www.wikidata.uk-ua.nina.az

Неаполітанська художня школа найбільш значуща художня школа Італії поряд з Венеціанською та Римською школою Джузеппе Бон

Неаполітанська художня школа

Неаполітанська художня школа — найбільш значуща художня школа Італії поряд з Венеціанською та Римською школою.

Джузеппе Боніто. «Майстерня художника», середина 18 ст.
П'єтро Негроні. «Зустріч Марії і Єлизавети», Лувр, Париж.

Неаполітанська художня школа посіла друге місце за значенням після Римської художньої школи.

Коротка доба відродження в Неаполі Редагувати

Маньєризм в Неаполі 16 ст Редагувати

В 16 ст. місцева художня школа ще перебувала в фазі становлення. Майстри Неаполя рахувались із здобутками римської художньої школи, позаяк папський Рим рекрутував до міста талановитих митців з інших художніх центрів і сам подеколи перетворився спочатку на відомий центр відродження, а після пограбування Риму 1527 року вояками імператора Карла V — на провідний центр маньєризму.

Митці Неаполя старанно вивчали і рахувалися із творчим надбанням Рафаеля Санті та авторитетного в Римі Мікеланджело Буонарроті. Але відсутність доброї художньої освіти у більшості неаполітанських митців приводила до наївного, обмежено-провінційного використання знахідок Рафаеля Санті та Мікеланджело. Над другорядністю неаполітанських майстрів 16 ст. (П'єтро Негроні, Іпполіто Боргезе) піднявся лише Марко даль Піно, майстер холоднуватої манери і віртуозного малюнка, котрий так поціновували майстри маньєризму.

Окрема держава Редагувати

В Неаполі 17 ст. склалась унікальна ситуація. Італійське місто і Кампанья перебували у володінні Іспанії, де правили віце-королі, котрих надсилав з Іспанії король і постійно заміняв власних васалів, підозрюючи кожного з них в зраді і сепаратистських прагненнях. В місті стояв іспанський гарнізон і офіційно місто не підкорялось папі римському. Тим не менше зв'язок з Римом не переривався і низка римських майстрів отримувала запрошення на працю в Неаполь. Так, по запрошенню тут працювали Доменікіно(1581—1641) та Джованні Ланфранко (1582—1647), фрескіст та майстер вівтарів.

Неаполь і Караваджо Редагувати

Сім справ милосердя (Караваджо). «Дати милостиню жебраку», фрагмент вівтарної картини.
Хуан До . «Блага вість пастухам». Музей Каподімонте, Неаполь.

Подією в художньому житті міста був недовгий і вимушений візит Мікеланджело да Караваджо, котрий рятував в Неаполі власне життя від покарання за скоєне вбивство у Римі. Дві композиції Караваджо («Сім вправ милосердя» та «Побиття Христа батогами») задали надзвичайно високий рівень моральних вимог до місцевого живопису. Не менше враження на місцевих майстрів справили і художня манера митця з її різкими контрастами світла і тіні та простонародний типаж персонажів. Неаполітанська художня школа мало орієнтувалась на аристократичні смаки багатіїв і прийняла як свої знахідки демократичної гілки бароко, уособленням якої були твори Караваджо. До того ж, в Неаполі не було жорсткого протистояння між представниками пізнього маньєризму і бароко, як то було в Римі. Серед послідовників Караваджо опиниться більшість наполітанських художників, серед яких — іспанець Хосе де Рібера та його учень Лука Джордано (всі ранні твори останнього), Хуан До , Баттістелло Караччоло, Артемізія Джентілескі, Матіа Претті, Массімо Станціоне.

Непрестижні жанри Редагувати

Джованні Баттіста Рекко. «Натюрморт з рибою і молюсками».

В Неаполі були мало відчутними вимоги «Величної манери» і академічної ієрархії жанрів, тому художники залюбки пишуть нібито низькі жанри — пейзажі і натюрморти. І розробляють ці жанри по своєму, або фантазійно (фантастичні краєвиди міст Монсу Дезідеріо, Вівіано Кодацци, пейзажі Сальватора Рози), або суто реалістично (Якопо да Емполі, Джованні Баттіста Руопполо, натюрморти родини Рекко, Паоло Порпора тощо). Засновником жанру натюрморт в неаполітанському живопису доби бароко був Лука Форте (бл. 1615 — до 1670).


