www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артемізія Джентілескі італ Artemisia Gentileschi 8 липня 1593 1652 або 1653 італійська художниця епохи бароко представни

Артемізія Джентілескі

Артемізія Джентілескі (італ. Artemisia Gentileschi, *8 липня 1593 —†1652 або 1653) — італійська художниця епохи бароко, представниця Неаполітанської школи.

Артемізія Джентілескі
італ. Artemisia Gentileschi
«Автопортрет». 1615 рік
Народилася 8 липня 1596(1596-07-08)[…]
Рим, Папська держава
Померла 1654[…]
Неаполь, Неаполітанське королівство, Habsburg Spaind
Національність італійка
Діяльність художниця
Галузь живопис
Вчителі Ораціо Джентілескі
Знання мов італійська
Членство Академія витончених мистецтвd
Напрямок Караваджизм
Жанр портрет, релігійний живописd, історичний живопис і міфологічний живопис
Magnum opus Judith Slaying Holofernesd, Adoration of the Magid і Judith and her Maidservantd
Посада придворний художник
Конфесія католицтво
Батько Ораціо Джентілескі
Мати Пруденція Монтоне
Брати, сестри Francesco Gentileschid
У шлюбі з П'єтро Антоніо Стіаттесі
Діти 2 доньки
Автограф

Життєпис Редагувати

Народилася у 1593 році в Римі. Була донькою живописця Ораціо Джентілескі школи Караваджо. Мати, Пруденція Монтоне, померла, коли Артемізії було 12 років. У 1612 році її згвалтував флорентійський художник Агостіно Тассі, що працював разом з її батьком та водночас був вчителем Артемізії. Після 7-місячного судового розгляду, принизливого і болісного для Артемізії, Тассі було визнано винним, засуджений до року в'язниці.

Вийшовши заміж за флорентійського художника П'єтро Антоніо Стіаттесі у 1612 році, художниця 1614 року переїхала до Флоренції. Працювала під покровительством Козімо II Медічі. Тут затоваришувала з Галілео Галілеєм.

У 1621 році працювала в Генуї, потім повернулася до Риму, де творила до 1627 року. В цей час вона намагалася влаштувати доньок на курси живопису.

У 1627 році перебралася до Венеції, де познайомилася з Антонісом ван Дейком і Софонісбою Ангішолі. У 1630 році опиняється у Неаполі. В неаполітанський період художниця вперше отримала замовлення на фресковий розпис церкви — у містечку Поццуолі під Неаполем.

У 1638–1641 роках жила і працювала в Лондоні разом з батьком під покровительством короля Карла I. Потім Артемізія повернулася в Неаполь, де і жила до самої смерті.

Творчість Редагувати

Артемізія Джентілескі стала першою жінкою, обраною у члени Академії живописного мистецтва у Флоренції — першої художньої Академії Європи.

Першою картиною Артемізії була «Сусанна й старці», що була намальована у 1610 році. Переживання художниці отримали вираз в її найбільш відомій роботі «Юдіф, що відрубує голову загарбника Олоферна» (1611–1612 роки). До цього сюжету вона поверталася кілька разів, інші повторювані сюжети картин Джентілескі — Лукреція, Клеопатра, цариця Савська, тобто уславлені жінки минувшини.

