www.wikidata.uk-ua.nina.az

Період 3 періодичної системи елементів H HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga G

Період 3 періодичної системи елементів

H   He
Li Be   B C N O F Ne
Na Mg   Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Uuh Uus Uuo
 
  * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
  ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Третій період періодичної системи

До третього періоду періодичної системи відносяться елементи третього рядка (або третьої періоду) періодичної системи хімічних елементів. Будова періодичної таблиці заснована на рядках для ілюстрації повторюваних (періодичних) трендів у хімічних властивостях елементів при збільшенні атомного номера: новий рядок починається тоді, коли хімічні властивості повторюються, що означає, що елементи з аналогічними властивостями потрапляють в один і той же вертикальний стовпець. Усі атоми третього періоду періодичної системи мають три електронні оболонки. Зовнішня (третя) електронна оболонка може бути занята від одного до максимально восьми електронів (аргон - [Ne] 3s2 3p6). Таким чином третій період містить 8 хімічних елементів (як і попередній), до нього входять: натрій, магній, алюміній, кремній, фосфор, сірка, хлор і аргон. Перші два з них, натрій і магній, входять до s-блоку періодичної таблиці, тоді як інші відностяться до р-блоку. Слід звернути увагу, що 3d-орбіталі у елементів не заповнені до 4 періоду, що дає періодам таблиці їх характерний вигляд «два рядки в одному».

Огляд Редагувати

Всі елементи третього періоду зустрічаються в природі і мають принаймні один стабільний ізотоп.

Елементи Редагувати

Хімічні елементи другого періоду
Група 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
I II III IV V VI VII VIII
Символ 11
Na 		12
Mg 		13
Al 		14
Si 		15
P 		16
S 		17
Cl 		18
Ar

Електронні конфігурації Редагувати

Натрій
Магній
Алюміній
Кремній
Фосфор
Сірка
Хлор
Аргон

Натрій Редагувати

Натрій

Натрій (Na) — лужний метал сріблясто-білого кольору з атомним номером 11, атомною масою 22,98977, що має один стабільний ізотоп 23Na.

Вміст натрію у земній корі 2,64% за масою. Натрій присутній у великих кількостях у світовому океані у формі хлориду натрію. У живих організмах натрій знаходиться більшою частиною зовні клітин (приблизно у 15 разів більше ніж у цитоплазмі). Цю різницю підтримує натрій-калієвий насос, який відкачує натрій, що потрапив всередину клітини. Рекомендована доза натрію становить для дітей від 600 до 1700 міліграмів, для дорослих від 1200 до 2300 міліграмів. У вигляді кухонної солі це становить від 3 до 6 грамів на день.

Магній Редагувати

Шматок розміром 24 см з кристалів Магнію

Магній (Mg) — лужноземельний метал сріблясто-білого кольору з атомним номером 12 і атомною масою 24,305. Має три стабільних ізотопи: 24Mg (78,60%), 25Mg (10,11%), 26Mg (11,29%).

Основна область використання магнію — виробництво магнієвих сплавів. Магній застосовують також для легування сплавів на основі алюмінію, для металотермічного отримання деяких металів (Ti, U, Zr, V та ін.), для розкислення та десульфурації ряду металів і сплавів, у синтезі магнійорганічних з'єднань. Йони магнію знайдені у хлорофілі.

Алюміній Редагувати

Шматок алюмінію 1 на 2 см та вагою 2,6 грами

Алюміній (Al) — постперехідний метал сріблясто-білого кольору з атомним номером 13, атомною масою 26,98154, що має один стабільний ізотоп 27Al.

Вміст алюмінію у земній корі 8,8% за масою. За поширеністю у природі він займає четверте місце серед всіх елементів (після кисню, водню і кремнію) та перше серед металів. У вільному вигляді не зустрічається. Алюміній використовують головним чином для отримання алюмінієвих сплавів. Чистий алюміній — конструкційний матеріал у будівництві будинків, у суднобудуванні, для обладнання силових підстанцій і т. д. Застосовують алюміній також для виготовлення кабельних, струмопровідних та інших виробів в електротехніці, корпусів і охолоджувачів діодів, спеціальної хімічної апаратури, товарів народного споживання. Покриття з алюмінію наносять на сталеві вироби для підвищення їх корозійної стійкості.

