Вюртци́т — мінерал класу сульфідів.
| Вюртцит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d] |
| Абревіатура | Wur |
| Хімічна формула | ZnS |
| Клас мінералу | сульфіди |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CB.45 |
| Dana 8 | 2.8.7.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Просторова група | кристалографічна група 186d |
| Твердість | 3,5—4 |
| Блиск | смолистий, на площинах спайності — скляний |
| Колір риси | коричневий |
| Густина | 4—4,5 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Шарль Адольф Вюрц |
| Вюртцит у Вікісховищі |
Історія та етимологія Редагувати
Перший опис вюрциту виконав французький хімік і мінералог Шарль Фрідель (1832—1899) у 1861 році. Він назвав мінерал на честь свого вчителя Шарля Адольфа Вюрца (1817—1884). Зразки, досліджені Фріделем, були знайдені в шахті Сан-Хосе поблизу міста Оруро в Болівійських Андах, яке було важливим місцем видобутку до 20 століття, в основному завдяки видобутку олова. Оруро сьогодні є типовою місцевістю вюрцитів і сьогодні.
З моменту заснування Міжнародної мінералогічної асоціації вюртцит був міжнародно визнаною назвою мінералу для гексагонально кристалізованого сульфіду цинку або β-ZnS.
Загальний опис Редагувати
Хімічна формула: ZnS. Як правило, містить 60-63 % Zn, до 8 % Fe, 1-1,5(3,7)% Cd. Блиск смолистий, на площинах спайності — скляний. Крихкий. Твердість 3,5—4. Густина 4—4,5. Вюртцит характерний щільною гексагональною упаковкою атомів сірки. Цинкова руда. При температурі 1 020°С переходить у кубічну модифікацію — сфалерит. Асоціація: сфалерит, пірит, халькопірит, барит, марказит. Зараховується до групи рідкісних мінералів, групи сфалериту.
Зустрічається в гідротермальних родовищах. Відомі родовища вюртциту у Польщі, Болівії, США (штати Коннектикут, Монтана, Юта, Міссурі), Німеччині (Рагельсгаузен, поблизу Гладенбаха, Гессен), Англії (Корнуолл), Сербії, Чехії, Румунії, Перу, Болівії. Збагачується подібно до сфалериту.
Різновиди Редагувати
Розрізняють:
- вюртцит 4Н, 6Н (політипні гексагональні модифікації вюртциту, в яких елементарна комірка охоплює 4 або 6 шарів найщільнішої упаковки);
- вюртцит 9R, 12R, 15R (3R), 21R (політипні тригональні модифікації вюртциту, в яких елементарна ромбоедрична комірка має 9, 12, 15 (3), 21 шар найщільнішої упаковки.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вюртцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Вюртцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Handbook of Mineralogy / Wurtzite. URL: https://rruff.info/doclib/hom/wurtzite.pdf [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. I, 226—228.