Алесса́ндро Варота́рі за прізвиськом Padovanino (італ. Alessandro Varotari 4 квітня, 1588, Падуя — 20 липня, 1649, Венеція) — італійський художник доби бароко. Представник венеційської школи.
| Алессандро Варотарі | |
|---|---|
| італ. Alessandro Varotari | |
| | |
| графічний портрет Варотарі з книги «Золотий кабінет» | |
| При народженні | італ. Alessandro Varotari |
| Народження | 4 квітня 1588 Падуя |
| Смерть | 20 липня 1649 (61 рік) |
| Венеція | |
| Національність | італієць німецького походження |
| Країна | Венеційська республіка |
| Жанр | релігійні композиції, алегорія, міфічна композиція, портрет |
| Навчання | в майстерні батька, Даріо Варотарі старшого |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | маньєризм (венеційський варіант), раннє бароко |
| Вплив | Тиціан |
| Вчитель | Dario Varotari the Elderd |
| Відомі учні | Pietro Liberid, Giulio Carpionid, Pietro della Vecchiad, Dario Varotari the Youngerd, Bartolommeo Scaligerod, Guilio Carpionid і Lucia Scaligerid |
| Твори | релігійні композиції, алегорія, міфічна композиція, портрет |
| Батько | Dario Varotari the Elderd |
| Брати, сестри | Кьяра Варотарі |
| | |
| Алессандро Варотарі у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Родина мала німецьке походження. Батько майбутнього художника (Даріо Варотарі старший, бл. 1539—1596) був падуанським художником та архітектором. За іншою версією Даріо був дідом Алессандро. Ймовіроно, що перші художні навички син здобув у майстерні батька або діда. В родині була також донька Кьяра Варотарі (1584—1663), що теж стала художницею. Вона допомагала батькові та брату, а сама спеціалізувалась на створені парадних жіночих портретів.
Впливи Тиціана Редагувати
На художню свідомість початківця великий вплив мали картини венеційського художника Тиціана. Для міста Падуя Тиціан виконав картини в Скуола дель Санто, котрі вивчав Алессандро ще не покидаючи рідного міста.
Творчих знахідок Тиціана та його художньої манери Алесандро Варотарі, слабкий у створенні оригінальних композицій та з недостатнім знанням анатомії, дотримуватиметься все життя. Це породило пізніше проблеми з ідентифікацією низки картин, котрі сприймали як продукцію майстерні уславленого Тиціана або навіть його самого.
Серед перших творів Алессандро Варотарі — «Увірування апостола Фоми».
Одруження і переїзд до Венеції Редагувати
1612 року в місті Падуя молодий художник узяв шлюб із сеньйорою Катеріною Меса. В родині був син Даріо Варотарі молодший, що теж став художником.
1614 року Алессандро Варотарі перебрався у Венецію, де вже 1615 року приєднався до місцевої гільдії св. Луки. Працював по замовам релігійних громад міста та як художник-декоратор та портретист. Серед його декоративних творів — плафони на міфологічні теми (плафон для бібліотеки Марчіана та інші).
У місті не прижилась традиція створення фресок, позаяк вони швидко псувались у надто вологому кліматі Венеції. Тому тут всіляко підтримували створення мозаїк та картин олійними фарбами. До створення ескізів до майбутніх мозаїк був залучений і Алессандро Варотарі.
Брав участь у венеційсьому архітектурному конкурсі на проєкт церкви Санта Марія делла Салюта. В конкурсі переміг архітектор Бальдассаре Лонгена. Для втіхи художнику Алессандро Варотарі передали замову на створення одного з вівтарів церкви.
Дві подорожі у Рим Редагувати
Після 1614 року здійснив подорож до Риму. В той період вивчав картини Тиціана в збірках папської столиці. Відомо, що створив копії картин Тиціана «Вакх і Аріадна» та «Вакханалія», котрі згодом потрапили до збірок художньої академії Каррара в місті Бергамо.
Відомості про учнів Редагувати
- П'єтро Лібері (1605—1687)
- Пьєтро делла Векья (1603—1678)
- Джуліо Карпіоні (1613—1678)
- Бартоломео Скалігері (?)
- Син — Даріо Варотарі молодший (?)
Вибрані твори (перелік) Редагувати
- «Увірування апостола Фоми», церква Санта Лючія (Падуя)
- «Мадонна з немовлям», Катедральний собор (Падуя)
- «Христос і грішниця»
- «Диво св. Доменіко»
- «Алегорія», Нац. музей мистецтва Богдана та Варвари Ханенків
- «Концерт», Національна галерея (Лондон)
- «Венера і Амур»
- «Венера, Адоніс та дорослий Амур»
- «Венера і Флора»
- «Леда і лебідь»
- «Самсон і Даліла»
- «Викрадення Європи», Національна Пінакотека, Сієна
- «Викрадення Плутоном Прозерпіни»
- «Зшестя святого Духа на апостолів», церква Санта Марія Делла візітаціоне. Венеція
- «Юдиф з відрубаною головою Олоферна», Музей історії мистецтв, Відень
- «Орфей зачарував музикою диких тварин»
- «Весілля в Кані Галілейській»
- «Три грації і Амури», Ермітаж
- «Вірсавія», Ермітаж
- «Викрадення Амфітріти», Ермітаж
- «Евмен і Роксана», Ермітаж
- «Вакх і Аріадна», копія з Тиціана, Академія Каррара, Бергамо
- «Вакханалія», копія з Тиціана, Академія Каррара, Бергамо
Обрані твори (галерея) Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Giuseppe Pacciarotti, La Pintura Barroca en Italia, Ed. Istmo (2000), ISBN 84-7090-376-4, páginas 258—260.
- http://www.artgate-cariplo.it/collezione-online/page45d.do?link=oln82d.redirect&kcond31d.att3=366 [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.] (біографія фонд Каріпло)
- http://www.lib-art.com/artgallery/152-padovanino.html [ 30 квітня 2017 у Wayback Machine.] (біографія на ліб-арт)