Массімо Станціоне (італ. Massimo Stanzione; 1586–1656) — італійський художник доби бароко з міста Неаполь. Малював портрети, міфологічні та релігійні композиції. Неаполітанська школа.
| Массімо Станціоне | |
|---|---|
| Massimo Stanzione | |
| При народженні | Massimo Stanzione |
| Народження | 1586 Неаполь в Орта ді Ателла |
| Смерть | 1656 |
| Неаполь, Італія (чума) | |
| Національність | італієць |
| Країна | Неаполітанське королівство |
| Жанр | портрети,міфологічні та релігійні композиції |
| Навчання | можливо, Фабріціо Сантафеде |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | караваджизм |
| Роки творчості | 1605-1655 |
| Вплив | Караваджо |
| Вплив на | Франческо Солімена |
| Вчитель | Фабріціо Сантафеде |
| Відомі учні | Bernardo Cavallinod |
| Твори | Релігійні, міфологічні картини, портрети |
| Нагороди | |
| | |
| Массімо Станціоне у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Відомостей про ранні роки життя та творчості Станціоне дуже мало. Народився поблизу Неаполя в Орта ді Ателла. За припущеннями, художнє навчання отримав в майстерні художника Фабріціо Сантафеде. Також вважають, що якийсь час навчався і працював в Римі, де потрапив під сильний вплив творів Караваджо та його послідовників. Збереглися свідоцтва, що Станціоне працював для монастирського шпиталю Санта Марія делла Скала в Римі у 1617 р. Керівники шпиталю опікувались паломниками, хворими та позашлюбними дітьми. Разом зі Станціоне замови благодійної установи виконували Карло Сарачені та Хонтхорст, також послідовники Караваджо.
Серед співпрацівників Станціоне — Артемізія Джентілескі, що теж була послідовницею художньої манери Караваджо.
Решту життя працював в місті Неаполь, де рахувався суперником відомого художника віце-королів — Хосе де Рібера, іспанця за походженням.
Станціоне помер у 1656 році, ймовірно, від чуми.
Вибрані твори Редагувати
- «Дівчина в народному вбранні неаполітанок»
- «Портрет Жерома Банкса»
- Зустріч Йоакима та Анни, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт), Угорщина
- Мадонна з немовлям, Лувр, Париж
- Св. Агата у в'язниці, музей Каподімонте, Неаполь
- «Св. Агата», (погруддя), Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- «П'єта», Національна галерея старовинного мистецтва, Рим
- «Св. Агнеса», приватна збірка
- «Сусанна і старці», Омаха, Небраска, США
- «Народження Івана Хрестителя» для палацу Буен Ретіро, Іспанія
- Проповідь Івана Хрестителя, Прадо, Мадрид
- «Юдита з головою Олоферна», Метрополітен-музей
- «Давид з головою Голіафа», Сан Дієго, США
- «Смерть Клеопатри», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Відсіч голови Івана Хрестителя», Прадо, Мадрид
- Картини для монастиря Сан Мартино, Неаполь
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
- Караваджизм
- Живопис бароко
- Релігійний живопис
- Лука Джордано
- Сальватор Роза
- Монсу Дезідеріо
- Неаполітанська художня школа
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Lahti, N. E. (1993). The Language of Art from A to Z: Writin Plain English. Terrebonne, Or. 1997.(англ)
- Barok, Łódź: Galaktyka, 1999. ISBN 83-87914-03-7 (польськ).
- Знамеровская Т. П. «Хосе де Рібера», М, 1981 (рус)
- Гос. Эрмитаж. Западноевропейская живопись. Каталог 1.,Л, «Аврора», 1976 (рус)