Кремній Редагувати

Кремній

Кремній (Si) — металоїд, напівпровідник з атомним номером 14. Чиста речовина утворює темно-сірі зі смолистим блиском крихкі кристали з гранецентрованою кубічною ґраткою типу алмазу. За новою номенклатурою IUPAC Силіцій належить до групи 14 періодичної системи елементів, за старою — до IV підгрупи основної групи.

Густина кремнію 2,328, tплав 1415 °C, tкип 3250 °C. Твердість за Брінеллем 2,4 ГПа, за Моосом 7. Модуль пружності 109 ГПа. Кремній — напівпровідник, електричні властивості якого сильно залежать від домішок.

При низькій температурі Силіцій хімічно інертний. З багатьма металами утворює силіциди. Вміст у земній корі 27,6% за масою. Солі кремнієвих кислот поширені в природі — мінерали класу природних силікатів. При ізоморфному заміщенні в їхній структурі частини кремнію алюмінієм утворюються алюмосилікати. Відомо понад 400 мінералів, що містять Силіцій. Найважливіші мінерали Силіцію — силікати, кремнезем.

На кремнію виготовляють більшість інтегральних схем.

Фосфор Редагувати

Різні алотропи фосфора, зліва направо: білий, червоний, жовтий та чорний фосфор

Фосфор (P) — хімічний елемент 15-ї групи (по застарілої класифікації — головної підгрупи п'ятої групи) третього періоду періодичної системи; неметал; має атомний номер 15. Один з поширених елементів земної кори: його зміст становить 0,08-0,09% її маси. Концентрація у морській воді 0,07 мг/л. У вільному стані не зустрічається через високу хімічну активность. Утворює близько 190 мінералів, найважливішими з яких є апатит Ca 5 (PO 4 ) 3 (F, Cl, OH), фосфорит та інші. Фосфор міститься у всіх частинах зелених рослин, ще більше його в плодах і насінні (див. фосфоліпіди). Міститься в тканинах тварин, входить до складу білків та інших найважливіших органічних сполук (АТФ, ДНК), є елементом життя.

Сірка Редагувати

Сірка самородна

Сірка (S) — хімічний елемент VI групи періодичної системи елементів, неметал, атомова вага 32,064; неметал; жовта кристалічна речовина. Досить поширений елемент, на неї припадає близько 0,1% маси земної кори. У природі вона зустрічається як у вільному стані — так звана самородна сірка, але значно частіше сірка зустрічається у зв'язаному вигляді, тобто у вигляді різних сполук. Найважливіші з них — залізний колчедан, або пірит FeS2, цинкова обманка ZnS, свинцевий блиск PbS, мідний блиск Cu2S, гіпс CaSO4 · 2H2O, мірабіліт Na2SO4 · 10H2O тощо.

У невеликих кількостях сірка міститься в кам'яному вугіллі і нафті, а також в усіх рослинних і тваринних організмах, оскільки вона входить до складу білків. Знайдена у двох амінокислотах: цистеїні та метіоніні.

Сірку застосовують переважно у хімічній промисловості для виробництва сірчаної кислоти, синтетичного волокна, сірчистих барвників, димного пороху, у ґумовій промисловості, також у сільському господарстві, фармацевтиці тощо.

Хлор Редагувати

Блідо-жовтий-зелений газ

Хлор (Cl) — елемент 17-ї групи періодичної таблиці хімічних елементів (за застарілою класифікацією — елемент головної підгрупи VII групи) з атомним номером 17. Позначається символом Cl (лат. Chlorum). Хімічно активний неметал. Входить у групу галогенів (спочатку назву «галоген» використовував німецький хімік Швейгер для хлору [дослівно «галоген» перекладається як солерід], але воно не прижилося, і згодом стало загальним для VII групи елементів, у яку входить і хлор).

Проста речовина хлор (CAS-номер: 7782-50-5) за нормальних умовах — отруйний газ жовтувато-зеленого кольору важчий за повітря, з різким запахом. Молекула хлору двоатомна (формула Cl 2). Використовується як дезинфікуючий засіб, особливо у плавальних басейнах.


