Паріс Бордоне італ Paris Bordone 5 липня 1500 19 січня 1570 венеційський художник 16 століття Малював релігійні і міфоло

Паріс Бордоне (італ. Paris Bordone; 5 липня 1500 — 19 січня 1570) — венеційський художник 16 століття. Малював релігійні і міфологічні картини, вівтарі, побутові композиції, портрети.

Паріс Бордоне
Paris Bordone

Альвізе Кантаріні (портрет роботи Бордоне)
Народження	5 липня 1500(1500-07-05) місто Тревізо
Смерть	19 січня 1570(1570-01-19) (69 років)
	Венеція
Країна	Італія
Жанр	портрет
Діяльність	художник
Напрямок	Відродження, маньєризм
Вплив	Тиціан
Твори	вівтарі, фрески, портрети, релігійні і міфологічні картини, композиції побутового жанру

Паріс Бордоне у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Паріс Бордоне народився в невеличкому місті Тревізо, що розташоване на венеційській террафермі, материкових землях, які входили до складу Венеційської республіки. Вже в підлітковому віці перебрався у Венецію.

Є відомості, що художню освіту здобув у майстерні Тиціана. Про це свідчить і художня манера митця. Він добре засвоїв і довго експлуатував знахідки і риси ранньої манери Тиціана.

Окрім олійного живопису, Бордоне брався за створення фресок в самій Венеції, Тревізо і Віченці, але вони не збережені через вологий клімат і руйнації у війнах на території Італії.

У 1538 році він отримав замову на службу від французького короля Франциска І і перебував у Франції. Але виконані там портрети не збережені і відомі лише з літературних джерел.

Деякий час працював у багатих ремісничих містах південної Німеччини (Аугсбург, Мюнхен).

За припущеннями, з немолодим вже Бордоне зустрічався біограф більшості італійських художників і сам художник доби маньєризму — Джорджо Вазарі.

Художня манера Редагувати

Паріс Бордоне. Вівтар «Мадонна на троні і Св. Фабіан, Рох, Себастьян і Катерина Александрійська», Берлін.

Бордоне настільки вдало імітував ранню художню манеру вчителя Тиціана, що деякі твори молодого художника плутали з ранніми творами попередника. В подальшому творчі шляхи Тиціана і Паріса розійшлися. Тиціан майже до смерті дотримувався реалістичної манери з ретельним вивченням натури. Менш обдарований Бордоне покладатиметься на власну пам'ять, колись засвоєні уроки і широко використовуватиме не свої знахідки і в композиції, і в колориті (хоча той по венеційські багатий).

Фігурам на картинах Паріса Бордоне притаманні незбалансовані пропорції й неприродні рухи і жести. Тло картин займають штучно створені архітектурні споруди, мета яких продемонструвати власну майстерність і знання перспективи. Найвдалішими були архітектурні фрагменти у вівтарях, але Паріс Бордоне тільки вдало використовував давній іконографічний зразок, давно вироблений його попередниками в Венеції. Він лише наслідував давню традицію, не вносячи в неї нічого творчо нового.

Вибран твори Редагувати

«Вручення персня дожу», бл. 1535. Галерея Академії, Венеція

«Алегорія з Марсом, Венерою, Вікторією і Купідоном», бл. 1560. Музей історії мистецтв, Відень

«Благовіщення», різні варіанти
«Мадонна з немовлям», Державний музей, Амстердам
«Мадонна на троні і Св. Фабіан, Рох, Себастьян і Катерина Александрійська», Берлін.
«Алегорія кохання» (Венера і Марс)
«Венеційські коханці», Пінакотека Брера, Мілан
«Венера і Адоніс», різні варіанти
«Дві венеційки і служниця»
«Гравці в шахи»
«Альвізе Кантаріні»
«Христос»
«12-річний Христос серед книжників», Музей Гарднер, Бостон
«Томас Стакел», Лувр, Париж
«Венера і Амур», Галерея Франкетті, Венеція
«Вручення персня дожу», бл. 1535. Галерея Академії, Венеція
«Алегорія з Марсом, Венерою, Вікторією і Купідоном», бл. 1560. Музей історії мистецтв, Відень
«Куртизанка з зеленою мантією», Музей історії мистецтв, Відень
«Невідома венеційка з сином», Ермітаж, Санкт-Петербург
«Лицар в обладунках і два пажі», Метрополітен-музей, Нью-Йорк
«Відпочинок Святої Родини на шляху до Єгипту», Музей красних мистецтв, Страсбург
«Портрет венеційської пані», Палаццо Пітті, Флоренція
«Мисливець та Німфа», Відень
«Венера і Амур», Варшава
Вівтар «Свята бесіда» (Мадонна на троні зі святими), Варшава
«Венера, Флора, Марс і Купідон», Ермітаж, Санкт-Петербург

Джерела Редагувати

Wendy Beckett, 1000 arcydzieł, Warszawa: Arkady, 2001, ISBN 83-213-4218-3
C. Pietrangeli, Watykan. Arcydzieła malarstwa, Warszawa: Arkady, 2000, ISBN 83-213-3979-4
Christine Stukenbrock, Barbara Toepper, Arcydzieła malarstwa europejskiego, Koenigswinter: h. f. ullmann, 2007, ISBN 978-3-8331-2131-9

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паріс Бордоне