Напівметали У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Напівметал спінтроніка 13 14 15 16 17BБор CКарбон NНітр

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Напівметал (спінтроніка).

13	14	15	16	17
B Бор	C Карбон	N Нітроген	O Оксиген	F Фтор
Al Алюміній	Si Силіцій	P Фосфор	S Сульфур	Cl Хлор
Ga Галій	Ge Германій	As Арсен	Se Селен	Br Бром
In Індій	Sn Станум	Sb Стибій	Te Телур	I Йод
Tl Талій	Pb Плюмбум	Bi Бісмут	Po Полоній	At Астат

Напівметали або метало́їди (рос. металлоиды, англ. metalloids, нім. Metalloide n pl, Nichtmetalle n pl) — елементи періодичної таблиці хімічних елементів, кристали яких мають властивості, проміжні між властивостями металів і властивостями напівпровідників.

Електропровідність напівметалів скінченна при низьких температурах, чим вони відрізняються від напівпровідників. Проте при підвищенні температури вона зростає, чим відрізняється від електропровідності металів. Така поведінка пояснюється тим, що в зонній структурі напівметалів немає забороненої зони. Рівень Фермі лежить в області, де сусідні зони перекриваються. Тому навіть при низьких температурах існує скінченна концентрація вільних електронів, які можуть переносити струм. При підвищенні температури рівень хімічного потенціалу електронів зміщується в область енергій, де густина станів вища. Цим пояснюється зростання провідності при вищих температурах.

Напівметалами вважаються:

Іноді до напівметалів відносять також германій і графіт.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.