www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пінакотека Брера Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додава

Пінакотека Брера

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Бре́ра, також Національна пінакотека Брера (італ. Pinacoteca di Brera) — пінакотека, тобто картинна галерея в Мілані (Італія), в якій знаходиться мистецька збірка творів європейських художників (Рафаеля, П'єтро да Кортона, Джованні Белліні, Веронезе, Джамбаттісти Піттоні, Тінторетто, Рембрандта, Рубенса, Ван Дейка та інших). Переважають твори італійських майстрів і митців, пов'язаних з Міланом і Ломбардією.

Пінакотека Брера
45°28′18″ пн. ш. 9°11′15″ сх. д. / 45.47194300002777823° пн. ш. 9.18768300002777671° сх. д. / 45.47194300002777823; 9.18768300002777671Координати: 45°28′18″ пн. ш. 9°11′15″ сх. д. / 45.47194300002777823° пн. ш. 9.18768300002777671° сх. д. / 45.47194300002777823; 9.18768300002777671
Тип художня галерея
навчальний заклад
галерея мистецтвd
Музей сучасного мистецтва[d]
Italian national museumd і Istituto museale ad autonomia specialed (2014)
Тема Пінакотека
Назва на честь Palazzo Brerad
Статус спадщини національна спадщина Італіїd
Країна  Італія
Розташування  Італія, Мілан,
20121, Via Brera, 28
Адреса 20121 via Brera, 28 - Milano
Архітектор П'єро Порталуппіd і Гуалтьєро Галманіні
Засновник Марія Терезія
Засновано 1776
Відкрито 1776
Фонд 500 документ і 600 документ
Відвідувачі 111 727 осіб (2020)
417 976 осіб (2019)
386 415 осіб (2018)
146 370 осіб (2021)
Директор Джеймс Бредбьорнd
Сайт brera.beniculturali.it
Пінакотека Брера (Італія)
 Пінакотека Брера у Вікісховищі

Брера як музей заснована в кінці XVIII століття в палаці, який був збудований в XVII столітті. Відкрита для широкого загалу в 1809 році.

Історія виникнення Редагувати

В столиці Ломбардії працювали Леонардо да Вінчі, Арчімбольдо, Вітторе Гісланді та інші.

Як відомо, Ломбардію і Венецію захопили війська Наполеона. Серед нових установ виникають і великі збірки картин. Обумовлено це ще й тим, що французька влада в Північній Італії позакривала багато церков та монастирів. Католицька церква Італії століттями була головним замовником художніх творів, а деякі митці були ченцями монастирів. Саме в монастирях та церквах і утримувалась найбільша кількість мистецьких творів. Друге місце посідали палаци князів світських чи церковних.

Влада загарбників-французів створила комісію, яку очолив художник Андреа Аппіані (1754—1817). Комісія місяцями переглядала майно закритих церков та монастирів і забирала найцінніше.

Місцевість біля Мілану з назвою Брера відома з середньовіччя. У XVII столітті тут будують величний палац у стилі бароко (архітектор Франческо Маріо Рікіні). Саме в цей палац і повезуть художні скарби з закритих церковних установ.

Італійців знають у світі як творців картин олійними фарбами. Це так. Але більшість майстрів Італії — фрескісти і займалися стінописом у церквах та монастирях. Якщо картини продавали за кордони століттями, то фрескам Італії пощастило більше. Майже всі вони залишилися на батьківщині. Фрески італійських художників й досі рідкість в музеях по-за межами Італії.

Комісія Аппіані це добре знала і поздирала зі стін закритих церков і фрески. Їх теж позвозили в палац Брера. Так виникла унікальна колекція ломбардських фресок в музейному закладі.

Відкриття галереї Брера Редагувати

Аби десь розмістити фрески з закритих церков та монастирів, перебудували сусідню церкву Санта Марія ді Брера ще в наполеонівську добу. Картини розмістили в палаці на другому поверсі. А перший поверх зайняла Міланська Академія мистецтв. Відділенням Академії спочатку й була галерея Брера. Повну самостійність вона отримала лише у 1882 році, але залишилася в тих же палацових залах.

Урочисте відкриття галереї відбулося 15 серпня 1809 року.

