1599 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1599 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1599 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1599 року.
Десятиліття: | |
---|---|
Див. також: | Інші події 1599 Список років в Україні |
Події ред.
- Два морські походи кошового отамана запорозького козацтва Федора Полоуса та осавул низових козаків Семена Скалозуба.
- Козацький отаман Самійло Кішка підняв повстання на галері і після 25 років неволі з козаками повернувся на Січ.
- 26 вересня — Митрополитом Київським Галицьким і всієї Русі УГКЦ обрано Іпатія (Потія) (другий митрополит УГКЦ по смерті митрополита Михайла Рагози — до 1613 року).
Особи ред.
Призначено, звільнено ред.
- 26 вересня — Митрополитом Київським Галицьким і всієї Русі УГКЦ обрано Іпатія (Потія) (другий митрополит УГКЦ по смерті митрополита Михайла Рагози — до 1613 року).
Народились ред.
- Стефан Чарнецький гербу Лодзя (пол. Stefan Czarniecki — один із відомих полководців Речі Посполитої 17 століття, що походив зі середньої шляхти полонізованого українського роду.. Відомий жорстокими розправами над українцями та, ймовірно, наругою над похованням гетьмана Богдана Хмельницького. (пом. 1665).
Померли ред.
- 18 липня / 15 серпня — Миха́йло Васи́льович Рагóза (деколи Рогоза, пол. Michał Rahoza) — діяч Православної, а згодом Руської Унійної Церкви у Речі Посполитій, Перший Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі, який увійшов в історію також і через своєю участь у Берестейській унії як один із її організаторів. (нар. після 1540).
- 26 серпня — Єлизавета Софія Пелагея Острозька — руська (українська) княжна XVI століття з роду Острозьких, старша донька київського воєводи й волинського маршалка, князя Костянтина Василя Острозького та шляхтянки Софії Тарновської. (нар. бл. 1557).
- Тур Никифор — києво-печерський архімандрит.
Засновані, створені ред.
Зникли, скасовані ред.
Видання, твори ред.
Пам'ятні дати та ювілеї ред.
- 725 років з часу (874 рік):
- другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії
- 575 років з часу (1024 рік):
- жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях.
- 500 років з часу (1099 рік):
- битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі.
- 475 років з часу (1124 рік):
- поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
- 450 років з часу (1149 рік):
- захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років.
- 425 років з часу (1174 рік):
- зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем, обіймав до 1176 року.
- 400 років з часу (1199 рік):
- об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства.
- 325 років з часу (1249 рік):
- отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року).
- 300 років з часу (1299 рік):
- перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі.
- 275 років з часу (1324 рік):
- битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства.
- 250 років з часу (1349 рік):
- захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії.
- 200 років з часу (1399 рік):
- 12 серпня — битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана Тохтамиша.
- 150 років з часу (1449 рік):
- заснування Кри́мського ха́нства (ханату) (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى), самоназва — Кримський престол (крим. Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к на чолі якого стояла станово-представницька історична кримськотатарська династія Ґераїв.
- 25 років з часу (1574 рік):
- 24 лютого — випуску видання «Апостол» українського друкаря Івана Федорова у Львові.
- участі українських козаків на чолі з низовим гетьманом Іваном Свирговським у турецько-молдавській війні.
Міст, установ та організацій ред.
- 700 років з часу (899 рік):
- 425 років з часу (1174 рік):
- 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава, коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві.
- 275 років з часу (1324 рік):
- надання Магдебурзького права місту Володимиру-Волинському.
- 50 років з часу (1549 рік):
- надання Магдебурзького права місту Калушу.
- перших письмових згадок про села Буданів (Теребовлянський район), Звиняч (Чортківський район) на сучасній Тернопільщині.
- 25 років з часу (1574 рік):
- перших письмових згадок про села Жеребки та Поділля (нині Підволочиського району Тернопільської області)
Видатних особистостей ред.
Народження ред.
- 575 років з часу (1024 рік):
- народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079).
- народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078). Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043). (пом.. 1078).
- 175 років з часу (1424 рік):
- 31 жовтня — народження Владислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) — король польський (з 1434), король угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), володар та спадкоємець Русі (Галицько-Волинського князівства). (пом.. 1444)
- 125 років з часу (1474 рік):
- народження Павла Русина — українського та польського поета і мислителя доби Відродження. (пом.. 1517).
