www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мінералогія Мінералóгія наука про мінерали що вивчає їх фізичні властивості хімічний склад умови утворення і поширення в

Мінералогія

Мінералóгія — наука про мінерали, що вивчає їх фізичні властивості, хімічний склад, умови утворення і поширення в природі, а також можливість використання у промисловості. Мінералогія покликана сприяти задоволенню потреб людства у мінеральній сировині та її раціональному використанні.

Мінералогія
Зліва направо, верхній ряд: кварц та корунд; другий ряд: аметист та агат; третій ряд: азурит та алмаз «Надія», який вважається найвідомішим алмазом у світі.

Історія предмету Редагувати

Мінералогія — давня наука (за деякими даними, їй приблизно 2000 років), хоча сам термін «мінералогія» з'явився порівняно недавно — 1636 р. і введений італійським натурфілософом Бернардом Цезієм. Про практичне значення цієї науки у певній мірі засвідчує походження терміна «мінерал» — від давнього слова «мінера», що означає руда або камінь, з якого можна вилучити метал. Передбачається, що вживання терміна «мінерал» сягає сивої давнини (приблизно 300 р до н. е.) й спричинене рудокопною та металоплавильною діяльністю кельтських племен. Зміст, мета, завдання, об'єкти, структура мінералогії, як і будь-якої іншої науки, з плином часу змінювались. На початку своєї історії мінералогія була всеосяжною наукою про неживу природу. Пройшовши декілька етапів диференціації, спричиненої все більш глибоким пізнанням об'єктів дослідження, вона трансформувалася у природничо-історичну науку про мінерали-кристали. Істотно вплинув на розвиток мінералогії і геології свого часу А. Г. Вернер. У виданій ним книзі «Про зовнішні ознаки викопних» (1774) він виклав основи класифікації мінералів за зовнішніми ознаками, а в «Каталозі мінералогічної колекції Пабст фон Огаїн» ввів значну кількість назв мінералів, які вживаються і зараз.

Знахідки нових і життєво важливих мінералів були настільки вагомими, що знайшли віддзеркалення у періодизації історії людства: кам'яна доба (використовується кремінь, обсидіан, нефрит), бронзова доба (халькопірит, каситерит), залізна доба (ґетит, потім гематит, магнетит), доба атомної енергетики (уранініт).

Практицизм мінералогії ніяк не зменшився і в наш час, але нині він реалізується на засадах теоретичних напрацювань (законів, правил) та емпіричних закономірностей, тобто знань, які отримують в результаті всебічного дослідження хімічного складу, будови, форми, властивостей, умов утворення й розподілу в природі мінералів. Вдосконалення методичного арсеналу мінералогії, відкриття нових мінералів, їх поглиблене вивчення збагачують теорію, яка може бути використана для відкриття нових покладів мінеральної сировини. Більшість напрямків мінералогії вже існували з XVIII ст., деякі зародилися у другій половині ХХ ст. Найдавнішими серед них є систематика мінералів, морфологія мінералів, вчення про фізичні властивості, походження мінералів, прикладна мінералогія. У другій половині XX ст. виникли гострі екологічні проблеми, спричинені пошуками, розвідкою, переробкою та використанням мінеральної сировини. У їх вирішенні теж важлива роль належить мінералогії.

Раніше використовувалася назва ориктогнозія як наука про корисні копалини. Походження терміну: від грецького «ориктос» — викопний і «гносис» — пізнання (A.G.Werner, 1789).

