Вітторе Гісланді Вітторе Джузеппе Гісланді італ Vittore Giuseppe Ghislandi на прізвисько фра Гальгаріо італ fra Galgario

Вітторе Джузеппе Гісланді (італ. Vittore Giuseppe Ghislandi на прізвисько фра Гальгаріо (італ. fra Galgario), 1655, Сан Леонардо — 1743, Бергамо) — видатний італійський художник-колорист доби бароко і рококо, здебільшого портретист. Працював в містах Мілан, Венеція, Болонья, Бергамо.

Вітторе Гісланді
італ. Vittore Ghislandi

«Автопортрет у віці 77 років», Академія Каррара
При народженні	Vittore Ghislandi
Народження	4 березня 1655(1655-03-04) Бергамо
Смерть	1743(1743)
	Бергамо
Національність	італієць
Країна	Італія (Венеціанська республіка)
Жанр	портрет
Навчання	в Бергамо і в Венеції
Діяльність	художник
Напрямок	бароко і рококо
Роки творчості	1688—1740
Твори	Portrait of an Old Lady^d і Portrait of a Man^d

Вітторе Гісланді у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Це той випадок,коли людина має спокійну біографію при величезному таланті. Вітторе народився в провінції поблизу міста Бергамо. Ні в яких Туреччинах чі Америках не був, з піратами зустічався випадково в Венеції,не знаючи ,що ті пірати. І взагалі, Мілан та Венеція-це найбільші міста, де він був. Ну як може бути яскравою біографія у людини, що стала ченцем ?

В родині і перші вчителі Редагувати

Походить із родини провінційного художника в Бергамо Доменіко Гісланді, мати - Фламінія Мансуєті . Перші художні навички отримав від батька, який був провінційним художником. Вдячний син напише портрет батька у 1688 році,намалювавши зверху і герб родини.

Юний художник, Академія Каррара, Бергамо

Навчання продовжив у Дж.Котта і Б.Бьянкіні. Після переїзду до Венеції навчався у С. Бомбеллі ,а також самотужки, аналізуючи картини Тиціана Вечелліо, Якопо Тінторетто, Паоло Веронезе ,Джованні Белліні, Вітторе Карпаччо. Якийсь вплив на нього мали й майстри провінційного бароко і Рембрандт, хоча невідомо, де бачив він його твори.

Духовна кар'єра Редагувати

Ще в роки перебування в Венеції обрав духовну кар'єру. 1702 року став ченчем ордену мінімів, близьких до францисканців. Але художнє ремесло не покинув. Виконував портрети на замову та деякі самостійні композиції, наближен до портретів із побутовими ситуаціями. Таким чином заробляв гроші для каси власної церкви.

Деякий час працював у Болоньї, де познайомився з художником Джузеппе Марія Креспі. 1717 року його обрали членом Академії Клементина в Болоньї.

Останні роки життя перебував у монастирі Гальгаріо, що в Бергамо. Від назви монастиря походить також італійське прізвисько художника.

Історіограф Франческо Марія Тассі написав біографії майстрів Бергамо. Там знайдено і декілька рядків про Гісланді.

Вибрані твори Редагувати

В. Гісланді. «Шляхетна пані похилого віку», Амстердам.

Головні твори майстра-портрети. Серед них :

« Портрет хлопчика» (в фантазійному вбранні)
«Польський панич з сивим слугою», стара назва
«Портрет батька, Доменіко Гісланді»
«Переможець змагання поетів»
«Маркіз Джироламо Секко Суардо»
«Автопортрет»
«Елізабета П'явіні Джидотті»
«Маркіз Бартоломео Секко Суардо»
«Адвокат Джакомо Беттамі де Базіні»
«Князь Фламініо Тассі»
«Художник Франческо Полаццо»
«Франческо Марія Брунтіно»
«Лікар Бернарді»
«Джан Баттіста Пекорарі дельї Амбрівері»
«Ізабелла Камоцци ді Герарді»
«Бертрама Діана де Вальсеччі»
«Молодик із родини Пінарді»
«Невідомий пан в далматинському костюмі»



«Хлопчик в фантазійному вбранні» В. Гісланді	«Портрет невідомого пана» В. Гісланді	«Граф Галеоццо Секко Суардо» В. Гісланді

Твори Гісланді в музеях світу Редагувати

Фра Гальгаріо, Польський панич з сивим слугою

Лувр, Париж.
Вашінгтон, США.
Амстердам, Королівський музей.
Мадрид, музей Тіссен-Борнемісса.
Петербург, Ермітаж.
Мілан, музей Польді-Пеццолі.
Бергамо, Академія Каррара.
Німеччина,музей Вальраф-Ріхартс

Джерела Редагувати

Gozzoli M.С.Vittore Ghislandi detto Fra'Galgario.Bergamo Poligraphiche Bolis 1981(іт).
«Всеобщая история искусств»,т 4, М, «Искусство» ,1963 (рос).
Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», Каталог 1, Л, 1976, с.86

Примітки Редагувати

↑ Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись»,Каталог 1, Л, 1976, с.86
«Всеобщая история искусств»,т 4, М, «Искусство» ,1963, с. 244

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітторе Гісланді

Див. також Редагувати

[ReferenceA-1] Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись»,Каталог 1, Л, 1976, с.86

[2] «Всеобщая история искусств»,т 4, М, «Искусство» ,1963, с. 244