www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чатал Гьоюк Чата л Гьою к 2 раніше Чата л Гюю к тур çatalhöyük МФА tʃatal højyk також çatal Höyük і çatal Hüyük у перекл

Чатал-Гьоюк

Чата́л-Гьою́к, раніше Чата́л-Гюю́к (тур. Çatalhöyük МФА: [tʃatal.højyk], також Çatal Höyük і Çatal Hüyük, у перекладі — «вилоподібний пагорб») — велике поселення епохи керамічного неоліту й енеоліту у південній Анатолії, розташоване за 50 км на південь від міста Конья. Найранніші знайдені шари відносяться до 7500 до н. е. Існувало до 5700 до н. е. Панує над великими полями на Іконійській рівнині на південний схід від турецького міста Конья. Розташоване за 140 км від двоголової вершини Хасандаг. Східна частина поселення утворює пагорб, який підноситься над рівниною на 20 м. Трохи на захід існувало ще одне поселення менших розмірів, а за декілька сотень метрів на схід пізніше було розташоване селище візантійської епохи. Між двома пагорбами поселення проходив канал, відведений від річки Чаршамба.

Чатал-Гьоюк
Дата створення / заснування 7500 до н. е.
Приналежність Museum Directorate of Konyad
Країна  Туреччина
Адміністративна одиниця Конья
Meramd
Часовий пояс UTC+3
Історичний період Неоліт
Час/дата припинення існування 5700 до н. е.
Статус спадщини Світова спадщина ЮНЕСКО
Площа 110,74 га
Критерій Світової спадщини (2005) (iii)d і (iv)d
Офіційний сайт​(англ.)
 Чатал-Гьоюк у Вікісховищі

Координати: 37°40′03″ пн. ш. 32°49′42″ сх. д. / 37.667500000027771989° пн. ш. 32.82833333336077430° сх. д. / 37.667500000027771989; 32.82833333336077430

Археологія Редагувати

У ході розкопок, які Дж. Мелаарт розпочав 1958 і продовжив 1961–1965 рр.. було показано, що селище було великим центром неолітичної культури. В 1993 р. дослідження були поновлені археологами з Британії, на чолі з Яном Ходдером і тривають досі. З 2001 року дослідження розпочали польські археологи на чолі з Лєхом Черняком.

Одним із основних занять населення був видобуток на схилах вулканів обсидіану (найкращої „збройної сировини” неоліту). Археологічні розкопки виявили запаси обсидіану в багатьох помешканнях, а також значну кількість якісних виробів з нього (у тому числі обсидіанових дзеркал). Варто уваги те, що в Чатал-Гююці були виявлені одні з найдавніших знахідок мідних виробів, а також мідеплавильні шлаки й свинець, що може свідчити про спадкоємність гірничого досвіду у процесі освоєння нових корисних копалин у межах єдиної спільноти гірників.

Підкреслюючи перетворювальну роль гірничої діяльності, археолог Дж. Мелларт писав: „Неолітична цивілізація, відкрита в Чатал-Гююці, сяє як шедевр, серед доволі невиразної групи тогочасних землеробських культур”.

Демографія Редагувати

Тривалість життя мешканців поселення була як на ті часи досить високою: в середньому, судячи з поховань, чоловіки жили близько 35 років, жінки — близько 30, старійшини доживали до 60 років. Високою була дитяча смертність, тому і середні цифри тривалості життя були досить низькими. В середньому на кожну жінку народжувалося 4,2 дитини, з них — 1,8 в середньому вмирало, виживало на кожну сім'ю 2,4 дитини.

Фахівці припускають, що населення міста складало в окремі періоди від 6 до 8 тис. Якщо врахувати, що на більшій частині Європи в поселеннях у той час жило не більше ніж по 100–150 осіб, то ця цифра також була дуже значною.

