www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сфалерит Сфалери т грец ςφαλερος оманливий 6 віроломний англ sphalerite син цинкова обманка 6 мінерал природний сульфід

Сфалерит

Сфалери́т (грец. ςφαλερος — оманливий, віроломний, англ. sphalerite; син. цинкова обманка) — мінерал, природний сульфід цинку[en]. Є головним рудним мінералом цинку. Група сфалериту.

Сфалерит
Крупнозернистий агрегат сфалериту
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d]
IMA-номер IMA1980 s.p.
Абревіатура Sp
Хімічна формула ZnS
Клас мінералу сульфіди
Nickel-Strunz 10 2.CB.05a
Генезис переважно гідротермальний
Ідентифікація
Колір коричневий, бурий, чорний, рідше жовтий, червоний, або зеленуватий
Форма кристалів тетраедри, ромбододекаедри
Сингонія кубічна сингонія
Вид симетрії гекстетраедричний
Спайність досконала по {110}
Злам нерівний
Твердість 3—4
Блиск алмазний
Прозорість від непрозорого до прозорого
Колір риси білий до світло-жовтого
Густина 3,9—4
Оптичні властивості кристалів
Кут/Дисперсія оптичних осей 0,156
Інші характеристики
Названо на честь брехливість (давньогрецька мова)
Особливі характеристики люмінесцентний і триболюмінесцентний
 Сфалерит у Вікісховищі
Структура кристалічної ґратки цинкової обманки

Етимологія та історія Редагувати

Мінерал сульфіду цинку (ZnS), відомий з давніх часів, хоча в Європі не вміли добувати з нього метал. Цей факт, його схожість у деяких випадках з галенітом та його звична асоціація змусили Георгія Агріколу дати йому у своїй праці «Про природу корисних копалин» («De natura fossilium», Базель, 1546) назву galena inanis («некорисний галеніт»). Німецькі шахтарі в середньовіччі знали його як обманку.

Німецький геолог Ернст Фрідріх Глокер (1793 — 1858) у 1847 році назвав мінерал на основі грецького слова sphaleros, що означає «оманливий», через складність ідентифікації мінералу, оскільки сфалерит має питому вагу та блиск металевої руди, але жодного металу з нього тривалий час не можна було видобути.

Загальний опис Редагувати

Сфалерит має формулу ZnS або (Zn, Fe)S. Хімічний склад: Zn — 67,1 %; S — 32,9 %. Домішки: Fe (до 26 %), Мn (до 8,4 %), Cd (до 9,2 %), In (до 2,5 %), Sn (до 2 %), Hg (до 35 %), Tl (до 1 %), Cu (до 15 %), Co, Ga, Ag. У різновидах з великим вмістом Fe під мікроскопом можна виявити включення піротину як продукту розпаду твердого розчину, інколи халькопіриту.

Різновиди Редагувати

Різновиди сфалериту:

  • світлий або безбарвний, бідний залізом сфалерит — клейофан;
  • високозалізистий чорний сфалерит — марматит;
  • збагачений Cd червоний сфалерит — пршибраміт;
  • білий, землистий, прихованокристалічний порошкуватий сфалерит, що містить до 2 % Cd — брункіт.

Крім того, розрізняють:

  • сфалерит залізистий (різновид сфалериту чорного кольору, що містить до 10 % Fe);
  • сфалерит шкаралупистий (концентричношаруватий різновид сфалериту).

А також:

  • цинкову обманку жовту (сфалерит);
  • цинкову обманку печінкову (вольтцит — Zn5S4O);
  • цинкову обманку променисту (загальна назва сфалериту та вюртциту);
  • цинкову обманку темну (сфалерит);
  • цинкову обманку шкаралупчасту (вюртцит).

Кристалографія Редагувати

Кристалізується в кубічній сингонії; вид симетрії гексатетраедричний 3L
4L
6P. Структурна комірка містить Zn4S4; алмазоподібна, в основі її тришарові пакети ZnS4-тетраедрів, мають спільні вершини (тобто кубічне надщільне пакування з атомів S, де половина тетраедричних пустот зайнята атомами Zn).