Відділи галереї Брера Редагувати

  • Фрески Ломбардії XV–XVI століть.
  • Живопис Венеції та області Венето XV–XVI століть.
  • Ломбардський живопис XV–XVII століть.
  • Регіональні мистецькі центри Італії XV–XVI століть.
  • Живопис Італії XVII століття.
  • Живопис майстрів інших країн XVII століття.
  • Живопис Італії XVIII століття.
  • Живопис Італії XIX століття.

Найкоштовніші фрески Ломбардії Редагувати

Серед найдавніших — фрески XIV століття з каплички Мокіроло, рідкісний зразок фресок Ломбардії навіть в галереї Брера. Їх заповідали галереї у 1950, тобто процес поповнення галереї продовжується.

Майстер з Брешії Вінченцо Фоппа — автор фрески «Тортури св. Себастьяна» XV ст. Окрім нього тут фрески художників Бергоньйоне, Гауденціо Феррарі, Брамантіно, учня Леонардо да Вінчі — Бернардіно Луїні («Мадонна в розарії»). Перенесли до Брери й фрески Луіні з вілли Пеллукі на світські сюжети.

Навіть геніальний архітектор Донато Браманте репрезентований фрескою («Філософи Геракліт та Демокрит»). Колись цю фреску (разом з іншими) зняли зі стін приватного на той час будинку. З 1901 року вони знаходяться в галереї Брера.

Брера і Леонардо да Вінчі Редагувати

Беатріче д'Есте (?)

Леонардо да Вінчі як художник залишив по собі занадто мало картин. Музейні збірки, що мають твори Леонардо, можна перелічити на пальцях рук. Збірки розташовані в Польщі, Франції, Великій Британії, Росії. У 20 столітті до них приєдналися Сполучені Штати. Рукописи Леонардо придбали Білл Гейц та музей Хаммера.

Має свого Леонардо і галерея Брера. Це ранішній портрет жінки у профіль. Дослідники вважають, що це рано померла Беатріче д'Есте. В Мілані можна подивитися ще на один всесвітньо відомий твір Леонардо — фреску в трапезній церкви Санта Марія делла Граціе. Фреска «Таємна вечеря» в церкві затьмарила своєю славою портретну роботу у Брері.

Живопис Венеції та Венето Редагувати

Тут що не ім'я, то сторінка з енциклопедії мистецтва Західної Європи: Вітторе Крівеллі , Чіма да Конельяно, Джентіле Белліні… І одної роботи цих майстрів вистачило б, щоб прикрасити хоч яку музейну збірку.

Робіт іншого художника Джованні Белліні — три, дві з котрих шедеври — це «Мадонна з грецьким написом», «Оплакування Христа» (П'єта).

Брера має картини Андреа Мантеньї, Лоренцо Лотто, Паріса Бордоне. Генії Венеції представлені теж — Тиціан Вечеллі, Якопо Тінторетто, Паоло Веронезе. Про кожного існує бібліотека на багатьох мовах світу.

Серед ранішніх робіт Рафаеля Санті — «Заручини Діви Марії». Для неї зробили виняток і експонують в маленькому залі-капличці окремо від усіх.

Твори митців області Венето менш цікаві, та серед них нема відсутніх : Джованні Джироламо Савольдо, Моретто, Мороні та інші. Джованні Баттіста Мороні з тих майстрів, яких шанують окремо. І є за що. Досить звикло бачити на портретах дожа в оксамитових шатах чи можновладця в дорогій перуці. А — ремісника? Та ще й на окремому портреті?

Мороні однаково поважно ставився до всіх замовників, не зважаючи на місце особи в суспільній ієрархії. Він з тих, хто цінує людську гідність у кожного її носія. Тому стільки поваги викликає навідомий на портреті кравця пензля Мороні, та не в Брері, а в Лондоні. Твори Мороні давно поціновують в усьому світі.

Регіональні мистецькі центри Італії XV–XVI століть Редагувати

Майстри ціх центрів не всім подобаються. Вони різні за майстерністю, світоглядом, здібностями. Але мають і свої безперечні переваги. Про кожен з мистецьких центрів написані книжки-монографії (Феррара, Романья, Емілія, Форлі). Майстрам провінційних центрів Італії слід подякувати за творчість, бо їх картини сприяли розвитку генія Караваджо, уродженця цих місць.

