www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пограбування Рима 1527 Пограбува ння Ри ма італ Sacco di Roma пограбування міста Рим в травні 1527 року обуреними найман

Пограбування Рима (1527)

Пограбува́ння Ри́ма (італ. Sacco di Roma) — пограбування міста Рим в травні 1527 року обуреними найманцями імператора Карла V, які вийшли з-під контролю. Подія вважається одним з ключових моментів Італійських воєн 16 століття.

Пограбування Рима
Місце розташування Рим
Дата й час 6 травня 1527
Час/дата початку 6 травня 1527
Час/дата закінчення 6 травня 1527
Учасник(и) Священна Римська імперія, Швейцарська гвардія, Карл III де Бурбон, Георг Фрундсберг, Kaspar Röistd, Феррарське герцогство, Папська держава, Alfonso d'Avalosd, Ferrante Gonzagad, Philibert of Châlond і Francesco Maria I della Rovere, Duke of Urbinod
 Пограбування Рима у Вікісховищі

Координати: 41°49′ пн. ш. 12°30′ сх. д. / 41.817° пн. ш. 12.500° сх. д. / 41.817; 12.500

Політичні угруповання напередодні 1527 року Редагувати

Худ. Крістоф Амбергер. «Імператор Карл V»
Худ. Себастьяно дель Пьйомбо, Климент VII

В Європі склалися два значні політичні угруповання — імператор Карл V та Папа Римський Климент VII. Папа бачив на меті послаблення позицій Карла V, що набрав політичної міці і був фактичним володарем значних європейських територій (Іспанія, Нідерланди, Австрія). Папа ж мав лише Папську область та авторитет намісника Христа на землі. Аби протистояти Карлу V, з ініціативи Папи була створена Коньякська ліга, куди увійшли Ломбардія, Венеціанська республіка (що мала імперський характер) та батьківщина папи — Тоскана. Важливі надії мав Папа на Францію. Аби залучити Францію до Коньякськської ліги, Климент VII сприяв шлюбу своєї племінниці Катерини Медичі зі спадкоємцем французького престолу.

Розвиток подій Редагувати

Даніел Хопфер, вояки-ландскнехти, 1530 рік.

У квітні 1527 року у Флоренції розпочалося народне повстання, що відволікло увагу папи від ситуації в італійських князівствах. За підрахунками, на землях італійських князівств блукало до 34 тисяч вояків Карла V. Чужинці з різних країн не почували себе впевнено, генеральна битва відкладалась, а платню найманцям затримали. Обурені вояки несподівано згуртувалися і посунули з міста Ареццо до Рима.

Папська столиця виявилася неспроможною протистояти багатотисячному натовпу, бо її захищали лише 5 тисяч ополченців та загін швейцарської гвардії у 189 осіб. До вояків найманців додалися розбійники-італійці з різних куточків Апенінського півострову, бо в часи війни прийшло зубожіння місцевих мешканців та падіння моралі. 5-6 травня розпочалася облога Рима. Під час обстрілу захисників Рима на фортечних мурах був убитий керівник нападників — француз Шарль де Бурбон, що надихнуло захисників. Можливо його вбив авантюрист і відомий скульптор Бенвенуто Челліні, про що він особисто повідомив у своєму життєписі.

Пограбування і руйнації в Римі Редагувати

Мартен ван Гемскерк, «Пограбування Рима» у 1527 р., гравюра 1555 року.

Натовп увірвався у папську столицю, де розпочалися страти захисників міста. Від швейцарських гвардійців в живих залишилося лише 42 особи. Інші загинули на сходинках собору Св. Петра. Пам'ять про трагічну подію пізніше відбилася у святі присяги, яку швейцарські гвардійці складають 6 травня.

Трагічна для Папи ситуація спровокувала відчайдушну спробу знищити ювелірні скарби в Ватикані. Климент VII дав наказ перелити золоті ювелірні прикраси у злитки, бо готові ювелірні вироби цінувались більше. Сам втік у Замок Святого Ангела, де перебував фактично в облозі.

Тим часом в Римі почалися грабежі і руйнації. Натовп вояків — християн не зупинив і авторитет християнської святині — базиліки Святого Петра, що була розграбована і потрощена. Дійшла черга і до палаців вельмож, наближених до папського двору. Рим зазнав такої нищівної руйнації та пограбування, яких не знав з часів руйнацій варварів раннього середньовіччя. Як місто, Рим втратив більшість середньовічних та ренесансних будівель. Грабежі і руйнації тривали не менш як три доби. Солдати імператора ґвалтували жінок Рима та черниць багатьох монастирів. Римом котилася хвиля руйнацій та убивств. Навіть прихильники імператора Карла V, що були на той час в папській столиці, відкупалися грошима від вояків, аби захистити своє майно в Римі.