Агрегати і габітус Редагувати

Кристали сфалериту переважно тетраедричні або кубооктаедричні, рідше ромбододекаедричного або додекаедричного габітусу з головними формами {111}, {110} та {100}; часто зі штрихуванням, сходинками та спіралями зростання на гранях. Характерні двійники зростання по октаедру {111}, в т. ч. полісинтетичні двійники, які особливо добре проявляються при травленні під мікроскопом. Сфалерит утворює зернисті скупчення, інколи ооліти та концентрично зональні агрегати. Найбільш розповсюджені крупно- або дрібнозернисті агрегати зерен, рідше коломорфні шкаралупуваті агрегати, які за малюнком нагадують малахіт.

Сфалерит — Дальнєгорськ, Приморський край, Далекий Схід Росії (6.5x4cm)

Фізичні властивості Редагувати

Колір чистих кристалів сфалериту найчастіше яскраво-коричневий до чорного. Також білий, але домішки заліза, які майже завжди присутні в сфалериті, зафарбовують його в жовті, сіро-коричневі, червоно-коричневі, або чорні кольори. Червоний сфалерит рудокопи назвали рубіновою обманкою, блідо-жовтий різновид отримав назву клейофан, а чорний (залізистий) — марматит. Відомі зовсім безбарвні різновиди. Незалежно від кольору мінералу його риса біла або світло-жовта. Блиск темних різновидів напівметалічний, або металічний, коричневі, жовті і червоні різновиди на гранях мають алмазний блиск, на зламі — смоляний. Темний сфалерит непрозорий, світлий — просвічує в тонких пластинках. Твердість 3—4. Густина 3,9—4. Крихкий.

Утворення і родовища Редагувати

Утворюється в широкому діапазоні гідротермальних умов від низьких до високих температур. Зокрема, у вугіллі, вапняку та інших осадових відкладеннях.

Сфалерит утворюється в гідротермальних жилах разом з галенітом, над яким завжди кількісно переважає. Інколи зустрічається в скарнових родовищах. Деякі родовища виникли у зв'язку з осадовими процесами.

Зустрічається в гідротермальних свинцево-цинкових родовищах у парагенезисі з галенітом, піритом, марказитом, халькопіритом, піротином, смітсонітом, бляклими рудами, борнітом та ін. Дуже поширений у колчеданних родовищах разом з халькопіритом. Відомий також серед осадових утворень. Сфалерит — головне джерело отримання Cd, In, Ga.

Майже 50 % усього видобутку цинку дають свинцево-цинкові родовища, які залягають у карбонатних товщах (вапняках і доломітах), де сфалерит зустрічається разом з галенітом і піритом. До них належать родовища хребта Каратау в Середній Азії, родовища Польщі (Олькуш, Ожел Бяли), штату Міссурі в США та ін.

Знахідки: У США — штати Міссісіпі, Оклахома, Міссурі, Колорадо. Кьоленґрунд, Розтоки (Чехія), Урал (РФ), у Німеччині — поблизу Фрайберга, Саксонія і Нойдорфа, гори Гарц. Долина Біннталь, Швейцарія кантон Вале. Поблизу м. Горні Славков, Чехія. Гірський хребет Пікос-де-Европа також провінція Кантабрія на півночі Іспанії. В Англії, на території громади Алстон Мур, графство Камбрія. В околицях м. Дальнєгорськ, Приморський край, Росія. На Юконі, Канада. У Мексиці — штати Чіуауа, Кананеа та Сонора. Копальня Уарон, шахта Касапалька, провінція Уарочірі, регіон Ліма, Перу. В Україні зустрічається у Причорномор'ї, на Поділлі, Подніпров'ї (Чернігів-Полтава), на Донбасі, у Кривбасі.