"Немає великих жінок - художниць, тому що жінки не здатні на велич" - цитата, якій надає великого сенсу науковець Лінда Нохлін, в своїй статті про роль жінок у творенні мистецтва. Як нам відомо, Артемізія Джентілескі була однією з них, яка створила "БУМ" у мистецтві Бароко. Хоч нею було випущено не багато робіт, вона все ж таки проявила себе як художниця - феміністка. Термін "феміністка" в ХХІ столітті асоціюється в нас з "рівністю між чоловічою та жіночою статтю" - постійний наплив того, що жінка хоче зрівняти, та зрівнює, свої права з чоловіками. В порівняні з чоловіками, у яких мистецька діяльність була" більш популяризована" - жінок залишали, або, навіть, вилучали з категорії художників, скільпторів тощо. А все із за того, що вони - "жінки". Дискримінація та сексизм в цьому сенсі мав роль, хоча люди цього тоді не розуміли, бо вважали, що то так і потрібно. Така роль спіткала і юну Артемізію. Вона почала творити у віці 19 років і вплинув на її творчість такий художник ( який був і її вчителем), як Агостіно Тассі. До речі, він став головним героєм більшості її картин. Для Джентілескі, Тассі став - "жахливим досвідом". А все пов'язано з тим, що під час однієї з їх зустрічей Агостіно почав домагатися до юної художниці та зґвалтував її. Ця травма вплинула тематику творчості Артемзії. Картини Артемзії Джентилескі набули автобіографічного виміру. Момент сексуальної об'єктивації вона зобразила в картині "Сусанна та старці" - сюжет якого зосерджується на дівчині Сусанні та чоловіках, які домагалися до неї, таким чином картина набуває сенсу, а саме того, що дівчина сприймається як сексуальний об'єкт, а не як особистість.Образ помсти юна художниця відобразила у картині "Юдіф, що відрубує голову загарбника Олоферна". Свій успіх вона перетнула зі своїм життям, що на відміну від чоловічого мистецтва, дало підкреслити думку, що "вона особлива і є винятком", яка не просто копіює художників античності, що було поширене в епоху Бароко, а робить свою справу - особистою та цікавою для суспільства.

У літературі Редагувати

Роман про Артемізію був написаний в 1944-1947 роках італійською письменницею Анною Банті, в остаточній версії він набув форми щоденника, мав великий успіх, перекладений на кілька мов. Потім біографія Артемізії лягла в основу драми американської письменниці Венді Вассерштайн «Хроніки Хейді» (1988 рік) і п'єси «Життя без підказки» канадської письменниці Саллі Кларк (поставлена у 1988, 1989, 1990, 1991 роках).

У 1997 фільм «Артемізія» було знято французьким кінорежисером Аньєсом Мерле. У 1998 році роман про художницю написала французька письменниця Олександра Лапьер. У 2002 році став міжнародним бестселером роман американської письменниці Сьюзен Вріленд «Пристрасті за Артемізією», який було перкладено на 20 мов.

Галерея Редагувати

Джерела Редагувати

  • Raymond Ward Bissell, Artemisia Gentileschi and the authority of art. Critical reading and catalogue raisonné, Pennsylvania State University Press, 1999

