www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хронологія відкриття хімічних елементів хронологічний порядок відкриття 118 хімічних елементів існування яких відомо до

Хронологія відкриття хімічних елементів

Хронологія відкриття хімічних елементів — хронологічний порядок відкриття 118 хімічних елементів, існування яких відомо до 2020 року. Елементи перераховані назагал у тому порядку, в якому кожен елемент вперше був визначений у чистому вигляді. Слід зазначити, що точну дату виявлення більшості елементів неможливо визначити.

Перераховано ім'я кожного елемента, атомний номер, рік першого повідомлення, ім'я відкривача та примітки, пов'язані з відкриттям.

Таблиця елементів Редагувати

Періодична система
Група 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
I II III IV V VI VII VIII
Період
1 1
H 		2
He
2 3
Li 		4
Be 		5
B 		6
C 		7
N 		8
O 		9
F 		10
Ne
3 11
Na 		12
Mg 		13
Al 		14
Si 		15
P 		16
S 		17
Cl 		18
Ar
4 19
K 		20
Ca 		21
Sc 		22
Ti 		23
V 		24
Cr 		25
Mn 		26
Fe 		27
Co 		28
Ni 		29
Cu 		30
Zn 		31
Ga 		32
Ge 		33
As 		34
Se 		35
Br 		36
Kr
5 37
Rb 		38
Sr 		39
Y 		40
Zr 		41
Nb 		42
Mo 		43
Tc 		44
Ru 		45
Rh 		46
Pd 		47
Ag 		48
Cd 		49
In 		50
Sn 		51
Sb 		52
Te 		53
I 		54
Xe
6 55
Cs 		56
Ba 		* 72
Hf 		73
Ta 		74
W 		75
Re 		76
Os 		77
Ir 		78
Pt 		79
Au 		80
Hg 		81
Tl 		82
Pb 		83
Bi 		84
Po 		85
At 		86
Rn
7 87
Fr 		88
Ra 		** 104
Rf 		105
Db 		106
Sg 		107
Bh 		108
Hs 		109
Mt 		110
Ds 		111
Rg 		112
Cn 		113
Nh 		114
Fl 		115
Mc 		116
Lv 		117
Ts 		118
Og
Лантаноїди * 57
La 		58
Ce 		59
Pr 		60
Nd 		61
Pm 		62
Sm 		63
Eu 		64
Gd 		65
Tb 		66
Dy 		67
Ho 		68
Er 		69
Tm 		70
Yb 		71
Lu
Актиноїди ** 89
Ac 		90
Th 		91
Pa 		92
U 		93
Np 		94
Pu 		95
Am 		96
Cm 		97
Bk 		98
Cf 		99
Es 		100
Fm 		101
Md 		102
No 		103
Lr
12 елементів

Античність до середньовіччя: відкриття незаписані аж до середньовіччя

22 елементи

Середні віки — 1799

25 елементів

1800—1849

24 елементи

1850—1899

14 елементів

1900—1949

16 елементів

1950—1999

5 елементів

2000 —

Античність Редагувати

Z Елемент Час використання Найраніше
відомий
зразок 		Відкриття Місце
найстарішого
зразка 		Примітки
29 Мідь 9000 до н. е. 6000 до н. е. Близький схід Анатолія Мідь була мабуть першим видобутим та виробленим людьми металом. Спочатку її знаходили як самородний метал, а пізніше при виплавці руд. Оцінки місця і віку її відкриття свідчать про Близький Схід і час близько 9000 р. до н. е. Це був один з найважливіших матеріалів для людини в епоху енеоліту та бронзи. Мідні намистини, що датуються 6000 р. до н. е., були знайдені в Чатал-Гьоюк, Анатолія і археологічний пам'ятник Беловоде на горі Рудник в Сербії містить найстаріші в світі надійно датовані місця виплавлення міді у 5000 р. до н. е.
82 Свинець 7000 р. до н. е. 3800 р. до н. е. Африка Абідос (Єгипет) Вважається, що виплавка свинцю почалася щонайменше 9000 років тому, а найдавніший відомий артефакт свинцю — статуетка, знайдена в храмі Осіріса в Абідосі, що датується приблизно 3800 р. до н. е.
79 Золото до 6000 р. до н. е. до 4000 р. до н. е. Левант Ваді Канаг Найдавніші золоті артефакти були виявлені у Ваді Канаг у Леванті.
47 Срібло до 5000 р. до н. е. бл. 4000 р. до н. е. Анатолія Анатолія За оцінками, воно було виявлене в Малій Азії незабаром після міді та золота.
26 Залізо до 5000 р. до н. е. 4000 р. до н. е. Середній Схід Єгипет Є дані, що залізо було відомо ще до 5000 р. до н. е. Найдавнішими відомими залізними предметами, якими користувалися люди, є деякі намистини з метеоритного заліза, виготовлені в Єгипті приблизно в 4000 р. до н. е. Відкриття плавки близько 3000 р. до н. е. призвело до початку залізного віку близько 1200 р. до н. е. і помітне використання заліза для виготовлення знарядь праці та зброї.
6 Вуглець 3750 р. до н. е. 2500 р. до н. е. Середній Схід Середній Схід Найдавніше відоме використання деревного вугілля було для відновлення мідних, цинкових та олов'яних руд у виробництві бронзи єгиптянами та шумерами. Діаманти ймовірно були відомі ще в 2500 р. до н. е. Справжні хімічні аналізи були зроблені в 18 столітті а в 1789 році вуглець був визначений Антуаном Лавуазьє як елемент
50 Станум 3500 р. до н. е. 2000 р. до н. е. Мала Азія Кестель Спочатку виплавляли в поєднанні з міддю близько 3500 р. до н. е. для отримання бронзи (і таким чином, дали назву бронзовому віку в тих місцях, де залізний вік не втручався безпосередньо в кам'яний вік). Кестель, що на півдні Туреччини — це давня шахта Касітериту, яка використовувалася з 3250 по 1800 р. до н. е. Найдавніші артефакти датуються приблизно 2000 р. до н. е.
16 Сірка до 2000 р. до н. е. до 815 р. н. е. Середній Схід Середній Схід Вперше використана щонайменше 4000 років тому. Згідно з папірусом Еберса, в Стародавньому Єгипті сірчана мазь застосовувалася для лікування зернистих повік. Визнана як елемент Джабіром ібн Хаяном у 815 році, і Антуаном Лавуазьє в 1777 році.
80 Ртуть 1500 р. до н. е. 1500 р. до н. е. Єгипет Єгипет Знайдено в єгипетських гробницях, що датуються 1500 р. до н. е.
30 Цинк до 1000 р. до н. е. 1000 р. до н. е. Індія Індія Індійські металурги використовували як компонент латуні ще з античності (до 1000 р. до н. е.). Його справжня природа не була зрозуміла. Ідентифікований як метал у Расаратна Самукхая близько 14 століття н. е. і алхіміком Парацельсом у 1526 р. Виділена Андреасом Сигізмундом Маргграфом у 1746.
33 Арсен до 815 р. до 815 р. Середній Схід Середній Схід Використання металевого миш'яку описав єгипетський алхімік Зосімос. Очищення миш'яку було згодом описано перським алхіміком Джабіром ібн Хаяном. Альбертусу Магнусу (близько 1200—1280 рр.), як правило, приписується опис металоїду на Заході.
51 Стибій до 815 р. до 815 р. Джабір ібн Хайян Середній Схід Діоскорид та Пліній описують випадкове отримання металевої сурми зі антимоніту, але здається, що цей метал був свинець. Виділення сурми описує перський алхімік Джабір ібн Хайян. В Європі метал вироблявся і використовувався з 1540 року, коли його описав Бірінгуччо Ванноччо.
83 Вісмут до 1000 р. до 1000 р. Джабір ібн Хайян Середній Східt Описаний перським алхіміком Джабіром ібн Хаяном. Пізніше у Європі описаний Клодом Франсом Жоффруа у 1753 році.

