Амброзіанська бібліотека (італ. Biblioteca Ambrosiana) — одна з найстаріших бібліотек Італії, розташована в місті Мілан.
| Амброзіанська бібліотека італ. | |
|---|---|
| | |
| 45°27′48″ пн. ш. 9°11′08″ сх. д. / 45.46347900002777465° пн. ш. 9.185788000027777400° сх. д.Координати: 45°27′48″ пн. ш. 9°11′08″ сх. д. / 45.46347900002777465° пн. ш. 9.185788000027777400° сх. д. | |
| Країна: | Італія |
| Тип: | публічна |
| Розташування | Municipio 1d |
| Адреса | Мілан, площа Пія ХІ |
| Заснована | 1602 |
| Сайт: | Sito ufficiale |
| | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Заснування Редагувати
Фундатором бібліотеки був кардинал Федеріко Борромео, на той час архієпископ Мілану. Освічений аристократ, князь церкви, він вирішив заснувати бібліотеку в 1602 році. За його метою, вона ставала центром збереження рукописів і книг, потрібних для боротьби з протестантизмом.
Досить швидко бібліотека переросла первісне призначення і стала культурним осередком в Мілані з декількома відділами й функціями (богословськими, освітніми, мистецькими, суто бібліотечними).
За різними підрахунками бібліотеку вважають то другою за роком відкриття в Західній Європі (після бібліотеки Бодлеан в Англії), то четвертою найдавнішою в Італії:
- перша — бібліотека володаря Малатести, заснована в місті Чезена (1454 р. )
- друга — після бібліотеки Бодлеан в Англії ( 1602 р.)
- третя — Biblioteca Angelica, відкрита в Римі у 1604 р.
Приміщення Редагувати
Читальна зала новоствореної бібліотеки відкрита 8 грудня 1609 року. Її особливістю були вільно розставлені видання, які не прикували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам. Поряд була церква Санта-Мария-делла Роза. Її зруйнували у 1831 р. і в 1826—1836 рр. за проєктом міланського архітектора Джакомо Моралья вибудували сучасне приміщення в стилі пізнього класицизму. Будівля використовувалась і як бібліотека, і як пінакотека. Приміщення зайняло дві третини площі колишнього монастиря і церкви Санта-Мария-делла Роза, має декілька фасадів. Біля входу до бібліотеки встановлено мармурову скульптуру засновника — кардинала Федеріко Борромео.
В 1943 році в роки Другої світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібрето стародавніх опер. Всі вони були втрачені. Відновлювально-реставраційні роботи розпочалися 10 років поспіль у 1952 р. за проєктом архітектора Луїджи Каччіа Домініоні.
Складові частини Редагувати
Це не тільки бібліотека, а справжній культурний осередок міста. Про це подбав ще засновник бібліотеки — Федеріко Борромео, що окрім рукописів і видань передав сюди свою збірку картин і скульптур, заснувавши Пінакотеку. На базі бібліотеки створили також Амброзіанську художню академію і школу по вивченню мов.
Фонди бібліотеки Редагувати
Вже в XVII ст. розпочалися пошуки нових видань і рукописів для бібліотеки. Серед перших надходжень — рукописи бенедиктинського монастиря Боббіо (1606), рукописи, придбані в країнах Західної Європи й Близького Сходу, зібрання бібліофіла з міста Падуя — Пінеллі (1608), звідки привезли 70 пакунків з виданнями та 800 рукописів.
По смерті кардинила-фундатора, заклад почав отримувати видання і рукописи за заповітом. Серед надходжень — 12 рукописів Леонардо да Вінчі (серед яких і Атлантичний кодекс), альбом з малюнками художника Рубенса, гравюри майстрів Італії і Європи, живопис майстрів Італії тощо. В роки військового захоплення Ломбардії військами Наполеона, частка фондів Амброзіанської бібліотеки була конфіскована і перевезена у Париж. Лише частку вивезених фондів вдалося повернути в Мілан. Фонди бібліотеки складають.
- 30.000 рукописів
- 12.000 пергаментів
- 2.300 інкунабул (першодруків)
- 10.000 малюнків
- 30.000 гравюр, середньовічні печатки, нумізматичні колекції, археологічні знахідки.
Живопис Амброзіанської пінакотеки Редагувати
Малюнки Леонардо в Амброзіані Редагувати
Малюнки з рукописів Редагувати
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амброзіанська бібліотека |
- Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae (Mediolani 1906) Tomus I
- Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae (Mediolani 1906) Tomus II
- Sito ufficiale [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.