Аргон Редагувати

Аргонова спектральна розрядна трубка

Аргон (Ar) є інертним газом, що робить його майже повністю нереакціонноспособним. Лампи розжарювання часто заповнюють інертними газами, у тому числі і аргоном, що оберігає нитки від перегорання при високих температурах.

хімічний елемент з атомним номером 18, а також його проста речовина, інертний газ, без кольору і запаху. Вважається, що він не вступає в реакції з іншими елементами, проте недавно встановлено, що він може з'єднуватися з фторидом бору. Міститься в атмосфері Землі (1 %).

Відноситься до нульової групи періодичної системи елементів, атомна вага 39,944. Природний аргон складається з ізотопів 36Ar (0,337%). 38Ar (0,063%), 40Ar (99,600%); штучно одержано радіоактивні ізотопи 35Ar, 37Ar і 41Ar.

Аргон — безколірний, молекули його одноатомні; t° кип. — 185,83 °C, t° плав.— 189,3 °C, критична температура — 122,4 °C; критичний тиск — 48 атм. В природі аргон зустрічається лише у вільному стані і становить 0,933% (за об'ємом) повітря, з якого вперше його виділили у 1894 році У. Рамзай і Дж. Релей. У промисловості аргон добувають фракціонуванням рідкого повітря.

Примітки Редагувати

  1. JP Riley and Skirrow G. Chemical Oceanography V. 1, 1965
  2. Таблиця Менделєєва [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.] на сайті ІЮПАК
  3. Популярная библиотека химических элементов / І. В.Петрянов-Соколов (отв. ред.). — 3-е. — Москва : Видавництво «Наука», 1983. — Т. 1. — С. 238-247.