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артемізія Джентілескі
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Artemisia Gentileschi — 2008.
    d:Track:Q18558540
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. ↑ http://vocab.getty.edu/page/ulan/500011658
  5. ↑ https://rkd.nl/explore/artists/30922
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118936794 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  7. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    d:Track:Q2629164
  8. https://www.museodelprado.es/aprende/enciclopedia/voz/gentileschi-artemisa/bc35919f-7235-457c-9c8f-fd166574143e
  9. https://www.britannica.com/biography/Artemisia-Gentileschi
  10. https://www.oxfordartonline.com/page/caravaggio-and-caravaggisti-in-17th-century-europe/
  11. Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  12. Category:Susanna and the Elders by Artemisia Gentileschi, Schloss Weißenstein - Wikimedia Commons. commons.wikimedia.org (англ.). Процитовано 22 травня 2022. 
  13. . Visit Uffizi. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 22 травня 2022. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Artemiziya Dzhentileski ital Artemisia Gentileschi 8 lipnya 1593 1652 abo 1653 italijska hudozhnicya epohi baroko predstavnicya Neapolitanskoyi shkoli Artemiziya Dzhentileskiital Artemisia Gentileschi Avtoportret 1615 rikNarodilasya 8 lipnya 1596 1596 07 08 1 2 Rim Papska derzhava 4 5 Pomerla 1654 6 2 Neapol Neapolitanske korolivstvo Habsburg Spaind 4 5 Nacionalnist italijkaDiyalnist hudozhnicyaGaluz zhivopisVchiteli Oracio Dzhentileski 8 Znannya mov italijska 1 Chlenstvo Akademiya vitonchenih mistectvdNapryamok Karavadzhizm 9 10 Zhanr portret 4 5 religijnij zhivopisd 4 5 istorichnij zhivopis 5 i mifologichnij zhivopis 5 Magnum opus Judith Slaying Holofernesd Adoration of the Magid i Judith and her MaidservantdPosada pridvornij hudozhnikKonfesiya katolictvoBatko Oracio DzhentileskiMati Prudenciya MontoneBrati sestri Francesco Gentileschid 11 U shlyubi z P yetro Antonio StiattesiDiti 2 donkiAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 U literaturi 4 Galereya 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodilasya u 1593 roci v Rimi Bula donkoyu zhivopiscya Oracio Dzhentileski shkoli Karavadzho Mati Prudenciya Montone pomerla koli Artemiziyi bulo 12 rokiv U 1612 roci yiyi zgvaltuvav florentijskij hudozhnik Agostino Tassi sho pracyuvav razom z yiyi batkom ta vodnochas buv vchitelem Artemiziyi Pislya 7 misyachnogo sudovogo rozglyadu prinizlivogo i bolisnogo dlya Artemiziyi Tassi bulo viznano vinnim zasudzhenij do roku v yaznici Vijshovshi zamizh za florentijskogo hudozhnika P yetro Antonio Stiattesi u 1612 roci hudozhnicya 1614 roku pereyihala do Florenciyi Pracyuvala pid pokrovitelstvom Kozimo II Medichi Tut zatovarishuvala z Galileo Galileyem U 1621 roci pracyuvala v Genuyi potim povernulasya do Rimu de tvorila do 1627 roku V cej chas vona namagalasya vlashtuvati donok na kursi zhivopisu U 1627 roci perebralasya do Veneciyi de poznajomilasya z Antonisom van Dejkom i Sofonisboyu Angisholi U 1630 roci opinyayetsya u Neapoli V neapolitanskij period hudozhnicya vpershe otrimala zamovlennya na freskovij rozpis cerkvi u mistechku Poccuoli pid Neapolem U 1638 1641 rokah zhila i pracyuvala v Londoni razom z batkom pid pokrovitelstvom korolya Karla I Potim Artemiziya povernulasya v Neapol de i zhila do samoyi smerti Tvorchist RedaguvatiArtemiziya Dzhentileski stala pershoyu zhinkoyu obranoyu u chleni Akademiyi zhivopisnogo mistectva u Florenciyi pershoyi hudozhnoyi Akademiyi Yevropi Pershoyu kartinoyu Artemiziyi bula Susanna j starci sho bula namalovana u 1610 roci Perezhivannya hudozhnici otrimali viraz v yiyi najbilsh vidomij roboti Yudif sho vidrubuye golovu zagarbnika Oloferna 1611 1612 roki Do cogo syuzhetu vona povertalasya kilka raziv inshi povtoryuvani syuzheti kartin Dzhentileski Lukreciya Kleopatra caricya Savska tobto uslavleni zhinki minuvshini Nemaye velikih zhinok hudozhnic tomu sho zhinki ne zdatni na velich citata yakij nadaye velikogo sensu naukovec Linda Nohlin v svoyij statti pro rol zhinok u tvorenni mistectva Yak nam vidomo Artemiziya Dzhentileski bula odniyeyu z nih yaka stvorila BUM u mistectvi Baroko Hoch neyu bulo vipusheno ne bagato robit vona vse zh taki proyavila sebe yak