www.wikidata.uk-ua.nina.az

Царське Село музей заповідник відомий у Росії й у світі палацово парковий ансамбль нині музейний заклад Розташований у м

Царське Село (музей-заповідник)

Царське Село (музей-заповідник) — відомий у Росії й у світі палацово-парковий ансамбль, нині музейний заклад. Розташований у місті Пушкін та віднесений до складу міської агломерації міста Санкт-Петербург. Має розгалужену мережу стародавніх парків, павільйонів, палаців та службових приміщень. Належить до найкращих палацово-паркових ансамблів Європи і світу.

Парковий фасад Великого Царськосільського палацу.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Царське Село (значення).

Загальна характеристика Редагувати

  • Колишня резиденція царського, а потім імператорського двору Росії.
  • Резиденція заснована 1710 року й у липні 2010 року відсвяткували 300-річчя з дня заснування.
  • Резиденція націоналізована 1918 року після більшовицького перевороту у Петербурзі.
  • Сильно постраждала на часі німецько-радянської війни 1941—1945 років, під час тимчасової німецької окупації. Відновлена і реставрована за старими кресленнями на період розквіту резиденції, що прийшовся на 1752—1796 роки.
Російська марка 2003 року на честь Царського Села
  • Кошти на реставрацію ансамблю були виділені урядом СРСР та Всесвітній банк. На закінчення реставраційних робіт потрібно ще 92.000.000 рублів.
  • Статус музею-заповідника резиденція отримала 1992 року.
  • Загальна площа Катерининського парку (старого саду бароко та пейзажного Англійського парку) становить 107 га.

Царське Село посіло надзвичайне місце в мистецтві країни, бо десятиліттями було місцем перебування та творчості декількох поколінь відомих митців (Андрій Квасов, Растреллі, Антоніо Рінальді, Чарльз Камерон, Джакомо Кваренгі), садівників (Ян Роозен, Д. Буш, В. Неєлов), поетів (О. С. Пушкін, Іннокентій Анненський, Анна Ахматова), низки державних діячів.

Складові частини ансамблю Редагувати

Вежа-руїна в парку Царського Села, малюнок Джакомо Кваренгі 18 ст. місто Мілан, Італія
  • Великий Царськосільський палац, або також Катерининський палац (названий так на честь дружини Петра — цариці Катерини І.
  • Знаменська церква (1716, перебудови 1734, 1864—1865 роки)
  • Сад бароко
  • Пейзажний парк
  • Стайні на 200 коней
У парку Царського Села (світлина до 1905 року)
  • Манеж
  • Екіпажний сарай з каретами
  • Павільйон Грот
  • Павільйон Ермітаж
  • Холодні лазні
  • Камеронова галерея
Єгипетська брама
  • Павільйони пейзажного парку — Вечірня зала, Турецькі лазні, Пандус, Верхня та Нижня ванни, Ермітажна кухня, Кухня-руїна, Концертна зала, Палладіїв міст, Арсенал, Піраміда, Дерев'яна купальня, Вежа-руїна, неоготична караулка біля Баболовських воріт, Біла вежа, павільйон Шапель, Велика оранжерея.
  • ансамбль — Китайське село з театром, парковими містками та альтанками
  • ансамбль — Адміралтейство (три павільйони)
  • залишки ансамблю — містечко Софія
  • ансамбль — Федорівський городок.
  • Александрівський палац з пейзажним парком
  • Царськосільський ліцей.
  • Єгипетська брама

Великий Царськосільський палац Редагувати

Вигляд Середнього будинку після добудов та реставрації на 2006 рік

Великий Царскосільський палац (або Катерининський палац) побудований у 1710-х роках на відстані 26 верст від Петербурга на підвищенні навколо гаю, який став складовою частиною саду бароко. Первісна невелика будівля була на 17 осей та 2 поверхи. Пізніше зазнала надбудов та додатків з боків, отримавши назву Середній будинок. До будівництва були залучені найкращі на той час архітектори Й. Браунштейн, Й. Ферстер, Земцов Михайло Григорович, Квасов Андрій Васильович, Чевакинський Савва Іванович.