Пізнє бароко в Неаполі Редагувати

Франческо Солімена. «Цинічний Хронос підтримує Книгу історії», нижній фрагмент картини 1690 року. Ермітаж.

Бравурний, алегоричний та декоративний живопис розвиватимуть Лука Джордано пізнього періоду творчості та Франческо Солімена (1657—1747).

Мандрівні майстри Редагувати

Інтернаціональний характер мистецтва в Неаполі і дещо слабкий контроль владних структур над мистецтвом приваблював сюди на працю чимало мандрівних майстрів, частка котрих працювала в місті роками. В Неаполі за тимчасовими замовами працювали як італійці з інших художніх центрів, так і низка іноземних митців.

  • Через неаполітанський порт приблизно у 1552 році в Італію прибув Пітер Брейгель старший. Існує рання і несмілива картина молодого Пітера Брейгеля «Гавань Неаполя», як і малюнки, що підтверджують перебування в місті нідерландського майстра.
  • Роками в Неаполі працював уродженець Лейдена художник Якоб ван Сваненбург (1571—1638), віртуозний майстер фантазійних, страхітливих сцен і сцен містичних. В останні роки він мешкав у місті Лейден і його твори міг бачити молодий Рембрандт. У Лейдені майстер мав власну студію і навчав учнів. Можливо, цю студію відвідував і молодий Рембрандт, охочий до всього нового.
  • Представниками пізнього маньєризму і раннього бароко з міста Мец (герцогство Лотарингія) були художники Франсуа де Номе (François de Nomé 1592 — після 1644) та Дідьє Барра (Didier Barra бл. 1590 — після 1647). Вони оселились у Неаполі і спільно працювали над створенням фантазійних міських пейзажів. Був ще третій художник (помічник ?) у їх майстерні, ім'я котрого загубилось. Вони увійшли у історію мистецтв під спільним псевдонімом Монсу Дезідеріо. Їх твори вплинули на деякі композиції Сальватора Рози та Мікеланджело Черквоцці (Cerquozzi 1602—1660) у 17 столітті, а у 20 ст. сприяли розкутості композицій західноєвропейських сюрреалістів (Каюа, Андре Бретон).
  • В Неаполі працювали фламандці Луї Фінсон (Людовіко Фінзоніус 1575—1617) та Абрахам Вінк (Авраам Вінк 1580—1621), обидва прихильники Караваджо і його художньої манери. Людовіко Фінзоніус працюватиме в Неаполі вісім років (1604—1612 рр).
  • На працю в Рим перебрався фламандський художник Абрахам Брейгель (1631—1697), другий і найбільш обдарований хлопець із п'яти синів художника Яна Брейгеля молодшого (1601—1678). Він узяв шлюб з італійкою Анжелою Баратта ще в Римі, працював художником натюрмортів, у подружжя був син Гаспар. Останні 22 роки життя працював у Неаполі, де і помер.
  • Три роки (1643—1647) у Неаполі працював французький художник Шарль Меллан (1597—1649), лотарингець за походженням. Лише повстання під проводом Мазаньєлло примусило художника покинути розбурхане місто.
  • Цілком натуралізувався в Італії Каспар ван Віттель (1653—1736), голландець за походженням, що довго працював у Неаполі придворним художником іспанського віце-короля Медінаселі. В італійських архівах він проходив як Гаспаро Ванвітеллі. Ванвітеллі-батько одружився і помер в Римі, його син — відомий неаполітанський і італійський архітектор Луїджі Ванвітеллі (1700—1773).
  • Декілька іноземців роками працювали в Неаполі на початку 19 ст., заснувавши там так звану пейзажну школу Позіліппо, до складу котрої входили німці (Вільгельм Губер), голландець (Антоніо Пітлоо), росіяни (Щедрін Сільвестр Феодосійович), а також художники італійці.

Головні представники Редагувати

16 століття Редагувати

Марко Кардіско. «Поклоніння волхвів», 1514 р.
Джованні Філіппо Кріскуоло. Поліптих зі Святою Трійцею та поклонінням немовляті Христу у центрі. 1545 р. Музей Каподімонте.