Культура Редагувати

Реставрація типового інтер'єру житлової кімнати.
Голова буйвола з Чатал-Гьоюка в музеї в Анкарі

Економіка Чатал-Гююка була заснована на землеробстві та скотарстві. Крім пшениці та ячменю вирощували бобові, а також збирали дикорослі мигдаль, фісташки та фрукти. Пасли овець і, можливо, велику рогату худобу. Тим не менш, головним джерелом м'яса залишалося полювання. Знаряддя праці та зброю виготовляли переважно з обсидіану і не тільки використовували самі, але й продавали іншим племенам в обмін на морепродукти, раковини молюсків і кремінь, який надходив з Сирії. Це дозволяє припустити, що місцева громада спеціалізувалася на гірничій справі і активно розвивала культуру виготовлення виробів з каменю. Судячи за залишками окалини і шлаку, жителі Чатал-Гююку одними з перших у світі навчилися виплавляти з руди мідь , Що пов'язує це селище з початком мідної доби.

Населення східного пагорба становило до 10 тис. чол. Все поселення складалося з житлових будинків, громадських будівель не знайдено. У той же час стіни великих будинків, оздоблених розписом. Їхнє призначення залишається не зрозумілим . Будинки будували з саману, скупчені як щільники у бджолиному вулику. Вулиць або доріжок між будинками не було. Вхід в більшості випадків був влаштований з даху, куди були прокладені сходи як всередині, так і зовні будинків, тому «вулиці», очевидно, проходили по дахах будівель. Вхід був також єдиним вентиляційним отвором як для надходження свіжого повітря, так і для відведення диму від відкритих вогнищ, що не мали труб. Як вогнища, так і сходи і вхід у приміщення зазвичай розташовувалися біля південної стіни. Крім того, в інтер'єрі були підняті платформи, ймовірно, сидіння або столи. Як і стіни, вони були покриті полірованим алебастром. Підсобні приміщення використовувалися як сховища і були доступні з головної кімнати через низький вхід. Всі приміщення були в чистоті, сміття чи відходів в них знайдено вкрай мало. Сміттєві купи розташовувалися в стороні від будинків і містили поряд з харчовими відходами і нечистотами залишки деревного вугілля і золи. У гарну погоду населення могло також розташовуватися на дахах своїх осель, а в холодну там влаштовували громадські осередки, ймовірно, для опалення. Час від час занепавші споруди частково руйнували, і на фундаменті з уламків зводили нові стіни. У результаті будівельної активності селище поступово піднімалося над навколишнім рельєфом. Усього виявлено до 18 шарів такого будівництва.

Тіла померлих ховали під підлогою будинків, частіше за все, під вогнищами та іншими внутрішніми підвищеннями, разом з дарами: дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, зброєю, тканинами, дерев'яними судинами. Тіла померлих ретельно сповивали і нерідко укладали в плетені кошики або загортали в очеретяні мати. Оскільки скелети часто розчленовані, припускають, що перед похованням тіла довго виставляли на відкритому повітрі, після чого ховали тільки кістки. Іноді від тіла відокремлювали черепи, ймовірно, для використання в якомусь ритуалі, оскільки їх знаходять в інших місцях селища. Деякі черепи покривали алебастром, моделюючи обличчя, і розфарбовували охрою. Подібні звичаї зустрічалися також у населення інших неолітичних поселень, наприклад, в Єрихоні і на території сучасної Сирії.

Настінні розписи зазвичай являють собою сцени полювання, чоловіків з піднятим фалосом, зображення нині вимерлих великих копитних, оленів і грифів. Зображення двоголової вершини гори Хасандаг іноді розцінюють як перший в історії приклад пейзажного живопису або картографії, Хоча інші дослідники бачать в ньому лише геометричний орнамент . Крім розписів на стінах знайдені рельєфи у вигляді левиць, що дивляться одне на одного, і безліч жіночих статуеток з мармуру, коричневого і синього вапняку, кальциту, сланцю, базальту, алебастру та глини. Статуетки, ймовірно, зображують Богиню-матір. Вони нерідко знаходяться в зерносховищах, що вказує на статус жіночого божества як зберігача врожаю .