Сучасна мінералогія Редагувати

Сучасна мінералогія — фундаментальна природничо-історична наука, яка будується на генетичній основі. Індивідуальність статусу мінералогії, як і будь-якої іншої науки, можна визначити двома основними чинниками — об'єктами дослідження та метою дослідження цих об'єктів. Об'єктами дослідження в М. є мінерали. Мету мінералогічної науки Д. П. Григор'єв[ru], спираючись на твори своїх попередників — Плінія Старшого, Ж. Л. Бюффона, М. В. Ломоносова, М. І. Кокшарова, В. І. Вернадського, влучно визначив як «пізнання природної історії мінерального царства». Таким чином, статус М. вичерпно обґрунтовується поєднанням — об'єкти (мінерали) плюс мета (пізнання природної історії мінералів). Головне завдання М.: розробка наукової класифікації мінералів, виявлення зв'язків між варіаціями їх складу, будови, властивостей і умовами утворення та існування в природі; створення наукових основ для пошуків і оцінки родовищ мінеральної сировини, вдосконалення технології її переробки, залучення нових видів мінеральної сировини в промислове використання; розробка методів штучного вирощування і облагороджування кристалів цінних мінералів. М. характеризується значним розмаїттям теоретичних і прикладних напрямків, а також відповідною системою назв — номенклатурою. За даними Є. К. Лазаренка, мінералогія нараховує бл. 14000 термінів, тобто слів або словосполучень, якими позначаються наукові поняття.

Структура мінералогії Редагувати

Традиційно навчальна мінералогія ділиться на дві великі частини: загальну або теоретичну та описову або систематичну (опис мінералів). Опис мінералів є повним тільки в тому випадку, якщо він належним чином теоретично обґрунтований. Теоретичні розробки є надбанням всіх напрямків сучасної мінералогії, але з неоднаковим співвідношенням в них обсягів теорії, емпіричного та описового матеріалу. Розділи сучасної М.: кристалохімія мінералів, фізика мінералів, морфологія мінералів, генезис мінералів, регіональна мінералогія (топомінералогія), систематична мінералогія, експериментальна мінералогія, прикладна мінералогія, космічна мінералогія, екологічна мінералогія, техногенна мінералогія.

Кристалохімія мінералів — майже суто теоретичний розділ мінералогії (її ще називають теорією атомної структури кристалів), основним завданням якого є вивчення закономірних зв'язків між хімічним складом, кристалічною структурою, властивостями та умовами утворення мінералів.

Фізика мінералів — тісно пов'язаний з кристалохімією розділ мінералогії, покликаний вивчати будову та природу фундаментальних фізичних властивостей мінералів та їх зв'язок з умовами утворення та перебування у природі. В дійсності, сучасна фізика мінералів вийшла далеко за рамки одного розділу мінералогії і набула всеосяжного значення для пізнання природи мінеральної речовини, відіграє істотну роль у створенні наукових засад генетичної, пошукової, технологічної мінералогії, мінералогічного матеріалознавства, гемології, мінералургії.

Морфологія мінералів — розділ мінералогії, у рамках якого вивчається форма мінеральних індивідів, агрегатів та її зв'язок з конституцією та генезисом мінералів.

Генетична мінералогія — вчення про закони утворення, перетворення та руйнацію мінеральних індивідів і агрегатів. Воно охоплює такі явища: зародження, ріст, перетворення мінералів, способи їх утворення, геологічні процеси мінералоутворення.

Регіональна мінералогія (топомінералогія) вивчає просторові закономірності формування та розподілу мінералів у геологічних об'єктах — масивах, родовищах, регіонах, земній корі тощо. Цей напрямок забезпечує чи не найбільший обсяг первинних мінералогічних знань.

Систематична мінералогія — великий розділ мінералогії, у якому систематизуються всі знання, що стосуються окремих мінералів. Мінерали описуються в послідовності, що відповідає їх знаходженню у науковій класифікації. У цьому розділі всі якості та умови утворення мінералів розглядаються як взаємопов'язані чинники, що визначають самостійність мінерального виду — основної таксономічної одиниці систематичної мінералогії.

Експериментальна мінералогія — науково-технічний розділ, покликаний з'ясовувати умови вирощування мінералів штучних та моделювати механізми, явища, процеси мінералоутворення у широкому діапазоні фізико-хімічних умов кристалізації. Е. М. доповнює генетичну М. лабораторним моделюванням природних процесів мінералоутворення і вивченням фізико-хімічних систем, що відтворюють природні мінеральні парагенезиси і обстановку їх формування. Модельний експеримент використовується також як критерій оцінки теоретичних напрацювань, наприклад, з кристалохімії, морфології мінералів.