1741 року російський трон посіла дочка Петра І — Єлизавета. Вона і розпочала масштабну перебудову палацу в Царському Селі, що належав її матері Катерині. Проекти та перебудови здійснили спочатку Савва Чевакінський, а потім Вартоломей Растреллі. Останній і надав палацу величного і розкішного вигляду, що став шедевром архітектора та доби російського бароко. Це визнавали усі спадкоємці престолу і в подальшому наважувались міняти лише інтер'єри палацу, залишаючи без змін фасади. На часи праці в резиденції архітектора Растреллі і відреставровано сучасну будівлю після руйнацій фашистами.

Інтер'єри Царськосільського палацу Редагувати

Інтер'єри Великого Царськосільського палацу змінювались впродовж століть і мають ознаки стилів бароко, класицизм, еклектика. Над їх створенням працювали найкращі архітектори — Вартоломей Растреллі, Антоніо Рінальді, Чарльз Камерон, В. Стасов. В палаці не було всесвітньо відомих шедеврів живопису чи скульптури, хоча тут і зберігалися твори

Але є один виняток — Бурштинова кімната. Викрадена німецькими фашистами під час війни з СРСР, вона зникла і не була віднайдена в повоєнні десятиліття. Уряд Росії ініціював відтворення декору унікальної пам'ятки за старими малюнками та фото.

Картинна зала Редагувати

Реставрована картинна зала.

Серед реставрованих інтер'єрів Великого Царськосільського палацу особливе місце посідає Картинна зала. Ще в часи евакуації особливо вартісних речей з палацу, зі стін зняли 115 полотен західноєвропейських майстрів та вивезли їх в небезпечне місце. Під час фашистської окупації Зала постраждала, як і більшість кімнат палацу. Але відновити її декор було значно легше через збереженість картин.

Відновлені золочені деталі порталу, десюдепорт, піч з кахлями. На стелі встановили плафон (живопис)- копію картини венеціанця Гаспаро Діцциані. Усі стіни зали вкриті картинами в манері шпалер. Подібне використання картин — історична особливість тої доби, коли картина ще не розглядалась як окремий мистецький артефакт, окремий і самоцінний. Картини групували лише за декоративними якостями і ознаками. Пейзажі межували з портретами, а сцени кохання з драматичними біблійними чи військовими сюжетами. Подібне використання картин було досить недовгим і як історичний анахронізм збереглося лише в Царському Селі, в палаці Петра ІІІ в передмісті Оранієнбаум, і також в так званій Портретній залі палацу в Петергофі. В 18 столітті подібне щільне розташування картин використовували в залах Підгорецького замку в Україні.

Скульптури Царського Села Редагувати

Скульптор Йоган Дункер. Атлант.

Декоративна скульптура використовувалась в Царському Селі з часів його заснування. Спочатку це була мармурова скульптура венеціанських майстрів в саду бароко. Декоративну скульптуру широко використав архітектор Вартоломей Растреллі під час перебудов Царскосільського палацу, залучивши до співпраці скульптора Дункера.

В добу імператриці Катерини ІІ мармурові скульптури з Венеції купувати перестали. Натомість імператриця наказала прикрасити погруддями давньоримських імператорів прогулянкову Камеронову галерею в парку. Оригінали зберігали в павільйоні Грот, а в галереї встановили копії з бронзи.

На початку ХХІ століття останньою з встановлених скульптур в Царському Селі стало погруддя архітектора Растреллі, автора пишного архітектурного ансамблю, який реставрують.

Китайське село з театром Редагувати

До створення Китайського села в парку імператриця Катерина ІІ залучила італійського архітектора Антоніо Рінальді, що працював за її замовленнями ще до її захоплення російського престолу.