Релігія Редагувати

За кількістю жіночі зображення багато разів перевершують чоловічі . Хоча культових споруд не знайдено, наявність поховань, статуеток і розписів свідчить про наявність у жителів релігії і багатої релігійної символіки. Приміщення, в яких сконцентровані жіночі фігурки, ймовірно є святилища.

Ще в 1960х роках було розкопано 40 таких «святилищ». Богиня зображувалася у трьох іпостасях — молодої жінки, матері, яка народжує дитину (або бика), й старої, іноді у супроводі хижого птаха. Чоловіче божество зображено у вигляді хлопчика або юнака (дитини або коханця богині) або бородатого чоловіка, іноді верхи на священній тварині або бику. Рельєфні зображення богині, іноді до двох метрів у висоту, левів і бичачих голів виконані з алебастру, дерева або глини. Іноді символи життя — жіночі груди і бичачий ріг — об'єднані.

У святилищі, датованому 6200 до н. е., були знайдені чотири людських черепи, розташованих за бичачими головами на стінах. На одній стіні зображені грифи з людськими ногами, що нападають на обезголовлену людину. Значення міфо-ритуального комплексу, представленого цими зображеннями, поки не розшифровано.

Незважаючи на наявність «святилищ», ознак соціального розшарування і зосередження багатств у правлячої верхівки в селищі не виявлено. Навіть статева диференціація не виражена, жінки і чоловіки отримували однакову їжу і, очевидно, мали однаковий статус у суспільстві. Оскільки тіла осіб з високим статусом ховали окремо від черепів, дослідники порівняли кількість подібних чоловічих і жіночих поховань і виявили, що вона приблизно однакова . У зв'язку з цим дослідники 2000х років припустили, що громада не була ні патріархальною, ні матріархальною , І сенс зображення жіночих фігур був іншим, ніж поклоніння Богині-матері .