Лише на початку червня 1527 р. до Рима дістались вояки, прихильники Папи Римського. Аби вийти з полону, Папа був зобов'язаний виплатити воякам імператора 400.000 дукатів.

Наслідки Редагувати

Пограбування Риму мало значні політичні, моральні, релігійні і мистецькі наслідки. Як переможена сторона, папа під тиском імператора відмовився від прав на Чивітавеккьо та Модену, Парму і Пьяченцу. Під примусом він дав згоду на коронацію імператора Карла V ще й імператором Італії. Це значно послаблювало політичні позиції папи римського. Трагічні події в Римі спонукали навіть коронацію Карла V перенести у місто Болонья, бо в Римі не залишилось не пограбованої чи не потрощеної церкви, гідної прийняти гостей та світу імператора.

Наляканий руйнацією Рима Климент VII нічого не робитиме такого, що могло викликати в зовнішній політиці Ватикану спротив чи обурення Карла. Саме тому Климент VII не погодився на розлучення короля Англії Генріха VIII з його дружиною — Катериною Арагонською, що була тіткою Карла V.

Посилив свої позиції європейський протестантизм — через занепад авторитету папської влади. В Німеччині набуло ваги лютеранство. В Англії виникло англіканство, де головою віровчення став світський володар — король Генріх VIII. Відтак Британія офіційно відмовилась надсилати у Рим гроші та не визнавала верховенство папи в державі.

За папський рахунок свої позиції посилили навіть італійські князівства. У місто Ріміні повернувся Сіджизмондо Малатеста, володар міста. А венеційські дожі підпорядкували собі папські міста Червію та Равенну. Римським папам знадобиться декілька десятиліть, аби потроху відновити свої позиції тільки в Італії. Але західноєвропейська спільнота назавжди розкололася на два релігійні табори — католицизм і протестантизм.

Виникнення маньєризму Редагувати

Доменіко Беккафумі, Свята Трійця, триптих, 1513 р. Національна Пінакотека, Сієна.

Криза папської влади розпочалася задовго до 1527 року. Пограбування Рима у травні 1527 стало лише кульмінацією давнього процесу. Кризу добре відчували римські митці, в творах яких посилились елементи зневіри, розчарування, тривоги, передчуття катастроф.

Митці попереднього покоління ще за інерцією створюють гармонійні образи в стилістиці відродження. Але нове покоління, захоплене розчаруванням, успадковує лише віртуозну художню техніку та ерудицію, а не гармонію. Виникають видовжені, занадто елегантні фігури, знервовані і тривожні. Тло картин і фресок насичується фантастичною архітектурою з нереальними сходинками і людським натовпом, а головні персонажі наче підхоплені тим же стихійним, тривожним рухом, що і оточення. Художники відмовляються вивчати натуру як таку заради вивчення художньої манери уславлених попередників. В моді — дивацькі композиції, нереальні, ядучі фарби і люди, що забули про радість.

Згадки у масовій культурі Редагувати

  • Шведський павер-метал гурт Sabaton, пісні якого переважно оповідають про історичні баталії, присвятив пограбуванню Рима пісню "The Last Stand" ("Останній рубіж"), яка стала частиною однойменного 8-го студійного альбому.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пограбування Рима