Сучасні відкриття Редагувати

Z Елемент Відкрито або передбачено існування Виокремлено у чистому вигляді (став широко відомим) Примітки
By By  
15 Фосфор 1669 Генніг Бранд 1669 Генніг Бранд Приготований з сечі, це був перший елемент виявлений з давніх часів.
27 Кобальт 1735 Георг Брандт 1735 Георг Брандт Ним доведено, що синій колір скла обумовлений новим видом металу, а не вісмутом, як думалося раніше.
78 Платина 1735 Антоніо де Ульоа Перший опис металу, знайденого в південноамериканському золоті, був наведений у 1557 році Юлієм Цезаром Скалігером. Ульоа опублікував свої висновки у 1748 році, але сер Чарльз Вуд також досліджував метал у 1741 році. Перше посилання на нього як на новий метал зробив Вільям Браунрігг у 1750 році.
28 Нікель 1751 Аксель Кронштедт 1751 А. Кронштедт Знайдено шляхом спроби добування міді з мінералу, відомого як фальшива мідь (тепер відомий як Нікелін).
12 Магній 1755 Джозеф Блек 1808 Гемфрі Деві Блек помітив, що магнезія альба (MgO) не є негашеним вапном (СаО). Деві виділив метал електрохімічно з магнезії.
1 Водень 1766 Генрі Кавендіш ca. 1500 Теофраст Парацельс Кавендіш першим відрізнив Н2 з інших газів, хоча Парацельс близько 1500 р., Роберт Бойл та Джозеф Прістлі спостерігали його виробництво, при реації сильних кислот з металами. Лавуазьє дав йому назву у 1783 році. Це був перший відомий елементарний газ.
8 Кисень 1771 К. В. Шеєле 1604 Міхал Сендзівой Отримали його нагріванням оксиду ртуті та нітратів у 1771 р., але його результатів не опублікували до 1777 р. Джозеф Прістлі також підготував це нове повітря до 1774 р. Лише Лавуазьє визнав його справжнім елементом; він назвав його у 1777 р.Перед ним Сендзівой виробляв кисень, нагріваючи селетру і правильно ідентифікував його як «їжу життя».
7 Азот 1772 Даніель Резерфорд 1772 Д. Резерфорд Він виявив азот, навчаючись в Едінбургському університеті. Він показав, що повітря, яким дихали тварини, навіть після видалення видихуваного вуглекислого газу, вже не в змозі запалити свічку. Карл Вільгельм Шееле, Генрі Кавендіш і Джозеф Прістлі також вивчали цей елемент приблизно в той же час. Лавуазьє назвав його у 1775-6.
56 Барій 1772 К. В. Шеєле 1808 Гемфрі Деві Шеєле виділяв нову землю (BaO) в піролузиті, а Деві виділив метал електролізом.
17 Хлор 1774 К. В. Шеєле 1774 К. В. Шеєле Отримали його з соляної кислоти, але подумали, що це оксид. Лише в 1808 році Г. Деві визнав його як елемент.
25 Манган 1774 К. В. Шеєле 1774 Й. Ган Виділений з піролюзиту випаленням. Ігнатій Готфрід Каім також відкрив новий метал у 1770 році, як і Шеле в 1774 році. Він був виділений шляхом відновлення діоксиду марганцю вуглецем.
42 Молібден 1778 К. В. Шеєле 1781 Петер Якоб Г'єльм Шеєле визнав метал складовою частиною молібденаа.
74 Вольфрам 1781 К. В. Шеєле 1783 Х. Ельгуяр and Ф. Ельгуяр Шеєле, отримав із шееліту, оксиду нового елемента. Ельгуяри отримали вольфраміт вольфрамової кислоти і відновили її деревним вугіллям.
52 Телур 1782 Франц Йозеф Мюллер Мартін Генріх Клапрот Мюллер спостерігав його як домішку золотих руд з Трансільванії.
38 Стронцій 1787 Вільям Крюйкшенк 1808 Гемфрі Деві Крюйкшенк і Адер Кроуфорд у 1790 році дійшли висновку, що стронціаніт містить нову землю. В кінцевому підсумку Стронцій був виділений електрохімічно у 1808 році Г. Деві.
1789 А. Лавуазьє Перший перелік хімічних елементів того часу — містив 33 елементи, включаючи світло, тепло, невиділені «радикали» та деякі оксиди. Він також зробив нове визначення назви «елемент». До цього часу елементами не вважалися метали, крім ртуті.
40 Цирконій 1789 М. Клапрот 1824 Є. Берцеліус Мартін Генріх Клапрот визначив новий елемент — цирконій.
92 Уран 1789 М. Клапрот 1841 Ежен Пеліго Клапрот помилково визначив оксид урану, одержуваний з уранініту, як сам елемент і назвав його за іменем нещодавно виявленої планети Уран.
22 Титан 1791 В. Грегор 1825 Є. Берцеліус Грегор знайшов оксид нового металу в ільменіті; Клапрот самостійно виявив елемент в рутилі в 1795 році і дав йому назву. Чисту металеву форму елемента отримав Метью Хантер лише в 1910 році.
39 Ітрій 1794 Ю.Ґадолін 1843 Г. Розе Виявлений у гадолініті, але Мосандер показав пізніше, що його руда, ітрія, містить більше елементів Ф. Велер помилково подумав, що він виділив метал у 1828 році з летючого хлориду, який повинен бути хлоридом ітрію, але Розе правильно ізолював елемент у 1843 році.
24 Хром 1794 Л. Воклен 1797 Л. Воклен Воклен виявив триоксид у крокоїтовій руді, а пізніше виділив метал нагріванням оксиду в печі з вугіллям.
4 Берилій 1798 Л. Воклен 1828 Ф. Велер і А. Бюссі Воклен виявив оксид у берилі та смарагді, а Клапрот запропонував теперішню назву елемента бл. 1808 року.
23 Ванадій 1801 А. дель Ріо 1830 Н. Г. Сефстрьом Ріо виявив метал у ванадініті, але відкликав претензію на відкриття після того, як Іполіт Віктор Коллет-Дескотільс оскаржив її. Сефстрьом виділив і назвав його, а пізніше було показано, що Ріо мав раніше також рацію.
41 Ніобій 1801 Ч. Гатчет 1864 В. Бломстранд Гатчет знайшов елемент у руді колумбіту і назвав його колумбієм. Генріх Розе довів у 1844 році, що цей елемент відрізняється від танталу, і перейменував його на ніобій, назва якого була офіційно прийнята у 1949 році.
73 Тантал 1802 Ґ. Екеберг Екеберг знайшов ще один елемент у мінералах, схожих на колумбіт і у 1844 році Генріх Розе довів, що він відрізняється від ніобію.
46 Паладій 1802 В. Волластон 1802 В. Волластон Волластон виявив його у зразках платини з Південної Америки, але опублікував свої результати не одразу. Він мав намір назвати елемент за іменем нововиявленого астероїда Церера, але до моменту опублікування його результатів у 1804 році елемент церій прийняв це ім'я. Волластон назвав його на честь нещодавно відкритого астероїда Паллада.
58 Церій 1803 М. Клапрот, Є. Берцеліус і В. фон Гізінґер 1838 Г. Мосандер Берцеліус і Гізінґер виявили елемент в оксиді церію і назвали його на честь нововиявленого астероїда (тоді вважався планетою) - Церера. Клапрот виявив це одночасно і незалежно в деяких зразках танталу. Пізніше Мосандер довів, що зразки всіх трьох дослідників мали в собі хоча б ще один елемент — лантан.
76 Осмій 1803 С. Теннант 1803 С. Теннант Паралельно з Волластоном Теннант працював над зразками південноамериканської платини та відкрив два нові елементи, які він назвав осмієм та іридієм.
77 Іридій 1803 С. Теннант 1803 С. Теннант Теннант працював над зразками південноамериканської платини паралельно з Волластоном і відкрив два нові елементи, які він назвав осмієм та іридієм, і опублікував результати по іридію у 1804 році.
45 Родій 1804 В. Волластон 1804 В. Волластон Волластон виявив і виділив його із зразків сирої платини з Південної Америки.
19 Калій 1807 Гемфрі Деві 1807 Гемфрі Деві Деві відкрив його за допомогою електролізу поташу.
11 Натрій 1807 Гемфрі Деві 1807 Гемфрі Деві Андреас Сигізмунд Маргграф визнав різницю між кальцинованою содою та калієм у 1758 році. Деві виявив натрій через кілька днів після калію за допомогою електролізу гідроксиду натрію.
20 Кальцій 1808 Гемфрі Деві 1808 Гемфрі Деві Деві відкрив його за допомогою електролізу негашеного вапна.
5 Бор 1808 Жозеф-Луї Гей-Люссак і Луї Жак Тенар 1808 Гемфрі Деві Радикал бури (Radical boracique) з'являється у списку елементів у «Traité Élémentaire de Chimie Lavoisier» від 1789 р. 21 червня 1808 р. Люссак і Тенард оголосили про новий елемент в седативній солі, Деві оголосив про виділення нової речовини з борної кислоти 30 червня.
14 Кремній 1808 Гамфрі Деві 1823 Є. Берцеліус У 1800 році Г. Деві висловив припущення, що кремнезем — це сполука невідомого досі елементу, а не елемент. У 1808 р. Г. Деві запропонував нинішню назву (Silicium), але отримати просту речовину не зміг. У 1811 році Жозеф Луї Гей-Люссак і Луї Жак Тенар, ймовірно, отримали аморфний кремній із домішками, але не встановили його склад та хімічну сутність. Вважається, що Берцеліус отримав чистий кремній у 1823 році та встановив його елементарну природу.
9 Фтор 1810 А. Ампер 1886 А. Муассан Радикал флюору (Radical fluorique) фігурує у списку елементів у «Traité Élémentaire de Chimie» Лавуазьє від 1789 року, хоча радикал мурію (radical muriatique) також з'являється замість хлору. Андре-Марі Ампер між 1812 та 1886 рр. передбачив існування елементу, аналогічного Хлору, який можна отримати з фтороводневої кислоти. Багато дослідників намагалися отримати цей елемент. Врешті-решт його виокремив А. Муассан.
53 Йод 1811 Б. Куртуа 1811 Б. Куртуа Куртуа виявив його в попелі морських водоростей.
3 Літій 1817 Ю. Арведсон 1821 В. Т. Бранде Арведсон виявив літій у петаліті.
48 Кадмій 1817 Л.Германн, Ф. Штромеєр, і Й. Ролофф 1817 Л.Германн, Ф. Штромеєр, Й. Ролофф Усі троє знайшли невідомий метал у зразку оксиду цинку з Сілезії, але назву, яку дав Штромеєр, стала прийнятою.
34 Селен 1817 Є. Берцеліус і Ґ. Ган 1817 Є. Берцеліус і Ґ. Ган Працюючи зі свинцем, вони виявили речовину, яку вони вважали телуром, але після дальшого дослідження зрозуміли, що це був інший елемент.
13 Алюміній 1825 Г. К. Ерстед 1825 Г. К. Ерстед Антуан Лавуазьє передбачив у 1787 році, що оксид алюмінію є оксидом нового елемента, а в 1808 р. Г. Деві спробував його розкласти. Хоча він і не зміг, він запропонував нинішню назву. Ганс Крістіан Ерстед першим виділив металевий алюміній у 1825 році.
35 Бром 1825 А.-Ж. Балар і К. Льовіґ 1825 А.-Ж. Балар, К. Льовіґ Вони обидва виявили елемент восени 1825 року. Балард опублікував свої результати наступного року, але Льовіґ не опублікував результатів до 1827 року.
90 Торій 1829 Є. Берцеліус 1914 Д. Лелі, Дж. і Л. Гамбурґер Берцеліус отримав оксид нової землі з ториту.
57 Лантан 1838 Карл Густав Мосандер 1841 Г. Мосандер Мосандер знайшов новий елемент у зразках церіа та опублікував ці результати у 1842 році, але пізніше він показав, що ця лантана містить ще чотири елементи.
68 Ербій 1843 Карл Густав Мосандер 1879 Т. Клеве Мосандеру вдалося розділити стару іттріа на іттрій та ербіа, а пізніше і тербіа.
65 Тербій 1843 Карл Густав Мосандер 1886 Ж. Маріньяк Мосандеру вдалося розділити стару іттріа на іттрій та ербій, а пізніше і тербій.
44 Рутеній 1844 К.-Е. Клаус 1844 К.-Е. Клаус Готфрід Вільгельм Озанн подумав, що він знайшов три нові метали в російських зразках платини, і в 1844 р. К.-Е. Клаус підтвердив, що виявлено новий елемент.
55 Цезій 1860 Р. Бунзен і Р. Кірхгоф 1882 Карл Сеттенберг Бунзен та Кірхгоф першими запропонували знайти нові елементи за допомогою спектрального аналізу. Вони виявили цезій за допомогою двох синіх ліній полум'я у зразку мінеральної води Дюркгейма. Чистий метал був врешті-решт ізольований у 1882 році Сеттербергом.
37 Рубідій 1861 Р. Бунзен і Р. Кірхгоф Гевесі Бунзен і Кірхгоф виявили його лише через кілька місяців після цезію, спостерігаючи нові спектральні лінії в мінералі лепідоліт. Бунзен ніколи не отримував чистого зразка металу, який згодом отримав Гевесі.
81 Талій 1861 В. Крукс 1862 К.-А. Ламі Незабаром після виявлення рубідію Крукс знайшов нову зелену лінію в пробі селену; пізніше того ж року Ламі виявив елемент-метал.
