www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марґеріт Перей Марґеріт Катрін Перей 19 жовтня 1909 13 травня 1975 французька фізикиня студентка Марії Кюрі У 1939 році

Марґеріт Перей

Марґеріт Катрін Перей (19 жовтня 1909 — 13 травня 1975) — французька фізикиня, студентка Марії Кюрі. У 1939 році Перей відкрила елемент францій шляхом очищення зразків лантану, що містив актиній. У 1962 році стала першою жінкою, обраною до Французької академії наук, честь, якої не удостоїли Кюрі. Померла від раку у 1975 році.

Марґеріт Перей
фр. Marguerite Perey
Ім'я при народженні фр. Marguerite Catherine Perey
Народилася 19 жовтня 1909(1909-10-19)
Вільмомбль, поруч Парижу, Франція
Померла 13 травня 1975(1975-05-13) (65 років)
Лувесьєнн, Франція
·рак кістокd
Країна  Франція
Діяльність фізик, хімік, викладачка університету
Alma mater Паризький університет
Галузь Фізика
Заклад Страсбурзький університет
Науковий керівник Марія Склодовська-Кюрі
Членство Французька академія наук
Батько Émile Louis Pereyd
Мати Anne Jeanne Ruisseld
Нагороди

Премія Леконтеd (1960)

медаль Лавуазьєd (1964)

 Марґеріт Перей у Вікісховищі

Раннє життя Редагувати

Перей народилась 1909 року у французькому місті Вільмомбль, якраз за межами Парижу, де був розташований Інститут імені Марії Кюрі. Хоча вона сподівалась вивчати медицину, смерть її батька негативно вплинула на фінансовий стан сім'ї. Вона проходила співбесіду на роботу разом із Марією Кюрі у віці 19 років і її найняли.

Робота в хімії Редагувати

Перей провела десять років, відсіюючи актиній від усіх інших компонентів уранової руди, що Кюрі використовувала на той час у своєму вивченні розпаду елементу. Хоча Кюрі померла у 1934 році, лабораторія продовжила вивчення актинію. Кілька років потому Перей вперше помітила, що очищений нею актиній випромінював неочікувану радіацію. Після подальшого вивчення вона змогла виокремити цей новий елемент, який назвала «францієм» на честь Франції.

Після відкриття вона отримала грант на очікуване продовження навчання в університеті та отримала звання доктор філософії у Сорбонні у 1946 році. Її зробили керівницею відділу ядерної хімії у Страсбурзькому університеті у 1949 році і продовжила роботу над францієм. Вона заснувала лабораторію, що у 1958 році стала лабораторією ядерної хімії в центрі ядерних досліджень, де була її керівницею. За іронією, вона сподівалась, що францій допоможе діагностувати рак, проте він власне був канцерогеном і в Перей розвинувся рак кісток, що врешті-решт і вбив її.

Її архіви з матеріалами за 1929—1975 роки зберігаються в університеті Луї Пастера у Страсбурзі. Серед них є лабораторні нотатники, навчальні матеріали часів її діяльності як професора ядерної хімії, праці часів її керівництва лабораторією, та публікації.

Публікації Редагувати

  • "Sur un élément 87, dérivé de l'actinium, " Comptes-rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences, 208: 97 (1939).
  • «Francium: élément 87,» Bulletin de la Société chimique de France, 18: 779 (1951).
  • «On the Descendants of Actinium K: 87Ac223,» Journal de Physique et le Radium, 17: 545 (1956).

Посади Редагувати

  • 1929—34 Особистий помічник Марії Кюрі, Інститут радію.
  • 1934—46 Радіохімік, Інститут радію.
  • 1946—49 Керівниця досліджень, Національний центр наукових досліджень, Інститут радію.
  • 1949 — Професор ядерної хімії, Страсбурзький університет.
  • 1950—63 Член Комісії атомних мас

Освіта Редагувати

  • Диплом з хімії, державний жіночий технікум, 1929.
  • Доктор наук, Сорбонна, 1946.

Відзнаки Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  2. «Francium» [ 14 липня 2017 у Wayback Machine.] at Chemistryexplained.com
  3. ↑ Veronique Greenwood (3 грудня 2014). . New York Times Magazine. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 вересня 2017. 
  4. ↑ Hayes, Katherine A. (Spring 2005). . AIP History Newsletter. XXXVII (1). Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 8 вересня 2017. 