Рінальді створив проект цілого ансамблю з 12 будівель у стилі шинуазрі, віртуозно обігравши стереотипні уявлення сучасників про далеку та екзотичну країну. За проєктом, ансамбль складався би з 18 будиночків, але у повному обсязі первісний проєкт не був втілений.

Зі справжнім Китаєм ці паркові споруди не мали нічого спільного, бо були фантазійним, карнавальним відтворенням екзотики на китайську тему. Будиночки Китайського села використовували для житла, а театр слугував для вечірніх розваг імператриці та дипломатів. Значно пошкоджений фашистами ансамбль перебуває в стані відновлення та реставрації. Китайський театр (Царське Село) (1778—1779 років) було пошкоджено ще під час артобстрілу 1941 року і не відновлено на початок ХХІ століття. 12 будиночків села відновлені та використовуються як елітний готель.

Павільйон Ермітаж Редагувати

Павільйон Ермітаж, фото 2012 року

До найкращих павільйонів доби бароко в творчості Растреллі, що збережені до 2010 р., належить павільйон Ермітаж. Але споруда перейшла до Растреллі у спадок від попередників. Первісний проект розробив Михайло Земцов ще 1743 року. Споруду встигли вибудувати начорно через смерть архітектора. Добудови проводив архітектор Савва Чевакинський. Але невеличким, але казково пишним палациком його зробив Вартоломей Растреллі.

Велична споруда на 2 поверхи має центральну залу та чотири бічні кабінети. Фасади мають пишні оздоби в єдиному стилі з Царськосільським палацом і барокові дахи з переломом. Павільйон упродовж ХІХ—ХХ століть втратив скульптурні оздоби та вази на даху, плафони та десюдепорти роботи Джузеппе Валеріані та А. Бельського, викрадені чи зруйновані окупантами. Навіть у неповністю відреставрованому вигляді є найкращим зразком павільйонів XVIII століття, що збереглися донині. Ермітаж був використаний на натурних зйомках багатьох історичних та документальних кінострічок.

У часи реконструкції саду бароко Царського Села в пейзажний парк наприкінці XVIII століття, були докорінно змінені острів, на якому був розташований павільйон, рослинність навколо Ермітажу (так званий Ермітажний гай), засипані його рови з водою. Павільйон з казковою архітектурою опинився наче на дикій лісовій галявині, що зовсім не відповідало стилістиці бароко і первісному розплануванню цієї частини парку. В такому вигляді він і перебував упродовж ХХ століття.

На початку ХХІ століття проведені роботи з відновлення колишнього острівця, рову з водою та упорядкування Ермітажного гаю. Фасади та первісне розпланування павільйону не зазнали значних втручань і збереглися без перебудов з 1748 року. Інтер'єри лише реставровані за старими кресленнями Ф. В. Растреллі у 2006—2010 роках. Вперше за останні 70 років павільйон відкрито для відвідин до 300-річного ювілею палацово-паркового ансамблю.

Павільйон Арсенал Редагувати

Павільйон Арсенал, стан на 2008 рік.

Арсенал (Царське Село) — парковий павільйон доби романтизму, побудований у 1819—1934 роках (архітектор А. Менелас). Має вигляд двоповерхової вежі з готичними вікнами, куди замість звичного віконного скла вставили оригінальні вітражі середньовіччя. Збірка зброї в приміщенні була невелика через невеликі розміри самого павільйону.

За часів СРСР колекція зброї з павільйону була переведена до складу музею Ермітаж і таким чином частково збережена. На часі німецької окупації Царського Села, павільйон Арсенал зазнав часткового пошкодження, втратив вікна, дахи, міжповерхові перекриття. Будівля на консервації, зберігається в напівзруйнованому стані.

Сад бароко Редагувати

Сад бароко Царського Села належав до найкращих зразків регулярних садів у Російській імперії. Розпланований на єдиній осі з Царськосільським палацом, він мав усі характерні оздоби тої доби — павільйон Ермітаж, ставки-дзеркала, різноманітні партери, мармурову скульптуру. Зіпсований та напівзнищений пейзажними додатками, сад бароко частково відновлений на історичних та випадково збережених частинах.