49 Індій 1863 Ф. Райх і Т. Ріхтер 1867 Т. Ріхтер Райх та Ріхтер вперше визначили його у сфалериті за допомогою яскравої спектроскопічної лінії випромінювання індиго-синього. Ріхтер виділив метал через кілька років.
2 Гелій 1868 П. Жансен і Н. Лок'єр 1895 В. Рамзай, Т. Клеве, Н. Ланглє Жансен і Лок'єр незалежно один від одного спостерігали жовту лінію в сонячному спектрі, яка не відповідала жодному іншому елементу. Це було перше спостереження за благородним газом, що знаходився на Сонці. Через роки після виділення аргону на Землі, Рамзай, Клеве і Ланглє спостерігали незалежно один від одного гелій, включений у клейвеїт.
1869 Д. Менделєєв Менделєєв розташовує відомі на той час 64 елементи в періодичну таблицю і на цій основі правильно прогнозує кілька інших елементів.
31 Галій 1875 П. де Буабодран П. де Буабодран На зразку сфалериту Буабодран спостерігав деякі емісійні лінії, що відповідали ека-алюмінію, передбаченого Менделєєвим у 1871 р., а потім виділив елемент електролізом.
70 Ітербій 1878 Ж. Маріньяк 1906 К. фон Вельсбах 22 жовтня 1878 року Маріньяк повідомив про розщеплення тербіа на дві нові землі, відповідно тербій та ітербій.
67 Гольмій 1878 Жак-Луї Соре і М. Делафонтен 1879 Т. Клеве Соре виявив його в самарськіті, а пізніше Пер Теодор Клеве розділив ербій Маріньяка на ербій і два нові елементи — тулій і гольмій. Філіпій Делафонтена виявився ідентичним тому, що знайшов Соре.
69 Тулій 1879 Т. Клеве 1879 Т. Клеве Клеве розділив ербій Маріньяка на ербій та два нові елементи — тулій і гольмій.
21 Скандій 1879 Ф. Нільсон 1879 Ф. Нільсон Нільсон розділив ітербій Маріньяка на чистий ітербій і новий елемент скандій.
62 Самарій 1879 П. де Буабодран 1879 П. де Буабодран Буабодран відзначив нову землю в самарськіті і назвав її самарією за назвою копанки.
64 Гадоліній 1880 Ж. Маріньяк 1886 П. де Буабодран Маріньяк спочатку спостерігав за новою землею в тербіа, а згодом Буабодран отримав чистий зразок елемента із самарськіту.
59 Празеодим 1885 К. фон Вельсбах Карл Ауер фон Вельсбах виявив два нові елементи в дидимі Мосандера: празеодим та неодим.
60 Неодим 1885 К. фон Вельсбах Карл Ауер фон Вельсбах виявив два нові елементи в дидимі Мосандера: празеодим та неодим.
32 Германій 1886 К. Вінклер У лютому 1886 рокку К. Вінклер знайшов елемент у аргіродиті.
66 Диспрозій 1886 П. де Буабодран Де Буабодран знайшов новий елемент в ербії
18 Аргон 1894 лорд Релей і В. Рамзай 1894 лорд Релей і В. Рамзай Обоє виявили газ, порівнюючи молекулярні ваги азоту, отриманого зрідженням з повітря, та азотом, отриманого хімічними методами. Аргон став першим виявленим благородним газом.
63 Європій 1896 Е.-А. Демарсе 1901 Е.-А. Демарсе Демарсе знайшов спектральні лінії нового елемента в самарії Лекока, і відокремив цей елемент через кілька років.
36 Криптон 1898 В. Рамзай і М. Треверс 1898 В. Рамзай і М. Треверс 30 травня 1898 р. Рамзай відокремив благородний газ від рідкого аргону за різницею температури кипіння.
10 Неон 1898 В. Рамзай і М. Треверс 1898 В. Рамзай і М. Треверсs У червні 1898 р. Рамзай відокремив новий благородний газ від рідкого аргону за різницею температури кипіння.
54 Ксенон 1898 В. Рамзай і М. Треверс 1898 В. Рамзай і М. Треверс 12 липня 1898 р. Рамзай протягом трьох тижнів відокремив вже третій благородний газ від рідкого аргону за різницею температури кипіння.
84 Полоній 1898 П. і М. Склодовська-Кюрі 1902 Віллі Марквальд В експерименті, здійсненому 13 липня 1898 р. подружжя Кюрі відзначило підвищену радіоактивність урану, отриманого з уранініту, яку вони приписали невідомому елементу.
88 Радій 1898 П. і М. Склодовська-Кюрі 1902 М. Склодовська-Кюрі 26 грудня 1898 року подружжя Кюрі повідомили про новий елемент, відмінний від полонію, який Марія пізніше виділила з уранініту.
86 Радон 1899 Ернест Резерфорд і Роберт Оуенс 1910 В. Рамзай і Роберт Вітлав-Грей Резерфорд і Оуенс виявили радіоактивний газ, отриманий в результаті радіоактивного розпаду торію, виділеного пізніше Рамзаємі Греєм. У 1900 році Фрідріх Ернст Дорн виявив довгоживучий ізотоп цього ж газу при радіоактивному розпаді радію. Оскільки «радон» до того як він став назвою для елемента, вперше був використаний для конкретного позначення ізотопу Дорна, йому часто помилково присвоюють назву останнього замість першого.
89 Актиній 1902 Фрідріх Оскар Ґізель 1902 Ф. Ґізель Гізель отримав із смолистої речовини, яка має властивості, подібні до властивостей лантану, і назвав її еманієм. Андре-Луї Деб'єрн раніше повідомляв про відкриття нового елементу актинія, який нібито був схожий на титан і торій; елементи були помилково ідентифіковані як однакові, і було вибрано ім'я Деб'єрна, навіть якщо в ретроспективі речовина Деб'єна не могла включити багато фактичного елемента 89.
71 Лютецій 1906 К. А. фон Вельсбах і Жорж Урбан 1906 К. А. фон Вельсбах фон Вельсбах довів, що старий іттербій також містить новий елемент, який він назвав касіопієм. Урбан також довів це одночасно, але його зразки були дуже нечистими і містили лише сліди нового елемента. Незважаючи на це, було прийнято його вибране ім'я лютецій.
75 Реній 1908 М. Огава 1919 М. Огава Огава знайшов його в торіаніті, але призначив його як елемент 43 замість 75 і назвав його ніппонієм. У 1925 році Вальтер Ноддак, Іда Ноддак та Отто Берг оголосили про відокремлення від гадолініту нового елементу і дали йому теперішнє ім'я.
91 Протактиній 1913 О. Г. Ґьорінг і Казімір Фаянс 1927 А. фон Ґроссе Двоє отримали перший ізотоп цього елемента, який був передбачений Менделєєвим у 1871 році як учасник природного розпаду 238U. Вперше був ізольований у 1900 році Вільямом Круксом, який не визнав, що це новий елемент.
72 Гафній 1922 Дірк Костер і Дьєрдь де Гевеші 1922 Д. Костер і Д. де Гевеші Жорж Урбан стверджував, що знайшов елемент в рідкісноземельних металах, тоді як Володимир Вернадський самостійно знайшов його в ортиті. Жодна претензія не була підтверджена внаслідок Першої світової війни, і жодна з них не могла бути підтверджена пізніше, оскільки хімія, про яку вони повідомляли, не відповідає тій, що зараз відома для гафнію. Після війни Костер та Гевеші знайшли елемент за допомогою рентгенівського спектроскопічного аналізу в норвезькому цирконі. Гафній був останнім стійким елементом, який було відкрито.
43 Технецій 1937 К. Пер'єр and Е. Сегре 1937 К. Пер'єр і Е. Сегре Обоє дослідників виявили новий елемент у зразку молібдену, який був використаний у циклотроні. Це перший синтетичний елемент, який було відкрито, хоча згодом було виявлено, що він утворюється природним шляхом у незначній кількості.
87 Францій 1939 Марґеріт Перей Перей виявив це як продукт розпаду 227Ас.Францій був останнім елементом, який було відкрито в природі, а не синтезовано в лабораторії, хоча чотири з «синтетичних» елементів, які були виявлені пізніше (плутоній, нептуній, астат та прометій), врешті-решт виявилися і в слідах природних речовин.
93 Нептуній 1940 Е. М. Макміллан і Ф. Абельсон Отриманий при опроміненні урану нейтронами, це перший виявлений трансуранієвий елемент.
85 Астат 1940 Р. Корсон, Р. Маккензі і Е. Сегре Отриманий бомбардуванням вісмуту альфа-частинками. Пізніше визначено, що він утворюється природним шляхом у мізерних кількостях (<25 грам у земній корі).
94 Плутоній 1940–1941 Гленн Теодор Сіборг, Артур Валь, Йозеф Кеннеді і Е. М. Макміллан Отриманий бомбардуванням урану дейтронами.
61 Прометій 1942 Ву Цзяньсюн, Е. Д. Сегре and Ганс Бете 1945 Чарльз Коуелл, Джейкоб Марінський, Лавренс Е. Ґленденін, і Гарольд Г. Ріхтер Він ймовірно, був вперше отриманий у 1942 р. бомбардуванням нейтронами неодиму та празеодиму, але поділ елемента не вдалося здійснити. Виділення проводилося в рамках Манхеттенського проекту у 1945 році.
96 Кюрій 1944 Гленн Сіборг, Ральф Джеймс і Альберт Ґіорсо Отриманий бомбардуванням плутонію альфа-частинками під час проекту «Манхеттен» [
95 Америцій 1944 Гленн Сіборг, Ральф Джеймс, Леон Морган і Альберт Ґіорсо Отриманий шляхом опромінення плутонію нейтронами протягом Манхеттенського проекту.
97 Берклій 1949 Станлі Томпсон, А. Ґіорсо і Гленн Сіборг (Університет Каліфорнії (Берклі)) Отриманий бомбардуванням америцію альфа-частинками.
98 Каліфорній 1950 Станлі Томпсон, А. Ґіорсо і Гленн Сіборг (Університет Каліфорнії (Берклі)) Бомбардування кюрію альфа-частинками
99 Айнштайній 1952 А. Ґіорсо та ін. 1952 Утворився під час першого термоядерного вибуху в листопаді 1952 р. Шляхом опромінення урану нейтронами;  тримали в таємниці кілька років.
100 Фермій 1952 А. Ґіорсо та ін. Утворився під час першого термоядерного вибуху в листопаді 1952 р. Шляхом опромінення урану нейтронами; тримали в таємниці кілька років.
101 Менделєєвій 1955 А. Ґіорсо , Бернард Гарвей, Ґрегорі Шопін, Гленн Сіборг (Berkeley Radiation Laboratory) Бомбардування айнштайнію гелієм.
103 Лоуренсій 1961 А. Ґіорсо, Торбьйорн Сіккеланд, Альмон Ларш і Роберт Латімер (Національна лабораторія ім. Лоуренса в Берклі) Бомбардування каліфорнію атомами бору.
102 Нобелій 1966 Е. Донець, В. Щеголєв, В. Єрмаков (ОІЯД, Дубна) Бомбардування урану атомами неону
104 Резерфордій 1969 А. Ґіорсо, та ін. (Національна лабораторія ім. Лоуренса в Берклі) і І. Звара та ін. (ОІЯД, Дубна) Синтезований командою Альберта Ґіорсо, обстрілом каліфорнію атомами вуглецю, а також командою Звари бомбардуванням плутонію атомами неону.
105 Дубній 1970 А. Ґіорсо, та ін. (Національна лабораторія ім. Лоуренса в Берклі) і В. Друін та ін. (ОІЯД, Дубна) Синтезований бомбардуванням каліфорнію атомами азоту командою Гіорсо, а також обстрілом америцію атомами неону командою Друіна.
106 Сіборгій 1974 А. Ґіорсо, та ін. (Національна лабораторія ім. Лоуренса в Берклі) Бомбардування каліфорнію атомами кисню.
107 Борій 1981 Ґотфрід Мюнценберг та ін. (GSI Дармштадт) Бомбардування вісмуту атомами хрому.
109 Майтнерій 1982 Ґ. Мюнценберг, Петер Армбрустер та ін. (GSI Дармштадт) Бомбардування вісмуту атомами заліза.
108 Гасій 1984 Ґ. Мюнценберг, П. Армбрустер та ін. (GSI Дармштадт) Бомбардування свинцю атомами заліза.
110 Дармштадтій 1994 Сіґурд Гофман та ін. (GSI Дармштадт) Бомбардування свинцю атомами нікелю.
111 Рентгеній 1994 С. Гофман та ін. (GSI Дармштадт) Бомбардування вісмуту атомами нікелю.
112 Коперницій 1996 С. Гофман та ін. (GSI Дармштадт) Бомбардування свинцю атомами цинку.
114 Флеровій 1999 Ю. Оганесян та ін. (ОІЯД, Дубна) Бомбардування плутонію атомами кальцію.
116 Ліверморій 2000 Ю. Оганесян та ін. (ОІЯД, Дубна) Бомбардування кюрію атомами кальцію
118 Оганесон 2002 Ю. Оганесян та ін. (ОІЯД, Дубна) Бомбардування каліфорнію атомами кальцію
115 Московій 2003 Ю. Оганесян та ін. (ОІЯД, Дубна) Бомбардування америцію атомами кальцію
113 Ніхоній 2003–2004 Ю. Оганесян та ін. (ОІЯД, Дубна) і К. Моріта та ін. (RIKEN у Вако, Японія) Синтезований розпадом московію командою Оганесяна та обстрілом вісмуту атомами цинку командою Моріти
117 Теннессин 2009 Ю. Оганесян та ін. (ОІЯД, Дубна) Бомбардування берклію атомами кальцію