Прикладна мінералогія напрацьовує наукові засади практичного використання мінералів — для пошуку та оцінки родовищ корисних копалин, створення високих економічно прибуткових та екологічно чистих технологій переробки мінеральної сировини, створення нових видів сировини, синтезу технічно корисних кристалів — дефіцитних аналогів мінералів, виявлення корисних (лікарських), шкідливих для здоров'я людини властивостей, декоративних якостей мінералів тощо.

Космічна мінералогія вивчає мінерали планет, астероїдів, метеоритів, комет, космічного пилу.

Активно розвиваються два нових розділи мінералогії — біомінералогія та наномінералогія. Всі розділи сучасної мінералогії, незважаючи на їх специфіку, відмінності у змісті та завданнях, насправді мають умовні межі, органічно пов'язані між собою та спільно інтеґрують нову якість — сучасну мінералогічну науку. Див. також наномінералогія.

До сучасної мінералогії входить також екологічна мінералогія яка вивчає на мінеральному рівні природу всіх чинників забруднення навколишнього середовища та його зміни, спричинені природними процесами та втручанням людини. До цього напрямку входить також мінералогія техногенезу яка вивчає процеси мінералоутворення в геотехногенних системах мінерально-сировинного комплексу.

Розвиток мінералогії в Україні Редагувати

В Україні значна роль у розвитку мінералогії належить Є. К. Лазаренку, О. С. Поваренних, О. І. Матківському, О. М. Платонову, В. І. Павлишину, Л. А. Крижанівському та ін. Дослідження з мінералогії проводять в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України, університетах і т.ін.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Космічна мінералогія: Текст лекцій / Є. М. Сливко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 93 c.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. — К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
  • Лазаренко Є.К. Курс мінералогії. — К.: Вища школа, 1970. — 600 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Мінералогія. Вступ до мінералогії. Кристалохімія, морфологія і анатомія мінералів. Мікромінералогія і наномінералогія: підруч. для студ. геол. та гірн. спец. вищ. навч. закл. / В. І. Павлишин, С. О. Довгий ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, НАН України, Ін-т телекомунікацій і глоб. інформ. простору. — К. : КНТ, 2008. — 536 с. : іл. — Бібліогр.: с. 446—459. — ISBN 978-966-373-345-6
  • Минералы Украины: краткий справочник / Н. П. Щербак, В. И. Павлишин, А. Л. Литвин и др. — К.: Наукова думка, 1990.
  • Мінералогія: Короткий курс для бакалаврів: підручник / В. І. Павлишин, Ю. В. Ворошилов, І. В. Квасниця. — Київ: Київський ун-т, 2017. — 527 с. — ISBN 966-439-928-6
  • Нариси з мінералогії гірського Криму (межиріччя Бодраку і Качі): монографія / Петро Білоніжка ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2017. — 164 с. : рис., табл. — ISBN 978-617-10-0368-2
  • Основи геології і мінералогії: навч. посіб. для природ. фак. пед. ін-тів / Д. К. Біленко. — 3-є вид., перероб. і допов. — К. : Вища шк., 1973. — 256 с.
  • Основи мінералогії України: підручник / О. Матковський, В. Павлишин, Є. Сливко. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 856 с. — ISBN 978-966-613-694-0
  • Павлишин В. І. та ін. Генезис мінералів. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2003.
  • Світ, у якому спить каміння: [кн. з мінералогії для 6-го кл. вальдорф. шк.] / Луїза Кельдер, Наріне Мальцева ; пер. [з рос.] О. Гутянської ; мал. Наталії Єщенко. — Київ: Наірі, 2017. — 83 с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7314-21-8
  • Стан і перспективи розвитку регіонально-мінералогічних досліджень в Україні: Розшир. варіант доп., оголош. на перших наук. читаннях ім. акад. Є.Лазаренка (25 груд. 1997 р.) / О. Матковський, В. Павлишин; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1998. — 76 c. — Бібліогр.: 47 назв.
  • Штрюбель Г., Циммер З. Х. Минералогический словарь. Пер. с нем. — М.: Недра, 1987. — 496 с.
  • The Encyclopedia of Mineralogy. Перше видання — у США, 1981 р. 794 сторінки. Мова — англійська.
  • Кульчицька Г., Матковський О., Павлишин В., Черниш Д. Пропозиції щодо правопису українських синонімів латинописних назв мінералів // Мінералогічний збірник, 2017. –№ 67, вип. 1. С. 90-100.
  • Кульчицька Г. О. Труднощі сучасної мінералогічної науки // Записки Укр. мінерал. тов-ва, 2017. — Т. 14. С. 61-79.
  • Кульчицька Г. О., Павлишин В. І., Черниш Д. С. Така складна наука мінералогія // Записки Укр. мінерал. тов-ва, 2016.– Т. 13. — С. 5—13.
  • Пономаренко О. М., Кульчицька Г. О. Упорядкування номенклатури мінеральних видів у зв'язку з підготовкою «Мінералогічної енциклопедії України» // Мінералогічний журнал. — 2015. — Т. 37, № 2. — С. 3-12.
  • Burke E.A.J. Tidying up Mineral Names: an IMA-CNMNC Scheme for Suffixes, Hyphens and Diacritical marks // Mineralogical Record. — 2008. — Vol. 39 (2). — pp. 131—135.
  • Hatert F., Mills S.J., Pasero M., Williams P.A. CNMNC guidelines for the use of suffixes and prefixes in mineral nomenclature, and for the preservation of historical names // Eur. J. Mineral. — 2013. — Vol. 25. — Р.113–115. DOI: 10.1127/0935-1221/2013/0025-2267.
  • Nickel Ernest H., Grice Joel D. The IMA Commission on new minerals and mineral names: Procedures and guidelines on mineral nomenclature // The Canadian Mineralogist. — 1998. — Vol. 36. — Р. 3-16.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінералогія


Це незавершена стаття з мінералогії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mineralogiya nauka pro minerali sho vivchaye yih fizichni vlastivosti himichnij sklad umovi utvorennya i poshirennya v prirodi a takozh mozhlivist vikoristannya u promislovosti Mineralogiya poklikana spriyati zadovolennyu potreb lyudstva u mineralnij sirovini ta yiyi racionalnomu vikoristanni MineralogiyaZliva napravo verhnij ryad kvarc ta korund drugij ryad ametist ta agat tretij ryad azurit ta almaz Nadiya yakij vvazhayetsya najvidomishim almazom u sviti Zmist 1 Istoriya predmetu 2 Suchasna mineralogiya 2 1 Struktura mineralogiyi 3 Rozvitok mineralogiyi v Ukrayini 4 Div takozh 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya predmetu RedaguvatiMineralogiya davnya nauka za deyakimi danimi yij priblizno 2000 rokiv hocha sam termin mineralogiya z yavivsya porivnyano nedavno 1636 r i vvedenij italijskim naturfilosofom Bernardom Ceziyem Pro praktichne znachennya ciyeyi nauki u pevnij miri zasvidchuye pohodzhennya termina mineral vid davnogo slova minera sho oznachaye ruda abo kamin z yakogo mozhna viluchiti metal Peredbachayetsya sho vzhivannya termina mineral syagaye sivoyi davnini priblizno 300 r do n e j sprichinene rudokopnoyu ta metaloplavilnoyu diyalnistyu keltskih plemen Zmist meta zavdannya ob yekti struktura mineralogiyi yak i bud yakoyi inshoyi nauki z plinom chasu zminyuvalis Na pochatku svoyeyi istoriyi mineralogiya bula vseosyazhnoyu naukoyu pro nezhivu prirodu Projshovshi dekilka etapiv diferenciaciyi sprichinenoyi vse bilsh glibokim piznannyam ob yektiv doslidzhennya vona transformuvalasya u prirodnicho istorichnu nauku pro minerali kristali Istotno vplinuv na rozvitok mineralogiyi i geologiyi svogo chasu A G Verner U vidanij nim knizi Pro zovnishni oznaki vikopnih 1774 vin viklav osnovi klasifikaciyi mineraliv za zovnishnimi oznakami a v Katalozi mineralogichnoyi kolekciyi Pabst fon Ogayin vviv znachnu kilkist nazv mineraliv yaki vzhivayutsya i zaraz Znahidki novih i zhittyevo vazhlivih mineraliv buli nastilki vagomimi sho znajshli viddzerkalennya u periodizaciyi istoriyi lyudstva kam yana doba vikoristovuyetsya kremin obsidian nefrit bronzova doba halkopirit kasiterit zalizna doba getit potim gematit magnetit doba atomnoyi energetiki uraninit Prakticizm mineralogiyi niyak ne zmenshivsya i v nash chas ale nini vin realizuyetsya na zasadah teoretichnih napracyuvan zakoniv pravil ta empirichnih zakonomirnostej tobto znan yaki otrimuyut v rezultati vsebichnogo doslidzhennya himichnogo skladu budovi formi vlastivostej umov utvorennya j rozpodilu v prirodi mineraliv Vdoskonalennya metodichnogo arsenalu mineralogiyi vidkrittya novih mineraliv yih pogliblene vivchennya zbagachuyut teoriyu yaka mozhe buti vikoristana dlya vidkrittya novih pokladiv mineralnoyi