Пейзажний парк Редагувати

Піраміда в пейзажному парку Царського Села.

Пейзажна частина парку найбільша і розпланована в добу Катерини ІІ. Доповнена декількома павільйонами та монументами на честь військових перемог Російської імперії у війнах, які вела впродовж свого царювання енергійна імператриця. Частка павільйонів стереотипна, майже типова (Піраміда, Палладіїв міст), їх можна було зустріти і в інших парках Європи, частка — оригінальні — Чесменська колона, Турецькі лазні, Ермітажна кухня.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Итальянская живопись 13-18 веков в собрании Эрмитажа / Всеволожская С.  Н. и др. — Ленинград. — 1964. — С. 270. (рос.)
  2. Западноевропейское искусство 18 века: сборник. — Ленинград: Искусство, 1987. — С. 64—70. (рос.)
  3. ↑ Памятники архитектуры пригородов Ленинграда, 1983, с. 116.
  4. ↑ Памятники архитектуры пригородов Ленинграда, 1983, с. 62.

Джерела Редагувати

  • А. Матвеев Растрелли. — Москва: Искусство, 1938. — 256 с. (рос.)
  • Д. Аркин Растрелли [ 11 червня 2020 у Wayback Machine.]. — Москва: ГИЛСА, 1954. — 117 с. (рос.)
  • Шварц В. Пригороды Ленинграда: Художественные памятники / В. С. Шварц. — 2-е изд., испр. и доп. — Ленинград: Искусство. Ленинградское отделение, 1967. — 320 с. (рос.)
  • Б. Р. Виппер Архитектура русского барокко / Б.  Р. Виппер; предисл. Н. А. Евсина. — Москва: Наука, 1978. — 231 с. (рос.)
  • Овсянников Ю. Франческо Бартоломео Растрелли / Овсянников Ю. — Ленинград: Искусство. Ленинградское отделение, 1982. — 223 с. (рос.)
  • Памятники архитектуры пригородов Ленинграда. Сборник. — Ленинград : Стройиздат, 1983. (рос.)

Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Carske Selo muzej zapovidnik vidomij u Rosiyi j u sviti palacovo parkovij ansambl nini muzejnij zaklad Roztashovanij u misti Pushkin ta vidnesenij do skladu miskoyi aglomeraciyi mista Sankt Peterburg Maye rozgaluzhenu merezhu starodavnih parkiv paviljoniv palaciv ta sluzhbovih primishen Nalezhit do najkrashih palacovo parkovih ansambliv Yevropi i svitu Parkovij fasad Velikogo Carskosilskogo palacu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Carske Selo znachennya Zmist 1 Zagalna harakteristika 1 1 Skladovi chastini ansamblyu 1 2 Velikij Carskosilskij palac 1 3 Inter yeri Carskosilskogo palacu 1 4 Kartinna zala 1 5 Skulpturi Carskogo Sela 1 6 Kitajske selo z teatrom 1 7 Paviljon Ermitazh 1 8 Paviljon Arsenal 1 9 Sad baroko 1 10 Pejzazhnij park 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiKolishnya rezidenciya carskogo a potim imperatorskogo dvoru Rosiyi Rezidenciya zasnovana 1710 roku j u lipni 2010 roku vidsvyatkuvali 300 richchya z dnya zasnuvannya Rezidenciya nacionalizovana 1918 roku pislya bilshovickogo perevorotu u Peterburzi Silno postrazhdala na chasi nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv pid chas timchasovoyi nimeckoyi okupaciyi Vidnovlena i restavrovana za starimi kreslennyami na period rozkvitu rezidenciyi sho prijshovsya na 1752 1796 roki nbsp Rosijska marka 2003 roku na chest Carskogo SelaKoshti na restavraciyu ansamblyu buli vidileni uryadom SRSR ta Vsesvitnij bank Na zakinchennya restavracijnih robit potribno she 92 000 000 rubliv Status muzeyu zapovidnika rezidenciya otrimala 1992 roku Zagalna plosha Katerininskogo parku starogo sadu baroko ta pejzazhnogo Anglijskogo parku stanovit 107 ga Carske Selo posilo nadzvichajne misce v mistectvi krayini bo desyatilittyami bulo miscem perebuvannya ta tvorchosti dekilkoh pokolin vidomih mitciv Andrij Kvasov Rastrelli Antonio Rinaldi Charlz Kameron Dzhakomo Kvarengi sadivnikiv Yan Roozen D Bush V Neyelov poetiv O S Pushkin Innokentij Annenskij Anna Ahmatova nizki derzhavnih diyachiv Skladovi chastini ansamblyu Redaguvati nbsp Vezha ruyina v parku Carskogo Sela malyunok Dzhakomo Kvarengi 18 st misto Milan ItaliyaVelikij Carskosilskij palac abo takozh Katerininskij palac nazvanij tak na chest druzhini Petra carici Katerini I Znamenska cerkva 1716 perebudovi 1734 1864 1865 roki Sad baroko Pejzazhnij park Stajni na 200 konej nbsp U parku Carskogo Sela svitlina do 1905 roku Manezh Ekipazhnij saraj z karetami Paviljon Grot Paviljon Ermitazh Holodni lazni Kameronova galereya nbsp Yegipetska bramaPaviljoni pejzazhnogo parku Vechirnya zala Turecki lazni Pandus Verhnya ta Nizhnya vanni Ermitazhna kuhnya Kuhnya ruyina Koncertna zala Palladiyiv mist Arsenal Piramida Derev yana kupalnya Vezha ruyina neogotichna karaulka bilya Babolovskih vorit Bila vezha paviljon Shapel Velika oranzhereya ansambl Kitajske selo z teatrom parkovimi mistkami ta altankami ansambl Admiraltejstvo tri paviljoni zalishki ansamblyu mistechko Sofiya ansambl Fedorivskij gorodok Aleksandrivskij palac z pejzazhnim parkom Carskosilskij licej Yegipetska bramaVelikij Carskosilskij palac Redaguvati nbsp Viglyad Serednogo budinku pislya dobudov ta restavraciyi na 2006 rikVelikij Carskosilskij palac abo Katerininskij palac pobudovanij u 1710 h rokah na vidstani 26 verst vid Peterburga na pidvishenni navkolo gayu yakij