Портрети в галереї Редагувати

Мистецтво Італії XVII століття Редагувати

Має галерея й свої маленькі недоліки. Тут відносно мало творів XVII століття Італії — у порівнянні зі збірками Риму, Лондона, Парижа, Петербурга.

Геній Мікеланджело Караваджо репрезентований полотном «Христос в Еммаусі». Чимало творів його послідовників — караваджистів: Джованні Караччоло, Бернардо Каваліно, Ораціо Джентілєскі. Мистецтво Матіа Преті репрезентують великі за розмірами релігійні композиції. Неспокійний та сумний геній Олессандро Маньяско відбився у великих пейзажах. Його твори — сусіди картин іноземних майстрів.

Римську школу бароко представляють твори художника П'єтро да Кортона («Мадонна з немовлям та святими»).

Живопис майстрів інших країн 17 століття Редагувати

Італія століттями була місцем навчання або відвідин художників світу. Деякі з них роками жили в країні, мали замовників, залишили тут свої картини (нідерландець Пітер Брейгель Старший, німець Адам Ельсгаймер, іспанець Дієго Веласкес, фламандці Матіас Стомер , Антоніс ван Дейк, голландці Хонтхорст, Тербрюгген, Мабюз, французи Пуссен, Клод Лоррен, англійці, росіяни, німець Рафаель Менгс.) Дехто з них стали справжніми італійцями, одружилися з італійками і створили тут родину й оселю (Хосе де Рібера, Ніколя Пуссен, Ванвітеллі).

Роками жив та працював у Італії Пітер Пауль Рубенс, визначний представник бароко в Західній Європі.

Найбільшу картину Рубенса Брера отримала шляхом обмінів з Лувром ще в наполеонівські роки. Це «Таємна вечеря». Майже своїм став портретист Антоніс Ван Дейк для магнатів Генуї. Йому охоче замовляли портрети і в Римі. "Портрет шляхетної пані " презентує мистецтво ван Дейка в музейній збірці. Серед жіночих портретів збірки і твір французького художника Ніколя де Ларжильєра.

Має Брера і свого Рембрандта («Портрет сестри художника»).

Всесвітньо відомий нині Ель Греко репрезентований монохромним «Святим Франциском з Ассізі». Багатокольорові твори Ель Греко краще подивитися в Римі в палаці Барберіні.

Живопис XVIII століття Редагувати

Саме тут можна побачити твори Андреа Аппіані, що багато зробив для формування колекцій Брери та рятування самих творів.

Серед визначних творів цього періоду роботи Джованні Баттіста Тьєполо (1696—1770). Майстер мав як замовників своїх, так і закордонних (з Німеччини, Росії, Іспанії, він довго працював у Мадриді, де й помер). Полотна Тьєполо мали велику мистецьку вартість ще за життя, тому дорого коштували. Російські замовники Тьєполо — царський двір.

До творів Тьєполо, що має галерея Брера, належить велика за розмірами композиція «Мадонна з немовлям та ченцями замовниками». Цього разу замовником був монастир кармелітів. Твори Тьеполо розійшлися по всьому світу-від США(«Цариця Зенобія звертається до своїх вояків», Вашінгтон) до садиби Архангельське, що в Росії біля Москви.

Якщо Тьєполо працював швидко і залишив багато творів, то художник Джованні Пьяцетта працював повільно і його картини в музеях рідкість. Галерея Брера має таку рідкість. Це полотно на біблійний сюжет «Ревекка біля колодця». Серед інших робіт уваги заслуговують картини венеціанців Антоніо Каналетто та Франческо Гварді.

Мистецтво Італії XIX століття Редагувати

З вісімнадцятого століття Італія втрачає художню ініціативу в Західній Європі. Ця честь поступово переходить до митців Франції, а Париж надовго стає містом паломництва художників світу, як нещодавно Рим. Якщо художників Франції XIX століття (хоча б двох-трьох) знає кожний, навіть далекий від мистецтва мешканець, то італійця — художника XIX століття знають лише спеціалісти. В залі твори тих, хто має лише місцеве значення.