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  1. ↑ http://whc.unesco.org/en/list/1405
  2. . Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 16 липня 2020. 
  3. ↑ Kleiner, Fred S.; Mamiya, Christin J. (2006). Gardner's Art Through the Ages: The Western Perspective: Volume 1 (вид. Twelfth). Belmont, California: Wadsworth Publishing. с. 12-4. ISBN 0-495-00479-0. 
  4. Архів оригіналу за 21 квітня 2010. Процитовано 11 лютого 2010. 
  5. James Mellart. Çatal Hüyük: A Neolithic Town of Anatolia. — New York : McGraw-Hill Book Company, 1967. — С. 60 ff.
  6. A bird's eye view — of a leopard's spots. The Çatalhöyük 'map' and the development of cartographic representation in prehistory. [ 25 липня 2013 у Wayback Machine.] Anatolian Studies 56, 2006, pp. 1-16. Published by The British Institute of Archaeology at Ankara
  7. Mellaart (1967), 180.
  8. Mellaart, James (1967). Catal Huyuk: A Neolithic Town in Anatolia. McGraw-Hill. с. 181. 
  9. Leften Stavros Stavrianos (1991). . New Jersey, USA: Prentice Hall. ISBN 0133570053. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 11 лютого 2010.  Pages 9-13 [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]
  10. R Dale Gutrie (2005). . Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0226311260. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 11 лютого 2010.  Page 420–422 [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]
  11. Fielder, Christine (2004). Sexual Paradox: Culture. Sexual Paradox: Complementarity, Reproductive Conflict and Human Emergence. Christine Fielder and Chris King. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 11 лютого 2010. 
  12. Museum of Antiquites web site [ 21 листопада 2007 у Wayback Machine.] (accessed February 13, 2008).
  13. Hodder, Ian (17 січня 2008). . Архів оригіналу за 23 травня 2008. Процитовано 7 серпня 2008. 
  14. Balter, Michael (2005). The Goddess and the Bull. New York: Free Press. с. 127. ISBN 0-7432-4360-9. 
  15. Hodder, Ian (2005). New finds and new interpretations at Çatalhöyük. Çatalhöyük 2005 Archive Report. Catalhoyuk Research Project, Institute of Archaeology. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 11 лютого 2010. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Çatalhöyük
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chata l Goyu k 2 ranishe Chata l Gyuyu k tur Catalhoyuk MFA tʃatal hojyk takozh Catal Hoyuk i Catal Huyuk u perekladi vilopodibnij pagorb velike poselennya epohi keramichnogo neolitu j eneolitu u pivdennij Anatoliyi roztashovane za 50 km na pivden vid mista Konya Najrannishi znajdeni shari vidnosyatsya do 7500 do n e Isnuvalo do 5700 do n e Panuye nad velikimi polyami na Ikonijskij rivnini na pivdennij shid vid tureckogo mista Konya Roztashovane za 140 km vid dvogolovoyi vershini Hasandag Shidna chastina poselennya utvoryuye pagorb yakij pidnositsya nad rivninoyu na 20 m Trohi na zahid isnuvalo she odne poselennya menshih rozmiriv a za dekilka soten metriv na shid piznishe bulo roztashovane selishe vizantijskoyi epohi Mizh dvoma pagorbami poselennya prohodiv kanal vidvedenij vid richki Charshamba Chatal Goyuk source source source source source source source source source source source source track track track track track track track track track Data stvorennya zasnuvannya7500 do n e PrinalezhnistMuseum Directorate of KonyadKrayina TurechchinaAdministrativna odinicyaKonya MeramdChasovij poyasUTC 3Istorichnij periodNeolitChas data pripinennya isnuvannya5700 do n e Status spadshiniSvitova spadshina YuNESKOPlosha110 74 gaKriterij Svitovoyi spadshini 2005 iii d 1 i iv d 