Переробка і практичне значення Редагувати

Основний метод збагачення сфалериту — флотація. Зі сфалериту виплавляють металевий цинк Zn. Попутно рідкісні метали: Cd, In, Ga. Сфалерит використовують в лакофарбовому виробництві для виготовлення цинкових білил. Велике значення має отримання з природного сфалериту хімічно чистого ZnS, який застосовується як люмінофор.

Як правило розробляються багаті руди з вмістом цинку 8—10 %, але для дуже великих родовищ цей вміст може бути знижений.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Бетехтин, 2010, с. 206.
  2. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2017) — 2017.
    d:Track:Q30039587d:Track:Q26224004
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  4. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  5. Бетехтин, 2010, с. 205.
  6. ↑ Бетехтин, 2010, с. 204.
  7. Бетехтин, 2010, с. 207.
  8. Agricolae, Georgii (1546). De Natura fossilium (en latín). Froben, Basilea. p. 479.

Література Редагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сфалерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Сфалерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Бетехтин А. Г. Курс минералогии : учебное пособие / под науч. ред. Б. И. Пирогова и Б. Б. Шкурского. — 2-е изд., испр. и доп. — Москва : Книжный дом «Университет», 2010. — 721 с. — ISBN 978-5-98227-122-8.(рос.)
  • Хёрлбат Н., К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. — Москва : Недра, 1982. — 728 с.(рос.)
  • Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 210–215.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сфалерит
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sfaleri t grec sfaleros omanlivij 6 virolomnij angl sphalerite sin cinkova obmanka 6 mineral prirodnij sulfid cinku en Ye golovnim rudnim mineralom cinku 7 Grupa sfaleritu SfaleritKrupnozernistij agregat sfalerituZagalni vidomostiStatus IMA zatverdzhenij A d 2 IMA nomer IMA1980 s p Abreviatura Sp 3 Himichna formula ZnSKlas mineralu sulfidiNickel Strunz 10 2 CB 05a 4 Genezis perevazhno gidrotermalnij 1 IdentifikaciyaKolir korichnevij burij chornij ridshe zhovtij chervonij abo zelenuvatij 1 Forma kristaliv tetraedri 5 rombododekaedriSingoniya kubichna singoniyaVid simetriyi gekstetraedrichnij 6 Spajnist doskonala po 110 Zlam nerivnijTverdist 3 4 1 Blisk almaznij 1 Prozorist vid neprozorogo do prozorogo 1 Kolir risi bilij do svitlo zhovtogoGustina 3 9 4 1 Optichni vlastivosti kristalivKut Dispersiya optichnih osej 0 156Inshi harakteristikiNazvano na chest brehlivist davnogrecka mova Osoblivi harakteristiki lyuminescentnij i tribolyuminescentnij Sfalerit u VikishovishiStruktura kristalichnoyi gratki cinkovoyi obmanki Zmist 1 Etimologiya ta istoriya 2 Zagalnij opis 3 Riznovidi 4 Kristalografiya 4 1 Agregati i gabitus 5 Fizichni vlastivosti 6 Utvorennya i rodovisha 7 Pererobka i praktichne znachennya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaEtimologiya ta istoriya RedaguvatiMineral sulfidu cinku ZnS vidomij z davnih chasiv hocha v Yevropi ne vmili dobuvati z nogo metal Cej fakt jogo shozhist u deyakih vipadkah z galenitom ta jogo zvichna asociaciya zmusili Georgiya Agrikolu dati jomu u svoyij praci Pro prirodu korisnih kopalin De natura fossilium Bazel 1546 nazvu galena inanis nekorisnij galenit Nimecki shahtari v serednovichchi znali jogo yak obmanku 8 Nimeckij geolog Ernst