Часовий графік Редагувати

Часовий графік відомих хімічних елементів з 1650 року.

Примітки Редагувати

  1. . Rameria.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 12 вересня 2008. 
  2. . Архів оригіналу за 14 вересня 2008. Процитовано 26 квітня 2020. 
  3. . UCL.ac.uk. UCL Institute of Archaeology. 23 вересня 2010. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 22 квітня 2017. 
  4. Bruce Bower (17 липня 2010). . ScienceNews. Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 22 квітня 2017. 
  5. . Lead.org.au. Архів оригіналу за 18 жовтня 2004. Процитовано 12 вересня 2008. 
  6. Gopher, A.; Tsuk, T.; Shalev, S.; Gophna, R. (August–October 1990). Earliest Gold Artifacts in the Levant. Current Anthropology 31 (4): 436–443. JSTOR 2743275. doi:10.1086/203868. 
  7. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2020. 
  8. . Chemistry.about.com. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 12 вересня 2008. 
  9. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  10. Weeks, Mary Elvira; Leichester, Henry M. (1968). Elements Known to the Ancients. Discovery of the Elements. Easton, PA: Journal of Chemical Education. с. 29–40. ISBN 0-7661-3872-0. LCCCN 68-15217. 
  11. . Courses.wcupa.edu. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  12. . Caer.uky.edu. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 12 вересня 2008. 
  13. . BBC News. 17 травня 2005. Архів оригіналу за 20 березня 2007. Процитовано 21 березня 2007. 
  14. Ferchault de Réaumur, R-A (1722). L'art de convertir le fer forgé en acier, et l'art d'adoucir le fer fondu, ou de faire des ouvrages de fer fondu aussi finis que le fer forgé (English translation from 1956). Paris, Chicago. 
  15. Senese, Fred (9 вересня 2009). Who discovered carbon?. Frostburg State University. Процитовано 24 листопада 2007.  [недоступне посилання з 01.09.2010]
  16. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  17. Hauptmann, A.; Maddin, R.; Prange, M. (2002). On the structure and composition of copper and tin ingots excavated from the shipwreck of Uluburun. Bulletin of the American School of Oriental Research (American Schools of Oriental Research) 328 (328). pp. 1-30. JSTOR 1357777. 
  18. . Neon.mems.cmu.edu. Архів оригіналу за 8 січня 2007. Процитовано 12 вересня 2008. 
  19. . Georgiagulfsulfur.com. Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 12 вересня 2008. 
  20. Rapp, George Robert (4 лютого 2009). . с. 242. ISBN 978-3-540-78593-4. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020. 
  21. Holmyard, E.J. (1931). Makers of Chemistry. Oxford: Clarendon Press. с. 57–58. 
  22. . Environment Canada, Federal Government of Canada. 2004. Архів оригіналу за 15 січня 2007. Процитовано 27 березня 2008. 
  23. Craddock, P. T. et al. (1983), «Zinc production in medieval India», World Archaeology 15 (2), Industrial Archaeology, p. 13
  24. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  25. Weeks, Mary Elvira (1933). III. Some Eighteenth-Century Metals. The Discovery of the Elements. Easton, PA: Journal of Chemical Education. с. 21. ISBN 0-7661-3872-0. 
  26. Holmyard, Eric John (1957). . Courier Corporation. ISBN 9780486262987. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 26 січня 2018. 
  27. ↑ George Sarton, Introduction to the History of Science. «We find in his writings […] preparation of various substances (e.g., basic lead carbonatic, arsenic and antimony from their sulphides).»
  28. Emsley, John (2001). . Oxford University Press. ISBN 9780198503415. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 28 лютого 2018. 
  29. Healy, John F. (1999). . Oxford University Press. ISBN 9780198146872. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 26 січня 2018. 
  30. {{cite Бірінгуччо Ванноччоbook|last1=Biringuccio|first1=Vannoccio|title=Pirotechnia|date=1959|publisher=Courier Corporation|isbn=9780486261348|pages=91–92|url=https://books.google.com/books?id=HKVGDwAAQBAJ%7Caccessdate=31 січня 2018|quote=Probably metallic antimony was being produced in Germany in Biringuccio's time, for later in this chapter he mentions importation of cakes of the smelted (or melted) metal to alloy with pewter or bell metal.}}
  31. Holmyard, E.J. (1931). Makers of Chemistry. Oxford: Clarendon Press. с. 60. 
  32. Ansari, Farzana Latif; Qureshi, Rumana; Qureshi, Masood Latif (1998). Electrocyclic reactions: from fundamentals to research. Wiley-VCH. с. 2. ISBN 978-3-527-29755-9. 
  33. . Los Alamos National Laboratory. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 3 березня 2013. 
  34. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  35. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  36. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  37. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  38. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  39. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  40. Andrews, A. C. (1968). Oxygen. У Clifford A. Hampel. The Encyclopedia of the Chemical Elements. New York: Reinhold Book Corporation. с. 272. LCCN 68-29938. 
  41. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  42. Cook, Gerhard A.; Lauer, Carol M. (1968). Oxygen. У Clifford A. Hampel. The Encyclopedia of the Chemical Elements. New York: Reinhold Book Corporation. с. 499–500. LCCN 68-29938. 
  43. Stasińska, Grażyna (2012). . ppgfsc.posgrad.ufsc.br. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2018. 
  44. Roza, Greg (2010). The Nitrogen Elements: Nitrogen, Phosphorus, Arsenic, Antimony, Bismuth. с. 7. ISBN 9781435853355. 
  45. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  46. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  47. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  48. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  49. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  50. IUPAC. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  51. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  52. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  53. ↑ . Elementymology & Elements Multidict. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 24 січня 2015. 
  54. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 30 липня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  55. Lide, David R., ред. (2007–2008). Zirconium. CRC Handbook of Chemistry and Physics 4. New York: CRC Press. с. 42. 978-0-8493-0488-0. 
  56. M. H. Klaproth (1789). Chemische Untersuchung des Uranits, einer neuentdeckten metallischen Substanz. Chemische Annalen 2: 387–403. 
  57. E.-M. Péligot (1842). . Annales de chimie et de physique 5 (5): 5–47. Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 26 квітня 2020. 
  58. . Los Alamos National Laboratory. 2004. Архів оригіналу за 30 грудня 2006. Процитовано 29 грудня 2006. 
  59. Barksdale, Jelks (1968). The Encyclopedia of the Chemical Elements. Skokie, Illinois: Reinhold Book Corporation. с. 732–38 "Titanium". LCCCN 68-29938. 
  60. Browning, Philip Embury (1917). . Kongl. Vet. Acad. Handl. XV: 137. Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020. 
  61. Gadolin, Johan (1796). Von einer schwarzen, schweren Steinart aus Ytterby Steinbruch in Roslagen in Schweden. Crell's Annalen I: 313–329. 
  62. Heiserman, David L. (1992). Element 39: Yttrium. Exploring Chemical Elements and their Compounds. New York: TAB Books. с. 150–152. ISBN 0-8306-3018-X. 
  63. Wöhler, Friedrich (1828). . Annalen der Physik 89 (8): 577–582. Bibcode:1828AnP....89..577W. doi:10.1002/andp.18280890805. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020. 
  64. Vauquelin, Louis Nicolas (1798). Memoir on a New Metallic Acid which exists in the Red Lead of Sibiria. Journal of Natural Philosophy, Chemistry, and the Arts 3: 146. 
  65. Glenn, William (1896). . Transactions of the American Institute of Mining, Metallurgical and Petroleum Engineers 25: 482. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 26 квітня 2020. 
  66. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  67. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  68. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  69. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  70. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  71. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  72. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  73. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  74. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  75. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  76. ↑ . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  77. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  78. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  79. . The Environmental Literacy Council. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 2 грудня 2016. 
  80. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  81. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 12 вересня 2008. 
  82. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 12 вересня 2008. 
  83. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  84. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  85. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  86. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  87. Carl Löwig (1827) «Über Brombereitung und eine auffallende Zersetzung des Aethers durch Chlor» [ 8 липня 2014 у Wayback Machine.] (On the preparation of bromine and a striking decomposition of ether by chlorine), Magazine für Pharmacie, vol. 21, pages 31-36.
  88. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  89. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  90. . RSC.org. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 2 грудня 2016. 
  91. . RSC.org. Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 2 грудня 2016. 
  92. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  93. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  94. Caesium [ 2012-03-09 у Wayback Machine.]
  95. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  96. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  97. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  98. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  99. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  100. . Scientific American. 15 червня 1878. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 16 червня 2016. 
  101. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  102. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  103. Fontani, Marco; Costa, Mariagrazia; Orna, Mary Virginia (2014). The Lost Elements: The Periodic Table's Shadow Side. Oxford University Press. с. 123. ISBN 9780199383344. «...today's inclination to re-evaluate the work of Delafontaine and Soret has led justifiably to their being included as co-discoverers of holmium.»  
  104. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  105. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  106. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  107. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  108. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  109. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  110. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  111. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 12 вересня 2008. 
  112. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  113. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  114. ↑ . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  115. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  116. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  117. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  118. Partington, J. R. (May 1957). Discovery of Radon. Nature 179 (4566): 912. Bibcode:1957Natur.179..912P. doi:10.1038/179912a0. 
  119. Ramsay, W.; Gray, R. W. (1910). . Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences 151: 126–128. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 26 квітня 2020. 
  120. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  121. Kirby, Harold W. (1971). The Discovery of Actinium. Isis 62 (3): 290–308. JSTOR 229943. doi:10.1086/350760. 
  122. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  123. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2008. Процитовано 11 липня 2008. 
  124. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 12 вересня 2008. 
  125. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  126. Emsley, John (2001). Nature's Building Blocks (вид. (Hardcover, First Edition)). Oxford University Press. с. 347. ISBN 0-19-850340-7. 
  127. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  128. Noddack, W.; Tacke, I.; Berg, O (1925). Die Ekamangane. Naturwissenschaften 13 (26): 567. Bibcode:1925NW.....13..567.. doi:10.1007/BF01558746. 
  129. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  130. History of the Origin of the Chemical Elements and Their Discoverers, Individual Element Names and History, «Technetium»
  131. . Lawrence Berkeley National Laboratory. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 2 березня 2017. 
  132. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  133. Adloff, Jean-Pierre; Kaufman, George B. (2005-09-25). Francium (Atomic Number 87), the Last Discovered Natural Element [ 4 червня 2013 у Wayback Machine.]. The Chemical Educator 10 (5). [2007-03-26]
  134. 93 Neptunium. Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 12 вересня 2008. 
  135. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  136. Close, Frank E. (2004). . Oxford University Press. с. 2. ISBN 978-0-19-280434-1. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 26 квітня 2020. 
  137. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  138. Marinsky, J. A.; Glendenin, L. E.; Coryell, C. D. (1947). The chemical identification of radioisotopes of neodymium and of element 61. Journal of the American Chemical Society 69 (11): 2781–5. PMID 20270831. doi:10.1021/ja01203a059. 
  139. . Oak Ridge National Laboratory Review 36 (1): 3. 2003. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 17 червня 2018. 
  140. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 12 вересня 2008. 
  141. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 12 вересня 2008. 
  142. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  143. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  144. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  145. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  146. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  147. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  148. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  149. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  150. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  151. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  152. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  153. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  154. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  155. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  156. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  157. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2008. 
  158. . Elements.vanderkrogt.net. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 17 липня 2009. 
  159. . www.iupac.org. 26 червня 2009. Архів оригіналу за 21 грудня 2009. Процитовано 17 липня 2009. 
  160. Oganessian, Yu. Ts.; Utyonkov, V. K.; Lobanov, Yu. V.; Abdullin, F. Sh.; Polyakov, A. N.; Shirokovsky, I. V.; Tsyganov, Yu. S.; Gulbekian, G. G.; Bogomolov, S. L.; Gikal, B.; Mezentsev, A.; Iliev, S.; Subbotin, V.; Sukhov, A.; Buklanov, G.; Subotic, K.; Itkis, M.; Moody, K.; Wild, J.; Stoyer, N.; Stoyer, M.; Lougheed, R. (October 1999). Synthesis of Superheavy Nuclei in the 48Ca + 244Pu Reaction. Physical Review Letters 83 (16): 3154. Bibcode:1999PhRvL..83.3154O. doi:10.1103/PhysRevLett.83.3154. 
  161. Oganessian, Yu. Ts.; Utyonkov, V. K.; Lobanov, Yu. V.; Abdullin, F. Sh.; Polyakov, A. N.; Shirokovsky, I. V.; Tsyganov, Yu. S.; Gulbekian, G. G.; Bogomolov, S. L.; Gikal, B.; Mezentsev, A.; Iliev, S.; Subbotin, V.; Sukhov, A.; Ivanov, O.; Buklanov, G.; Subotic, K.; Itkis, M.; Moody, K.; Wild, J.; Stoyer, N.; Stoyer, M.; Lougheed, R.; Laue, C.; Karelin, Ye.; Tatarinov, A. (2000). Observation of the decay of 292116. Physical Review C 63 (1): 011301. Bibcode:2001PhRvC..63a1301O. doi:10.1103/PhysRevC.63.011301. 
  162. Oganessian, Yu. Ts.; Utyonkov, V. K.; Lobanov, Yu. V.; Abdullin, F. Sh.; Polyakov, A. N.; Sagaidak, R. N.; Shirokovsky, I. V.; Tsyganov, Yu. S.; Voinov, A. A.; Gulbekian, G.; Bogomolov, S.; Gikal, B.; Mezentsev, A.; Iliev, S.; Subbotin, V.; Sukhov, A.; Subotic, K.; Zagrebaev, V.; Vostokin, G.; Itkis, M.; Moody, K.; Patin, J.; Shaughnessy, D.; Stoyer, M.; Stoyer, N.; Wilk, P.; Kenneally, J.; Landrum, J.; Wild, J.; Lougheed, R. (2006). Synthesis of the isotopes of elements 118 and 116 in the 249Cf and 245Cm+48Ca fusion reactions. Physical Review C 74 (4): 044602. Bibcode:2006PhRvC..74d4602O. doi:10.1103/PhysRevC.74.044602. 
  163. Oganessian, Yu. Ts.; Utyonkov, V. K.; Dmitriev, S. N.; Lobanov, Yu. V.; Itkis, M. G.; Polyakov, A. N.; Tsyganov, Yu. S.; Mezentsev, A. N.; Yeremin, A. V.; Voinov, A.; Sokol, E.; Gulbekian, G.; Bogomolov, S.; Iliev, S.; Subbotin, V.; Sukhov, A.; Buklanov, G.; Shishkin, S.; Chepygin, V.; Vostokin, G.; Aksenov, N.; Hussonnois, M.; Subotic, K.; Zagrebaev, V.; Moody, K.; Patin, J.; Wild, J.; Stoyer, M.; Stoyer, N. та ін. (2005). . Physical Review C 72 (3): 034611. Bibcode:2005PhRvC..72c4611O. doi:10.1103/PhysRevC.72.034611. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 26 квітня 2020. 
  164. Morita, Kosuke; Morimoto, Kouji; Kaji, Daiya; Akiyama, Takahiro; Goto, Sin-ichi; Haba, Hiromitsu; Ideguchi, Eiji; Kanungo, Rituparna; Katori, Kenji; Koura, Hiroyuki; Kudo, Hisaaki; Ohnishi, Tetsuya; Ozawa, Akira; Suda, Toshimi; Sueki, Keisuke; Xu, HuShan; Yamaguchi, Takayuki; Yoneda, Akira; Yoshida, Atsushi; Zhao, YuLiang (2004). Experiment on the Synthesis of Element 113 in the Reaction 209Bi(70Zn,n)278113. Journal of the Physical Society of Japan 73 (10): 2593–2596. Bibcode:2004JPSJ...73.2593M. doi:10.1143/JPSJ.73.2593. 
  165. Oganessian, Yu. Ts.; Abdullin, F. Sh.; Bailey, P. D.; Benker, D. E.; Bennett, M. E.; Dmitriev, S. N.; Ezold, J. G.; Hamilton, J. H.; Henderson, R. A.; Itkis, M. G.; Lobanov, Yu. V.; Mezentsev, A. N.; Moody, K. J.; Nelson, S. L.; Polyakov, A. N.; Porter, C. E.; Ramayya, A. V.; Riley, F. D.; Roberto, J. B.; Ryabinin, M. A.; Rykaczewski, K. P.; Sagaidak, R. N.; Shaughnessy, D. A.; Shirokovsky, I. V.; Stoyer, M. A.; Subbotin, V. G.; Sudowe, R.; Sukhov, A. M.; Tsyganov, Yu. S. та ін. (April 2010). Synthesis of a New Element with Atomic Number Z=117. Physical Review Letters 104 (14): 142502. Bibcode:2010PhRvL.104n2502O. PMID 20481935. doi:10.1103/PhysRevLett.104.142502. 

