Силіциди (лат. Silicium — кремній) — хімічні сполуки кремнію з металами. Характеризуються високою температурою плавлення, великою твердістю і густиною.
Силіциди — штучні високотемпературні сполуки кремнію з менш електронегативними елементами, г.ч. металами. С. — кристалічні речовини з металічним блиском, сріблясто білого або сірого кольору. У структурі мають місце зв'язки типу: М—Si, Si—Si і М—М. Розрізняють йоно-ковалентні і металоподібні силіциди.
Силіциди дуже схожі на карбіди, але вони більше наближуються до інтерметалічних сполук. Мають яскраво виражений металічний вигляд. За кристалізаційною здатністю вони перевершують карбіди. Більшість карбідів стійкі по відношенню до води і до розбавлених кислот.
Використовують як вогнестійкі матеріали, в хімічному апаратобудуванні — як домішки до різноманітних жаростійких сплавів. Більшість силіцидів — напівпровідники.
Реагують з кислотами, даючи суміш силанів.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- Химическая Энциклопедия