Джова́нні Джирола́мо Саво́льдо (італ. Giovanni Girolamo Savoldo, бл. 1480 — 1548) — італійський художник доби Відродження. Народився у Брешії, Венеційська республіка. Мав впливи художньої манери Лоренцо Лотто та Джорджоне. Помер у Венеції
| Джованні Джироламо Савольдо | |
|---|---|
| італ. Giovanni Girolamo Savoldo | |
| | |
| Автопортрет (?) | |
| Народження | 1480 Брешія, Італія |
| Смерть | 1548 |
| Венеція, Італія | |
| Національність | італієць |
| Країна | Венеційська республіка |
| Жанр | побутовий жанр, портрет, релігійний образ |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | Відродження |
| Роки творчості | 1500 -1547 |
| Вплив | Джорджоне, Лоренцо Лотто |
| Твори | побутовий жанр, портрет, релігійний образ |
| | |
| Джованні Джироламо Савольдо у Вікісховищі |
Життєпис. Початковий період Редагувати
Точної дати і місяця народження художника не віднайдено. Появу на світ і перші художні навички пов'язують з Ломбардією та містом Брешія. Практично не відомо, де і у кого навчався, а також, якими були перші твори. До первісного періоду творчості відносять працю в містах Парма та Флоренція, а в останньому за 1508 рік знайдений запис про прийняття художника в гільдію художників. Мав вивчати твори Леонардо да Вінчі і Мікеланджело Буонарроті, бо вони були безперечними авторитетами тої доби у Флоренції.
Венеційський період Редагувати
В Тоскані не втримався і близько 1520 року оселився в Венеції. Практично все життя працював в Венеції, залишаючись надзвичайно індивідуальним митцем, незважаючи на впливи творів Лоренцо Лотто та Джорджоне, особливо в колористичних гаммах власних картин.
В перші роки венеційського періоду не втрачав уваги і цікавості до творів фламандьких митців, картини яких так чіпляли венеційських вельмож через притаманну їм незвичність сюжетів, художню манеру і яскраві, «глибокі» фарби. Прихильником фламандських художників був ще Антонелло да Мессіна, що деякий час працював в Венеції і чий вплив на місцевих художників був досить значним. Про знайомство Савольдо з творами фламандських художників свідчать дві ранні композиції « Спокуси Святого Антонія», де художник досить майстерно поєднав художні знахідки венеційських і фламандських (або німецьких) митців.
Але впливи місцевої художньої школи переважали, перш за все — картини Джорджоне та Лоренцо Лотто. Популярний на той час Джорджоне прищепив венеційським художникам поетичну недомовленість, потяг до своєрідного, місцевого ідеалу краси і до пошуків власних колористичних гам. На якийсь час бути популярним художником в Венеції значило писати картини в стилістиці Джорджоне, що і робили на ранньому етапі Себастьяно дель Пьомбо, Тиціан, Якопо Пальма старший, сам Савольдо.
Венеційці відрізнялися справжнім захопленням тканинами і килимами арабського сходу. Особливим попитом користувались тканини червоних кольорів, а венеційський пурпур став характерною місцевою прикметою. Захоплення тканинами, особливо незвичних кольорів та з ефектами відблисків, було притаманне і Савольдо. Часто головні персонажі його картин виділені в творі саме розкішними шатами екзотичних тканин — біла накидка Марії Магдалини(Національна галерея (Лондон)), «Святий Матвій» (Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк), янгол в картині галереї Боргезе, навіть аскет Святий Антоній в варіанті композиції з Москви.
Міланський період Редагувати
За свідоцтвом Паоло Піно художника запросили на працю в Мілан, де той виконав чотири картини. Одна з них — Євангеліст Св. Матвій. Останнє полотно дивує двома центрами освітлення та незвичним освітленням самої фігури Матвія, що пізніше підхоплять Караваджо та його послідовники в 17 столітті.
Останні роки Редагувати
Ймовірно, останні роки художника пройшли у Венеції, але продовжував працювати і в близьких територіально до неї провінційних містах. 1533 року виконав "Мадонну з чотирма святими " для церкви Санта Марія ін Органо в місті Верона. В 1537—1538 рр. працював в рідній Брешії. До останнього періоду творчості належать незвична за колоритом «Марія Магдалина» та композиції на тему « Поклоніння пастухів».
Венеційці 16 століття не відрізнялися ні вдячністю, ні пам'яттю щодо місцевих майстрів. Епідемії чуми, загибель в морі чи на війні, сироти діти і політичні негаразди — не сприяли ні мемуарній літературі, ні вдячній пам'яті. Серед забутих митців опинились Марко Базаіті, Джорджоне, Лоренцо Лотто. Гірку долю забутих майстрів розділив і Савольдо, точної дати смерті якого не збережено.
Вибрані твори Редагувати
- «Юнак з флейтою»
- «Свята бесіда»
- «Голгофа», бл. 1515, Монте-Карло.
- «Святі Антоній абат і Павло пустельник», бл. 1515, Галерея Академії, Венеція
- "Св. Ілія пустельник ", 1520, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
- «Портрет невідомого лицаря», бл. 1525, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
- «Мертвий Христосі Йосип Ариматейський», Художній музей, Клівленд
- «Пала ді Сан Доменіко ді Пезаро», бл. 1525, Пінакотека Брера, Мілан
- «Поклоніння пастухів», церква Сан Джоббе, Венеція
- «Смерть Петра Мученика», бл. 1535
- «Лицар в обладунках» (Автопортрет?)
- «Оплакування Христа»
- «Філософ», Музей історії мистецтв, Відень
- «Святий Єронім в пустелі», Національна галерея, Лондон
- «Святий Матвій», 1534, Метрополітен-музей, Нью-Йорк
- «Товія і янгол», Галерея Боргезе, Рим
- «Марія Магдалина», галерея Контіні Бонакоссі, Флоренція
- «Марія Магдалина», Музей Гетті, Каліфорнія
- «Спокуси Святого Антонія», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- «Спокуси Святого Антонія», варіант в Сан-Дієго, Каліфорнія
- «Марія Магдалина на тлі руїни і порту», Національна галерея, Лондон
- «Селянин з флейтою»
- «Портрет венеційки», 1525, Капітолійські музеї, Рим
- «Преображення Господнє», Галерея Уффіці, Флоренція
- «Лютняр», Лейпцизький університет, Лейпциг
- «Поклоніння пастухів», бл. 1540, Пінакотека Тосіо Монтіненго, Брешія
- «Поклоніння пастухів», бл. 1540, церква Св. Іова, Венеція
Джерела Редагувати
- A. Boschetto, Giovanni Gerolamo Savoldo, Milano, 1963.
- Giovanni Gerolamo Savoldo tra Foppa, Giorgione e Caravaggio, catalogo della mostra tenuta a Brescia nel 1990, Milano, 1990.
- F. Frangi, Savoldo. Catalogo completo, Firenze, 1992.
- Pierluigi De Vecchi ed Elda Cerchiari, I tempi dell'arte, volume 2, Bompiani, Milano 1999. ISBN 88-451-7212-0
- Stefano Zuffi, Il Cinquecento, Electa, Milano 2005. ISBN 88-370-3468-7
- альбом «Музеи Рима. Галерея Боргезе. Национальная галерея», М.,"Изобразительное искусство", 1971
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Джироламо Савольдо