Музей Польді-Пеццолі (італ. Museo Poldi Pezzoli) — художній музей в місті Мілан.
Музей Польді-Пеццолі | |
---|---|
45°28′07″ пн. ш. 9°11′29″ сх. д. / 45.468664000027771976° пн. ш. 9.19158300002777828° сх. д.Координати: 45°28′07″ пн. ш. 9°11′29″ сх. д. / 45.468664000027771976° пн. ш. 9.19158300002777828° сх. д. | |
Тип | художня галерея нерухомість палаццо і будинок-музейd |
Тема | Пінакотека |
Назва на честь | Gian Giacomo Poldi Pezzolid |
Статус спадщини | національна спадщина Італіїd |
Склад | Marriage of Bacchus and Ariadned |
Частина від | Case museo di Milanod |
Країна | Італія |
Розташування | Мілан, Італія |
Адреса | 20121 Via Manzoni 12, 20121, Milano, Italia |
Засновано | 1881 |
Відкрито | 25 квітня 1881 |
Фонд | 7000 документ і 3523 документ |
Відвідувачі | 50 269 осіб (2018) 28 018 осіб (2020) 63 246 осіб (2019) 17 980 осіб (2021) |
Директор | (з 2009) |
Сайт | museopoldipezzoli.it/#!/en/discover |
Музей Польді-Пеццолі (Італія) | |
Музей Польді-Пеццолі у Вікісховищі |
Історія ред.
Музей починався як приватна картинна галерея родини Польді Пеццолі. Її засновниками були Джан Джакомо Польді Пеццолі (1822–1879) та його мати Роза Трівульціо. Ще у 1846 році в міланському палаці родини розпочали реконструкцію і перебудували та наново декорували низку залів і приміщень. Реконструкцією в палаці керували Луїджі Скрозаті та Джузеппе Бертіні. Частка залів палацу вже за проектом призначалась для декорування картинами. Переобладнання і облаштування стосувались не тільки інтер'єрів. Фасади міланського палацу отримали декор у стилі пізнього класицизму ще на зламі 18-19 ст., а невеликий парк набув пейзажного характеру — це зроблено за проектом архітектора Сімоне Кантоні (1736–1818). Головний фасад колишнього палацу на вулицю дотепер зберігає стилістику пізнього класицизму.
Забезпечений аристократ (мати Джан Джакомо походила з князівської родини), він підтримував національно-визвольний рух і так звану революцію 1848 року в Мілані проти влади Австрійської імперії. Події закінчилися поразкою і Джан Джакомо емігрує у західну Європу, де гає час як забезпечений аристократ. Відвідує виставки, знайомиться з художниками, починає колекціонувати картини, килими, старовинні речі. Він помер у віці 57 років і зробив Джузеппе Бертіні, свого приятеля і директора пінакотеки Брера, упорядником власного майна.
За заповітом Польді Пеццолі його палац, збірка картин і меблів перейшли у спадок художньої академії і пінакотеки Брера. Музей отримав назву за прізвищем володаря і був відкритий 1881 року для відвідин. 1951 року закінчили реконструкцію і пристосування палацу під музейні потреби з урахуванням нових умов утримання.
Музей на період зламу 20-21 ст. зберігає і демонструє картинну галерею, меблі, вироби зі скла, невелику колекцію старовинної зброї, кабінетну бронзу, перські середньовічні килими, керамічні вироби, збірку ювелірних прикрас, зразки текстилю, коштовних тканин, мереживо.
Обрані твори ред.
Перські середньовічні килими ред.
Живопис італійських майстрів в збірці ред.
Картинна галерея музею починалась як приватна збірка, на характер котрої впливали смаки княгині Рози Трівульціо та її сина. Тому в музеї переважають твори митців, що працювали в Ломбардії та в містах Північної Італії. Зрозуміло, що музей не міг мати церковних фресок, творів римських художників, значної кількості мармурової скульптури і творів ужиткового мистецтва. Тим не менше збірка отримала чимало характерних творів міланської школи і шкіл Північної Італії, серед котрих опинилось декілька видатних зразків серед релігійного живопису і портретного жанру.
Портретний живопис в збірці ред.
Майстри інших країн ред.
Картинна галерея утримує декотру кількість творів майстрів інших країн Європи, але не вони головують взбірці. Серед них твори —
Джерела ред.
- Maria Teresa Balboni Brizza, Marina Sambuy (Hrsg.): Il Museo Poldi Pezzoli. Allemandi, Turin 2010, ISBN 978-88-422-1424-3
- I grandi musei. Museo Poldi Pezzoli Milano, Skira, Mailand 2006
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Польді-Пеццолі
Див. також ред.
- Музеї Мілана
- Пінакотека Брера
- Джампетріно
- Леонардески
- Міланська школа
- Венеційська школа
- Музей театра Ла Скала
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ SIRBeC
- ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ISTAT https://www.istat.it/it/archivio/167566 — 2017.
- https://www.regione.lombardia.it/wps/wcm/connect/f117cd24-bb07-4dbe-8d0d-ced27581ede6/Musei+riconosciuti_dati+visitatori+2018.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-f117cd24-bb07-4dbe-8d0d-ced27581ede6-n0vnPYH
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.