Нікелін — мінерал, арсенід нікелю координаційної будови. Руда нікелю.
| Нікелін | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d] |
| IMA-номер | IMA1967 s.p. |
| Абревіатура | Nc |
| Хімічна формула | NiAs |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CC.05 |
| Dana 8 | 2.8.11.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | нікель |
| Нікелін у Вікісховищі |
Синоніми: ніколіт, колчедан, нікелевий червоний купфернікель.
Етимологія та історія Редагувати
Середньовічні шахтарі, які шукали мідь у Рудних горах, іноді знаходили червоний мінерал, зовні схожий на мідну руду. Під час спроби видобутку мідь не вироблялася, і згодом шахтарі захворіли на таємничу хворобу. Вони звинуватили духа німецької міфології — злого карлика Нікеля, який підсовував гірникам Саксонії замість якісної мідної руди схожу на неї речовину, але з якої не можна було виготувати ні мідь, ні взагалі хоч якийсь метал. Зіпсований метал шахтарі називали «купфернікель», тобто нікелева мідь, що використовувалось як лайливе слово, ніби як «чортова мідь». Пізніше з'ясувалося, що це був мінерал нікелін (ніколіт, нікелевий червоний купфернікель).
Така руда дійсно була «купфернікелем» — мідно-нікелева, бо в природі елемент нікель зустрічається лише в руді і лише у поєднанні з іншими металами, наприклад, з арсеном. Виплавка з такої руди небезпечна для життя.
У 1751 році барон і шведський хімік Аксель Фредрік Кронстедт, який відкрив елемент нікель, намагався видобути мідь з мінералу купфернікель і отримав натомість білий метал, який він назвав «нікель» на честь злого гнома Нікеля. У сучасній німецькій мові Купфернікель і Купфер-нікель позначає сплав мельхіору.
«Купфернікель — руда, котра містить найбільшу кількість цього металу», — писав відкривач.
Назви, які згодом дали руді: нікелін (1832 р.) — французький геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бьодан, і ніколіт (1868 р.) — американський геолог, мінералог Джеймс Дуайт Дана, відносяться до присутності нікелю; латинською мовою niccolum.
У 1971 році Міжнародна мінералогічна асоціація рекомендувала використовувати назву нікелін, а не ніколіт.
Загальний опис Редагувати
Хімічна формула: NiAs. Містить (%): Ni — 43,92; As — 56,08. Домішки: Со до 2 %, Fe, S до 1 %, Sb. Сингонія гексагональна. Утворює рідкісні кристали, пірамідальні, часто спотворені, з горизонтальною штриховкою. Густина 7,78. Твердість 5,5-6,0. Колір світлий мідно-червоний. Риса бурувато-чорна. Блиск металічний. Крихкий. Добрий провідник електрики.
Зустрічається в гідротермальних кобальто-нікелево-срібних та урано-бісмутових родовищах разом з сульфідами та арсенідами нікелю, кобальту й з самородним бісмутом і сріблом. Асоціація: скуттерудит, сафлорит, рамельсбергіт, герсдорфіт, маухерит, брейтхауптит, майченерит, бісмутиніт.
Відомий у родовищах Рудних гір (ФРН, Чехія) і Кобальт (провінція Онтаріо, Канада), Шладмінг (Штирія, Австрія), Хову-Акси (Тува), Берикуль (Західний Сибір, Росія), Яхимів (Йоахімсталь), Чехія. Департамент Ізер, Франція. У США — штат Колорадо. Кочабамба, Болівія. Бу-Аззер, Марокко. На захід від Енарек, центральний Іран. Північний захід В'єтнаму.
Застосовується як руда нікелю. Збагачується важкосередовищною сепарацією, флотацією в колективний мідно-нікелевий концентрат з подальшою селекцією прямою флотацією.
Див. також Редагувати
- Нікелін — сплав міді, нікелю й манґану; відзначається великим електричним опором, стійкістю проти корозії.
- Список мінералів
Примітки Редагувати
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ChemNet (Химический факультет МГУ) — Никель, Nickolum, Ni (28)
- Chambers Twentieth Century Dictionary, p888, W&R Chambers Ltd, 1977.
- Weeks, Mary Elvira (1932). The discovery of the elements: III. Some eighteenth-century metals. Journal of Chemical Education 9 (1): 22. Bibcode:1932JChEd...9...22W. doi:10.1021/ed009p22.
- Нікель у популярній бібліотеці хімічних елементів
- Anthony, John W.; Bideaux, Richard A.; Bladh, Kenneth W.; Nichols, Monte C. (2005). «Nickeline» (PDF). Handbook of Mineralogy
- International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names. Mineralogical Magazine 38 (293): 102–105. 1971. Bibcode:1971MinM...38..102.. doi:10.1180/minmag.1971.038.293.14.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нікелін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Нікелін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 236–238.
Посилання Редагувати
- Webmineral — Nickeline [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Mindat.org — Nickeline [ 5 листопада 2020 у Wayback Machine.]