пехерон, блазень графа Бенавенте і герцога Альби», бл. 1560, Музей Прадо, Мадрид
- «Портрет заміжньої дами», 1560—1565, Музей Прадо, Мадрид
- п-т невідомого аристократа з рукавичками, Відень
- п-т Катаріни, королеви Португалії
- п-т Жоао ІІІ, короля Португалії
- п-т Ізабелли де Валуа, королеви Іспанії
- п-т Джейн Дормер
- п-т Жанни Люльє, Безансон
- п-т Мартина де Гуерра і Арагон, Національний музей, Стокгольм
- п-т Веспасіано Гонзага
- п-т невідомого вельможі в жовтому, Москва
- п-т невідомого вельможі в одязі з хутра, Ермітаж, Санкт-Петербург
Галерея вибраних творів Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Никулин Н. Н. «Нидерландсая живопись 15-16 вв. в Эрмитаже», Л, «Аврора», 1972 (рос).
- Пономарёв С."Портреты испанских королей 15-16 вв."