Браманті́но (італ. Bramantino), справжнє ім'я Бартоломе́о Суа́рді (італ. Bartolommeo Suardi; бл. 1460/1470, Мілан — 1530, там само) — італійський живописець і архітектор.
| Брамантіно | |
|---|---|
| Народження | 1465 Мілан, Міланське герцогство |
| Смерть | 1536 |
| Мілан, Міланське герцогство | |
| Діяльність | художник, архітектор |
| Напрямок | живопис і архітектура |
| Твори | The Adoration of the Kingsd, Adoration of the Childd, Trivulzio Tapestriesd і The Adoration of the Shepherdsd |
| | |
| Брамантіно у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Справжнє ім'я — Бартоломео Суарді. Народився у період між 1460 і 1470 роками у Мілані. Існує дуже мало перевіреної інформації про художника. Свій псевдонім (маленький Браманте) він взяв на честь італійського живописця й архітектора Донато Браманте, якого активно наслідував у своїй творчості. Був помічником Браманте, супроводжував його в Рим і там працював у Ватикані.
Усе життя художника пов'язане з Міланом, де на той час був популярний Леонардо да Вінчі. Попри це, Брамантіно зміг створити свій власний яскравий, гострий, і хоча дещо еклектичний стиль, який іноді страждав на недоліки в передачі перспективи та неточність в зображенні архітектурних деталей. З мистецьких пам'яток Мілана йому приписуються паперть церкви св. Назарія (1518) і різні картини, що зберігаються в Амврозіанській бібліотеці й в Національній бібліотеці палацу Брера. Іноді Брамантіно звинувачують у наслідуванні більш значних майстрів свого часу, у тому числі й Леонардо. У своїх пізніх роботах він близький до маньєризму. Упродовж тривалого часу Брамантіно був придворним художником і архітектором герцога Франческо II.
Помер у Мілані в 1530 році.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Czech National Authority Database
Література Редагувати
- Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)
- Брамантино // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)