Література Редагувати

  • Greenwood N. N., Earnshaw A. Chemistry of the Elements. — 2nd. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — 1341 p. — ISBN 0-7506-3365-4. (англ.)
  • Cotton F. A., Murillo C. A., Bochmann M. Advanced inorganic chemistry. — 6th — New York: Wiley-Interscience, 1999. — ISBN 0-471-19957-5. (англ.)
  • Housecroft C. E., Sharpe, A. G. Inorganic Chemistry. — 3rd. — Prentice Hall, 2008. — ISBN 978-0-13-175553-6. (англ.)
  • Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия. — М. : Высшая школа, 2001. — ISBN 5-06-003363-5. (рос.)
  • Лидин Р. А. Справочник по общей и неорганической химии. — М. : КолосС, 2008. — ISBN 978-5-9532-0465-1. (рос.)
  • Некрасов Б. В. Основы общей и неорганической химии. — М. : Лань, 2004. — ISBN 5-8114-0501-4. (рос.)
  • Спицын В. И., Мартыненко Л. И. Неорганическая химия. — М. : МГУ, 1991, 1994. (рос.)
  • Турова Н. Я. Неорганическая химия в таблицах. — М. : Высший химический колледж РАН, 2002. — ISBN 5-88711-168-2. (рос.)
Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
H HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Uuh Uus Uuo La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No LrTretij period periodichnoyi sistemi Do tretogo periodu periodichnoyi sistemi vidnosyatsya elementi tretogo ryadka abo tretoyi periodu periodichnoyi sistemi himichnih elementiv Budova periodichnoyi tablici zasnovana na ryadkah dlya ilyustraciyi povtoryuvanih periodichnih trendiv u himichnih vlastivostyah elementiv pri zbilshenni atomnogo nomera novij ryadok pochinayetsya todi koli himichni vlastivosti povtoryuyutsya sho oznachaye sho elementi z analogichnimi vlastivostyami potraplyayut v odin i toj zhe vertikalnij stovpec Usi atomi tretogo periodu periodichnoyi sistemi mayut tri elektronni obolonki Zovnishnya tretya elektronna obolonka mozhe buti zanyata vid odnogo do maksimalno vosmi elektroniv argon Ne 3s2 3p6 Takim chinom tretij period mistit 8 himichnih elementiv yak i poperednij do nogo vhodyat natrij magnij alyuminij kremnij fosfor sirka hlor i argon Pershi dva z nih natrij i magnij vhodyat do s bloku periodichnoyi tablici todi yak inshi vidnostyatsya do r bloku Slid zvernuti uvagu sho 3d orbitali u elementiv ne zapovneni do 4 periodu sho daye periodam tablici yih harakternij viglyad dva ryadki v odnomu Zmist 1 Oglyad 2 Elementi 2 1 Elektronni konfiguraciyi 2 2 Natrij 2 3 Magnij 2 4 Alyuminij 2 5 Kremnij 2 6 Fosfor 2 7 Sirka 2 8 Hlor 2 9 Argon 3 Primitki 4 LiteraturaOglyad RedaguvatiVsi elementi tretogo periodu zustrichayutsya v prirodi i mayut prinajmni odin stabilnij izotop Elementi RedaguvatiHimichni elementi drugogo periodu Grupa 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18I II III IV V VI VII VIIISimvol 11 Na 12 Mg 13 Al 14 Si 15 P 16 S 17 Cl 18 ArPoznachennya koloriv Luzhni metali Luzhnozemelni metali Lantanoyidi Aktinoyidi Perehidni metali Postperehidni metali napivmetali Nemetali Galogeni Inertni gaziElektronni konfiguraciyi Redaguvati nbsp Natrij nbsp Magnij nbsp Alyuminij nbsp Kremnij nbsp Fosfor nbsp Sirka nbsp Hlor nbsp Argon Himichnij element Grupa periodichnoyi sistemi Elektronna konfiguraciya11 Na Natrij Luzhnij metal Ne 3s112 Mg Magnij Luzhnozemelnij metal Ne 3s213 Al Alyuminij Postperehidnij metal Ne 3s2 3p114 Si Kremnij Metaloyid Ne 3s2 3p215 P Fosfor Nemetal Ne 3s2 3p316 S Sirka Nemetal Ne 3s2 3p417 Cl Hlor Galogen Ne 3s2 3p518 Ar Argon Inertnij gaz Ne 3s2 3p6Natrij Redaguvati Dokladnishe Natrij nbsp NatrijNatrij Na luzhnij metal sriblyasto bilogo koloru z atomnim nomerom 11 atomnoyu masoyu 22 98977 sho maye odin stabilnij izotop 23Na Vmist natriyu u zemnij kori 2 64 za masoyu Natrij prisutnij u velikih kilkostyah u svitovomu okeani u formi hloridu natriyu U zhivih organizmah natrij znahoditsya bilshoyu chastinoyu zovni klitin priblizno u 15 raziv bilshe nizh u citoplazmi Cyu riznicyu pidtrimuye natrij kaliyevij nasos