sirovini Bilshist napryamkiv mineralogiyi vzhe isnuvali z XVIII st deyaki zarodilisya u drugij polovini HH st Najdavnishimi sered nih ye sistematika mineraliv morfologiya mineraliv vchennya pro fizichni vlastivosti pohodzhennya mineraliv prikladna mineralogiya U drugij polovini XX st vinikli gostri ekologichni problemi sprichineni poshukami rozvidkoyu pererobkoyu ta vikoristannyam mineralnoyi sirovini U yih virishenni tezh vazhliva rol nalezhit mineralogiyi Ranishe vikoristovuvalasya nazva oriktognoziya yak nauka pro korisni kopalini Pohodzhennya terminu vid greckogo oriktos vikopnij i gnosis piznannya A G Werner 1789 Suchasna mineralogiya RedaguvatiSuchasna mineralogiya fundamentalna prirodnicho istorichna nauka yaka buduyetsya na genetichnij osnovi Individualnist statusu mineralogiyi yak i bud yakoyi inshoyi nauki mozhna viznachiti dvoma osnovnimi chinnikami ob yektami doslidzhennya ta metoyu doslidzhennya cih ob yektiv Ob yektami doslidzhennya v M ye minerali Metu mineralogichnoyi nauki D P Grigor yev ru spirayuchis na tvori svoyih poperednikiv Pliniya Starshogo Zh L Byuffona M V Lomonosova M I Koksharova V I Vernadskogo vluchno viznachiv yak piznannya prirodnoyi istoriyi mineralnogo carstva Takim chinom status M vicherpno obgruntovuyetsya poyednannyam ob yekti minerali plyus meta piznannya prirodnoyi istoriyi mineraliv Golovne zavdannya M rozrobka naukovoyi klasifikaciyi mineraliv viyavlennya zv yazkiv mizh variaciyami yih skladu budovi vlastivostej i umovami utvorennya ta isnuvannya v prirodi stvorennya naukovih osnov dlya poshukiv i ocinki rodovish mineralnoyi sirovini vdoskonalennya tehnologiyi yiyi pererobki zaluchennya novih vidiv mineralnoyi sirovini v promislove vikoristannya rozrobka metodiv shtuchnogo viroshuvannya i oblagorodzhuvannya kristaliv cinnih mineraliv M harakterizuyetsya znachnim rozmayittyam teoretichnih i prikladnih napryamkiv a takozh vidpovidnoyu sistemoyu nazv nomenklaturoyu Za danimi Ye K Lazarenka mineralogiya narahovuye bl 14000 terminiv tobto sliv abo slovospoluchen yakimi poznachayutsya naukovi ponyattya Struktura mineralogiyi Redaguvati Tradicijno navchalna mineralogiya dilitsya na dvi veliki chastini zagalnu abo teoretichnu ta opisovu abo sistematichnu opis mineraliv Opis mineraliv ye povnim tilki v tomu vipadku yaksho vin nalezhnim chinom teoretichno obgruntovanij Teoretichni rozrobki ye nadbannyam vsih napryamkiv suchasnoyi mineralogiyi ale z neodnakovim spivvidnoshennyam v nih obsyagiv teoriyi empirichnogo ta opisovogo materialu Rozdili suchasnoyi M kristalohimiya mineraliv fizika mineraliv morfologiya mineraliv genezis mineraliv regionalna mineralogiya topomineralogiya sistematichna mineralogiya eksperimentalna mineralogiya prikladna mineralogiya kosmichna mineralogiya ekologichna mineralogiya tehnogenna