hudozhnicya feministka Termin feministka v HHI stolitti asociyuyetsya v nas z rivnistyu mizh cholovichoyu ta zhinochoyu stattyu postijnij napliv togo sho zhinka hoche zrivnyati ta zrivnyuye svoyi prava z cholovikami V porivnyani z cholovikami u yakih mistecka diyalnist bula bilsh populyarizovana zhinok zalishali abo navit viluchali z kategoriyi hudozhnikiv skilptoriv tosho A vse iz za togo sho voni zhinki Diskriminaciya ta seksizm v comu sensi mav rol hocha lyudi cogo todi ne rozumili bo vvazhali sho to tak i potribno Taka rol spitkala i yunu Artemiziyu Vona pochala tvoriti u vici 19 rokiv i vplinuv na yiyi tvorchist takij hudozhnik yakij buv i yiyi vchitelem yak Agostino Tassi Do rechi vin stav golovnim geroyem bilshosti yiyi kartin Dlya Dzhentileski Tassi stav zhahlivim dosvidom A vse pov yazano z tim sho pid chas odniyeyi z yih zustrichej Agostino pochav domagatisya do yunoyi hudozhnici ta zgvaltuvav yiyi Cya travma vplinula tematiku tvorchosti Artemziyi Kartini Artemziyi Dzhentileski nabuli avtobiografichnogo vimiru Moment seksualnoyi ob yektivaciyi vona zobrazila v kartini Susanna ta starci syuzhet yakogo zoserdzhuyetsya na divchini Susanni ta cholovikah yaki domagalisya do neyi takim chinom kartina nabuvaye sensu a same togo sho divchina sprijmayetsya yak seksualnij ob yekt a ne yak osobistist 12 Obraz pomsti yuna hudozhnicya vidobrazila u kartini Yudif sho vidrubuye golovu zagarbnika Oloferna 13 Svij uspih vona peretnula zi svoyim zhittyam sho na vidminu vid cholovichogo mistectva dalo pidkresliti dumku sho vona osobliva i ye vinyatkom yaka ne prosto kopiyuye hudozhnikiv antichnosti sho bulo poshirene v epohu Baroko a robit svoyu spravu osobistoyu ta cikavoyu dlya suspilstva U literaturi RedaguvatiRoman pro Artemiziyu buv napisanij v 1944 1947 rokah italijskoyu pismenniceyu Annoyu Banti v ostatochnij versiyi vin nabuv formi shodennika mav velikij uspih perekladenij na kilka mov Potim biografiya Artemiziyi lyagla v osnovu drami amerikanskoyi pismennici Vendi Vassershtajn Hroniki Hejdi 1988 rik i p yesi Zhittya bez pidkazki kanadskoyi pismennici Salli Klark postavlena u 1988 1989 1990 1991 rokah U 1997 film Artemiziya bulo znyato francuzkim kinorezhiserom Anyesom Merle U 1998 roci roman pro hudozhnicyu napisala francuzka pismennicya Oleksandra Laper U 2002 roci stav mizhnarodnim bestselerom roman amerikanskoyi pismennici Syuzen Vrilend Pristrasti za Artemiziyeyu yakij bulo perkladeno na 20 mov Galereya Redaguvati nbsp Blagovishennya nbsp Virsaviya nbsp Klio muza istoriyi nbsp David i Virsaviya nbsp Esfir pered carem nbsp Lukreciya nbsp Sv Ceciliya z lyutneyu nbsp Samson i Dalila nbsp Portret gonfalonyera Palacco Akkursio Bolonya nbsp Narodzhennya Ivana Hrestitelya Nacionalnij muzej Prado Madrid nbsp Danaya 1612 r Hudozhnij muzej Sent Luyis SShA nbsp Smilivicya Sisera 1620 r Muzej obrazotvorchih mistectv Budapesht nbsp Sv Katerina Aleksandrijska nbsp Susanna i starci nbsp Sv Ceciliya nbsp Avtoportret z lyutneyu nbsp Yudif u shatri Oloferna figura YudifiDzherela RedaguvatiRaymond Ward Bissell Artemisia Gentileschi and the authority of art Critical reading and catalogue raisonne Pennsylvania State University Press 1999Posilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Artemiziya Dzhentileski a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Artemisia Gentileschi 2008 d Track Q18558540 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b v g http vocab getty edu page ulan 500011658 a b v g d e https rkd nl explore artists 30922 Deutsche Nationalbibliothek Record 118936794 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 https www museodelprado es aprende enciclopedia voz gentileschi artemisa bc35919f 7235 457c 9c8f fd166574143e https www britannica com biography Artemisia Gentileschi https www oxfordartonline com page caravaggio and caravaggisti in 17th century europe Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2018 d Track Q110250907d Track Q2494649 Category Susanna and the Elders by Artemisia Gentileschi Schloss Weissenstein Wikimedia Commons commons wikimedia org angl Procitovano 22 travnya 2022 Yudif obezglavlivayushaya Oloferna Artemiziya Dzhentileski Visit Uffizi Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 22 travnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Artemiziya Dzhentileski amp oldid 40456932