Див. також Редагувати

  • Категорія:Відкривачі хімічних елементів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hronologiya vidkrittya himichnih elementiv hronologichnij poryadok vidkrittya 118 himichnih elementiv isnuvannya yakih vidomo do 2020 roku Elementi pererahovani nazagal u tomu poryadku v yakomu kozhen element vpershe buv viznachenij u chistomu viglyadi Slid zaznachiti sho tochnu datu viyavlennya bilshosti elementiv nemozhlivo viznachiti Pererahovano im ya kozhnogo elementa atomnij nomer rik pershogo povidomlennya im ya vidkrivacha ta primitki pov yazani z vidkrittyam Zmist 1 Tablicya elementiv 2 Antichnist 3 Suchasni vidkrittya 4 Chasovij grafik 5 Primitki 6 Div takozhTablicya elementiv RedaguvatiPeriodichna sistema Grupa 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18I II III IV V VI VII VIIIPeriod1 1H 2He2 3Li 4Be 5B 6C 7N 8O 9F 10Ne3 11Na 12Mg 13Al 14Si 15P 16S 17Cl 18Ar4 19K 20Ca 21Sc 22Ti 23V 24Cr 25Mn 26Fe 27Co 28Ni 29Cu 30Zn 31Ga 32Ge 33As 34Se 35Br 36Kr5 37Rb 38Sr 39Y 40Zr 41Nb 42Mo 43Tc 44Ru 45Rh 46Pd 47Ag 48Cd 49In 50Sn 51Sb 52Te 53I 54Xe6 55Cs 56Ba 72Hf 73Ta 74W 75Re 76Os 77Ir 78Pt 79Au 80Hg 81Tl 82Pb 83Bi 84Po 85At 86Rn7 87Fr 88Ra 104Rf 105Db 106Sg 107Bh 108Hs 109Mt 110Ds 111Rg 112Cn 113Nh 114Fl 115Mc 116Lv 117Ts 118OgLantanoyidi 57La 58Ce 59Pr 60Nd 61Pm 62Sm 63Eu 64Gd 65Tb 66Dy 67Ho 68Er 69Tm 70Yb 71LuAktinoyidi 89Ac 90Th 91Pa 92U 93Np 94Pu 95Am 96Cm 97Bk 98Cf 99Es 100Fm 101Md 102No 103Lr12 elementivAntichnist do serednovichchya vidkrittya nezapisani azh do serednovichchya 22 elementiSeredni viki 1799 25 elementiv1800 1849 24 elementi1850 1899 14 elementiv1900 1949 16 elementiv1950 1999 5 elementiv2000 Antichnist RedaguvatiZ Element Chas vikoristannya Najranishe vidomij zrazok Vidkrittya Misce najstarishogo zrazka Primitki29 Mid 9000 do n e 6000 do n e Blizkij shid Anatoliya Mid bula mabut pershim vidobutim ta viroblenim lyudmi metalom 1 Spochatku yiyi znahodili yak samorodnij metal a piznishe pri viplavci rud Ocinki miscya i viku yiyi vidkrittya svidchat pro Blizkij Shid i chas blizko 9000 r do n e Ce buv odin z najvazhlivishih materialiv dlya lyudini v epohu eneolitu ta bronzi Midni namistini sho datuyutsya 6000 r do n e buli znajdeni v Chatal Goyuk Anatoliya 2 i arheologichnij pam yatnik Belovode na gori Rudnik v Serbiyi mistit najstarishi v sviti nadijno datovani miscya viplavlennya midi u 5000 r do n e 3 4 82 Svinec 7000 r do n e 3800 r do n e Afrika Abidos Yegipet Vvazhayetsya sho viplavka svincyu pochalasya shonajmenshe 9000 rokiv tomu a najdavnishij vidomij artefakt svincyu statuetka znajdena v hrami Osirisa v Abidosi sho datuyetsya priblizno 3800 r do n e 5 79 Zoloto do 6000 r do n e do 4000 r do n e Levant Vadi Kanag Najdavnishi zoloti artefakti buli viyavleni u Vadi Kanag u Levanti 6 47 Sriblo do 5000 r do n e bl 4000 r do n e Anatoliya Anatoliya Za ocinkami vono bulo viyavlene v Malij Aziyi nezabarom pislya midi ta zolota 7 8 26 Zalizo do 5000 r do n e 4000 r do n e Serednij Shid Yegipet Ye dani sho zalizo bulo vidomo she do 5000 r do n e 9 Najdavnishimi vidomimi zaliznimi predmetami yakimi koristuvalisya lyudi ye deyaki namistini z meteoritnogo zaliza vigotovleni v Yegipti priblizno v 4000 r do n e Vidkrittya plavki blizko 3000 r do n e prizvelo do pochatku zaliznogo viku blizko 1200 r do n e 10 i pomitne vikoristannya zaliza dlya vigotovlennya znaryad praci ta zbroyi 11 6 Vuglec 3750 r do n e 2500 r do n e Serednij Shid Serednij Shid Najdavnishe vidome vikoristannya derevnogo vugillya bulo dlya vidnovlennya midnih cinkovih ta olov yanih rud u virobnictvi bronzi yegiptyanami ta shumerami 12 Diamanti jmovirno buli vidomi she v 2500 r do n e 13 Spravzhni himichni analizi buli zrobleni v 18 stolitti 14 a v 1789 roci vuglec buv viznachenij Antuanom Lavuazye yak element 15 50 Stanum 3500 r do n e 2000 r do n e Mala Aziya Kestel Spochatku viplavlyali v poyednanni z middyu blizko 3500 r do n e dlya otrimannya bronzi i takim chinom dali nazvu bronzovomu viku v tih miscyah de zaliznij vik ne vtruchavsya bezposeredno v kam yanij vik 16 Kestel sho na pivdni Turechchini ce davnya shahta Kasiteritu yaka vikoristovuvalasya z 3250 po 1800 r do n e 17 Najdavnishi artefakti datuyutsya priblizno 2000 r do n e 18 16 Sirka do 2000 r do n e do 815 r n e Serednij Shid Serednij Shid Vpershe vikoristana shonajmenshe 4000 rokiv tomu 19 Zgidno z papirusom Ebersa v Starodavnomu Yegipti sirchana maz zastosovuvalasya dlya likuvannya zernistih povik 20 Viznana yak element Dzhabirom ibn Hayanom u 815 roci 21 i Antuanom Lavuazye v 1777 roci 80 Rtut 1500 r do n e 1500 r do n e Yegipet Yegipet Znajdeno v yegipetskih grobnicyah sho datuyutsya 1500 r do n e 22 30 Cink do 1000 r do n e 1000 r do n e Indiya Indiya Indijski metalurgi vikoristovuvali yak komponent latuni she z antichnosti do 1000 r do n e Jogo spravzhnya priroda ne bula zrozumila Identifikovanij yak metal u Rasaratna Samukhaya blizko 14 stolittya n e 23 i alhimikom Paracelsom u 1526 r 24 Vidilena Andreasom Sigizmundom Marggrafom u 1746 25 33 Arsen do 815 r do 815 r Serednij Shid Serednij Shid Vikoristannya metalevogo mish yaku opisav yegipetskij alhimik Zosimos 26 Ochishennya mish yaku bulo zgodom opisano perskim alhimikom Dzhabirom ibn Hayanom 27 Albertusu Magnusu blizko 1200 1280 rr yak pravilo pripisuyetsya opis metaloyidu na Zahodi 28 51 Stibij do 815 r do 815 r Dzhabir ibn Hajyan Serednij Shid Dioskorid ta Plinij opisuyut vipadkove otrimannya metalevoyi surmi zi antimonitu ale zdayetsya sho cej metal buv svinec 29 Vidilennya surmi opisuye perskij alhimik Dzhabir ibn Hajyan 27 V Yevropi metal viroblyavsya i vikoristovuvavsya z 1540 roku koli jogo opisav Biringuchcho Vannochcho 30 83 Vismut do 1000 r do 1000 r Dzhabir ibn Hajyan Serednij Shidt Opisanij perskim alhimikom Dzhabirom ibn Hayanom 31 32 Piznishe u Yevropi opisanij Klodom Fransom Zhoffrua u 1753 roci 33 Suchasni vidkrittya RedaguvatiZ Element Vidkrito abo peredbacheno isnuvannya Viokremleno u chistomu viglyadi stav shiroko vidomim PrimitkiBy By 15 Fosfor 1669 Gennig Brand 1669 Gennig Brand Prigotovanij z sechi ce buv pershij element viyavlenij z davnih chasiv 34 27 Kobalt 1735 Georg Brandt 1735 Georg Brandt Nim dovedeno sho sinij kolir skla obumovlenij novim vidom metalu a ne vismutom yak dumalosya ranishe 35 78 Platina 1735 Antonio de Uloa Pershij opis metalu znajdenogo v pivdennoamerikanskomu zoloti buv navedenij u 1557 roci Yuliyem Cezarom Skaligerom Uloa opublikuvav svoyi visnovki u 1748 roci ale ser Charlz Vud takozh doslidzhuvav metal u 1741 roci Pershe posilannya na nogo yak na novij metal zrobiv Vilyam Braunrigg u 1750 roci 36 28 Nikel 1751 Aksel Kronshtedt 1751 A Kronshtedt Znajdeno shlyahom sprobi dobuvannya midi z mineralu vidomogo yak falshiva mid teper vidomij yak Nikelin 37 12 Magnij 1755 Dzhozef Blek 1808 Gemfri Devi Blek pomitiv sho magneziya alba MgO ne ye negashenim vapnom SaO Devi vidiliv metal elektrohimichno z magneziyi 38 1 Voden 1766 Genri Kavendish ca 1500 Teofrast Paracels Kavendish pershim vidrizniv N2 z inshih gaziv hocha Paracels blizko 1500 r Robert Bojl ta Dzhozef Pristli sposterigali jogo virobnictvo pri reaciyi silnih kislot z metalami Lavuazye dav jomu nazvu u 1783 roci 39 40 Ce buv pershij vidomij elementarnij gaz 8 Kisen 1771 K V Sheyele 1604 Mihal Sendzivoj Otrimali jogo nagrivannyam oksidu rtuti ta nitrativ u 1771 r ale jogo rezultativ ne opublikuvali do 1777 r Dzhozef Pristli takozh pidgotuvav ce nove povitrya do 1774 r Lishe Lavuazye viznav jogo spravzhnim elementom vin nazvav jogo u 1777 r 41 42 Pered nim Sendzivoj viroblyav kisen nagrivayuchi seletru i pravilno identifikuvav jogo yak yizhu zhittya 43 7 Azot 1772 Daniel Rezerford 1772 D Rezerford Vin viyaviv azot navchayuchis v Edinburgskomu universiteti 44 Vin pokazav sho povitrya yakim dihali tvarini navit pislya vidalennya vidihuvanogo vuglekislogo gazu vzhe ne v zmozi zapaliti svichku Karl Vilgelm Sheele Genri Kavendish i Dzhozef Pristli takozh vivchali cej element priblizno v toj zhe chas Lavuazye nazvav jogo u 1775 6 45 56 Barij 1772 K V Sheyele 1808 Gemfri Devi Sheyele vidilyav novu zemlyu BaO v piroluziti a Devi vidiliv metal elektrolizom 46 17 Hlor 1774 K V Sheyele 1774 K V Sheyele Otrimali jogo z solyanoyi kisloti ale podumali sho ce oksid Lishe v 1808 roci G Devi viznav jogo yak element 47 25 Mangan 1774 K V Sheyele 1774 J Gan Vidilenij z pirolyuzitu vipalennyam Ignatij Gotfrid Kaim takozh vidkriv novij metal u 1770 roci yak i Shele v 1774 roci Vin buv vidilenij shlyahom vidnovlennya dioksidu margancyu vuglecem 48 42 Molibden 1778 K V Sheyele 1781 Peter Yakob G yelm Sheyele viznav metal skladovoyu chastinoyu molibdenaa 49 74 Volfram 1781 K V Sheyele 1783 H Elguyar and F Elguyar Sheyele otrimav iz sheelitu oksidu novogo elementa Elguyari otrimali volframit volframovoyi kisloti i vidnovili yiyi derevnim vugillyam 50 52 Telur 1782 Franc Jozef Myuller Martin Genrih Klaprot Myuller sposterigav jogo yak domishku zolotih rud z Transilvaniyi 51 38 Stroncij 1787 Vilyam Kryujkshenk 1808 Gemfri Devi Kryujkshenk i Ader Krouford u 1790 roci dijshli visnovku sho stroncianit mistit novu zemlyu V kincevomu pidsumku Stroncij buv vidilenij elektrohimichno u 1808 roci G Devi 52 1789 A Lavuazye Pershij perelik himichnih elementiv togo chasu mistiv 33 elementi vklyuchayuchi svitlo teplo nevidileni radikali ta deyaki oksidi 53 Vin takozh zrobiv nove viznachennya nazvi element Do cogo chasu elementami ne vvazhalisya metali krim rtuti 40 Cirkonij 1789 M Klaprot 1824 Ye Bercelius Martin Genrih Klaprot viznachiv novij element cirkonij 54 55 92 Uran 1789 M Klaprot 1841 Ezhen Peligo Klaprot pomilkovo viznachiv oksid uranu oderzhuvanij z uraninitu yak sam element i nazvav jogo za imenem neshodavno viyavlenoyi planeti Uran 56 57 22 Titan 1791 V Gregor 1825 Ye Bercelius Gregor znajshov oksid novogo metalu v ilmeniti Klaprot samostijno viyaviv element v rutili v 1795 roci i dav jomu nazvu Chistu metalevu formu elementa otrimav Metyu Hanter lishe v 1910 roci 58 59 39 Itrij 1794 Yu Gadolin 1843 G Roze Viyavlenij u gadoliniti ale Mosander pokazav piznishe sho jogo ruda itriya mistit bilshe elementiv 60 61 F Veler pomilkovo podumav sho vin vidiliv metal u 1828 roci z letyuchogo hloridu yakij povinen buti hloridom itriyu 62 63 ale Roze pravilno izolyuvav element u 1843 roci 24 Hrom 1794 L Voklen 1797 L Voklen Voklen viyaviv trioksid u krokoyitovij rudi a piznishe vidiliv metal nagrivannyam oksidu v pechi z vugillyam 64 65 4 Berilij 1798 L Voklen 1828 F Veler i A Byussi Voklen viyaviv oksid u berili ta smaragdi a Klaprot zaproponuvav teperishnyu nazvu elementa bl 1808 roku 66 23 Vanadij 1801 A del Rio 1830 N G Sefstrom Rio viyaviv metal u vanadiniti ale vidklikav pretenziyu na vidkrittya pislya togo yak Ipolit Viktor Kollet Deskotils oskarzhiv yiyi Sefstrom vidiliv i nazvav jogo a piznishe bulo pokazano sho Rio mav ranishe takozh raciyu 67 41 Niobij 1801 Ch Gatchet 1864 V Blomstrand Gatchet znajshov element u rudi kolumbitu i nazvav jogo kolumbiyem Genrih Roze doviv u 1844 roci sho cej element vidriznyayetsya vid tantalu i perejmenuvav jogo na niobij nazva yakogo bula oficijno prijnyata u 1949 roci 68 73 Tantal 1802 G Ekeberg Ekeberg znajshov she odin element u mineralah shozhih na kolumbit i u 1844 roci Genrih Roze doviv sho vin vidriznyayetsya vid niobiyu 69 46 Paladij 1802 V Vollaston 1802 V Vollaston Vollaston viyaviv jogo u zrazkah platini z Pivdennoyi Ameriki ale opublikuvav svoyi rezultati ne odrazu Vin mav namir nazvati element za imenem novoviyavlenogo asteroyida Cerera ale do momentu opublikuvannya jogo rezultativ u 1804 roci element cerij prijnyav ce im ya Vollaston nazvav jogo na chest neshodavno vidkritogo asteroyida Pallada 70 58 Cerij 1803 M Klaprot Ye Bercelius i V fon Gizinger 1838 G Mosander Bercelius i Gizinger viyavili element v oksidi ceriyu i nazvali jogo na chest novoviyavlenogo asteroyida todi vvazhavsya planetoyu Cerera Klaprot