mineralogiya Kristalohimiya mineraliv majzhe suto teoretichnij rozdil mineralogiyi yiyi she nazivayut teoriyeyu atomnoyi strukturi kristaliv osnovnim zavdannyam yakogo ye vivchennya zakonomirnih zv yazkiv mizh himichnim skladom kristalichnoyu strukturoyu vlastivostyami ta umovami utvorennya mineraliv Fizika mineraliv tisno pov yazanij z kristalohimiyeyu rozdil mineralogiyi poklikanij vivchati budovu ta prirodu fundamentalnih fizichnih vlastivostej mineraliv ta yih zv yazok z umovami utvorennya ta perebuvannya u prirodi V dijsnosti suchasna fizika mineraliv vijshla daleko za ramki odnogo rozdilu mineralogiyi i nabula vseosyazhnogo znachennya dlya piznannya prirodi mineralnoyi rechovini vidigraye istotnu rol u stvorenni naukovih zasad genetichnoyi poshukovoyi tehnologichnoyi mineralogiyi mineralogichnogo materialoznavstva gemologiyi mineralurgiyi Morfologiya mineraliv rozdil mineralogiyi u ramkah yakogo vivchayetsya forma mineralnih individiv agregativ ta yiyi zv yazok z konstituciyeyu ta genezisom mineraliv Genetichna mineralogiya vchennya pro zakoni utvorennya peretvorennya ta rujnaciyu mineralnih individiv i agregativ Vono ohoplyuye taki yavisha zarodzhennya rist peretvorennya mineraliv sposobi yih utvorennya geologichni procesi mineraloutvorennya Regionalna mineralogiya topomineralogiya vivchaye prostorovi zakonomirnosti formuvannya ta rozpodilu mineraliv u geologichnih ob yektah masivah rodovishah regionah zemnij kori tosho Cej napryamok zabezpechuye chi ne najbilshij obsyag pervinnih mineralogichnih znan Sistematichna mineralogiya velikij rozdil mineralogiyi u yakomu sistematizuyutsya vsi znannya sho stosuyutsya okremih mineraliv Minerali opisuyutsya v poslidovnosti sho vidpovidaye yih znahodzhennyu u naukovij klasifikaciyi U comu rozdili vsi yakosti ta umovi utvorennya mineraliv rozglyadayutsya yak vzayemopov yazani chinniki sho viznachayut samostijnist mineralnogo vidu osnovnoyi taksonomichnoyi odinici sistematichnoyi mineralogiyi Eksperimentalna mineralogiya naukovo tehnichnij rozdil poklikanij z yasovuvati umovi viroshuvannya mineraliv shtuchnih ta modelyuvati mehanizmi yavisha procesi mineraloutvorennya u shirokomu diapazoni fiziko himichnih umov kristalizaciyi E M dopovnyuye genetichnu M laboratornim modelyuvannyam prirodnih procesiv mineraloutvorennya i vivchennyam fiziko himichnih sistem sho vidtvoryuyut prirodni mineralni paragenezisi i obstanovku yih formuvannya Modelnij eksperiment vikoristovuyetsya takozh yak kriterij ocinki teoretichnih napracyuvan napriklad z kristalohimiyi morfologiyi mineraliv Prikladna mineralogiya napracovuye naukovi zasadi praktichnogo vikoristannya mineraliv dlya poshuku ta ocinki rodovish korisnih kopalin stvorennya visokih ekonomichno pributkovih ta ekologichno chistih tehnologij pererobki mineralnoyi sirovini stvorennya