stav skladovoyu chastinoyu sadu baroko Pervisna nevelika budivlya bula na 17 osej ta 2 poverhi Piznishe zaznala nadbudov ta dodatkiv z bokiv otrimavshi nazvu Serednij budinok Do budivnictva buli zalucheni najkrashi na toj chas arhitektori J Braunshtejn J Ferster Zemcov Mihajlo Grigorovich Kvasov Andrij Vasilovich Chevakinskij Savva Ivanovich 1741 roku rosijskij tron posila dochka Petra I Yelizaveta Vona i rozpochala masshtabnu perebudovu palacu v Carskomu Seli sho nalezhav yiyi materi Katerini Proekti ta perebudovi zdijsnili spochatku Savva Chevakinskij a potim Vartolomej Rastrelli Ostannij i nadav palacu velichnogo i rozkishnogo viglyadu sho stav shedevrom arhitektora ta dobi rosijskogo baroko Ce viznavali usi spadkoyemci prestolu i v podalshomu navazhuvalis minyati lishe inter yeri palacu zalishayuchi bez zmin fasadi Na chasi praci v rezidenciyi arhitektora Rastrelli i vidrestavrovano suchasnu budivlyu pislya rujnacij fashistami Inter yeri Carskosilskogo palacu Redaguvati Inter yeri Velikogo Carskosilskogo palacu zminyuvalis vprodovzh stolit i mayut oznaki stiliv baroko klasicizm eklektika Nad yih stvorennyam pracyuvali najkrashi arhitektori Vartolomej Rastrelli Antonio Rinaldi Charlz Kameron V Stasov V palaci ne bulo vsesvitno vidomih shedevriv zhivopisu chi skulpturi hocha tut i zberigalisya tvori Dzhovanni Benedetto Kastiljone 1 P yetro Rotari Porcelyana Kitayu yevropejski mebli plafoni venecianskih hudozhnikiv 18 stolittya Dzhuzeppe Valeriani Gasparo Diciani sadovo parkova skulptura venecianskih majstriv P yetro Baratta Bartolomeo Modolo Antonio Tarsiya Dzhoze Dzeminyani 2 Ale ye odin vinyatok Burshtinova kimnata Vikradena nimeckimi fashistami pid chas vijni z SRSR vona znikla i ne bula vidnajdena v povoyenni desyatilittya Uryad Rosiyi iniciyuvav vidtvorennya dekoru unikalnoyi pam yatki za starimi malyunkami ta foto Kartinna zala Redaguvati nbsp Restavrovana kartinna zala Sered restavrovanih inter yeriv Velikogo Carskosilskogo palacu osoblive misce posidaye Kartinna zala She v chasi evakuaciyi osoblivo vartisnih rechej z palacu zi stin znyali 115 poloten zahidnoyevropejskih majstriv ta vivezli yih v nebezpechne misce Pid chas fashistskoyi okupaciyi Zala postrazhdala yak i bilshist kimnat palacu Ale vidnoviti yiyi dekor bulo znachno legshe cherez zberezhenist kartin Vidnovleni zolocheni detali portalu desyudeport pich z kahlyami Na steli vstanovili plafon zhivopis kopiyu kartini veneciancya Gasparo Dicciani Usi stini zali vkriti kartinami v maneri shpaler Podibne vikoristannya kartin istorichna osoblivist toyi dobi koli kartina she ne rozglyadalas yak okremij misteckij artefakt okremij i samocinnij Kartini grupuvali lishe za dekorativnimi yakostyami i oznakami Pejzazhi mezhuvali z portretami a sceni kohannya z dramatichnimi biblijnimi chi vijskovimi syuzhetami Podibne vikoristannya kartin bulo dosit nedovgim i yak istorichnij anahronizm zbereglosya lishe v Carskomu Seli v palaci Petra III v peredmisti Oraniyenbaum i takozh v tak zvanij Portretnij zali palacu v Petergofi V 18 stolitti podibne shilne roztashuvannya kartin vikoristovuvali v zalah Pidgoreckogo zamku v Ukrayini Skulpturi Carskogo Sela Redaguvati nbsp Skulptor Jogan Dunker Atlant Dekorativna skulptura vikoristovuvalas v Carskomu Seli z chasiv jogo zasnuvannya Spochatku ce bula marmurova skulptura venecianskih majstriv v sadu baroko Dekorativnu