viyaviv ce odnochasno i nezalezhno v deyakih zrazkah tantalu Piznishe Mosander doviv sho zrazki vsih troh doslidnikiv mali v sobi hocha b she odin element lantan 71 76 Osmij 1803 S Tennant 1803 S Tennant Paralelno z Vollastonom Tennant pracyuvav nad zrazkami pivdennoamerikanskoyi platini ta vidkriv dva novi elementi yaki vin nazvav osmiyem ta iridiyem 72 77 Iridij 1803 S Tennant 1803 S Tennant Tennant pracyuvav nad zrazkami pivdennoamerikanskoyi platini paralelno z Vollastonom i vidkriv dva novi elementi yaki vin nazvav osmiyem ta iridiyem i opublikuvav rezultati po iridiyu u 1804 roci 73 45 Rodij 1804 V Vollaston 1804 V Vollaston Vollaston viyaviv i vidiliv jogo iz zrazkiv siroyi platini z Pivdennoyi Ameriki 74 19 Kalij 1807 Gemfri Devi 1807 Gemfri Devi Devi vidkriv jogo za dopomogoyu elektrolizu potashu 75 11 Natrij 1807 Gemfri Devi 1807 Gemfri Devi Andreas Sigizmund Marggraf viznav riznicyu mizh kalcinovanoyu sodoyu ta kaliyem u 1758 roci Devi viyaviv natrij cherez kilka dniv pislya kaliyu za dopomogoyu elektrolizu gidroksidu natriyu 76 20 Kalcij 1808 Gemfri Devi 1808 Gemfri Devi Devi vidkriv jogo za dopomogoyu elektrolizu negashenogo vapna 76 5 Bor 1808 Zhozef Luyi Gej Lyussak i Luyi Zhak Tenar 1808 Gemfri Devi Radikal buri Radical boracique z yavlyayetsya u spisku elementiv u Traite Elementaire de Chimie Lavoisier vid 1789 r 53 21 chervnya 1808 r Lyussak i Tenard ogolosili pro novij element v sedativnij soli Devi ogolosiv pro vidilennya novoyi rechovini z bornoyi kisloti 30 chervnya 77 14 Kremnij 1808 Gamfri Devi 1823 Ye Bercelius U 1800 roci G Devi visloviv pripushennya sho kremnezem ce spoluka nevidomogo dosi elementu a ne element U 1808 r G Devi zaproponuvav ninishnyu nazvu Silicium ale otrimati prostu rechovinu ne zmig U 1811 roci Zhozef Luyi Gej Lyussak i Luyi Zhak Tenar jmovirno otrimali amorfnij kremnij iz domishkami ale ne vstanovili jogo sklad ta himichnu sutnist 78 Vvazhayetsya sho Bercelius otrimav chistij kremnij u 1823 roci ta vstanoviv jogo elementarnu prirodu 79 9 Ftor 1810 A Amper 1886 A Muassan Radikal flyuoru Radical fluorique figuruye u spisku elementiv u Traite Elementaire de Chimie Lavuazye vid 1789 roku hocha radikal muriyu radical muriatique takozh z yavlyayetsya zamist hloru 53 Andre Mari Amper mizh 1812 ta 1886 rr peredbachiv isnuvannya elementu analogichnogo Hloru yakij mozhna otrimati z ftorovodnevoyi kisloti Bagato doslidnikiv namagalisya otrimati cej element Vreshti resht jogo viokremiv A Muassan 80 53 Jod 1811 B Kurtua 1811 B Kurtua Kurtua viyaviv jogo v popeli morskih vodorostej 81 3 Litij 1817 Yu Arvedson 1821 V T Brande Arvedson viyaviv litij u petaliti 82 48 Kadmij 1817 L Germann F Shtromeyer i J Roloff 1817 L Germann F Shtromeyer J Roloff Usi troye znajshli nevidomij metal u zrazku oksidu cinku z Sileziyi ale nazvu yaku dav Shtromeyer stala prijnyatoyu 83 34 Selen 1817 Ye Bercelius i G Gan 1817 Ye Bercelius i G Gan Pracyuyuchi zi svincem voni viyavili rechovinu yaku voni vvazhali telurom ale pislya dalshogo doslidzhennya zrozumili sho ce buv inshij element 84 13 Alyuminij 1825 G K Ersted 1825 G K Ersted Antuan Lavuazye peredbachiv u 1787 roci sho oksid alyuminiyu ye oksidom novogo elementa a v 1808 r G Devi sprobuvav jogo rozklasti Hocha vin i ne zmig vin zaproponuvav ninishnyu nazvu Gans Kristian Ersted pershim vidiliv metalevij alyuminij u 1825 roci 85 35 Brom 1825 A Zh Balar i K Lovig 1825 A Zh Balar K Lovig Voni obidva viyavili element voseni 1825 roku Balard opublikuvav svoyi rezultati nastupnogo roku 86 ale Lovig ne opublikuvav rezultativ do 1827 roku 87 90 Torij 1829 Ye Bercelius 1914 D Leli Dzh i L Gamburger Bercelius otrimav oksid novoyi zemli z toritu 88 57 Lantan 1838 Karl Gustav Mosander 1841 G Mosander Mosander znajshov novij element u zrazkah ceria ta opublikuvav ci rezultati u 1842 roci ale piznishe vin pokazav sho cya lantana mistit she chotiri elementi 89 68 Erbij 1843 Karl Gustav Mosander 1879 T Kleve Mosanderu vdalosya rozdiliti staru ittria na ittrij ta erbia a piznishe i terbia 90 65 Terbij 1843 Karl Gustav Mosander 1886 Zh Marinyak Mosanderu vdalosya rozdiliti staru ittria na ittrij ta erbij a piznishe i terbij 91 44 Rutenij 1844 K E Klaus 1844 K E Klaus Gotfrid Vilgelm Ozann podumav sho vin znajshov tri novi metali v rosijskih zrazkah platini i v 1844 r K E Klaus pidtverdiv sho viyavleno novij element 92 55 Cezij 1860 R Bunzen i R Kirhgof 1882 Karl Settenberg Bunzen ta Kirhgof pershimi zaproponuvali znajti novi elementi za dopomogoyu spektralnogo analizu Voni viyavili cezij za dopomogoyu dvoh sinih linij polum ya u zrazku mineralnoyi vodi Dyurkgejma 93 Chistij metal buv vreshti resht izolovanij u 1882 roci Setterbergom 94 37 Rubidij 1861 R Bunzen i R Kirhgof Gevesi Bunzen i Kirhgof viyavili jogo lishe cherez kilka misyaciv pislya ceziyu sposterigayuchi novi spektralni liniyi v minerali lepidolit Bunzen nikoli ne otrimuvav chistogo zrazka metalu yakij zgodom otrimav Gevesi 95 81 Talij 1861 V Kruks 1862 K A Lami Nezabarom pislya viyavlennya rubidiyu Kruks znajshov novu zelenu liniyu v probi selenu piznishe togo zh roku Lami viyaviv element metal 96 49 Indij 1863 F Rajh i T Rihter 1867 T Rihter Rajh ta Rihter vpershe viznachili jogo u sfaleriti za dopomogoyu yaskravoyi spektroskopichnoyi liniyi viprominyuvannya indigo sinogo Rihter vidiliv metal cherez kilka rokiv 97 2 Gelij 1868 P Zhansen i N Lok yer 1895 V Ramzaj T Kleve N Langlye Zhansen i Lok yer nezalezhno odin vid odnogo sposterigali zhovtu liniyu v sonyachnomu spektri yaka ne vidpovidala zhodnomu inshomu elementu Ce bulo pershe sposterezhennya za blagorodnim gazom sho znahodivsya na Sonci Cherez roki pislya vidilennya argonu na Zemli Ramzaj Kleve i Langlye sposterigali nezalezhno odin vid odnogo gelij vklyuchenij u klejveyit 98 1869 D Mendelyeyev Mendelyeyev roztashovuye vidomi na toj chas 64 elementi v periodichnu tablicyu i na cij osnovi pravilno prognozuye kilka inshih elementiv 31 Galij 1875 P de Buabodran P de Buabodran Na zrazku sfaleritu Buabodran sposterigav deyaki emisijni liniyi sho vidpovidali eka alyuminiyu peredbachenogo Mendelyeyevim u 1871 r a potim vidiliv element elektrolizom 99 100 70 Iterbij 1878 Zh Marinyak 1906 K fon Velsbah 22 zhovtnya 1878 roku Marinyak povidomiv pro rozsheplennya terbia na dvi novi zemli vidpovidno terbij ta iterbij 101 67 Golmij 1878 Zhak Luyi Sore i M Delafonten 1879 T Kleve Sore viyaviv jogo v samarskiti a piznishe Per Teodor Kleve rozdiliv erbij Marinyaka na erbij i dva novi elementi tulij i golmij Filipij Delafontena viyavivsya identichnim tomu sho znajshov Sore 102 103 69 Tulij 1879 T Kleve 1879 T Kleve Kleve rozdiliv erbij Marinyaka na erbij ta dva novi elementi tulij i golmij 104 21 Skandij 1879 F Nilson 1879 F Nilson Nilson rozdiliv iterbij Marinyaka na chistij iterbij i novij element skandij 105 62 Samarij 1879 P de Buabodran 1879 P de Buabodran Buabodran vidznachiv novu zemlyu v samarskiti i nazvav yiyi samariyeyu za nazvoyu kopanki 106 64 Gadolinij 1880 Zh Marinyak 1886 P de Buabodran Marinyak spochatku sposterigav za novoyu zemleyu v terbia a zgodom Buabodran otrimav chistij zrazok elementa iz samarskitu 107 59 Prazeodim 1885 K fon Velsbah Karl Auer fon Velsbah viyaviv dva novi elementi v didimi Mosandera prazeodim ta neodim 108 60 Neodim 1885 K fon Velsbah Karl Auer fon Velsbah viyaviv dva novi elementi v didimi Mosandera prazeodim ta neodim 109 32 Germanij 1886 K Vinkler U lyutomu 1886 rokku K Vinkler znajshov element u argiroditi 110 66 Disprozij 1886 P de Buabodran De Buabodran znajshov novij element v erbiyi 111 18 Argon 1894 lord Relej i V Ramzaj 1894 lord Relej i V Ramzaj Oboye viyavili gaz porivnyuyuchi molekulyarni vagi azotu otrimanogo zridzhennyam z povitrya ta azotom otrimanogo himichnimi metodami Argon stav pershim viyavlenim blagorodnim gazom 112 63 Yevropij 1896 E A Demarse 1901 E A Demarse Demarse znajshov spektralni liniyi novogo elementa v samariyi Lekoka i vidokremiv cej element cherez kilka rokiv 113 36 Kripton 1898 V Ramzaj i M Trevers 1898 V Ramzaj i M Trevers 30 travnya 1898 r Ramzaj vidokremiv blagorodnij gaz vid ridkogo argonu za rizniceyu temperaturi kipinnya 114 10 Neon 1898 V Ramzaj i M Trevers 1898 V Ramzaj i M Treverss U chervni 1898 r Ramzaj vidokremiv novij blagorodnij gaz vid ridkogo argonu za rizniceyu temperaturi kipinnya 114 54 Ksenon 1898 V Ramzaj i M Trevers 1898 V Ramzaj i M Trevers 12 lipnya 1898 r Ramzaj protyagom troh tizhniv vidokremiv vzhe tretij blagorodnij gaz vid ridkogo argonu za rizniceyu temperaturi kipinnya 115 84 Polonij 1898 P i M Sklodovska Kyuri 1902 Villi Markvald V eksperimenti zdijsnenomu 13 lipnya 1898 r podruzhzhya Kyuri vidznachilo pidvishenu radioaktivnist uranu otrimanogo z uraninitu yaku voni pripisali nevidomomu elementu 116 88 Radij 1898 P i M Sklodovska Kyuri 1902 M Sklodovska Kyuri 26 grudnya 1898 roku podruzhzhya Kyuri povidomili pro novij element vidminnij vid poloniyu yakij Mariya piznishe vidilila z uraninitu 117 86 Radon 1899 Ernest Rezerford i Robert Ouens 1910 V Ramzaj i Robert Vitlav Grej Rezerford i Ouens viyavili radioaktivnij gaz otrimanij v rezultati radioaktivnogo rozpadu toriyu vidilenogo piznishe Ramzayemi Greyem U 1900 roci Fridrih Ernst Dorn viyaviv dovgozhivuchij izotop cogo zh gazu pri radioaktivnomu rozpadi radiyu Oskilki radon do togo yak vin stav nazvoyu dlya elementa vpershe buv vikoristanij dlya konkretnogo poznachennya izotopu Dorna jomu chasto pomilkovo prisvoyuyut nazvu ostannogo zamist pershogo 118 119 89 Aktinij 1902 Fridrih Oskar Gizel 1902 F Gizel Gizel otrimav iz smolistoyi rechovini yaka maye vlastivosti podibni do vlastivostej lantanu i nazvav yiyi emaniyem 120 Andre Luyi Deb yern ranishe povidomlyav pro vidkrittya novogo elementu aktiniya yakij nibito buv shozhij na titan i torij elementi buli pomilkovo identifikovani yak odnakovi i bulo vibrano im ya Deb yerna navit yaksho v retrospektivi rechovina Deb yena ne mogla vklyuchiti bagato faktichnogo elementa 89 121 71 Lyutecij 1906 K A fon Velsbah i Zhorzh Urban 1906 K A fon Velsbah fon Velsbah doviv sho starij itterbij takozh mistit novij element yakij vin nazvav kasiopiyem Urban takozh doviv ce odnochasno ale jogo zrazki buli duzhe nechistimi i mistili lishe slidi novogo elementa Nezvazhayuchi na ce bulo prijnyato jogo vibrane im ya lyutecij 122 75 Renij 1908 M Ogava 1919 M Ogava Ogava znajshov jogo v torianiti ale priznachiv jogo yak element 43 zamist 75 i nazvav jogo nipponiyem 123 U 1925 roci Valter Noddak Ida Noddak ta Otto Berg ogolosili pro vidokremlennya vid gadolinitu novogo elementu i dali jomu teperishnye im ya 124 91 Protaktinij 1913 O G Goring i Kazimir Fayans 1927 A fon Grosse Dvoye otrimali pershij izotop cogo elementa yakij buv peredbachenij Mendelyeyevim u 1871 roci yak uchasnik prirodnogo rozpadu 238U 125 Vpershe buv izolovanij u 1900 roci Vilyamom Kruksom yakij ne viznav sho ce novij element 126 72 Gafnij 1922 Dirk Koster i Dyerd de Geveshi 1922 D Koster i D de Geveshi Zhorzh Urban stverdzhuvav sho znajshov element v ridkisnozemelnih metalah todi yak Volodimir Vernadskij samostijno znajshov jogo v ortiti Zhodna pretenziya ne bula pidtverdzhena vnaslidok Pershoyi svitovoyi vijni i zhodna z nih ne mogla buti pidtverdzhena piznishe oskilki himiya pro yaku voni povidomlyali ne vidpovidaye tij sho zaraz vidoma dlya gafniyu Pislya vijni Koster ta Geveshi znajshli element za dopomogoyu rentgenivskogo spektroskopichnogo analizu v norvezkomu cirkoni 127 Gafnij buv ostannim stijkim elementom yakij bulo vidkrito 128 43 Tehnecij 1937 K Per yer and E Segre 1937 K Per yer i E Segre Oboye doslidnikiv viyavili novij element u zrazku molibdenu yakij buv vikoristanij u ciklotroni Ce pershij sintetichnij element yakij bulo vidkrito hocha zgodom bulo viyavleno sho vin utvoryuyetsya prirodnim shlyahom u neznachnij kilkosti 129 130 131 87 Francij 1939 Margerit Perej Perej viyaviv ce yak produkt rozpadu 227As 132 Francij buv ostannim elementom