Джованні Бонацца (італ. Giovanni Bonazza 1654, Венеція — 1736, Падуя) — італійський скульптор доби бароко.
| Джованні Бонацца | |
| італ. Giovanni Bonazza | |
«Алегорія вечора», цикл «Перебіг доби», 1717 р. | |
| Ім'я при народженні | італ. Giovanni Bonazza |
|---|---|
| Народився | 1654 Венеція |
| Помер | 30 січня 1736 Падуя |
| Національність | італієць |
| Громадянство | Венеційська республіка |
| Жанр | скульптура |
| Навчання | Джусто Ле Кур та Філіппо Пароді |
| Напрямок | бароко |
| Роки творчості | 1680—1735 |
| Вплив | Філіппо Пароді |
| Працював у містах | Венеція, Тревізо, Падуя |
Життєпис Редагувати
Народився у Венеції. Майстерність скульптора опановував у Джусто Ле Кура (1627—1679) та Філіппо Пароді (1630—1702).
Працював у містах Венеції, Тревізо, Падуї та інших. Мав власну скульптурну майстерню. Приблизно у 1797 р. перебрався до Падуї.
Мав трьох синів, що теж стали скульпторами:
- Франческо Бонацца
- Томмазо Бонацца
- Антоніо Бонацца.
Вибрані твори Редагувати
- скульптури для церкви Санті Джовані е Паоло
- скульптури для церкви Санта Марія Глоріоза деі Фрарі
- скульптури для собору міста Тревізо
- вівтар собору Сан Антоно, Монтаньяна
- скульптури для колегіати, Кандіана
- Декоративні скульптури індіанців, парк вілли Бреда
- Міфологічні скульптури, парк вілли Пізані (Стра)
- Садово-паркова скульптура, алегорії погруддя «Місяці року», (Царське Село (музей-заповідник)), Старий сад
- алегоричні скульптури серії «Перебіг доби» (чотири скульптури — Ніч, Аврора, Полудень, Помираючий День або Вечір), Літній сад у Петербурзі. Алегорія Ночі у вигляді зажуреної жінки-красуні отримала посвяту у вірші російської поетеси Анни Ахматової.
Джерела Редагувати
- Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art. 4, p. 311. New York, Grove, 1996. ISBN 1884446000