Fridrih Gloker 1793 1858 u 1847 roci nazvav mineral na osnovi greckogo slova sphaleros sho oznachaye omanlivij cherez skladnist identifikaciyi mineralu oskilki sfalerit maye pitomu vagu ta blisk metalevoyi rudi ale zhodnogo metalu z nogo trivalij chas ne mozhna bulo vidobuti Zagalnij opis RedaguvatiSfalerit maye formulu ZnS 6 abo Zn Fe S Himichnij sklad Zn 67 1 S 32 9 6 Domishki Fe do 26 Mn do 8 4 Cd do 9 2 In do 2 5 Sn do 2 Hg do 35 Tl do 1 Cu do 15 Co Ga Ag U riznovidah z velikim vmistom Fe pid mikroskopom mozhna viyaviti vklyuchennya pirotinu yak produktu rozpadu tverdogo rozchinu inkoli halkopiritu 6 Riznovidi RedaguvatiRiznovidi sfaleritu svitlij abo bezbarvnij bidnij zalizom sfalerit klejofan visokozalizistij chornij sfalerit marmatit zbagachenij Cd chervonij sfalerit prshibramit bilij zemlistij prihovanokristalichnij 6 poroshkuvatij sfalerit sho mistit do 2 Cd brunkit Krim togo rozriznyayut sfalerit zalizistij riznovid sfaleritu chornogo koloru sho mistit do 10 Fe sfalerit shkaralupistij koncentrichnosharuvatij riznovid sfaleritu A takozh cinkovu obmanku zhovtu sfalerit cinkovu obmanku pechinkovu voltcit Zn5S4O cinkovu obmanku promenistu zagalna nazva sfaleritu ta vyurtcitu cinkovu obmanku temnu sfalerit cinkovu obmanku shkaralupchastu vyurtcit Kristalografiya RedaguvatiKristalizuyetsya v kubichnij singoniyi vid simetriyi geksatetraedrichnij 3L 4L 6P 6 Strukturna komirka mistit Zn4S4 almazopodibna v osnovi yiyi trisharovi paketi ZnS4 tetraedriv mayut spilni vershini tobto kubichne nadshilne pakuvannya z atomiv S de polovina tetraedrichnih pustot zajnyata atomami Zn Agregati i gabitus Redaguvati Kristali sfaleritu perevazhno tetraedrichni abo kubooktaedrichni ridshe rombododekaedrichnogo abo dodekaedrichnogo gabitusu z golovnimi formami 111 110 ta 100 chasto zi shtrihuvannyam shodinkami ta spiralyami zrostannya na granyah Harakterni dvijniki zrostannya po oktaedru 111 v t ch polisintetichni dvijniki yaki osoblivo dobre proyavlyayutsya pri travlenni pid mikroskopom Sfalerit utvoryuye zernisti skupchennya inkoli ooliti ta koncentrichno zonalni agregati Najbilsh rozpovsyudzheni krupno abo dribnozernisti agregati zeren ridshe kolomorfni shkaralupuvati agregati yaki za malyunkom nagaduyut malahit nbsp Sfalerit Dalnyegorsk Primorskij kraj Dalekij Shid Rosiyi 6 5x4cm Fizichni vlastivosti RedaguvatiKolir chistih kristaliv sfaleritu najchastishe yaskravo korichnevij do chornogo Takozh bilij ale domishki zaliza yaki majzhe zavzhdi prisutni v sfaleriti zafarbovuyut jogo v zhovti siro korichnevi chervono korichnevi abo chorni kolori Chervonij sfalerit rudokopi nazvali rubinovoyu obmankoyu blido zhovtij riznovid otrimav nazvu klejofan a chornij zalizistij marmatit Vidomi zovsim bezbarvni riznovidi Nezalezhno vid koloru mineralu jogo risa bila abo svitlo zhovta Blisk temnih riznovidiv napivmetalichnij abo metalichnij korichnevi zhovti i chervoni riznovidi na granyah mayut almaznij blisk na zlami smolyanij Temnij sfalerit neprozorij svitlij prosvichuye v tonkih plastinkah Tverdist 3 4 1 Gustina 3 9 4 1 Krihkij Utvorennya i rodovisha RedaguvatiUtvoryuyetsya v shirokomu diapazoni gidrotermalnih umov vid nizkih do visokih temperatur Zokrema u vugilli vapnyaku ta inshih osadovih vidkladennyah Sfalerit utvoryuyetsya v gidrotermalnih zhilah razom z galenitom nad yakim zavzhdi kilkisno perevazhaye Inkoli zustrichayetsya