  • Марко Кардіско (Marco Cardisco 1486—1542)
  • Марко даль Піно (1525—1588), маньєрист
  • П'єтро Негроні (Pietro Negroni 1505—1565)
  • Андреа Саббатіні (Andrea Sabbatini або Andrea da Salerno 1487—1530)
  • Іпполіто Боргезе (Ippolito Borghese 1568—1627), маньєрист
  • Полідоро Кальдара (або Полідоро да Караваджо 1499—1543)
  • Маріанджола Кріскуоло (1548—1630), жінка-художниця, що створювала вівтарні картини
  • Франческо Куріа (1538—1610)
  • Джованні Філіппо Кріскуоло (Giovanni Filippo Criscuolo бл. 1500—1584)
  • Джованні Анжело Кріскуоло (Giovanni Angelo Criscuolo бл. 1500—1573)
  • Пірро Лігоріо (1514—1583)

У 16—17 ст Редагувати

Філіппо Наполетано. « Данте і Вергілій в аду»
Паоло Порпора. «Черепахи і жабки»
Лука Джордано, «Філософ». Мюнхен.

В 18 ст Редагувати

  • Гаспаро Лопес (бл. 1677—1732), майстер натюрмортів
  • Леонардо Коккоранте (1680—1750), ведута і архітектурне капріччо
  • Карло Бонавіа(? —1787), пейзажист
  • Антоніо Джолі (1700—1777), художник-пейзажист
  • Джузеппе Боніто (1707—1789)
  • Франческо де Мура (1696—1782)
  • Гаспаре Траверсі (1723—1770)

В 19 ст Редагувати

Архітектори, що працювали в Неаполі Редагувати

Скульптори, що працювали в Неаполі Редагувати

Галерея Редагувати

Релігійний живопис Редагувати

Баттістелло Караччоло. «Шлях на Голгофу».до 1622 р., Музей Каподімонте, Неаполь.


Колантоніо. «Келія Св. Єроніма», середина 15 ст. Музей Каподімонте, Неаполь.
Марко даль Піно. "Мадонна з немовлям, Іваном Хрестителем і Св. Андрієм ", 1557 р.

Неаполітанські майстри натюрмортів Редагувати

Джованні Баттіста Рекко. «Натюрморт з яблуками»

Портретисти в Неаполі Редагувати

Шипіоне Пульцоне. «Портрет Якопо Бонкомпаньї»

Побутовий жанр у Неаполі Редагувати

Матіа Преті. «Концерт», бл. 1630 р. Ермітаж, Санкт-Петербург.

Неаполітанські пейзажисти Редагувати

Леонардо Коккоранте. «Фантазійна затока з руїнами і надгробком», приватна збірка.


Джачінто Джиганте. «Ринок в Амальфі», 1845 р.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Дж. К. Арган. «История итальянского искусства», М., «Радуга», 1990, с. 162
  2. «Сообщения Государственного Эрмитажа», сб. 48, Ленинград, 1983, с. 4-5
  3. Львов С. Л. «Пітер Брейгель старший», М., Искусство, 1971, с. 68-69
  4. Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Л., «Аврора», 1976, с. 81

Джерела Редагувати

  • Bernardo De Dominici, Vite de’ Pittori, scultori ed architetti napoletani, annotated edition in 3 vols., ed. Fiorella Sricchia Santoro and Andrea Zezza, Naples, 2008
  • Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Л., «Аврора», 1976
  • «Сообщения Государственного Эрмитажа», сб. 48, Ленинград, 1983
  • Львов С. Л. «Пітер Брейгель старший», М., Искусство, 1971
  • Джуліо Карло Арган. «История итальянского искусства», М., «Радуга», 1990
  • Achille della Ragione «Il secolo d'oro della pittura napoletana» (Акілле делла Раджоне, «Золоте століття неаполітанського живопису» у 10 томах, італійською)