1 Oficijnij sajt angl Chatal Goyuk u VikishovishiKoordinati 37 40 03 pn sh 32 49 42 sh d 37 667500000027771989 pn sh 32 82833333336077430 sh d 37 667500000027771989 32 82833333336077430 Zmist 1 Arheologiya 2 Demografiya 3 Kultura 4 Religiya 5 Div takozh 6 Dzherela 7 PosilannyaArheologiya RedaguvatiU hodi rozkopok yaki Dzh Melaart rozpochav 1958 i prodovzhiv 1961 1965 rr bulo pokazano sho selishe bulo velikim centrom neolitichnoyi kulturi 3 V 1993 r doslidzhennya buli ponovleni arheologami z Britaniyi na choli z Yanom Hodderom i trivayut dosi Z 2001 roku doslidzhennya rozpochali polski arheologi na choli z Lyehom Chernyakom Odnim iz osnovnih zanyat naselennya buv vidobutok na shilah vulkaniv obsidianu najkrashoyi zbrojnoyi sirovini neolitu Arheologichni rozkopki viyavili zapasi obsidianu v bagatoh pomeshkannyah a takozh znachnu kilkist yakisnih virobiv z nogo u tomu chisli obsidianovih dzerkal Varto uvagi te sho v Chatal Gyuyuci buli viyavleni odni z najdavnishih znahidok midnih virobiv a takozh mideplavilni shlaki j svinec sho mozhe svidchiti pro spadkoyemnist girnichogo dosvidu u procesi osvoyennya novih korisnih kopalin u mezhah yedinoyi spilnoti girnikiv Pidkreslyuyuchi peretvoryuvalnu rol girnichoyi diyalnosti arheolog Dzh Mellart pisav Neolitichna civilizaciya vidkrita v Chatal Gyuyuci syaye yak shedevr sered dovoli neviraznoyi grupi togochasnih zemlerobskih kultur Demografiya RedaguvatiTrivalist zhittya meshkanciv poselennya bula yak na ti chasi dosit visokoyu v serednomu sudyachi z pohovan choloviki zhili blizko 35 rokiv zhinki blizko 30 starijshini dozhivali do 60 rokiv Visokoyu bula dityacha smertnist tomu i seredni cifri trivalosti zhittya buli dosit nizkimi V serednomu na kozhnu zhinku narodzhuvalosya 4 2 ditini z nih 1 8 v serednomu vmiralo vizhivalo na kozhnu sim yu 2 4 ditini Fahivci pripuskayut sho naselennya mista skladalo v okremi periodi vid 6 do 8 tis Yaksho vrahuvati sho na bilshij chastini Yevropi v poselennyah u toj chas zhilo ne bilshe nizh po 100 150 osib to cya cifra takozh bula duzhe znachnoyu Kultura Redaguvati nbsp Restavraciya tipovogo inter yeru zhitlovoyi kimnati nbsp Golova bujvola z Chatal Goyuka v muzeyi v AnkariEkonomika Chatal Gyuyuka bula zasnovana na zemlerobstvi ta skotarstvi Krim pshenici ta yachmenyu viroshuvali bobovi a takozh zbirali dikorosli migdal fistashki ta frukti Pasli ovec i mozhlivo veliku rogatu hudobu Tim ne mensh golovnim dzherelom m yasa zalishalosya polyuvannya Znaryaddya praci ta zbroyu vigotovlyali perevazhno z obsidianu i ne tilki vikoristovuvali sami ale j prodavali inshim plemenam v obmin na moreprodukti rakovini molyuskiv i kremin yakij nadhodiv z Siriyi Ce dozvolyaye pripustiti sho misceva gromada specializuvalasya na girnichij spravi i aktivno rozvivala kulturu vigotovlennya virobiv z kamenyu Sudyachi za zalishkami okalini i shlaku zhiteli Chatal Gyuyuku odnimi z pershih u sviti navchilisya viplavlyati z rudi mid 4 Sho pov yazuye ce selishe z pochatkom midnoyi dobi Naselennya shidnogo pagorba stanovilo do 10 tis chol Vse poselennya skladalosya z zhitlovih budinkiv gromadskih budivel ne znajdeno U toj zhe chas stini velikih budinkiv ozdoblenih rozpisom Yihnye priznachennya zalishayetsya ne zrozumilim 3 Budinki buduvali z samanu skupcheni yak shilniki u bdzholinomu vuliku Vulic abo dorizhok mizh budinkami ne bulo Vhid v bilshosti vipadkiv buv vlashtovanij z dahu kudi buli prokladeni shodi yak vseredini tak i zovni budinkiv tomu vulici ochevidno prohodili po dahah budivel Vhid buv takozh yedinim ventilyacijnim otvorom yak dlya nadhodzhennya svizhogo povitrya tak i dlya