1249 в Україні

1249 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1249 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1249 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1249 року.

← 1248 1247 1246 1249 в Україні → 1250 1251 1252
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1249 Список років в Україні

Події

Великий князь київський Олександр Невський в 1249—1263 роках

• князь новгородський Олександр Ярославович Невський отримав у Золотій Орді ярлик на княжіння в Києві, куди направив свого намісника, Великий Князь Київський (до 1263 року).

Особи

Призначено, звільнено

Народились

Померли

• Агапіт I — церковний діяч часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрит Києво-Печерського монастиря.

Засновані, створені

Зникли, скасовані

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї

• 375 років з часу (874 рік):
  • другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії
• 225 років з часу (1024 рік):
  • жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях.
• 150 років з часу (1099 рік):
  • битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі.
• 125 років з часу (1124 рік):
  • поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
• 100 років з часу (1149 рік):
  • захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років.
• 75 років з часу (1174 рік):
  • зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем, обіймав до 1176 року.
• 50 років з часу (1199 рік):

Засновник єдиного Галицько-Волинського князівства волинський князь Роман Мстиславович Великий

• • об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства.
• 25 років з часу (1224 рік):
  • початку княжіння в Чернігові Михайла Всеволодовича.

Міст, установ та організацій

• 350 років з часу (899 рік):
  • заснування поселення Лтава, відомого зараз як місто Полтава
• 75 років з часу (1174 рік):
  • 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава, коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві.

Видатних особистостей

Народження

донька князя Ярослава Мудрого Анна Ярославна (1024—1079)

• 225 років з часу (1024 рік):
  • народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079).
  • народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078). Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043). (пом.. 1078).

Смерті

• 200 років з часу (1049 рік):
  • смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
• 175 років з часу (1074 рік):

Ікона Феодосія Печерського

• • смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
  • 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
• 150 років з часу (1099 рік):
  • 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича".
• 125 років з часу (1124 рік):
  • 28 лютого — смерті Василька Ростиславича) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
  • 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1249) та перемиського (1092—1249) з династії Рюриковичів.
• 50 років з часу (1199 рік):
  • смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
  • смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1249), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
• 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).

Примітки

1. Олександр Невський [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
2. Никоновская летопись. С. 9, 13 (рос.)
3. Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173
4. ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1049. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023. 
5. Плахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213
6. князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.
7. Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023)
8. Чому Юрій — Долгорукий?. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2023. 
9. Літопис руський. Роки 1249-1151.. litopys.org.ua. Процитовано 29 січня 2023. 
10. Соловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) (рос.)
11. Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
12. Крип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — К., 1984.
13. М. Ф. Котляр. Михаїл Всеволодич [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 687. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
14. Історичний нарис / Місто Полтава / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету. www.rada-poltava.gov.ua. Процитовано 28 січня 2023. 
15. Вік Полтави: 1119, 844 чи «приблизно 388–385»?. ЗМІСТ (uk-UA). 15 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023. 
16. Ізотов, Ігор (23 вересня 2022). 23 вересня чи 12 липня: коли у Полтаві мають святкувати день міста. Суспільне Новини (укр). Процитовано 29 січня 2023. 
17. [6682 (1249)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
18. АННА ЯРОСЛАВНА. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023. 
19. Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.
20. . Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 січня 2023. 
21. * Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5. С. 38

Посилання