skulpturu shiroko vikoristav arhitektor Vartolomej Rastrelli pid chas perebudov Carskosilskogo palacu zaluchivshi do spivpraci skulptora Dunkera V dobu imperatrici Katerini II marmurovi skulpturi z Veneciyi kupuvati perestali Natomist imperatricya nakazala prikrasiti pogruddyami davnorimskih imperatoriv progulyankovu Kameronovu galereyu v parku Originali zberigali v paviljoni Grot a v galereyi vstanovili kopiyi z bronzi Na pochatku HHI stolittya ostannoyu z vstanovlenih skulptur v Carskomu Seli stalo pogruddya arhitektora Rastrelli avtora pishnogo arhitekturnogo ansamblyu yakij restavruyut nbsp Skulpturni ozdobi palacovogo fasadu nbsp Bronzova skulptura Kameronovoyi galereyi Kitajske selo z teatrom Redaguvati nbsp Do stvorennya Kitajskogo sela v parku imperatricya Katerina II zaluchila italijskogo arhitektora Antonio Rinaldi sho pracyuvav za yiyi zamovlennyami she do yiyi zahoplennya rosijskogo prestolu Rinaldi stvoriv proekt cilogo ansamblyu z 12 budivel u stili shinuazri 3 virtuozno obigravshi stereotipni uyavlennya suchasnikiv pro daleku ta ekzotichnu krayinu Za proyektom ansambl skladavsya bi z 18 budinochkiv ale u povnomu obsyazi pervisnij proyekt ne buv vtilenij 3 Zi spravzhnim Kitayem ci parkovi sporudi ne mali nichogo spilnogo bo buli fantazijnim karnavalnim vidtvorennyam ekzotiki na kitajsku temu Budinochki Kitajskogo sela vikoristovuvali dlya zhitla a teatr sluguvav dlya vechirnih rozvag imperatrici ta diplomativ Znachno poshkodzhenij fashistami ansambl perebuvaye v stani vidnovlennya ta restavraciyi Kitajskij teatr Carske Selo 1778 1779 rokiv bulo poshkodzheno she pid chas artobstrilu 1941 roku i ne vidnovleno na pochatok HHI stolittya 12 budinochkiv sela vidnovleni ta vikoristovuyutsya yak elitnij gotel Paviljon Ermitazh Redaguvati nbsp Paviljon Ermitazh foto 2012 rokuDo najkrashih paviljoniv dobi baroko v tvorchosti Rastrelli sho zberezheni do 2010 r nalezhit paviljon Ermitazh Ale sporuda perejshla do Rastrelli u spadok vid poperednikiv Pervisnij proekt rozrobiv Mihajlo Zemcov she 1743 roku Sporudu vstigli vibuduvati nachorno cherez smert arhitektora Dobudovi provodiv arhitektor Savva Chevakinskij Ale nevelichkim ale kazkovo pishnim palacikom jogo zrobiv Vartolomej Rastrelli 4 Velichna sporuda na 2 poverhi maye centralnu zalu ta chotiri bichni kabineti Fasadi mayut pishni ozdobi v yedinomu stili z Carskosilskim palacom i barokovi dahi z perelomom Paviljon uprodovzh HIH HH stolit vtrativ skulpturni ozdobi ta vazi na dahu plafoni ta desyudeporti roboti Dzhuzeppe Valeriani ta A Belskogo vikradeni chi zrujnovani okupantami 4 Navit u nepovnistyu vidrestavrovanomu viglyadi ye najkrashim zrazkom paviljoniv XVIII stolittya sho zbereglisya donini Ermitazh buv vikoristanij na naturnih zjomkah bagatoh istorichnih ta dokumentalnih kinostrichok U chasi rekonstrukciyi sadu baroko Carskogo Sela v pejzazhnij park naprikinci XVIII stolittya buli dokorinno zmineni ostriv na yakomu buv roztashovanij paviljon roslinnist navkolo Ermitazhu tak zvanij Ermitazhnij gaj zasipani jogo rovi z vodoyu Paviljon z kazkovoyu arhitekturoyu opinivsya nache na dikij lisovij galyavini sho zovsim ne vidpovidalo stilistici baroko i pervisnomu rozplanuvannyu ciyeyi chastini parku V takomu viglyadi vin i perebuvav uprodovzh HH stolittya Na pochatku HHI stolittya provedeni roboti z vidnovlennya kolishnogo ostrivcya rovu z vodoyu ta uporyadkuvannya