Богиня-мати

Богиня-мати — головне жіноче божество в більшості міфологій світу.

Міфологічний сюжет

Часто Богиня — мати співвідноситься із землею, вона є цілковитим втіленням жіночого творчого начала. Як і богині пізніших релігій, чий образ сходить до доісторичного образу Богині-матері, вона в різних культурах асоціюється також з печерами (які сприймаються як лоно богині), водною стихією, рослинністю, астральними об'єктами, що вказує на універсальний характер культу цього божества. Мати дарує життя, тому найважливіший її атрибут — плодючість. Але в найдавнішій міфології Богиня-мати не тільки дарувала життя, а й відбирала. Звідси часто вона і богиня підземного царства.

У давнину культ Матері носив майже універсальний характер. Археологія дає свідоцтва поширення культу Матері в кам'яній добі. На величезному просторі від Піренеїв до Сибіру: в ​​доарійській Індії, в доізраільській Палестині, в Фінікії, в Шумері, і сьогодні знаходять жіночі фігурки, вирізані з каменю або кістки. Такі статуетки називають палеолітичними «Венерами». У них є спільні риси: великі груди, стегна, живіт. Голова і руки не виражені або відсутні.

В епоху неоліту уявлення про жіноче начало як джерела всього сущого під впливом зміни умов життя трансформувалися, але не втратили своєї початкової концепції. В неолітичному мистецтві Богиня-мати іноді зображувалася з дитиною на руках або у вигляді жінки, що народжує (в Чатал-Хююці вона зображується народжуючою голови биків і баранів). Образ Богині-матері є «проєкцією» зрілої стадії життя жінки, на відміну від двох інших — образів юної Діви і старої Прародительки. Цей культ дожив до історичних часів у збірному образі Великої Матері Близького Сходу і греко-римського світу. Релігійна спадкоємність його виразно простежується в образах таких відомих богинь, як Ісіда, Нут і Маат в Єгипті; Іштар, Астарта і Ліліт і регіоні Родючого Півмісяця; Деметра, Кора і Гера в Греції; Атаргатіс, Церера і Кібела в Римі.

Богиня-Мати не має рівновеликого собі чоловіка, вона може породжувати його, брати в чоловіки і потім губити (давньогрецькі Гея і Уран). Інший варіант — вона проковтує своє дитя і вагітніє від цього (єгипетська Нут).

У більш пізній період, коли в релігії провідне місце зайняли боги, а не богині, культ Богині-Матері часто набуває оргіастичний характер. Прихильники міфологічної школи вважають, що традиція вшанування Богині-матері знайшла відображення в образах Цариці Небесної, каббалістичної Шехіни та християнської Богородиці-Мадонни.

Богиня-мати в різних міфологіях

Вірменська міфологія

• Анаїт — богиня-матір, богиня родючості й любові.

Африканська міфологія

• Богиня Міноха

Галлська міфологія

• Корі — богиня Місяця

Грецька міфологія

• Афродіта
• Деметра
• Гера
• Гея
• Персефона

Давньоарабська міфологія

• Аллат

Єгипетська міфологія

• Ісіда
• Хатхор

Зороастрійська міфологія

• Анаїта — богиня чистоти і непорочності

Індуїстська міфологія

• Адіті — богиня аріїв Індії
• Деві
• Матрі — в індуїстській міфології богині-матері
• Шакті — богиня жіночого початку, Вселенська Мати
• Радха — споконвічна шакті в деяких напрямках вайшнавізма

Кельтська міфологія

• Ану (Ана), Дана — матір ірландських богів
• Бригита

Малоазійський міфологія

• Амма — фригійська богиня
• Ма — каппадокійська богиня
• Кибела

Міфологія Кавказу

• Еос (міфологія). у Нахов (Нана)

Міфологія Центральної Америки

• Сейба — богиня- матір майя
• Атлатонін (науатль Atlatonin) — одне з імен ацтекської богині-матері

Міфологія Південної Америки

• Пачамама — Мати-Земля, богиня народів Анд

Римська міфологія

• Венера
• Матер Матути (лат. Mater Matuta),
• Юнона

Слов'янська міфологія

• Мати - Сира Земля — прародителька людини і всього живого.
• Мокоша, Мока — богиня шлюбу та пологів, богиня долі, пряха, що пряде нескінченну пряжу
• Лада — богиня весни, весняної оранки та сівби, покровителька шлюбу і кохання
• Рожаниці — жіночі божества родючості, покровительки роду, родини, домашнього вогнища

Тюркська міфологія

• Умай

Шумеро-аккадська міфологія

• Іштар
• Намму — богиня-матір, прародителька богів; брала участь у створенні з глини перших людей.
• Інанна
• Нінхурсаг
• Тіамат — богиня солоних вод, прародителька богів.

Міфологія модерну

• Маріанна
• Батьківщина-Мати

Див. також

• Богиня

Примітки

1. Горшунова О. В. Священні дерева Ходжі Барора. Фітолатрія і культ жіночого божества в Середній Азії//Етнографічний огляд. 2008, № 1. Сс.71-82.
2. Горшунова О. В. Ідея двох начал в культі родючості у народів Середньої Азії//Середньоазіатський етнографічний збірник. Ред. В. І. Бушков. Москва: Наука, 2001. Сс. 219—231.
3. Горшунова О. В. Жіноче божество в системі релігійно-світоглядних уявлень народів Середньої Азії. М .: ІЕА РАН, 2007. — С. 380.

Література

• Мифы народов мира, под ред. С. А. Токарева, М., Российская энциклопедия, 1994, с.178
• А.Голан. Великая Богиня (из книги «Миф и символ») [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.]
• А. Л. Баркова. Женщина с воздетыми руками: мифологические аспекты семантики образа //Образ женщины в традиционной культуре. МГУ, 2002 [ 13 березня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

• Богиня-мати // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Н. С. Широкова Культ богинь-Матерей у древних кельтов [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Н. С. Широкова Культ богинь-Матерей у древних кельтов (продолжение) [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Christopher L. C. E. Witcombe. Women in Prehistory. The Venus of Willendorf. EARTH MOTHER — MOTHER GODDESS [ 19 серпня 2010 у Wayback Machine.]