yakij vidkachuye natrij sho potrapiv vseredinu klitini Rekomendovana doza natriyu stanovit dlya ditej vid 600 do 1700 miligramiv dlya doroslih vid 1200 do 2300 miligramiv U viglyadi kuhonnoyi soli ce stanovit vid 3 do 6 gramiv na den Magnij Redaguvati Dokladnishe Magnij nbsp Shmatok rozmirom 24 sm z kristaliv MagniyuMagnij Mg luzhnozemelnij metal sriblyasto bilogo koloru z atomnim nomerom 12 i atomnoyu masoyu 24 305 Maye tri stabilnih izotopi 24Mg 78 60 25Mg 10 11 26Mg 11 29 Osnovna oblast vikoristannya magniyu virobnictvo magniyevih splaviv Magnij zastosovuyut takozh dlya leguvannya splaviv na osnovi alyuminiyu dlya metalotermichnogo otrimannya deyakih metaliv Ti U Zr V ta in dlya rozkislennya ta desulfuraciyi ryadu metaliv i splaviv u sintezi magnijorganichnih z yednan Joni magniyu znajdeni u hlorofili Alyuminij Redaguvati Dokladnishe Alyuminij nbsp Shmatok alyuminiyu 1 na 2 sm ta vagoyu 2 6 gramiAlyuminij Al postperehidnij metal sriblyasto bilogo koloru z atomnim nomerom 13 atomnoyu masoyu 26 98154 sho maye odin stabilnij izotop 27Al Vmist alyuminiyu u zemnij kori 8 8 za masoyu Za poshirenistyu u prirodi vin zajmaye chetverte misce sered vsih elementiv pislya kisnyu vodnyu i kremniyu ta pershe sered metaliv U vilnomu viglyadi ne zustrichayetsya Alyuminij vikoristovuyut golovnim chinom dlya otrimannya alyuminiyevih splaviv Chistij alyuminij konstrukcijnij material u budivnictvi budinkiv u sudnobuduvanni dlya obladnannya silovih pidstancij i t d Zastosovuyut alyuminij takozh dlya vigotovlennya kabelnih strumoprovidnih ta inshih virobiv v elektrotehnici korpusiv i oholodzhuvachiv diodiv specialnoyi himichnoyi aparaturi tovariv narodnogo spozhivannya Pokrittya z alyuminiyu nanosyat na stalevi virobi dlya pidvishennya yih korozijnoyi stijkosti Kremnij Redaguvati Dokladnishe Kremnij nbsp KremnijKremnij Si metaloyid napivprovidnik z atomnim nomerom 14 Chista rechovina utvoryuye temno siri zi smolistim bliskom krihki kristali z granecentrovanoyu kubichnoyu gratkoyu tipu almazu Za novoyu nomenklaturoyu IUPAC Silicij nalezhit do grupi 14 periodichnoyi sistemi elementiv za staroyu do IV pidgrupi osnovnoyi grupi Gustina kremniyu 2 328 tplav 1415 C tkip 3250 C Tverdist za Brinellem 2 4 GPa za Moosom 7 Modul pruzhnosti 109 GPa Kremnij napivprovidnik elektrichni vlastivosti yakogo silno zalezhat vid domishok Pri nizkij temperaturi Silicij himichno inertnij Z bagatma metalami utvoryuye silicidi Vmist u zemnij kori 27 6 za masoyu Soli kremniyevih kislot poshireni v prirodi minerali klasu prirodnih silikativ Pri izomorfnomu zamishenni v yihnij strukturi chastini kremniyu alyuminiyem utvoryuyutsya alyumosilikati Vidomo ponad 400 mineraliv sho mistyat Silicij Najvazhlivishi minerali Siliciyu silikati kremnezem Na kremniyu vigotovlyayut bilshist integralnih shem Fosfor Redaguvati Dokladnishe Fosfor nbsp Rizni alotropi fosfora zliva napravo bilij chervonij zhovtij ta chornij fosforFosfor P himichnij element 15 yi grupi po zastariloyi klasifikaciyi golovnoyi pidgrupi p yatoyi grupi tretogo periodu periodichnoyi sistemi nemetal maye atomnij nomer 15 Odin z poshirenih elementiv zemnoyi kori jogo zmist stanovit 0 08 0 09 yiyi masi Koncentraciya u morskij vodi 0 07 mg l 1 U vilnomu stani ne zustrichayetsya cherez visoku himichnu aktivnost Utvoryuye blizko 190 mineraliv najvazhlivishimi z yakih ye apatit Ca 5 PO 4 3 F Cl OH fosforit ta inshi Fosfor mistitsya u vsih chastinah zelenih roslin she bilshe jogo v plodah i nasinni div fosfolipidi Mistitsya v tkaninah tvarin vhodit do skladu bilkiv ta inshih najvazhlivishih organichnih spoluk ATF DNK ye elementom zhittya Sirka Redaguvati Dokladnishe Sirka nbsp Sirka samorodnaSirka S himichnij element VI grupi periodichnoyi sistemi elementiv nemetal atomova vaga 32 064 nemetal zhovta kristalichna rechovina Dosit poshirenij element na neyi pripadaye blizko 0 1 masi zemnoyi kori U prirodi