Галерея Редагувати

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://pinacotecabrera.org/en/about-us/history-of-the-pinacoteca/
  2. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
    d:Track:Q112132470
  3. ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
    d:Track:Q111911432d:Track:Q214195
  4. ↑ ISTAT https://www.istat.it/it/archivio/167566 — 2017.
    d:Track:Q113576238d:Track:Q214195
  5. ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
    d:Track:Q52897564
  6. http://www.portaluppi.org/en/opere/ricostruzione-della-pinacoteca-di-brera/
  7. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
    d:Track:Q112132642
  8. http://www.statistica.beniculturali.it/rilevazioni/musei/Anno%202018/MUSEI_TAVOLA8_2018.pdf
  9. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
    d:Track:Q120783133

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брера

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Bre ra takozh Nacionalna pinakoteka Brera ital Pinacoteca di Brera pinakoteka tobto kartinna galereya v Milani Italiya v yakij znahoditsya mistecka zbirka tvoriv yevropejskih hudozhnikiv Rafaelya P yetro da Kortona Dzhovanni Bellini Veroneze Dzhambattisti Pittoni Tintoretto Rembrandta Rubensa Van Dejka ta inshih Perevazhayut tvori italijskih majstriv i mitciv pov yazanih z Milanom i Lombardiyeyu Pinakoteka Brera45 28 18 pn sh 9 11 15 sh d 45 47194300002777823 pn sh 9 18768300002777671 sh d 45 47194300002777823 9 18768300002777671 Koordinati 45 28 18 pn sh 9 11 15 sh d 45 47194300002777823 pn sh 9 18768300002777671 sh d 45 47194300002777823 9 18768300002777671Tip hudozhnya galereya 1 2 navchalnij zaklad galereya mistectvd Muzej suchasnogo mistectva d 2 3 4 Italian national museumd 2 i Istituto museale ad autonomia specialed 2014 Tema PinakotekaNazva na chest Palazzo BreradStatus spadshini nacionalna spadshina Italiyid 5 Krayina ItaliyaRoztashuvannya Italiya Milan 20121 Via Brera 28Adresa 20121 5 2 via Brera 28 Milano 5 Arhitektor P yero Portaluppid 6 i Gualtyero GalmaniniZasnovnik Mariya Tereziya 1 Zasnovano 1776Vidkrito 1776Fond 500 dokument 7 i 600 dokument 4 Vidviduvachi 111 727 osib 2020 2 417 976 osib 2019 3 8 386 415 osib 2018 7 146 370 osib 2021 9 Direktor Dzhejms BredborndSajt brera beniculturali itPinakoteka Brera Italiya Pinakoteka Brera u VikishovishiBrera yak muzej zasnovana v kinci XVIII stolittya v palaci yakij buv zbudovanij v XVII stolitti Vidkrita dlya shirokogo zagalu v 1809 roci Zmist 1 Istoriya viniknennya 2 Vidkrittya galereyi Brera 3 Viddili galereyi Brera 4 Najkoshtovnishi freski Lombardiyi 5 Brera i Leonardo da Vinchi 6 Zhivopis Veneciyi ta Veneto 7 Regionalni mistecki centri Italiyi XV XVI stolit 8 Portreti v galereyi 9 Mistectvo Italiyi XVII stolittya 10 Zhivopis majstriv inshih krayin 17 stolittya 11 Zhivopis XVIII stolittya 12 Mistectvo Italiyi XIX stolittya 13 Galereya 14 Dzherela 15 Primitki 16 Posilannya 17 Div takozhIstoriya viniknennya RedaguvatiV stolici Lombardiyi pracyuvali Leonardo da Vinchi Archimboldo Vittore Gislandi ta inshi Yak vidomo Lombardiyu i Veneciyu zahopili vijska Napoleona Sered novih ustanov vinikayut i veliki zbirki kartin Obumovleno ce she j tim sho francuzka vlada v Pivnichnij Italiyi pozakrivala bagato cerkov