Джерела Редагувати

  • Kenneth Gouwens, Sheryl E. Reiss. Pontificate Of Clement VII: History, Politics, Culture. Ashgate Publishing, Ltd., 2005.
  • Judith Hook, Patrick Collinson. The Sack of Rome. Palgrave Macmillan, 2004.
  • Kurt Raeber: Sacco di Roma. Roman. Ammann, Zürich 1989, ISBN 3-250-10117-6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pograbuva nnya Ri ma ital Sacco di Roma pograbuvannya mista Rim v travni 1527 roku oburenimi najmancyami imperatora Karla V yaki vijshli z pid kontrolyu Podiya vvazhayetsya odnim z klyuchovih momentiv Italijskih voyen 16 stolittya Pograbuvannya RimaMisce roztashuvannyaRimData j chas6 travnya 1527Chas data pochatku6 travnya 1527Chas data zakinchennya6 travnya 1527Uchasnik i Svyashenna Rimska imperiya Shvejcarska gvardiya Karl III de Burbon Georg Frundsberg Kaspar Roistd Ferrarske gercogstvo Papska derzhava Alfonso d Avalosd Ferrante Gonzagad Philibert of Chalond i Francesco Maria I della Rovere Duke of Urbinod Pograbuvannya Rima u VikishovishiKoordinati 41 49 pn sh 12 30 sh d 41 817 pn sh 12 500 sh d 41 817 12 500 Zmist 1 Politichni ugrupovannya naperedodni 1527 roku 2 Rozvitok podij 3 Pograbuvannya i rujnaciyi v Rimi 4 Naslidki 5 Viniknennya manyerizmu 6 Zgadki u masovij kulturi 7 Div takozh 8 DzherelaPolitichni ugrupovannya naperedodni 1527 roku Redaguvati nbsp Hud Kristof Amberger Imperator Karl V nbsp Hud Sebastyano del Pjombo Kliment VIIV Yevropi sklalisya dva znachni politichni ugrupovannya imperator Karl V ta Papa Rimskij Kliment VII Papa bachiv na meti poslablennya pozicij Karla V sho nabrav politichnoyi mici i buv faktichnim volodarem znachnih yevropejskih teritorij Ispaniya Niderlandi Avstriya Papa zh mav lishe Papsku oblast ta avtoritet namisnika Hrista na zemli Abi protistoyati Karlu V z iniciativi Papi bula stvorena Konyakska liga kudi uvijshli Lombardiya Venecianska respublika sho mala imperskij harakter ta batkivshina papi Toskana Vazhlivi nadiyi mav Papa na Franciyu Abi zaluchiti Franciyu do Konyakskskoyi ligi Kliment VII spriyav shlyubu svoyeyi pleminnici Katerini Medichi zi spadkoyemcem francuzkogo prestolu Rozvitok podij Redaguvati nbsp Daniel Hopfer voyaki landsknehti 1530 rik U kvitni 1527 roku u Florenciyi rozpochalosya narodne povstannya sho vidvoliklo uvagu papi vid situaciyi v italijskih knyazivstvah Za pidrahunkami na zemlyah italijskih knyazivstv blukalo do 34 tisyach voyakiv Karla V Chuzhinci z riznih krayin ne pochuvali sebe vpevneno generalna bitva vidkladalas a platnyu najmancyam zatrimali Obureni voyaki nespodivano zgurtuvalisya i posunuli z mista Arecco do Rima Papska stolicya viyavilasya nespromozhnoyu protistoyati bagatotisyachnomu natovpu bo yiyi zahishali lishe 5 tisyach opolchenciv ta zagin shvejcarskoyi gvardiyi u 189 osib Do voyakiv najmanciv dodalisya rozbijniki italijci z riznih kutochkiv Apeninskogo pivostrovu bo v chasi vijni prijshlo zubozhinnya miscevih meshkanciv ta padinnya morali 5 6 travnya rozpochalasya obloga Rima Pid chas obstrilu zahisnikiv Rima na fortechnih murah buv ubitij kerivnik napadnikiv francuz Sharl de Burbon sho nadihnulo zahisnikiv Mozhlivo jogo vbiv avantyurist i vidomij skulptor Benvenuto Chellini pro sho vin osobisto povidomiv u svoyemu zhittyepisi Pograbuvannya i rujnaciyi v Rimi Redaguvati nbsp Marten van Gemskerk Pograbuvannya Rima u 1527 r gravyura 1555 roku Natovp uvirvavsya u papsku stolicyu de rozpochalisya strati zahisnikiv mista Vid shvejcarskih gvardijciv v zhivih zalishilosya lishe 42 osobi Inshi zaginuli na shodinkah soboru Sv Petra Pam yat pro tragichnu podiyu piznishe vidbilasya u svyati prisyagi yaku shvejcarski gvardijci skladayut 6 travnya Tragichna dlya Papi situaciya sprovokuvala vidchajdushnu sprobu znishiti yuvelirni skarbi v Vatikani Kliment VII dav nakaz pereliti zoloti yuvelirni prikrasi u zlitki bo gotovi yuvelirni virobi cinuvalis bilshe Sam vtik u Zamok Svyatogo Angela de perebuvav faktichno v oblozi Tim chasom v Rimi pochalisya grabezhi i rujnaciyi Natovp voyakiv hristiyan ne zupiniv i avtoritet hristiyanskoyi svyatini baziliki Svyatogo Petra sho bula rozgrabovana i potroshena Dijshla cherga i do palaciv velmozh nablizhenih do papskogo dvoru Rim zaznav takoyi nishivnoyi rujnaciyi ta pograbuvannya yakih ne znav z chasiv rujnacij varvariv