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Neapolitanska hudozhnya shkola najbilsh znachusha hudozhnya shkola Italiyi poryad z Venecianskoyu ta Rimskoyu shkoloyu Dzhuzeppe Bonito Majsternya hudozhnika seredina 18 st P yetro Negroni Zustrich Mariyi i Yelizaveti Luvr Parizh Neapolitanska hudozhnya shkola posila druge misce za znachennyam pislya Rimskoyi hudozhnoyi shkoli 1 Zmist 1 Korotka doba vidrodzhennya v Neapoli 2 Manyerizm v Neapoli 16 st 3 Okrema derzhava 4 Neapol i Karavadzho 5 Neprestizhni zhanri 6 Piznye baroko v Neapoli 7 Mandrivni majstri 8 Golovni predstavniki 9 16 stolittya 10 U 16 17 st 11 V 18 st 12 V 19 st 13 Arhitektori sho pracyuvali v Neapoli 14 Skulptori sho pracyuvali v Neapoli 15 Galereya 16 Religijnij zhivopis 17 Neapolitanski majstri natyurmortiv 18 Portretisti v Neapoli 19 Pobutovij zhanr u Neapoli 20 Neapolitanski pejzazhisti 21 Primitki 22 Dzherela 23 Div takozhKorotka doba vidrodzhennya v Neapoli RedaguvatiKolantonio meshkav i pracyuvav u Neapoli v 1420 1460 Manyerizm v Neapoli 16 st RedaguvatiV 16 st misceva hudozhnya shkola she perebuvala v fazi stanovlennya Majstri Neapolya rahuvalis iz zdobutkami rimskoyi hudozhnoyi shkoli pozayak papskij Rim rekrutuvav do mista talanovitih mitciv z inshih hudozhnih centriv i sam podekoli peretvorivsya spochatku na vidomij centr vidrodzhennya a pislya pograbuvannya Rimu 1527 roku voyakami imperatora Karla V na providnij centr manyerizmu Mitci Neapolya staranno vivchali i rahuvalisya iz tvorchim nadbannyam Rafaelya Santi ta avtoritetnogo v Rimi Mikelandzhelo Buonarroti Ale vidsutnist dobroyi hudozhnoyi osviti u bilshosti neapolitanskih mitciv privodila do nayivnogo obmezheno provincijnogo vikoristannya znahidok Rafaelya Santi ta Mikelandzhelo 2 Nad drugoryadnistyu neapolitanskih majstriv 16 st P yetro Negroni Ippolito Borgeze pidnyavsya lishe Marko dal Pino majster holodnuvatoyi maneri i virtuoznogo malyunka kotrij tak pocinovuvali majstri manyerizmu Okrema derzhava RedaguvatiV Neapoli 17 st sklalas unikalna situaciya Italijske misto i Kampanya perebuvali u volodinni Ispaniyi de pravili vice koroli kotrih nadsilav z Ispaniyi korol i postijno zaminyav vlasnih vasaliv pidozryuyuchi kozhnogo z nih v zradi i separatistskih pragnennyah V misti stoyav ispanskij garnizon i oficijno misto ne pidkoryalos papi rimskomu Tim ne menshe zv yazok z Rimom ne pererivavsya i nizka rimskih majstriv otrimuvala zaproshennya na pracyu v Neapol Tak po zaproshennyu tut pracyuvali Domenikino 1581 1641 ta Dzhovanni Lanfranko 1582 1647 freskist ta majster vivtariv 1 Neapol i Karavadzho Redaguvati nbsp Sim sprav miloserdya Karavadzho Dati milostinyu zhebraku fragment vivtarnoyi kartini nbsp Huan Do Blaga vist pastuham Muzej Kapodimonte Neapol Podiyeyu v hudozhnomu zhitti mista buv nedovgij i vimushenij vizit Mikelandzhelo da Karavadzho kotrij ryatuvav v Neapoli vlasne zhittya vid pokarannya za skoyene vbivstvo u Rimi Dvi kompoziciyi Karavadzho Sim vprav miloserdya ta Pobittya Hrista batogami zadali nadzvichajno visokij riven moralnih vimog do miscevogo zhivopisu 1 Ne menshe vrazhennya na miscevih majstriv spravili i hudozhnya manera mitcya z yiyi rizkimi kontrastami svitla i tini ta prostonarodnij tipazh personazhiv Neapolitanska hudozhnya shkola malo oriyentuvalas na aristokratichni smaki bagatiyiv i prijnyala yak svoyi znahidki demokratichnoyi gilki