Ermitazhnogo gayu Fasadi ta pervisne rozplanuvannya paviljonu ne zaznali znachnih vtruchan i zbereglisya bez perebudov z 1748 roku Inter yeri lishe restavrovani za starimi kreslennyami F V Rastrelli u 2006 2010 rokah Vpershe za ostanni 70 rokiv paviljon vidkrito dlya vidvidin do 300 richnogo yuvileyu palacovo parkovogo ansamblyu Paviljon Arsenal Redaguvati nbsp Paviljon Arsenal stan na 2008 rik Arsenal Carske Selo parkovij paviljon dobi romantizmu pobudovanij u 1819 1934 rokah arhitektor A Menelas Maye viglyad dvopoverhovoyi vezhi z gotichnimi viknami kudi zamist zvichnogo vikonnogo skla vstavili originalni vitrazhi serednovichchya Zbirka zbroyi v primishenni bula nevelika cherez neveliki rozmiri samogo paviljonu Za chasiv SRSR kolekciya zbroyi z paviljonu bula perevedena do skladu muzeyu Ermitazh i takim chinom chastkovo zberezhena Na chasi nimeckoyi okupaciyi Carskogo Sela paviljon Arsenal zaznav chastkovogo poshkodzhennya vtrativ vikna dahi mizhpoverhovi perekrittya Budivlya na konservaciyi zberigayetsya v napivzrujnovanomu stani Sad baroko Redaguvati Sad baroko Carskogo Sela nalezhav do najkrashih zrazkiv regulyarnih sadiv u Rosijskij imperiyi Rozplanovanij na yedinij osi z Carskosilskim palacom vin mav usi harakterni ozdobi toyi dobi paviljon Ermitazh stavki dzerkala riznomanitni parteri marmurovu skulpturu Zipsovanij ta napivznishenij pejzazhnimi dodatkami sad baroko chastkovo vidnovlenij na istorichnih ta vipadkovo zberezhenih chastinah nbsp nbsp nbsp Pejzazhnij park Redaguvati nbsp Piramida v pejzazhnomu parku Carskogo Sela Pejzazhna chastina parku najbilsha i rozplanovana v dobu Katerini II Dopovnena dekilkoma paviljonami ta monumentami na chest vijskovih peremog Rosijskoyi imperiyi u vijnah yaki vela vprodovzh svogo caryuvannya energijna imperatricya Chastka paviljoniv stereotipna majzhe tipova Piramida Palladiyiv mist yih mozhna bulo zustriti i v inshih parkah Yevropi chastka originalni Chesmenska kolona Turecki lazni Ermitazhna kuhnya Div takozh RedaguvatiRosijske baroko Sad baroko Pejzazhnij park Smolnij sobor Kitajskij teatr Carske Selo Rastrelli znachennya Burshtinova kimnata Zhan Dominik Rashett skulptor Kedrinskij Oleksandr Oleksandrovich 1917 2003 arhitektor i restavratorPrimitki Redaguvati Italyanskaya zhivopis 13 18 vekov v sobranii Ermitazha Vsevolozhskaya S N i dr Leningrad 1964 S 270 ros Zapadnoevropejskoe iskusstvo 18 veka sbornik Leningrad Iskusstvo 1987 S 64 70 ros a b Pamyatniki arhitektury prigorodov Leningrada 1983 s 116 a b Pamyatniki arhitektury prigorodov Leningrada 1983 s 62 Dzherela RedaguvatiA Matveev Rastrelli Moskva Iskusstvo 1938 256 s ros D Arkin Rastrelli Arhivovano 11 chervnya 2020 u Wayback Machine Moskva GILSA 1954 117 s ros Shvarc V Prigorody Leningrada Hudozhestvennye pamyatniki V S Shvarc 2 e izd ispr i dop Leningrad Iskusstvo Leningradskoe otdelenie 1967 320 s ros B R Vipper Arhitektura russkogo barokko B R Vipper predisl N A Evsina Moskva Nauka 1978 231 s ros Ovsyannikov Yu Franchesko Bartolomeo Rastrelli Ovsyannikov Yu Leningrad Iskusstvo Leningradskoe otdelenie 1982 223 s ros Pamyatniki arhitektury prigorodov Leningrada Sbornik Leningrad Strojizdat 1983 ros Posilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Muzeyi vidkrittya dlya vidvidin paviljonu Ermitazh Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Carske Selo muzej zapovidnik amp oldid 35178280