ta monastiriv Katolicka cerkva Italiyi stolittyami bula golovnim zamovnikom hudozhnih tvoriv a deyaki mitci buli chencyami monastiriv Same v monastiryah ta cerkvah i utrimuvalas najbilsha kilkist misteckih tvoriv Druge misce posidali palaci knyaziv svitskih chi cerkovnih Vlada zagarbnikiv francuziv stvorila komisiyu yaku ocholiv hudozhnik Andrea Appiani 1754 1817 Komisiya misyacyami pereglyadala majno zakritih cerkov ta monastiriv i zabirala najcinnishe Miscevist bilya Milanu z nazvoyu Brera vidoma z serednovichchya U XVII stolitti tut buduyut velichnij palac u stili baroko arhitektor Franchesko Mario Rikini Same v cej palac i povezut hudozhni skarbi z zakritih cerkovnih ustanov Italijciv znayut u sviti yak tvorciv kartin olijnimi farbami Ce tak Ale bilshist majstriv Italiyi freskisti i zajmalisya stinopisom u cerkvah ta monastiryah Yaksho kartini prodavali za kordoni stolittyami to freskam Italiyi poshastilo bilshe Majzhe vsi voni zalishilisya na batkivshini Freski italijskih hudozhnikiv j dosi ridkist v muzeyah po za mezhami Italiyi Komisiya Appiani ce dobre znala i pozdirala zi stin zakritih cerkov i freski Yih tezh pozvozili v palac Brera Tak vinikla unikalna kolekciya lombardskih fresok v muzejnomu zakladi Vidkrittya galereyi Brera RedaguvatiAbi des rozmistiti freski z zakritih cerkov ta monastiriv perebuduvali susidnyu cerkvu Santa Mariya di Brera she v napoleonivsku dobu Kartini rozmistili v palaci na drugomu poversi A pershij poverh zajnyala Milanska Akademiya mistectv Viddilennyam Akademiyi spochatku j bula galereya Brera Povnu samostijnist vona otrimala lishe u 1882 roci ale zalishilasya v tih zhe palacovih zalah Urochiste vidkrittya galereyi vidbulosya 15 serpnya 1809 roku Viddili galereyi Brera RedaguvatiFreski Lombardiyi XV XVI stolit Zhivopis Veneciyi ta oblasti Veneto XV XVI stolit Lombardskij zhivopis XV XVII stolit Regionalni mistecki centri Italiyi XV XVI stolit Zhivopis Italiyi XVII stolittya Zhivopis majstriv inshih krayin XVII stolittya Zhivopis Italiyi XVIII stolittya Zhivopis Italiyi XIX stolittya Najkoshtovnishi freski Lombardiyi RedaguvatiSered najdavnishih freski XIV stolittya z kaplichki Mokirolo ridkisnij zrazok fresok Lombardiyi navit v galereyi Brera Yih zapovidali galereyi u 1950 tobto proces popovnennya galereyi prodovzhuyetsya Majster z Breshiyi Vinchenco Foppa avtor freski Torturi sv Sebastyana XV st Okrim nogo tut freski hudozhnikiv Bergonjone Gaudencio Ferrari Bramantino uchnya Leonardo da Vinchi Bernardino Luyini Madonna v rozariyi Perenesli do Breri j freski Luini z villi Pelluki na svitski syuzheti Navit genialnij arhitektor Donato Bramante reprezentovanij freskoyu Filosofi Geraklit ta Demokrit Kolis cyu fresku razom z inshimi znyali zi stin privatnogo na toj chas budinku Z 1901 roku voni znahodyatsya v galereyi Brera nbsp Bernardino Luyini Madonna v rozariyi bl 1510 nbsp Gaudencio Ferrari Freska Istoiya Ioakima ta Anni bl 1445 nbsp Bernardino Luyini Freska z cerkvi Madonna zi svyatimi i donatorkoyu 1518Brera i Leonardo da Vinchi Redaguvati nbsp Beatriche d Este Leonardo da Vinchi yak hudozhnik zalishiv po sobi zanadto malo kartin Muzejni zbirki sho mayut tvori Leonardo mozhna perelichiti na palcyah ruk Zbirki roztashovani v Polshi Franciyi Velikij