baroko uosoblennyam yakoyi buli tvori Karavadzho Do togo zh v Neapoli ne bulo zhorstkogo protistoyannya mizh predstavnikami piznogo manyerizmu i baroko yak to bulo v Rimi Sered poslidovnikiv Karavadzho opinitsya bilshist napolitanskih hudozhnikiv sered yakih ispanec Hose de Ribera ta jogo uchen Luka Dzhordano vsi ranni tvori ostannogo Huan Do Battistello Karachcholo Artemiziya Dzhentileski Matia Pretti Massimo Stancione Neprestizhni zhanri Redaguvati nbsp Dzhovanni Battista Rekko Natyurmort z riboyu i molyuskami V Neapoli buli malo vidchutnimi vimogi Velichnoyi maneri i akademichnoyi iyerarhiyi zhanriv tomu hudozhniki zalyubki pishut nibito nizki zhanri pejzazhi i natyurmorti I rozroblyayut ci zhanri po svoyemu abo fantazijno fantastichni krayevidi mist Monsu Deziderio Viviano Kodacci pejzazhi Salvatora Rozi abo suto realistichno Yakopo da Empoli Dzhovanni Battista Ruoppolo natyurmorti rodini Rekko Paolo Porpora tosho Zasnovnikom zhanru natyurmort v neapolitanskomu zhivopisu dobi baroko buv Luka Forte bl 1615 do 1670 nbsp Paolo Porpora P yat pivnikiv metelik i yashirka bl 1650 r nbsp Dzhuzeppe Rekko Alegorichnij natyurmort P yat pochuttiv Privatna zbirka nbsp Dzhakomo Rekko Buket vesnyanih kvitiv v sklyanij vazi Piznye baroko v Neapoli Redaguvati nbsp Franchesko Solimena Cinichnij Hronos pidtrimuye Knigu istoriyi nizhnij fragment kartini 1690 roku Ermitazh Bravurnij alegorichnij ta dekorativnij zhivopis rozvivatimut Luka Dzhordano piznogo periodu tvorchosti ta Franchesko Solimena 1657 1747 nbsp Luka Dzhordano Samogubstvo Lukreciyi Avinjon nbsp Luka Dzhordano Pokladannya Hrista v trunu nbsp Luka Dzhordano Vignannya z rayu Velikij Gatchinskij palac nbsp Matia Preti Koncert Muzej Tissena Bornemissa MadridMandrivni majstri RedaguvatiInternacionalnij harakter mistectva v Neapoli i desho slabkij kontrol vladnih struktur nad mistectvom privablyuvav syudi na pracyu chimalo mandrivnih majstriv chastka kotrih pracyuvala v misti rokami V Neapoli za timchasovimi zamovami pracyuvali yak italijci z inshih hudozhnih centriv tak i nizka inozemnih mitciv Cherez neapolitanskij port priblizno u 1552 roci v Italiyu pribuv Piter Brejgel starshij Isnuye rannya i nesmiliva kartina molodogo Pitera Brejgelya Gavan Neapolya yak i malyunki sho pidtverdzhuyut perebuvannya v misti niderlandskogo majstra 3 Rokami v Neapoli pracyuvav urodzhenec Lejdena hudozhnik Yakob van Svanenburg 1571 1638 virtuoznij majster fantazijnih strahitlivih scen i scen mistichnih V ostanni roki vin meshkav u misti Lejden i jogo tvori mig bachiti molodij Rembrandt U Lejdeni majster mav vlasnu studiyu i navchav uchniv Mozhlivo cyu studiyu vidviduvav i molodij Rembrandt ohochij do vsogo novogo Predstavnikami piznogo manyerizmu i rannogo baroko z mista Mec gercogstvo Lotaringiya buli hudozhniki Fransua de Nome Francois de Nome 1592 pislya 1644 ta Didye Barra Didier Barra bl 1590 pislya 1647 Voni oselilis u Neapoli i spilno pracyuvali nad stvorennyam fantazijnih miskih pejzazhiv Buv she tretij hudozhnik pomichnik u yih majsterni im ya kotrogo zagubilos Voni uvijshli u istoriyu mistectv pid spilnim psevdonimom Monsu Deziderio Yih tvori vplinuli na deyaki kompoziciyi Salvatora Rozi ta Mikelandzhelo Cherkvocci Cerquozzi 1602 1660 u 17 stolitti a u 20 st spriyali rozkutosti kompozicij zahidnoyevropejskih syurrealistiv Kayua Andre Breton V Neapoli pracyuvali