yakij bulo vidkrito v prirodi a ne sintezovano v laboratoriyi hocha chotiri z sintetichnih elementiv yaki buli viyavleni piznishe plutonij neptunij astat ta prometij vreshti resht viyavilisya i v slidah prirodnih rechovin 133 93 Neptunij 1940 E M Makmillan i F Abelson Otrimanij pri oprominenni uranu nejtronami ce pershij viyavlenij transuraniyevij element 134 85 Astat 1940 R Korson R Makkenzi i E Segre Otrimanij bombarduvannyam vismutu alfa chastinkami 135 Piznishe viznacheno sho vin utvoryuyetsya prirodnim shlyahom u mizernih kilkostyah lt 25 gram u zemnij kori 136 94 Plutonij 1940 1941 Glenn Teodor Siborg Artur Val Jozef Kennedi i E M Makmillan Otrimanij bombarduvannyam uranu dejtronami 137 61 Prometij 1942 Vu Czyansyun E D Segre and Gans Bete 1945 Charlz Kouell Dzhejkob Marinskij Lavrens E Glendenin 138 139 i Garold G Rihter Vin jmovirno buv vpershe otrimanij u 1942 r bombarduvannyam nejtronami neodimu ta prazeodimu ale podil elementa ne vdalosya zdijsniti Vidilennya provodilosya v ramkah Manhettenskogo proektu u 1945 roci 140 96 Kyurij 1944 Glenn Siborg Ralf Dzhejms i Albert Giorso Otrimanij bombarduvannyam plutoniyu alfa chastinkami pid chas proektu Manhetten 141 95 Americij 1944 Glenn Siborg Ralf Dzhejms Leon Morgan i Albert Giorso Otrimanij shlyahom oprominennya plutoniyu nejtronami protyagom Manhettenskogo proektu 142 97 Berklij 1949 Stanli Tompson A Giorso i Glenn Siborg Universitet Kaliforniyi Berkli Otrimanij bombarduvannyam americiyu alfa chastinkami 143 98 Kalifornij 1950 Stanli Tompson A Giorso i Glenn Siborg Universitet Kaliforniyi Berkli Bombarduvannya kyuriyu alfa chastinkami 144 99 Ajnshtajnij 1952 A Giorso ta in 1952 Utvorivsya pid chas pershogo termoyadernogo vibuhu v listopadi 1952 r Shlyahom oprominennya uranu nejtronami trimali v tayemnici kilka rokiv 145 100 Fermij 1952 A Giorso ta in Utvorivsya pid chas pershogo termoyadernogo vibuhu v listopadi 1952 r Shlyahom oprominennya uranu nejtronami trimali v tayemnici kilka rokiv 146 101 Mendelyeyevij 1955 A Giorso Bernard Garvej Gregori Shopin Glenn Siborg Berkeley Radiation Laboratory Bombarduvannya ajnshtajniyu geliyem 147 103 Lourensij 1961 A Giorso Torbjorn Sikkeland Almon Larsh i Robert Latimer Nacionalna laboratoriya im Lourensa v Berkli Bombarduvannya kaliforniyu atomami boru 148 102 Nobelij 1966 E Donec V Shegolyev V Yermakov OIYaD Dubna Bombarduvannya uranu atomami neonu 149 104 Rezerfordij 1969 A Giorso ta in Nacionalna laboratoriya im Lourensa v Berkli i I Zvara ta in OIYaD Dubna Sintezovanij komandoyu Alberta Giorso obstrilom kaliforniyu atomami vuglecyu a takozh komandoyu Zvari bombarduvannyam plutoniyu atomami neonu 150 105 Dubnij 1970 A Giorso ta in Nacionalna laboratoriya im Lourensa v Berkli i V Druin ta in OIYaD Dubna Sintezovanij bombarduvannyam kaliforniyu atomami azotu komandoyu Giorso a takozh obstrilom americiyu atomami neonu komandoyu Druina 151 106 Siborgij 1974 A Giorso ta in Nacionalna laboratoriya im Lourensa v Berkli Bombarduvannya kaliforniyu atomami kisnyu 152 107 Borij 1981 Gotfrid Myuncenberg ta in GSI Darmshtadt Bombarduvannya vismutu atomami hromu 153 109 Majtnerij 1982 G Myuncenberg Peter Armbruster ta in GSI Darmshtadt Bombarduvannya vismutu atomami zaliza 154 108 Gasij 1984 G Myuncenberg P Armbruster ta in GSI Darmshtadt Bombarduvannya svincyu atomami zaliza 155 110 Darmshtadtij 1994 Sigurd Gofman ta in GSI Darmshtadt Bombarduvannya svincyu atomami nikelyu 156 111 Rentgenij 1994 S Gofman ta in GSI Darmshtadt Bombarduvannya vismutu atomami nikelyu 157 112 Kopernicij 1996 S Gofman ta in GSI Darmshtadt Bombarduvannya svincyu atomami cinku 158 159 114 Flerovij 1999 Yu Oganesyan ta in OIYaD Dubna Bombarduvannya plutoniyu atomami kalciyu 160 116 Livermorij 2000 Yu Oganesyan ta in OIYaD Dubna Bombarduvannya kyuriyu atomami kalciyu 161 118 Oganeson 2002 Yu Oganesyan ta in OIYaD Dubna Bombarduvannya kaliforniyu atomami kalciyu 162 115 Moskovij 2003 Yu Oganesyan ta in OIYaD Dubna Bombarduvannya americiyu atomami kalciyu 163 113 Nihonij 2003 2004 Yu Oganesyan ta in OIYaD Dubna i K Morita ta in RIKEN u Vako Yaponiya Sintezovanij rozpadom moskoviyu komandoyu Oganesyana ta obstrilom vismutu atomami cinku komandoyu Moriti 164 117 Tennessin 2009 Yu Oganesyan ta in OIYaD Dubna Bombarduvannya berkliyu atomami kalciyu 165 Chasovij grafik Redaguvati nbsp Chasovij grafik vidomih himichnih elementiv z 1650 roku Primitki Redaguvati Copper History Rameria com Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Procitovano 12 veresnya 2008 CSA Discovery Guides A Brief History of Copper Arhiv originalu za 14 veresnya 2008 Procitovano 26 kvitnya 2020 Serbian site may have hosted first copper makers UCL ac uk UCL Institute of Archaeology 23 veresnya 2010 Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 22 kvitnya 2017 Bruce Bower 17 lipnya 2010 Serbian site may have hosted first copper makers ScienceNews Arhiv originalu za 8 travnya 2013 Procitovano 22 kvitnya 2017 The History of Lead Part 3 Lead org au Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2004 Procitovano 12 veresnya 2008 Gopher A Tsuk T Shalev S Gophna R August October 1990 Earliest Gold Artifacts in the Levant Current Anthropology 31 4 436 443 JSTOR 2743275 doi 10 1086 203868 47 Silver Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2020 Silver Facts Periodic Table of the Elements Chemistry about com Arhiv originalu za 21 listopada 2016 Procitovano 12 veresnya 2008 26 Iron Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Weeks Mary Elvira Leichester Henry M 1968 Elements Known to the Ancients Discovery of the Elements Easton PA Journal of Chemical Education s 29 40 ISBN 0 7661 3872 0 LCCCN 68 15217 Notes on the Significance of the First Persian Empire in World History Courses wcupa edu Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 History of Carbon and Carbon Materials Center for Applied Energy Research University of Kentucky Caer uky edu Arhiv originalu za 1 listopada 2012 Procitovano 12 veresnya 2008 Chinese made first use of diamond BBC News 17 travnya 2005 Arhiv originalu za 20 bereznya 2007 Procitovano 21 bereznya 2007 Ferchault de Reaumur R A 1722 L art de convertir le fer forge en acier et l art d adoucir le fer fondu ou de faire des ouvrages de fer fondu aussi finis que le fer forge English translation from 1956 Paris Chicago Senese Fred 9 veresnya 2009 Who discovered carbon Frostburg State University Procitovano 24 listopada 2007 nedostupne posilannya z 01 09 2010 50 Tin Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Hauptmann A Maddin R Prange M 2002 On the structure and composition of copper and tin ingots excavated from the shipwreck of Uluburun Bulletin of the American School of Oriental Research American Schools of Oriental Research 328 328 pp 1 30 JSTOR 1357777 History of Metals Neon mems cmu edu Arhiv originalu za 8 sichnya 2007 Procitovano 12 veresnya 2008 Sulfur History Georgiagulfsulfur com Arhiv originalu za 16 veresnya 2008 Procitovano 12 veresnya 2008 Rapp George Robert 4 lyutogo 2009 Archaeomineralogy s 242 ISBN 978 3 540 78593 4 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2020 Procitovano 26 kvitnya 2020 Holmyard E J 1931 Makers of Chemistry Oxford Clarendon Press s 57 58 Mercury and the environment Basic facts Environment Canada Federal Government of Canada 2004 Arhiv originalu za 15 sichnya 2007 Procitovano 27 bereznya 2008 Craddock P T et al 1983 Zinc production in medieval India World Archaeology 15 2 Industrial Archaeology p 13 30 Zinc Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Weeks Mary Elvira 1933 III Some Eighteenth Century Metals The Discovery of the Elements Easton PA Journal of Chemical Education s 21 ISBN 0 7661 3872 0 Holmyard Eric John 1957 Alchemy Courier Corporation ISBN 9780486262987 Arhiv originalu za 16 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2018 a b George Sarton Introduction to the History of Science We find in his writings preparation of various substances e g basic lead carbonatic arsenic and antimony from their sulphides Emsley John 2001 Nature s Building Blocks An A Z Guide to the Elements Oxford University Press ISBN 9780198503415 Arhiv originalu za 21 bereznya 2020 Procitovano 28 lyutogo 2018 Healy John F 1999 Pliny the Elder on Science and Technology Oxford University Press ISBN 9780198146872 Arhiv originalu za 16 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2018 cite Biringuchcho Vannochchobook last1 Biringuccio first1 Vannoccio title Pirotechnia date 1959 publisher Courier Corporation isbn 9780486261348 pages 91 92 url https books google com books id HKVGDwAAQBAJ 7Caccessdate 31 sichnya 2018 quote Probably metallic antimony was being produced in Germany in Biringuccio s time for later in this chapter he mentions importation of cakes of the smelted or melted metal to alloy with pewter or bell metal Holmyard E J 1931 Makers of Chemistry Oxford Clarendon Press s 60 Ansari Farzana Latif Qureshi Rumana Qureshi Masood Latif 1998 Electrocyclic reactions from fundamentals to research Wiley VCH s 2 ISBN 978 3 527 29755 9 Bismuth Los Alamos National Laboratory Arhiv originalu za 14 lyutogo 2013 Procitovano 3 bereznya 2013 15 Phosphorus Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 27 Cobalt Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 78 Platinum Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 28 Nickel Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 12 Magnesium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 01 Hydrogen Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Andrews A C 1968 Oxygen U Clifford A Hampel The Encyclopedia of the Chemical Elements New York Reinhold Book Corporation s 272 LCCN 68 29938 08 Oxygen Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Cook Gerhard A Lauer Carol M 1968 Oxygen U Clifford A Hampel The Encyclopedia of the Chemical Elements New York Reinhold Book Corporation s 499 500 LCCN 68 29938 Stasinska Grazyna 2012 The discovery of oxygen in the universe ppgfsc posgrad ufsc br Arhiv originalu za 24 kvitnya 2015 Procitovano 20 kvitnya 2018 Roza Greg 2010 The Nitrogen Elements Nitrogen Phosphorus Arsenic Antimony Bismuth s 7 ISBN 9781435853355 07 Nitrogen Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 56 Barium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 17 Chlorine Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 25 Manganese Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 42 Molybdenum Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 IUPAC 74 Tungsten Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 52 Tellurium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 38 Strontium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 a b v Lavoisier 1789 33 elements Elementymology amp Elements Multidict Arhiv originalu za 11 sichnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2015 Chronology Elementymology Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 30 lipnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Lide David R red 2007 2008 Zirconium CRC Handbook of Chemistry and Physics 4 New York CRC Press s 42 978 0 8493 0488 0 M H Klaproth 1789 Chemische Untersuchung des Uranits einer neuentdeckten metallischen Substanz Chemische Annalen 2 387 403 E M Peligot 1842 Recherches Sur L Uranium Annales de chimie et de physique 5 5 5 47 Arhiv originalu za 22 serpnya 2010 Procitovano 26 kvitnya 2020 Titanium Los Alamos National Laboratory 2004 Arhiv originalu za 30 grudnya 2006 Procitovano 29 grudnya 2006 Barksdale Jelks 1968 The Encyclopedia of the Chemical Elements Skokie Illinois Reinhold Book Corporation s 732 38 Titanium LCCCN 68 29938 Browning Philip Embury 1917 Introduction to the Rarer Elements Kongl Vet Acad Handl XV 137 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2020 Procitovano 26 kvitnya 2020 Gadolin Johan 1796 Von einer schwarzen schweren Steinart aus Ytterby Steinbruch in Roslagen in