Britaniyi Rosiyi U 20 stolitti do nih priyednalisya Spolucheni Shtati Rukopisi Leonardo pridbali Bill Gejc ta muzej Hammera Maye svogo Leonardo i galereya Brera Ce ranishnij portret zhinki u profil Doslidniki vvazhayut sho ce rano pomerla Beatriche d Este V Milani mozhna podivitisya she na odin vsesvitno vidomij tvir Leonardo fresku v trapeznij cerkvi Santa Mariya della Gracie Freska Tayemna vecherya v cerkvi zatmarila svoyeyu slavoyu portretnu robotu u Breri Zhivopis Veneciyi ta Veneto RedaguvatiTut sho ne im ya to storinka z enciklopediyi mistectva Zahidnoyi Yevropi Vittore Krivelli Chima da Konelyano Dzhentile Bellini I odnoyi roboti cih majstriv vistachilo b shob prikrasiti hoch yaku muzejnu zbirku Robit inshogo hudozhnika Dzhovanni Bellini tri dvi z kotrih shedevri ce Madonna z greckim napisom Oplakuvannya Hrista P yeta Brera maye kartini Andrea Mantenyi Lorenco Lotto Parisa Bordone Geniyi Veneciyi predstavleni tezh Tician Vechelli Yakopo Tintoretto Paolo Veroneze Pro kozhnogo isnuye biblioteka na bagatoh movah svitu Sered ranishnih robit Rafaelya Santi Zaruchini Divi Mariyi Dlya neyi zrobili vinyatok i eksponuyut v malenkomu zali kaplichci okremo vid usih Tvori mitciv oblasti Veneto mensh cikavi ta sered nih nema vidsutnih Dzhovanni Dzhirolamo Savoldo Moretto Moroni ta inshi Dzhovanni Battista Moroni z tih majstriv yakih shanuyut okremo I ye za sho Dosit zviklo bachiti na portretah dozha v oksamitovih shatah chi mozhnovladcya v dorogij peruci A remisnika Ta she j na okremomu portreti Moroni odnakovo povazhno stavivsya do vsih zamovnikiv ne zvazhayuchi na misce osobi v suspilnij iyerarhiyi Vin z tih hto cinuye lyudsku gidnist u kozhnogo yiyi nosiya Tomu stilki povagi viklikaye navidomij na portreti kravcya penzlya Moroni ta ne v Breri a v Londoni Tvori Moroni davno pocinovuyut v usomu sviti nbsp Oplakuvannya Hrista Lorenco Lotto nbsp Dzh Bellini P yeta bl 1465 nbsp 1548 Tintoretto Vidnajdennya prahu sv Marka v Oleksandriyi Divo sv Marka nbsp Evaristo Baskenis Muzichni instrumenti knigi ta frukti nbsp Tician Portret grafa Antonio Porcha nbsp Lorenco Lotto Portret starogo senjora nbsp Lorenco Lotto Laura Pola nbsp Lorenco Lotto portret yunaka z knigoyu Regionalni mistecki centri Italiyi XV XVI stolit RedaguvatiMajstri cih centriv ne vsim podobayutsya Voni rizni za majsternistyu svitoglyadom zdibnostyami Ale mayut i svoyi bezperechni perevagi Pro kozhen z misteckih centriv napisani knizhki monografiyi Ferrara Romanya Emiliya Forli Majstram provincijnih centriv Italiyi slid podyakuvati za tvorchist bo yih kartini spriyali rozvitku geniya Karavadzho urodzhencya cih misc nbsp Marko Palmeccano vivtar Svyata spivbesida 1493 nbsp Bramantino Rozp yattya 1505 1510 nbsp Vinchenco Foppa Poliptih z Santa Mariya delle Graciye 1500 nbsp Stefano da Verona Pokloninnya volhviv 1435 nbsp Franchesko del Kossa Sv Petro 1473Portreti v galereyi Redaguvati nbsp Karlo Franchesko Nuvolone 1609 1662 Avtoportret z rodinoyu pid chas muzikuvannya nbsp Lorenco Lotto Portret Febo da Breshiya 1544 nbsp Tancio da Varallo Nevidomij z kapelyuhom u ruci bl 1616 nbsp Altobello Melone Alda Gambara nbsp Tancio da Varallo Shlyahetna nevidoma bl 1618 nbsp Hud Dzhovanni Battista Moroni Portret Antonio Navadzhero nbsp Rozalba Kar yera