flamandci Luyi Finson Lyudoviko Finzonius 1575 1617 ta Abraham Vink Avraam Vink 1580 1621 obidva prihilniki Karavadzho i jogo hudozhnoyi maneri Lyudoviko Finzonius pracyuvatime v Neapoli visim rokiv 1604 1612 rr Na pracyu v Rim perebravsya flamandskij hudozhnik Abraham Brejgel 1631 1697 drugij i najbilsh obdarovanij hlopec iz p yati siniv hudozhnika Yana Brejgelya molodshogo 1601 1678 Vin uzyav shlyub z italijkoyu Anzheloyu Baratta she v Rimi pracyuvav hudozhnikom natyurmortiv u podruzhzhya buv sin Gaspar Ostanni 22 roki zhittya pracyuvav u Neapoli de i pomer Tri roki 1643 1647 u Neapoli pracyuvav francuzkij hudozhnik Sharl Mellan 1597 1649 lotaringec za pohodzhennyam Lishe povstannya pid provodom Mazanyello primusilo hudozhnika pokinuti rozburhane misto Cilkom naturalizuvavsya v Italiyi Kaspar van Vittel 1653 1736 gollandec za pohodzhennyam sho dovgo pracyuvav u Neapoli pridvornim hudozhnikom ispanskogo vice korolya Medinaseli 4 V italijskih arhivah vin prohodiv yak Gasparo Vanvitelli Vanvitelli batko odruzhivsya i pomer v Rimi jogo sin vidomij neapolitanskij i italijskij arhitektor Luyidzhi Vanvitelli 1700 1773 Dekilka inozemciv rokami pracyuvali v Neapoli na pochatku 19 st zasnuvavshi tam tak zvanu pejzazhnu shkolu Pozilippo do skladu kotroyi vhodili nimci Vilgelm Guber gollandec Antonio Pitloo rosiyani Shedrin Silvestr Feodosijovich a takozh hudozhniki italijci Golovni predstavniki Redaguvati16 stolittya Redaguvati nbsp Marko Kardisko Pokloninnya volhviv 1514 r nbsp Dzhovanni Filippo Kriskuolo Poliptih zi Svyatoyu Trijceyu ta pokloninnyam nemovlyati Hristu u centri 1545 r Muzej Kapodimonte Marko Kardisko Marco Cardisco 1486 1542 Marko dal Pino 1525 1588 manyerist P yetro Negroni Pietro Negroni 1505 1565 Andrea Sabbatini Andrea Sabbatini abo Andrea da Salerno 1487 1530 Ippolito Borgeze Ippolito Borghese 1568 1627 manyerist Polidoro Kaldara abo Polidoro da Karavadzho 1499 1543 Mariandzhola Kriskuolo 1548 1630 zhinka hudozhnicya sho stvoryuvala vivtarni kartini Franchesko Kuria 1538 1610 Dzhovanni Filippo Kriskuolo Giovanni Filippo Criscuolo bl 1500 1584 Dzhovanni Anzhelo Kriskuolo Giovanni Angelo Criscuolo bl 1500 1573 Pirro Ligorio 1514 1583 nbsp Franchesko Kuria Blagovishennya bl 1596 r nbsp P yetro Negroni Mistichni zaruchini Sv Katerini 1554r Buenos Ajres nbsp Dzhirolamo Sicholante da Sermoneta Svyata Rodina Muzej obrazotvorchih mistectv Budapesht nbsp P yetro Negroni Madonna z nemovlyam U 16 17 st Redaguvati nbsp Filippo Napoletano Dante i Vergilij v adu nbsp Paolo Porpora Cherepahi i zhabki nbsp Luka Dzhordano Filosof Myunhen Fabricio Santafede 1560 1634 Tancio da Varallo bl 1575 1633 Dzhovanni de Gregorio 1580 1656 Filippo Napoletano Teodoro Filippo de Lyano bl 1587 1629 Hose de Ribera Jose de Ribera 1591 1652 Dzhordano Luka Luca Giordano 1634 1705 Huan Do 1604 1656 Massimo Stancione Massimo Stanzione 1585 1656 Gaspare de Populo Agostino Beltrano Agostino Beltrano 1607 1656 Franchesko Frakancano Francesco Fracanzano 1612 1656 Mattia Preti Mattia Preti 1613 1699 Bartolomeo Passante Bartolomeo Passante 1618 1648 Karlo Koppola majster veduti seredina 17 st Antonio de Bellis bl 1616 1656 Luka Forte 1600 1605 do 1670 majster natyumortiv Dzhakomo Rekko 1603 1654 majster natyumortiv Rekko Dzhuzeppe Giuseppe Recco 1634 1695 majster natyumortiv Paolo Porpora 1617 1673 Franchesko di Mariya Francesco