- 25 років з часу (1574 рік):
- народження Йо́сифа Велями́на-Ру́тського — єпископа Руської унійної церкви, з 1613 року — третього Митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — предстоятеля Руської унійної церкви. (пом. 1637).
Смерті ред.
- 550 років з часу (1049 рік):
- смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
- 525 років з часу (1074 рік):
- смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
- 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
- 500 років з часу (1099 рік):
- 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича".
- 475 років з часу (1124 рік):
- 28 лютого — смерті Василька Ростиславича) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
- 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1599) та перемиського (1092—1599) з династії Рюриковичів.
- 400 років з часу (1199 рік):
- смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
- смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1599), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
- 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).
- 350 років з часу (1249 рік):
- смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря.
- 75 років з часу (1524 рік):
- смерті Гази́ I Ґера́я (крим. I Ğazı Geray, ۱غازى گراى — кримського хана у 1523—1599 роках із династії Ґераїв. (нар.. 1504).
- 50 років з часу (1549 рік):
- смерті Мака́рія Туча́пського — намісника митрополита Київського, Галицького та всієї Руси в Галичині (1535—1539), першого (по відновленні Галицької єпархії) православного єпископа львівськиого (з 1539 року).
- 25 років з часу (1574 рік):
- смерті Костянтина Корибута-Вишневецького — руського (українського) магната, князя гербу Корибут, старости житомирського у 1571—1599 роках.
Примітки ред.
- Семен Скалозуб. Гетьман запорозького козацтва. ФЛОТОВОДЦІ УКРАЇНИ. Мирослав МАМЧАК
- Голобуцький П. Кішка Самійло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 341. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- ↑ Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 1 // historians.in.ua. 9 січня 2014 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 2 // historians.in.ua. 11 січня 2014 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Нечуй-Левицький Іван. Українські гетьмани Брюховецький та Тетеря // Руїна: друга половина XVII ст. / Упоряд. і передмова О. І. Гуржія; Ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Україна, 1996. — С. 306. — ISBN 5-319-01313-2.
- Ярослав Дашкевич вжив означення садистськими
- Ярослав Дашкевич. Павло Тетеря… — С. 270.
- Ярослав Дашкевич. Павло Тетеря — С. 271.
- Головата Н. А. Рагоза Михаїл [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 89. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Никоновская летопись. С. 9, 13 (рос.)
- Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173
- ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1049. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- Плахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213
- князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.
- Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023)
- Чому Юрій — Долгорукий?. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- Літопис руський. Роки 1599-1151.. litopys.org.ua. Процитовано 29 січня 2023.
- Соловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) (рос.)
- Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Крип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — К., 1984.
- Олександр Невський [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Православні митрополити між Києвом, Царгородом і Москвою » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Процитовано 30 січня 2023.
- Русина О. В. Станислав, київський князь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 802. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1991. (Пам'ятки іст. думки України). — ISBN 5-12-002468-8. Т. 4. 1993. С. 33-34
- Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991. —. — (Пам'ятки іст. думки України). — Т. 4. — 1993. — Розділ II. Литовсько-польська унїя й справа інкорпорації земель в. кн. Литовського до Польщі…
- ↑ Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюДом
не вказано текст - ↑ «Апостол» // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 58.
- ↑ Апостол (книга) [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія
- Костомаров, Микола Іванович (1872). Исторические монографии и исследования Николая Костомарова (рос.). Санкт-Петербург: Кожанчиков Дмитро Юхимович. с. 10 — 32.
- Історичний нарис / Місто Полтава / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету. www.rada-poltava.gov.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- Вік Полтави: 1119, 844 чи «приблизно 388–385»?. ЗМІСТ (uk-UA). 15 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023.
- Ізотов, Ігор (23 вересня 2022). 23 вересня чи 12 липня: коли у Полтаві мають святкувати день міста. Суспільне Новини (укр). Процитовано 29 січня 2023.
- [6682 (1599)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- АННА ЯРОСЛАВНА. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- W. W. Życiorysy panujących w Polsce od Mieczysława I-go do Stanisława Augusta. — Warszawa : Księgarnia Polska A. Dzwonkowskiego i Spółki, 1861. — S. 67. (пол.)
- Cytowska M. Paweł z Krosna (Procler, Proceler, Paulus Crosnensis Ruthenus) (ok. 1470—1517)… — S. 386
- Bulhakaŭ, Valer (2006). . с. 11. ISBN 978-83-60694-02-2. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 3 лютого 2023.
- . Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 січня 2023.
- * Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5. С. 38
- Черкас Б. В. Газі-Гірей I [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 18. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8.