vidvedennya dimu vid vidkritih vognish sho ne mali trub Yak vognisha tak i shodi i vhid u primishennya zazvichaj roztashovuvalisya bilya pivdennoyi stini Krim togo v inter yeri buli pidnyati platformi jmovirno sidinnya abo stoli Yak i stini voni buli pokriti polirovanim alebastrom Pidsobni primishennya vikoristovuvalisya yak shovisha i buli dostupni z golovnoyi kimnati cherez nizkij vhid Vsi primishennya buli v chistoti smittya chi vidhodiv v nih znajdeno vkraj malo Smittyevi kupi roztashovuvalisya v storoni vid budinkiv i mistili poryad z harchovimi vidhodami i nechistotami zalishki derevnogo vugillya i zoli U garnu pogodu naselennya moglo takozh roztashovuvatisya na dahah svoyih osel a v holodnu tam vlashtovuvali gromadski oseredki jmovirno dlya opalennya Chas vid chas zanepavshi sporudi chastkovo rujnuvali i na fundamenti z ulamkiv zvodili novi stini U rezultati budivelnoyi aktivnosti selishe postupovo pidnimalosya nad navkolishnim relyefom Usogo viyavleno do 18 shariv takogo budivnictva Tila pomerlih hovali pid pidlogoyu budinkiv chastishe za vse pid vognishami ta inshimi vnutrishnimi pidvishennyami razom z darami dorogocinnogo ta napivdorogocinnogo kaminnya zbroyeyu tkaninami derev yanimi sudinami 5 Tila pomerlih retelno spovivali i neridko ukladali v pleteni koshiki abo zagortali v ocheretyani mati Oskilki skeleti chasto rozchlenovani pripuskayut sho pered pohovannyam tila dovgo vistavlyali na vidkritomu povitri pislya chogo hovali tilki kistki Inodi vid tila vidokremlyuvali cherepi jmovirno dlya vikoristannya v yakomus rituali oskilki yih znahodyat v inshih miscyah selisha Deyaki cherepi pokrivali alebastrom modelyuyuchi oblichchya i rozfarbovuvali ohroyu Podibni zvichayi zustrichalisya takozh u naselennya inshih neolitichnih poselen napriklad v Yerihoni i na teritoriyi suchasnoyi Siriyi Nastinni rozpisi zazvichaj yavlyayut soboyu sceni polyuvannya cholovikiv z pidnyatim falosom zobrazhennya nini vimerlih velikih kopitnih oleniv i grifiv Zobrazhennya dvogolovoyi vershini gori Hasandag inodi rozcinyuyut yak pershij v istoriyi priklad pejzazhnogo zhivopisu abo kartografiyi 3 Hocha inshi doslidniki bachat v nomu lishe geometrichnij ornament 6 Krim rozpisiv na stinah znajdeni relyefi u viglyadi levic sho divlyatsya odne na odnogo i bezlich zhinochih statuetok z marmuru korichnevogo i sinogo vapnyaku kalcitu slancyu bazaltu alebastru ta glini Statuetki jmovirno zobrazhuyut Boginyu matir Voni neridko znahodyatsya v zernoshovishah sho vkazuye na status zhinochogo bozhestva yak zberigacha vrozhayu 7 Religiya RedaguvatiZa kilkistyu zhinochi zobrazhennya bagato raziv perevershuyut cholovichi 8 Hocha kultovih sporud ne znajdeno nayavnist pohovan statuetok i rozpisiv svidchit pro nayavnist u zhiteliv religiyi i bagatoyi religijnoyi simvoliki Primishennya v yakih skoncentrovani zhinochi figurki jmovirno ye svyatilisha She v 1960h rokah bulo rozkopano 40 takih svyatilish Boginya zobrazhuvalasya u troh ipostasyah molodoyi zhinki materi yaka narodzhuye ditinu abo bika j staroyi inodi u suprovodi hizhogo ptaha Choloviche bozhestvo zobrazheno u viglyadi hlopchika abo yunaka ditini abo kohancya bogini abo borodatogo cholovika inodi verhi na svyashennij tvarini abo biku Relyefni zobrazhennya bogini inodi do dvoh metriv u visotu leviv i bichachih goliv vikonani z alebastru dereva abo glini Inodi simvoli zhittya zhinochi grudi i bichachij rig ob yednani U svyatilishi datovanomu 6200 do n e buli znajdeni chotiri lyudskih cherepi roztashovanih za bichachimi golovami na stinah Na odnij stini zobrazheni grifi z lyudskimi nogami sho napadayut na obezgolovlenu