di Maria 1623 1690 Viviano Kodacci 1606 1670 Dzhovanni Bernardino Accolino Giovanni Bernardino Azzolino 1572 1645 Luyidzhi Rodriges 1580 1609 Andrea Vakkaro Andrea Vaccaro bl 1598 1670 Domeniko Antonio Vakkaro Domenico Antonio Vaccaro 1678 1745 Domeniko Brandi Domenico Brandi 1683 1736 Artemiziya Dzhentileski Artemisia Gentileschi 1598 1653 Mikka Spadoro abo Domeniko Gardzhulo Micco Spadaro 1612 bl 1670 Salvator Roza Salvator Rosa 1615 1673 Bernardo Kavallino 1616 1656 Dzhovanni Battista Ruoppolo Giovan Battista Ruoppolo 1629 1693 Monsu Deziderio Monsu Desiderio 1593 bl 1650 Franchesko Solimena Francesco Solimena 1657 1747 Bartolomeo Skedone Bartolomeo Schedoni bl 1573 1615 Anyelo Falkone Aniello Falcone 1607 1656 Karlo Sellito 1581 1614 Filippo Vitale bl 1585 1650 Dzhovanni Franchesko de Roza Giovanni Francesco de Rosa abo Pacecco de Rosa 1607 1656 Battistello Karachcholo tobto Dzhovanni Battista Karachcholo Battistello 1578 1635 Franchesko di Mariya 1623 1690 P yetro del Po 1616 1692 Dzhakomo del Po Giacomo del Po 1654 1726 sin P yetro del Po Tereza del Po 1649 1713 hudozhnicya graver majstrinya miniatyur donka P yetro del Po Paolo de Mettis Paolo de Matteis 1662 1728 Oracio Frecca Orazio Frezza 17 st Dzhennaro Greko Gennaro Greco Il Mascacotta 1663 1714 Vincenzo Greco sin Dzhennaro Greko hudozhnikV 18 st RedaguvatiGasparo Lopes bl 1677 1732 majster natyurmortiv Leonardo Kokkorante 1680 1750 veduta i arhitekturne kaprichcho Karlo Bonavia 1787 pejzazhist Antonio Dzholi 1700 1777 hudozhnik pejzazhist Dzhuzeppe Bonito 1707 1789 Franchesko de Mura 1696 1782 Gaspare Traversi 1723 1770 V 19 st RedaguvatiGaetano Dzhigante 1770 1840 hudozhnik pejzazhist v Neapoli batko hudozhnikiv pejzazhistiv brativ Dzhachinto Akilye ta Erkolye Dzhigante Dzhachinto Dzhigante 1806 1876 hudozhnik pejzazhist Akilye Dzhigante hudozhnik pejzazhist Erkolye Dzhigante hudozhnik pejzazhistArhitektori sho pracyuvali v Neapoli RedaguvatiKozimo Fancago 1591 1678 Antonio Kanevari 1681 1764 Nikolo Talyakocci Kanalye 1691 1764 Luyidzhi Vanvitelli 1700 1773 Franchesko Solimena 1657 1747 odinichni tvori Yan Mariya Bernardoni bl 1541 1605 Franchesko Antonio Pichchiati 1617 1694 Skulptori sho pracyuvali v Neapoli RedaguvatiFranchesko Laurana 1430 1502 Domeniko Gadzhini 1420 1492 Mikelandzhelo Nakyerino Michelangelo Naccherino 1550 1622 Kozimo Fanzago 1591 1678 P yetro Bernini 1562 1629 Luyidzhi Bernini 1612 1681 Josip Kanart pracyuvav v sadu palacu Portichi P yetro Getti 16 1726 Dzhuzeppe Sanmartino 1720 1793 Galereya RedaguvatiReligijnij zhivopis Redaguvati nbsp Battistello Karachcholo Shlyah na Golgofu do 1622 r Muzej Kapodimonte Neapol nbsp Kolantonio Keliya Sv Yeronima seredina 15 st Muzej Kapodimonte Neapol nbsp Marko dal Pino Madonna z nemovlyam Ivanom Hrestitelem i Sv Andriyem 1557 r nbsp Fabricio Santafede Hristos v domi Mariyi i Marfi cerkva Pio Monte della Mizerikordiya Neapol nbsp Dzhovanni Bernardino Accolino Voznesinnya Gospodnye nbsp Hose de Ribera Filosof Krates Tokio Nac muzej zahidnoyevropejskogo mistectva nbsp Hose de Ribera Apostol Simon Prado nbsp Hose de Ribera Apostol Andrij Pershozvannij nbsp Massimo Stancione Madonna z nemovlyam do 1650 r nbsp P yetro del Po Muchenictvo sv Petra seredina 17 st nbsp Battistello Karachcholo Pokladannya Hrista u trunu do 1610 r Fond Roberto Longi Florenciya nbsp Luka Dzhordano Enej