rannogo serednovichchya Yak misto Rim vtrativ bilshist serednovichnih ta renesansnih budivel Grabezhi i rujnaciyi trivali ne mensh yak tri dobi Soldati imperatora gvaltuvali zhinok Rima ta chernic bagatoh monastiriv Rimom kotilasya hvilya rujnacij ta ubivstv Navit prihilniki imperatora Karla V sho buli na toj chas v papskij stolici vidkupalisya groshima vid voyakiv abi zahistiti svoye majno v Rimi Lishe na pochatku chervnya 1527 r do Rima distalis voyaki prihilniki Papi Rimskogo Abi vijti z polonu Papa buv zobov yazanij viplatiti voyakam imperatora 400 000 dukativ Naslidki RedaguvatiPograbuvannya Rimu malo znachni politichni moralni religijni i mistecki naslidki Yak peremozhena storona papa pid tiskom imperatora vidmovivsya vid prav na Chivitavekko ta Modenu Parmu i Pyachencu Pid primusom vin dav zgodu na koronaciyu imperatora Karla V she j imperatorom Italiyi Ce znachno poslablyuvalo politichni poziciyi papi rimskogo Tragichni podiyi v Rimi sponukali navit koronaciyu Karla V perenesti u misto Bolonya bo v Rimi ne zalishilos ne pograbovanoyi chi ne potroshenoyi cerkvi gidnoyi prijnyati gostej ta svitu imperatora Nalyakanij rujnaciyeyu Rima Kliment VII nichogo ne robitime takogo sho moglo viklikati v zovnishnij politici Vatikanu sprotiv chi oburennya Karla Same tomu Kliment VII ne pogodivsya na rozluchennya korolya Angliyi Genriha VIII z jogo druzhinoyu Katerinoyu Aragonskoyu sho bula titkoyu Karla V Posiliv svoyi poziciyi yevropejskij protestantizm cherez zanepad avtoritetu papskoyi vladi V Nimechchini nabulo vagi lyuteranstvo V Angliyi viniklo anglikanstvo de golovoyu virovchennya stav svitskij volodar korol Genrih VIII Vidtak Britaniya oficijno vidmovilas nadsilati u Rim groshi ta ne viznavala verhovenstvo papi v derzhavi Za papskij rahunok svoyi poziciyi posilili navit italijski knyazivstva U misto Rimini povernuvsya Sidzhizmondo Malatesta volodar mista A venecijski dozhi pidporyadkuvali sobi papski mista Cherviyu ta Ravennu Rimskim papam znadobitsya dekilka desyatilit abi potrohu vidnoviti svoyi poziciyi tilki v Italiyi Ale zahidnoyevropejska spilnota nazavzhdi rozkololasya na dva religijni tabori katolicizm i protestantizm nbsp Genrih VIII korol Angliyi 1536 nbsp Katerina Aragonska druzhina Genriha VIII nbsp Martin Lyuter zasnovnik lyuteranstva nbsp Dozh Veneciyi Andrea Gritti pri yakomu vidbulosya pograbuvannya Rima Viniknennya manyerizmu Redaguvati nbsp Domeniko Bekkafumi Svyata Trijcya triptih 1513 r Nacionalna Pinakoteka Siyena Kriza papskoyi vladi rozpochalasya zadovgo do 1527 roku Pograbuvannya Rima u travni 1527 stalo lishe kulminaciyeyu davnogo procesu Krizu dobre vidchuvali rimski mitci v tvorah yakih posililis elementi zneviri rozcharuvannya trivogi peredchuttya katastrof Mitci poperednogo pokolinnya she za inerciyeyu stvoryuyut garmonijni obrazi v stilistici vidrodzhennya Ale nove pokolinnya zahoplene rozcharuvannyam uspadkovuye lishe virtuoznu hudozhnyu tehniku ta erudiciyu a ne garmoniyu Vinikayut vidovzheni zanadto elegantni figuri znervovani i trivozhni Tlo kartin i fresok nasichuyetsya fantastichnoyu arhitekturoyu z nerealnimi shodinkami i lyudskim natovpom a golovni personazhi nache pidhopleni tim zhe stihijnim trivozhnim ruhom sho i otochennya Hudozhniki vidmovlyayutsya vivchati naturu yak taku zaradi vivchennya hudozhnoyi maneri uslavlenih poperednikiv V modi divacki kompoziciyi nerealni yaduchi farbi i lyudi sho zabuli pro radist Zgadki u masovij kulturi RedaguvatiShvedskij paver metal gurt Sabaton pisni yakogo perevazhno opovidayut pro istorichni bataliyi prisvyativ pograbuvannyu Rima pisnyu The Last Stand Ostannij rubizh yaka stala chastinoyu odnojmennogo 8 go studijnogo albomu Div takozh RedaguvatiKarl V Kliment VII Manyerizm Franchesko Salviati Domeniko Bekkafumi Dzhuzeppe Archimboldo Rozgrabuvannya Rima 846 nbsp Portal Istoriya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pograbuvannya RimaDzherela RedaguvatiKenneth Gouwens Sheryl E Reiss Pontificate Of Clement VII History Politics Culture Ashgate Publishing Ltd 2005 Judith Hook Patrick Collinson The Sack of Rome Palgrave Macmillan 2004 Kurt Raeber Sacco di Roma Roman Ammann Zurich 1989 ISBN 3 250 10117 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pograbuvannya Rima 1527 amp oldid 39879598