Portret shlyahetnogo pana nbsp Andrea Appiani Portret Ugo Foskolo 1802Mistectvo Italiyi XVII stolittya RedaguvatiMaye galereya j svoyi malenki nedoliki Tut vidnosno malo tvoriv XVII stolittya Italiyi u porivnyanni zi zbirkami Rimu Londona Parizha Peterburga Genij Mikelandzhelo Karavadzho reprezentovanij polotnom Hristos v Emmausi Chimalo tvoriv jogo poslidovnikiv karavadzhistiv Dzhovanni Karachcholo Bernardo Kavalino Oracio Dzhentilyeski Mistectvo Matia Preti reprezentuyut veliki za rozmirami religijni kompoziciyi Nespokijnij ta sumnij genij Olessandro Manyasko vidbivsya u velikih pejzazhah Jogo tvori susidi kartin inozemnih majstriv Rimsku shkolu baroko predstavlyayut tvori hudozhnika P yetro da Kortona Madonna z nemovlyam ta svyatimi nbsp Moraccone Muchenicitvo Sv Sekundi ta Sv Rufini bl 1625 nbsp Daniele Krespi Tayemna vecherya nbsp P yetro da Kortona Madonna z nemovlyam i svyatimi nbsp Karavadzho Hristos v Emmausi nbsp Matia Preti Hristos blagoslovlyaye siniv zhinki nbsp Dzhulio Chezare Prokachchini Mistichni zaruchini sv Katerini do 1620Zhivopis majstriv inshih krayin 17 stolittya RedaguvatiItaliya stolittyami bula miscem navchannya abo vidvidin hudozhnikiv svitu Deyaki z nih rokami zhili v krayini mali zamovnikiv zalishili tut svoyi kartini niderlandec Piter Brejgel Starshij nimec Adam Elsgajmer ispanec Diyego Velaskes flamandci Matias Stomer Antonis van Dejk gollandci Honthorst Terbryuggen Mabyuz francuzi Pussen Klod Lorren anglijci rosiyani nimec Rafael Mengs Dehto z nih stali spravzhnimi italijcyami odruzhilisya z italijkami i stvorili tut rodinu j oselyu Hose de Ribera Nikolya Pussen Vanvitelli Rokami zhiv ta pracyuvav u Italiyi Piter Paul Rubens viznachnij predstavnik baroko v Zahidnij Yevropi Najbilshu kartinu Rubensa Brera otrimala shlyahom obminiv z Luvrom she v napoleonivski roki Ce Tayemna vecherya Majzhe svoyim stav portretist Antonis Van Dejk dlya magnativ Genuyi Jomu ohoche zamovlyali portreti i v Rimi Portret shlyahetnoyi pani prezentuye mistectvo van Dejka v muzejnij zbirci Sered zhinochih portretiv zbirki i tvir francuzkogo hudozhnika Nikolya de Larzhilyera Maye Brera i svogo Rembrandta Portret sestri hudozhnika Vsesvitno vidomij nini El Greko reprezentovanij monohromnim Svyatim Franciskom z Assizi Bagatokolorovi tvori El Greko krashe podivitisya v Rimi v palaci Barberini nbsp El Greko Svyatij Francisk Asizkij nbsp Nikolya de Larzhilyer Shlyahetna pani nbsp Anton Rafael Mengs Portret opernogo spivaka Domeniko Annibaldi 1750 nbsp Antonis van Dejk Portret shlyahetnoyi pani Zhivopis XVIII stolittya RedaguvatiSame tut mozhna pobachiti tvori Andrea Appiani sho bagato zrobiv dlya formuvannya kolekcij Breri ta ryatuvannya samih tvoriv Sered viznachnih tvoriv cogo periodu roboti Dzhovanni Battista Tyepolo 1696 1770 Majster mav yak zamovnikiv svoyih tak i zakordonnih z Nimechchini Rosiyi Ispaniyi vin dovgo pracyuvav u Madridi de j pomer Polotna Tyepolo mali veliku mistecku vartist she za zhittya tomu dorogo koshtuvali Rosijski zamovniki Tyepolo carskij dvir Do tvoriv Tyepolo sho maye galereya Brera nalezhit velika za rozmirami kompoziciya Madonna z nemovlyam ta chencyami zamovnikami Cogo razu zamovnikom buv monastir karmelitiv Tvori Tepolo rozijshlisya po vsomu svitu vid SShA