vbivaye voroga Turna galereya Korsini Florenciya nbsp Luka Dzhordano Vesillya v Kani Galilejskij Muzej Kapodimonte Neapol Neapolitanski majstri natyurmortiv Redaguvati nbsp Dzhovanni Battista Rekko Natyurmort z yablukami nbsp Luka Forte Persikove derevo i papugi do 1650 r nbsp Luka Forte Natyurmort z vinogradom i fruktami nbsp Dzhuzeppe Rekko Natyurmort z solodoshami i kvitami Privatna zbirka nbsp Dzhuzeppe Rekko Natyurmort z paradnim posudom i fruktami nbsp Dzhuzeppe Rekko Natyurmort iz zajcem Privtna zbirka nbsp Luka Forte Natyurmort z yablukami metelikom kvitami i smokvami seredina 17 st Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Rim nbsp Dzhuzeppe Rekko Kviti i mislivski trofeyi Rim Portretisti v Neapoli Redaguvati nbsp Shipione Pulcone Portret Yakopo Bonkompanyi nbsp Luka Dzhordano Donna Marianna de Neobungo verhi do 1694 r Nacionalnij muzej Prado nbsp Shipione Pulcone Kristina Lotarinzka velika gercoginya Toskanska do 1698 r nbsp Dzhuzeppe Bonito Anna Amaliya Saksonska neapolitanska koroleva bl 1745 r Madrid nbsp Franchesko Solimena Avtoportret 1715 r galereya Uffici Florenciya nbsp Gaspare Traversi Avtoportret Siyetl Spolucheni Shtati nbsp Dzhuzeppe Bonito Princesa Mariya Zhozefa Ispanska 1759 r Pobutovij zhanr u Neapoli Redaguvati nbsp Matia Preti Koncert bl 1630 r Ermitazh Sankt Peterburg nbsp Dzhuzeppe Bonito Majsternya hudozhnika seredina 18 st nbsp Gaspare Traversi Dobre majbutnye nbsp Dzhuzeppe Bonito Maski nepolitanskogo karnavalu bl 1745 r nbsp Dzhuzeppe Bonito Koncert bl 1789 r nbsp Huan Do Majsternya hudozhnika persha polovina 17 st privatna zbirkaNeapolitanski pejzazhisti Redaguvati nbsp Leonardo Kokkorante Fantazijna zatoka z ruyinami i nadgrobkom privatna zbirka nbsp Dzhachinto Dzhigante Rinok v Amalfi 1845 r nbsp Filippo Napoletano Malij benket na travi 1619 r galereya Uffici nbsp Didye Barra Panoramnij krayevid Neapolya z morya 1647 r Muzej San Martino Neapol nbsp Monsu Deziderio Rujnaciya Atlantidi fantazijnij miskij pejzazh nbsp Monsu Deziderio Arhitekturnij pejzazh ErmitazhPrimitki Redaguvati a b v Dzh K Argan Istoriya italyanskogo iskusstva M Raduga 1990 s 162 Soobsheniya Gosudarstvennogo Ermitazha sb 48 Leningrad 1983 s 4 5 Lvov S L Piter Brejgel starshij M Iskusstvo 1971 s 68 69 Gos Ermitazh katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis L Avrora 1976 s 81Dzherela RedaguvatiBernardo De Dominici Vite de Pittori scultori ed architetti napoletani annotated edition in 3 vols ed Fiorella Sricchia Santoro and Andrea Zezza Naples 2008 Gos Ermitazh katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis L Avrora 1976 Soobsheniya Gosudarstvennogo Ermitazha sb 48 Leningrad 1983 Lvov S L Piter Brejgel starshij M Iskusstvo 1971 Dzhulio Karlo Argan Istoriya italyanskogo iskusstva M Raduga 1990 Achille della Ragione Il secolo d oro della pittura napoletana Akille della Radzhone Zolote stolittya neapolitanskogo zhivopisu u 10 tomah italijskoyu Div takozh Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Italiya nbsp Portal Kultura eliti Venecianska shkola zhivopisu Florentijska hudozhnya shkola Ferrarska shkola Breshianska shkola Bolonska shkola zhivopisu Genuezka shkola Siyenska shkola zhivopisu Rimska shkola Umbrijska shkola Milanska shkola Kremonska shkola Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Neapolitanska hudozhnya shkola amp oldid 36445987