Література Редагувати

  • Adloff, Jean-Pierre and George B. Kauffman. . The Chemical Educator. Архів оригіналу за 4 June 2013. Процитовано 5 червня 2013. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Margerit Katrin Perej 19 zhovtnya 1909 13 travnya 1975 francuzka fizikinya studentka Mariyi Kyuri U 1939 roci Perej vidkrila element francij shlyahom ochishennya zrazkiv lantanu sho mistiv aktinij U 1962 roci stala pershoyu zhinkoyu obranoyu do Francuzkoyi akademiyi nauk chest yakoyi ne udostoyili Kyuri Pomerla vid raku u 1975 roci 2 Margerit Perejfr Marguerite PereyIm ya pri narodzhenni fr Marguerite Catherine Perey 1 Narodilasya 19 zhovtnya 1909 1909 10 19 Vilmombl poruch Parizhu FranciyaPomerla 13 travnya 1975 1975 05 13 65 rokiv Luvesyenn Franciya rak kistokdKrayina FranciyaDiyalnist fizik himik vikladachka universitetuAlma mater Parizkij universitetGaluz FizikaZaklad Strasburzkij universitetNaukovij kerivnik Mariya Sklodovska KyuriChlenstvo Francuzka akademiya naukBatko Emile Louis PereydMati Anne Jeanne RuisseldNagorodi Premiya Lekonted 1960 medal Lavuazyed 1964 Margerit Perej u Vikishovishi Zmist 1 Rannye zhittya 2 Robota v himiyi 3 Publikaciyi 4 Posadi 5 Osvita 6 Vidznaki 7 Primitki 8 LiteraturaRannye zhittya RedaguvatiPerej narodilas 1909 roku u francuzkomu misti Vilmombl yakraz za mezhami Parizhu de buv roztashovanij Institut imeni Mariyi Kyuri Hocha vona spodivalas vivchati medicinu smert yiyi batka negativno vplinula na finansovij stan sim yi Vona prohodila spivbesidu na robotu razom iz Mariyeyu Kyuri u vici 19 rokiv i yiyi najnyali 3 Robota v himiyi RedaguvatiPerej provela desyat rokiv vidsiyuyuchi aktinij vid usih inshih komponentiv uranovoyi rudi sho Kyuri vikoristovuvala na toj chas u svoyemu vivchenni rozpadu elementu Hocha Kyuri pomerla u 1934 roci laboratoriya prodovzhila vivchennya aktiniyu Kilka rokiv potomu Perej vpershe pomitila sho ochishenij neyu aktinij viprominyuvav neochikuvanu radiaciyu Pislya podalshogo vivchennya vona zmogla viokremiti cej novij element yakij nazvala franciyem na chest Franciyi Pislya vidkrittya vona otrimala grant na ochikuvane prodovzhennya navchannya v universiteti ta otrimala zvannya doktor filosofiyi u Sorbonni u 1946 roci 3 Yiyi zrobili kerivniceyu viddilu yadernoyi himiyi u Strasburzkomu universiteti u 1949 roci i prodovzhila robotu nad franciyem Vona zasnuvala laboratoriyu sho u 1958 roci stala laboratoriyeyu yadernoyi himiyi v centri yadernih doslidzhen de bula yiyi kerivniceyu 4 Za ironiyeyu vona spodivalas sho francij dopomozhe diagnostuvati rak prote vin vlasne buv kancerogenom i v Perej rozvinuvsya rak kistok sho vreshti resht i vbiv yiyi 3 Yiyi arhivi z materialami za 1929 1975 roki zberigayutsya v universiteti Luyi Pastera u Strasburzi Sered nih ye laboratorni notatniki navchalni materiali chasiv yiyi diyalnosti yak profesora yadernoyi himiyi praci chasiv yiyi kerivnictva laboratoriyeyu ta publikaciyi 4 Publikaciyi Redaguvati Sur un element 87 derive de l actinium Comptes rendus hebdomadaires des seances de l Academie des sciences 208 97 1939 Francium element 87 Bulletin de la Societe chimique de France 18 779 1951 On the Descendants of Actinium K 87Ac223 Journal de Physique et le Radium 17 545 1956 Posadi Redaguvati1929 34 Osobistij pomichnik Mariyi Kyuri Institut radiyu 1934 46 Radiohimik Institut radiyu 1946 49 Kerivnicya doslidzhen Nacionalnij centr naukovih doslidzhen Institut radiyu 1949 Profesor yadernoyi himiyi Strasburzkij universitet 1950 63 Chlen Komisiyi atomnih masOsvita RedaguvatiDiplom z himiyi derzhavnij zhinochij tehnikum 1929 Doktor nauk Sorbonna 1946 Vidznaki RedaguvatiOficer Ordenu Pochesnogo legionu 1960 Gran pri Parizhu 1960 Obranij korespondent Francuzkoyi akademiyi nauk Parizh 1962 Persha zhinka obrana do Akademiyi z chasu yiyi zasnuvannya u 1666 roci Premiya Lavuazye Francuzkoyi akademiyi nauk 1964 Sribna medal Societe Chimique de France 1964 Komandir Ordenu Za zaslugi Franciya 1974Primitki Redaguvati Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 Francium Arhivovano 14 lipnya 2017 u Wayback Machine at Chemistryexplained com a b v Veronique Greenwood 3 grudnya 2014 My Great Great Aunt Discovered Francium It Killed Her New York Times Magazine Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 8 veresnya 2017 a b Hayes Katherine A Spring 2005 Documentation Preserved AIP History Newsletter XXXVII 1 Arhiv originalu za 9 grudnya 2014 Procitovano 8 veresnya 2017 Literatura RedaguvatiAdloff Jean Pierre and George B Kauffman Francium Atomic Number 87 the Last Discovered Natural Element The Chemical Educator Arhiv originalu za 4 June 2013 Procitovano 5 chervnya 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Margerit Perej amp oldid 38186759