vona zustrichayetsya yak u vilnomu stani tak zvana samorodna sirka ale znachno chastishe sirka zustrichayetsya u zv yazanomu viglyadi tobto u viglyadi riznih spoluk Najvazhlivishi z nih zaliznij kolchedan abo pirit FeS2 cinkova obmanka ZnS svincevij blisk PbS midnij blisk Cu2S gips CaSO4 2H2O mirabilit Na2SO4 10H2O tosho U nevelikih kilkostyah sirka mistitsya v kam yanomu vugilli i nafti a takozh v usih roslinnih i tvarinnih organizmah oskilki vona vhodit do skladu bilkiv Znajdena u dvoh aminokislotah cisteyini ta metionini Sirku zastosovuyut perevazhno u himichnij promislovosti dlya virobnictva sirchanoyi kisloti sintetichnogo volokna sirchistih barvnikiv dimnogo porohu u gumovij promislovosti takozh u silskomu gospodarstvi farmacevtici tosho Hlor Redaguvati Dokladnishe Hlor nbsp Blido zhovtij zelenij gazHlor Cl element 17 yi grupi periodichnoyi tablici himichnih elementiv za zastariloyu klasifikaciyeyu element golovnoyi pidgrupi VII grupi z atomnim nomerom 17 2 Poznachayetsya simvolom Cl lat Chlorum Himichno aktivnij nemetal Vhodit u grupu galogeniv spochatku nazvu galogen vikoristovuvav nimeckij himik Shvejger dlya hloru doslivno galogen perekladayetsya yak solerid ale vono ne prizhilosya i zgodom stalo zagalnim dlya VII grupi elementiv u yaku vhodit i hlor 3 Prosta rechovina hlor CAS nomer 7782 50 5 za normalnih umovah otrujnij gaz zhovtuvato zelenogo koloru vazhchij za povitrya z rizkim zapahom Molekula hloru dvoatomna formula Cl 2 Vikoristovuyetsya yak dezinfikuyuchij zasib osoblivo u plavalnih basejnah Argon Redaguvati Dokladnishe Argon nbsp Argonova spektralna rozryadna trubkaArgon Ar ye inertnim gazom sho robit jogo majzhe povnistyu nereakcionnosposobnim Lampi rozzharyuvannya chasto zapovnyuyut inertnimi gazami u tomu chisli i argonom sho oberigaye nitki vid peregorannya pri visokih temperaturah himichnij element z atomnim nomerom 18 a takozh jogo prosta rechovina inertnij gaz bez koloru i zapahu Vvazhayetsya sho vin ne vstupaye v reakciyi z inshimi elementami prote nedavno vstanovleno sho vin mozhe z yednuvatisya z ftoridom boru Mistitsya v atmosferi Zemli 1 Vidnositsya do nulovoyi grupi periodichnoyi sistemi elementiv atomna vaga 39 944 Prirodnij argon skladayetsya z izotopiv 36Ar 0 337 38Ar 0 063 40Ar 99 600 shtuchno oderzhano radioaktivni izotopi 35Ar 37Ar i 41Ar Argon bezkolirnij molekuli jogo odnoatomni t kip 185 83 C t plav 189 3 C kritichna temperatura 122 4 C kritichnij tisk 48 atm V prirodi argon zustrichayetsya lishe u vilnomu stani i stanovit 0 933 za ob yemom povitrya z yakogo vpershe jogo vidilili u 1894 roci U Ramzaj i Dzh Relej U promislovosti argon dobuvayut frakcionuvannyam ridkogo povitrya Primitki Redaguvati JP Riley and Skirrow G Chemical Oceanography V 1 1965 Tablicya Mendelyeyeva Arhivovano 17 travnya 2008 u Wayback Machine na sajti IYuPAK Populyarnaya biblioteka himicheskih elementov I V Petryanov Sokolov otv red 3 e Moskva Vidavnictvo Nauka 1983 T 1 S 238 247 Literatura RedaguvatiGreenwood N N Earnshaw A Chemistry of the Elements 2nd Oxford Butterworth Heinemann 1997 1341 p ISBN 0 7506 3365 4 angl Cotton F A Murillo C A Bochmann M Advanced inorganic chemistry 6th New York Wiley Interscience 1999 ISBN 0 471 19957 5 angl Housecroft C E Sharpe A G Inorganic Chemistry 3rd Prentice Hall 2008 ISBN 978 0 13 175553 6 angl Ahmetov N S Obshaya i neorganicheskaya himiya M Vysshaya shkola 2001 ISBN 5 06 003363 5 ros Lidin R A Spravochnik po obshej i neorganicheskoj himii M KolosS 2008 ISBN 978 5 9532 0465 1 ros Nekrasov B V Osnovy obshej i neorganicheskoj himii M Lan 2004 ISBN 5 8114 0501 4 ros Spicyn V I Martynenko L I Neorganicheskaya himiya M MGU 1991 1994 ros Turova N Ya Neorganicheskaya himiya v tablicah M Vysshij himicheskij kolledzh RAN 2002 ISBN 5 88711 168 2 ros nbsp Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Period 3 periodichnoyi sistemi elementiv amp oldid 37778096