lyudinu Znachennya mifo ritualnogo kompleksu predstavlenogo cimi zobrazhennyami poki ne rozshifrovano Nezvazhayuchi na nayavnist svyatilish oznak socialnogo rozsharuvannya i zoseredzhennya bagatstv u pravlyachoyi verhivki v selishi ne viyavleno Navit stateva diferenciaciya ne virazhena zhinki i choloviki otrimuvali odnakovu yizhu i ochevidno mali odnakovij status u suspilstvi 9 10 11 12 Oskilki tila osib z visokim statusom hovali okremo vid cherepiv doslidniki porivnyali kilkist podibnih cholovichih i zhinochih pohovan i viyavili sho vona priblizno odnakova 13 U zv yazku z cim doslidniki 2000h rokiv pripustili sho gromada ne bula ni patriarhalnoyu ni matriarhalnoyu 14 I sens zobrazhennya zhinochih figur buv inshim nizh pokloninnya Bogini materi 15 Artefakti Chatal Guyuka nbsp Keramika nbsp Bozhestvo na troni v otochenni levic nbsp Zobrazhennya bogiv nbsp Zobrazhennya bikiv oleniv i lyudej nbsp Fragmenti tkanini nbsp Relyef iz dvoh levicDiv takozh RedaguvatiGebekli Tepe Shahri SuhteDzherela Redaguvati a b http whc unesco org en list 1405 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 16 lipnya 2020 a b v Kleiner Fred S Mamiya Christin J 2006 Gardner s Art Through the Ages The Western Perspective Volume 1 vid Twelfth Belmont California Wadsworth Publishing s 12 4 ISBN 0 495 00479 0 Bernhard Brosius From Cayonu to Catalhoyuk Inprekorr 400 401 24 29 2005 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2010 Procitovano 11 lyutogo 2010 James Mellart Catal Huyuk A Neolithic Town of Anatolia New York McGraw Hill Book Company 1967 S 60 ff A bird s eye view of a leopard s spots The Catalhoyuk map and the development of cartographic representation in prehistory Arhivovano 25 lipnya 2013 u Wayback Machine Anatolian Studies 56 2006 pp 1 16 Published by The British Institute of Archaeology at Ankara Mellaart 1967 180 Mellaart James 1967 Catal Huyuk A Neolithic Town in Anatolia McGraw Hill s 181 Leften Stavros Stavrianos 1991 A Global History from Prehistory to the Present New Jersey USA Prentice Hall ISBN 0133570053 Arhiv originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 11 lyutogo 2010 Pages 9 13 Arhivovano 1 sichnya 2014 u Wayback Machine R Dale Gutrie 2005 The Nature of Paleolithic art Chicago University of Chicago Press ISBN 0226311260 Arhiv originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 11 lyutogo 2010 Page 420 422 Arhivovano 1 sichnya 2014 u Wayback Machine Fielder Christine 2004 Sexual Paradox Culture Sexual Paradox Complementarity Reproductive Conflict and Human Emergence Christine Fielder and Chris King Arhiv originalu za 10 lyutogo 2012 Procitovano 11 lyutogo 2010 Museum of Antiquites web site Arhivovano 21 listopada 2007 u Wayback Machine accessed February 13 2008 Hodder Ian 17 sichnya 2008 A Journey to 9000 years ago Arhiv originalu za 23 travnya 2008 Procitovano 7 serpnya 2008 Balter Michael 2005 The Goddess and the Bull New York Free Press s 127 ISBN 0 7432 4360 9 Hodder Ian 2005 New finds and new interpretations at Catalhoyuk Catalhoyuk 2005 Archive Report Catalhoyuk Research Project Institute of Archaeology Arhiv originalu za 10 lyutogo 2012 Procitovano 11 lyutogo 2010 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu CatalhoyukOficijnij sajt rozkopok v Chatal Gyuyuku Arhivovano 19 travnya 2013 u Wayback Machine Chatal Gyuyuk na sajti Rekonstrukciya Arhivovano 9 veresnya 2009 u Wayback Machine SOCIALNAYa REVOLYuCIYa V EPOHU NEOLITA OT ChAYoNYu K ChATAL GYuYuKU Arhivovano 14 travnya 2012 u Wayback Machine ZaTURKani Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chatal Goyuk amp oldid 38234813