Caricya Zenobiya zvertayetsya do svoyih voyakiv Vashington do sadibi Arhangelske sho v Rosiyi bilya Moskvi Yaksho Tyepolo pracyuvav shvidko i zalishiv bagato tvoriv to hudozhnik Dzhovanni Pyacetta pracyuvav povilno i jogo kartini v muzeyah ridkist Galereya Brera maye taku ridkist Ce polotno na biblijnij syuzhet Revekka bilya kolodcya Sered inshih robit uvagi zaslugovuyut kartini venecianciv Antonio Kanaletto ta Franchesko Gvardi nbsp Bernardo Bellotto Vid selisha Gadzadi bilya ozera Vareze 1744 nbsp Anton Rafael Mengs Portret opernogo spivaka Domeniko Annibaldi 1750 nbsp Dzhovanni Battista P yaccetta Revekka bilya kolodyazya 1735 1740 nbsp Nikolya de Larzhilyer Portret shlyahetnoyi pani z kvitami per pol 18 st nbsp Dzhakomo Cheruti Hlopchik z koshikom 1745Mistectvo Italiyi XIX stolittya RedaguvatiZ visimnadcyatogo stolittya Italiya vtrachaye hudozhnyu iniciativu v Zahidnij Yevropi Cya chest postupovo perehodit do mitciv Franciyi a Parizh nadovgo staye mistom palomnictva hudozhnikiv svitu yak neshodavno Rim Yaksho hudozhnikiv Franciyi XIX stolittya hocha b dvoh troh znaye kozhnij navit dalekij vid mistectva meshkanec to italijcya hudozhnika XIX stolittya znayut lishe specialisti V zali tvori tih hto maye lishe misceve znachennya nbsp Dzhovanni Fattori Povstanci nbsp Silvestro Lega Chas pislya obidu 1860 nbsp Franchesko Ayec Pocilunok 1859Galereya Redaguvati nbsp Dzhovanni Bellini Madonna z greckim napisom nbsp Andrea Mantenya poliptih sv Luki 1453 tempera na polotni nbsp Luka Sinjorelli Pobittya Hrista bilya koloni kinec 15 st nbsp Bartolomeo Montanya Madonna z nemovlyam i svyatimi 1498 nbsp Flamandskij anonim XVI st Pokloninnya volhviv bl 1518 nbsp Mantenya Mertvij Hristos nbsp P yero della Francheska Vivtar Montefeltro nbsp Rafael Zaruchini Divi Mariyi Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 zh Hudozhnik 7 1968 ros stattya Galereya Brera Lekciya z istoriyi galereyi Brera MilanPrimitki Redaguvati a b https pinacotecabrera org en about us history of the pinacoteca a b v g d Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 a b ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2021 d Track Q111911432d Track Q214195 a b ISTAT https www istat it it archivio 167566 2017 d Track Q113576238d Track Q214195 a b v dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 http www portaluppi org en opere ricostruzione della pinacoteca di brera a b Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642 http www statistica beniculturali it rilevazioni musei Anno 202018 MUSEI TAVOLA8 2018 pdf Indagine sui musei e le istituzioni similari 2023 d Track Q120783133Posilannya RedaguvatiSajt muzeyu Arhivovano 21 lyutogo 2016 u Wayback Machine ital Accademia di Brera Official site Arhivovano 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine ital Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BreraDiv takozh Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Muzeyi nbsp Portal Italiya Mistectvo Italiyi Muzeyi Milana Freska Milanska shkola Venecianska shkola Kremonska shkola Zhivopis baroko Karavadzhizm Rokoko Paradnij portret Istorichnij zhivopis Milanskij Ampir Nuvolone znachennya Muzej teatra La Skala Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pinakoteka Brera amp oldid 40582102