v skarnovih rodovishah Deyaki rodovisha vinikli u zv yazku z osadovimi procesami Zustrichayetsya v gidrotermalnih svincevo cinkovih rodovishah u paragenezisi z galenitom piritom markazitom halkopiritom pirotinom smitsonitom blyaklimi rudami bornitom ta in Duzhe poshirenij u kolchedannih rodovishah razom z halkopiritom Vidomij takozh sered osadovih utvoren Sfalerit golovne dzherelo otrimannya Cd In Ga Majzhe 50 usogo vidobutku cinku dayut svincevo cinkovi rodovisha yaki zalyagayut u karbonatnih tovshah vapnyakah i dolomitah de sfalerit zustrichayetsya razom z galenitom i piritom Do nih nalezhat rodovisha hrebta Karatau v Serednij Aziyi rodovisha Polshi Olkush Ozhel Byali shtatu Missuri v SShA ta in Znahidki U SShA shtati Missisipi Oklahoma Missuri Kolorado Kolengrund Roztoki Chehiya Ural RF u Nimechchini poblizu Frajberga Saksoniya i Nojdorfa gori Garc Dolina Binntal Shvejcariya kanton Vale Poblizu m Gorni Slavkov Chehiya Girskij hrebet Pikos de Evropa takozh provinciya Kantabriya na pivnochi Ispaniyi V Angliyi na teritoriyi gromadi Alston Mur grafstvo Kambriya V okolicyah m Dalnyegorsk Primorskij kraj Rosiya Na Yukoni Kanada U Meksici shtati Chiuaua Kananea ta Sonora Kopalnya Uaron shahta Kasapalka provinciya Uarochiri region Lima Peru V Ukrayini zustrichayetsya u Prichornomor yi na Podilli Podniprov yi Chernigiv Poltava na Donbasi u Krivbasi Pererobka i praktichne znachennya RedaguvatiOsnovnij metod zbagachennya sfaleritu flotaciya Zi sfaleritu viplavlyayut metalevij cink Zn Poputno ridkisni metali Cd In Ga Sfalerit vikoristovuyut v lakofarbovomu virobnictvi dlya vigotovlennya cinkovih bilil Velike znachennya maye otrimannya z prirodnogo sfaleritu himichno chistogo ZnS yakij zastosovuyetsya yak lyuminofor Yak pravilo rozroblyayutsya bagati rudi z vmistom cinku 8 10 ale dlya duzhe velikih rodovish cej vmist mozhe buti znizhenij Div takozh RedaguvatiKlejofan Marmatit Spisok mineralivPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i Betehtin 2010 s 206 International Mineralogical Association Commission on new minerals nomenclature and classification The IMA List of Minerals May 2017 2017 d Track Q30039587d Track Q26224004 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 Betehtin 2010 s 205 a b v g d e zh i Betehtin 2010 s 204 Betehtin 2010 s 207 Agricolae Georgii 1546 De Natura fossilium en latin Froben Basilea p 479 Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Sfalerit Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Sfalerit Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Betehtin A G Kurs mineralogii uchebnoe posobie pod nauch red B I Pirogova i B B Shkurskogo 2 e izd ispr i dop Moskva Knizhnyj dom Universitet 2010 721 s ISBN 978 5 98227 122 8 ros Hyorlbat N K Klejn Mineralogiya po sisteme Dena Per s angl Moskva Nedra 1982 728 s ros Palache C H Berman and C Frondel 1944 Dana s system of mineralogy 7th edition v I 210 215 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SfaleritStruktura sfaleritu Sfalerit v katalozi mineraliv Arhivovano 19 travnya 2009 u Wayback Machine Sfalerit v bazi webmineral com Arhivovano 25 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Possible relation of Sphalerite to origins of life and precursor chemicals in Primordial Soup Minerals net Minerals of Franklin NJ Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sfalerit amp oldid 38275350