Schweden Crell s Annalen I 313 329 Heiserman David L 1992 Element 39 Yttrium Exploring Chemical Elements and their Compounds New York TAB Books s 150 152 ISBN 0 8306 3018 X Wohler Friedrich 1828 Ueber das Beryllium und Yttrium Annalen der Physik 89 8 577 582 Bibcode 1828AnP 89 577W doi 10 1002 andp 18280890805 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2020 Procitovano 26 kvitnya 2020 Vauquelin Louis Nicolas 1798 Memoir on a New Metallic Acid which exists in the Red Lead of Sibiria Journal of Natural Philosophy Chemistry and the Arts 3 146 Glenn William 1896 Chrome in the Southern Appalachian Region Transactions of the American Institute of Mining Metallurgical and Petroleum Engineers 25 482 Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 26 kvitnya 2020 04 Beryllium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 23 Vanadium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 41 Niobium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 73 Tantalum Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 46 Palladium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 58 Cerium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 76 Osmium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 77 Iridium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 45 Rhodium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 19 Potassium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 a b 11 Sodium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 05 Boron Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 14 Silicon Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Silicon The Environmental Literacy Council Arhiv originalu za 8 veresnya 2018 Procitovano 2 grudnya 2016 09 Fluorine Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 53 Iodine Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 12 veresnya 2008 03 Lithium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 16 chervnya 2011 Procitovano 12 veresnya 2008 48 Cadmium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 34 Selenium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 13 Aluminium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 35 Bromine Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Carl Lowig 1827 Uber Brombereitung und eine auffallende Zersetzung des Aethers durch Chlor Arhivovano 8 lipnya 2014 u Wayback Machine On the preparation of bromine and a striking decomposition of ether by chlorine Magazine fur Pharmacie vol 21 pages 31 36 90 Thorium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 57 Lanthanum Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Erbium RSC org Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 2 grudnya 2016 Terbium RSC org Arhiv originalu za 1 sichnya 2019 Procitovano 2 grudnya 2016 44 Ruthenium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 55 Caesium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Caesium Arhivovano 2012 03 09 u Wayback Machine 37 Rubidium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 81 Thallium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 49 Indium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 02 Helium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 31 Gallium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 The New Metal Gallium Scientific American 15 chervnya 1878 Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 16 chervnya 2016 70 Ytterbium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 67 Holmium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Fontani Marco Costa Mariagrazia Orna Mary Virginia 2014 The Lost Elements The Periodic Table s Shadow Side Oxford University Press s 123 ISBN 9780199383344 today s inclination to re evaluate the work of Delafontaine and Soret has led justifiably to their being included as co discoverers of holmium 69 Thulium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 21 Scandium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 62 Samarium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 64 Gadolinium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 59 Praseodymium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 60 Neodymium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 32 Germanium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 66 Dysprosium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 12 veresnya 2008 18 Argon Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 63 Europium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 a b 10 Neon Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 54 Xenon Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 84 Polonium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 88 Radium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Partington J R May 1957 Discovery of Radon Nature 179 4566 912 Bibcode 1957Natur 179 912P doi 10 1038 179912a0 Ramsay W Gray R W 1910 La densite de l emanation du radium Comptes rendus hebdomadaires des seances de l Academie des sciences 151 126 128 Arhiv originalu za 12 sichnya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2020 89 Actinium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Kirby Harold W 1971 The Discovery of Actinium Isis 62 3 290 308 JSTOR 229943 doi 10 1086 350760 71 Lutetium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Archived copy Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2008 Procitovano 11 lipnya 2008 75 Rhenium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 12 veresnya 2008 91 Protactinium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Emsley John 2001 Nature s Building Blocks vid Hardcover First Edition Oxford University Press s 347 ISBN 0 19 850340 7 72 Hafnium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Noddack W Tacke I Berg O 1925 Die Ekamangane Naturwissenschaften 13 26 567 Bibcode 1925NW 13 567 doi 10 1007 BF01558746 43 Technetium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 History of the Origin of the Chemical Elements and Their Discoverers Individual Element Names and History Technetium Chemical Elements Discovered at Lawrence Berkeley National Lab Lawrence Berkeley National Laboratory Arhiv originalu za 6 listopada 2018 Procitovano 2 bereznya 2017 87 Francium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Adloff Jean Pierre Kaufman George B 2005 09 25 Francium Atomic Number 87 the Last Discovered Natural Element Arhivovano 4 chervnya 2013 u Wayback Machine The Chemical Educator 10 5 2007 03 26 93 Neptunium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 11 travnya 2012 Procitovano 12 veresnya 2008 85 Astatine Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Close Frank E 2004 Particle Physics A Very Short Introduction Oxford University Press s 2 ISBN 978 0 19 280434 1 Arhiv originalu za 30 travnya 2013 Procitovano 26 kvitnya 2020 94 Plutonium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 Marinsky J A Glendenin L E Coryell C D 1947 The chemical identification of radioisotopes of neodymium and of element 61 Journal of the American Chemical Society 69 11 2781 5 PMID 20270831 doi 10 1021 ja01203a059 Discovery of Promethium Oak Ridge National Laboratory Review 36 1 3 2003 Arhiv originalu za 22 bereznya 2021 Procitovano 17 chervnya 2018 61 Promethium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 12 veresnya 2008 96 Curium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 18 kvitnya 2019 Procitovano 12 veresnya 2008 95 Americium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 97 Berkelium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 98 Californium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 99 Einsteinium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 100 Fermium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 101 Mendelevium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 103 Lawrencium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 102 Nobelium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 104 Rutherfordium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 105 Dubnium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 106 Seaborgium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 107 Bohrium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 109 Meitnerium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 108 Hassium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 110 Darmstadtium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 111 Roentgenium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 12 veresnya 2008 112 Copernicium Elements vanderkrogt net Arhiv originalu za 23 sichnya 2010 Procitovano 17 lipnya 2009 Discovery of the Element with Atomic Number 112 www iupac org 26 chervnya 2009 Arhiv originalu za 21 grudnya 2009 Procitovano 17 lipnya 2009 Oganessian Yu Ts Utyonkov V K Lobanov Yu V Abdullin F Sh Polyakov A N Shirokovsky I V Tsyganov Yu S Gulbekian G G Bogomolov S L Gikal B Mezentsev A Iliev S Subbotin V Sukhov A Buklanov G Subotic K Itkis M Moody K Wild J Stoyer N Stoyer M Lougheed R October 1999 Synthesis of Superheavy Nuclei in the 48Ca 244Pu Reaction Physical Review Letters 83 16 3154 Bibcode 1999PhRvL 83 3154O doi 10 1103 PhysRevLett 83 3154 Oganessian Yu Ts Utyonkov V K Lobanov Yu V Abdullin F Sh Polyakov A N Shirokovsky I V Tsyganov Yu S Gulbekian G G Bogomolov S L Gikal B Mezentsev A Iliev S Subbotin V Sukhov A Ivanov O Buklanov G Subotic K Itkis M Moody K Wild J Stoyer N Stoyer M Lougheed R Laue C Karelin Ye Tatarinov A 2000 Observation of the decay of 292116 Physical Review C 63 1 011301 Bibcode 2001PhRvC 63a1301O doi 10 1103 PhysRevC 63 011301 Oganessian Yu Ts Utyonkov V K Lobanov Yu V Abdullin F Sh Polyakov A N Sagaidak R N Shirokovsky I V Tsyganov Yu S Voinov A A Gulbekian G Bogomolov S Gikal B Mezentsev A Iliev S Subbotin V Sukhov A Subotic K Zagrebaev V Vostokin G Itkis M Moody K Patin J Shaughnessy D Stoyer M Stoyer N Wilk P Kenneally J Landrum J Wild J Lougheed R 2006 Synthesis of the isotopes of elements 118 and 116 in the 249Cf and 245Cm 48Ca fusion reactions Physical Review C 74 4 044602 Bibcode 2006PhRvC 74d4602O doi 10 1103 PhysRevC 74 044602 Oganessian Yu Ts Utyonkov V K Dmitriev S N Lobanov Yu V Itkis M G Polyakov A N Tsyganov Yu S Mezentsev A N Yeremin A V Voinov A Sokol E Gulbekian G Bogomolov S Iliev S Subbotin V Sukhov A Buklanov G Shishkin S Chepygin V Vostokin G Aksenov N Hussonnois M Subotic K Zagrebaev V Moody K Patin J Wild J Stoyer M Stoyer N ta in 2005 Synthesis of elements 115 and 113 in the reaction 243Am 48Ca Physical Review C 72 3 034611 Bibcode 2005PhRvC 72c4611O doi 10 1103 PhysRevC 72 034611 Arhiv originalu za 9 travnya 2020 Procitovano 26 kvitnya 2020 Morita Kosuke Morimoto Kouji Kaji Daiya Akiyama Takahiro Goto Sin ichi Haba Hiromitsu Ideguchi Eiji Kanungo Rituparna Katori Kenji Koura Hiroyuki Kudo Hisaaki Ohnishi Tetsuya Ozawa Akira Suda Toshimi Sueki Keisuke Xu HuShan Yamaguchi Takayuki Yoneda Akira Yoshida Atsushi Zhao YuLiang 2004 Experiment on the Synthesis of Element 113 in the Reaction 209Bi 70Zn n 278113 Journal of the Physical Society of Japan 73 10 2593 2596 Bibcode 2004JPSJ 73 2593M doi 10 1143 JPSJ 73 2593 Oganessian Yu Ts Abdullin F Sh Bailey P D Benker D E Bennett M E Dmitriev S N Ezold J G Hamilton J H Henderson R A Itkis M G Lobanov Yu V Mezentsev A N Moody K J Nelson S L Polyakov A N Porter C E Ramayya A V Riley F D Roberto J B Ryabinin M A Rykaczewski K P Sagaidak R N Shaughnessy D A Shirokovsky I V Stoyer M A Subbotin V G Sudowe R Sukhov A M Tsyganov Yu S ta in April 2010 Synthesis of a New Element with Atomic Number Z 117 Physical Review Letters 104 14 142502 Bibcode 2010PhRvL 104n2502O PMID 20481935 doi 10 1103 PhysRevLett 104 142502 Div takozh Redaguvati nbsp Portal Himiya Kategoriya Vidkrivachi himichnih elementiv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hronologiya vidkrittya himichnih elementiv amp oldid 36404266