novih vidiv sirovini sintezu tehnichno korisnih kristaliv deficitnih analogiv mineraliv viyavlennya korisnih likarskih shkidlivih dlya zdorov ya lyudini vlastivostej dekorativnih yakostej mineraliv tosho Kosmichna mineralogiya vivchaye minerali planet asteroyidiv meteoritiv komet kosmichnogo pilu Aktivno rozvivayutsya dva novih rozdili mineralogiyi biomineralogiya ta nanomineralogiya Vsi rozdili suchasnoyi mineralogiyi nezvazhayuchi na yih specifiku vidminnosti u zmisti ta zavdannyah naspravdi mayut umovni mezhi organichno pov yazani mizh soboyu ta spilno integruyut novu yakist suchasnu mineralogichnu nauku Div takozh nanomineralogiya Do suchasnoyi mineralogiyi vhodit takozh ekologichna mineralogiya yaka vivchaye na mineralnomu rivni prirodu vsih chinnikiv zabrudnennya navkolishnogo seredovisha ta jogo zmini sprichineni prirodnimi procesami ta vtruchannyam lyudini Do cogo napryamku vhodit takozh mineralogiya tehnogenezu yaka vivchaye procesi mineraloutvorennya v geotehnogennih sistemah mineralno sirovinnogo kompleksu Rozvitok mineralogiyi v Ukrayini RedaguvatiV Ukrayini znachna rol u rozvitku mineralogiyi nalezhit Ye K Lazarenku O S Povarennih O I Matkivskomu O M Platonovu V I Pavlishinu L A Krizhanivskomu ta in Doslidzhennya z mineralogiyi provodyat v Instituti geohimiyi mineralogiyi ta rudoutvorennya imeni M P Semenenka NAN Ukrayini universitetah i t in Div takozh RedaguvatiMineragrafiya Minerali Nanomineralogiya Minerageniya Mineralnij vid Mineralogichni zapovidniki Motiv strukturnij Ontogeniya mineraliv Pravilo Bio Pravilo Vejsa Pravilo Kornyu Pravilo Ostvalda Pravilo faz mineralogiya Riven mineralogichnij The Encyclopedia of Mineralogy Faktori mineralnih rivnovag Filogeniya mineraliv Barometriya mineralogichna Zamishennya mineralogiya Literatura RedaguvatiKosmichna mineralogiya Tekst lekcij Ye M Slivko Lviv nac un t im I Franka L 2002 93 c Lazarenko Ye K Vinar O M Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Lazarenko Ye K Kurs mineralogiyi K Visha shkola 1970 600 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Mineralogiya Vstup do mineralogiyi Kristalohimiya morfologiya i anatomiya mineraliv Mikromineralogiya i nanomineralogiya pidruch dlya stud geol ta girn spec vish navch zakl V I Pavlishin S O Dovgij M vo osviti i nauki Ukrayini Kiyiv nac un t im T G Shevchenka NAN Ukrayini In t telekomunikacij i glob inform prostoru K KNT 2008 536 s il Bibliogr s 446 459 ISBN 978 966 373 345 6 Mineraly Ukrainy kratkij spravochnik N P Sherbak V I Pavlishin A L Litvin i dr K Naukova dumka 1990 Mineralogiya Korotkij kurs dlya bakalavriv pidruchnik V I Pavlishin Yu V Voroshilov I V Kvasnicya Kiyiv Kiyivskij un t 2017 527 s ISBN 966 439 928 6 Narisi z mineralogiyi girskogo Krimu mezhirichchya Bodraku i Kachi monografiya Petro Bilonizhka Lviv nac un t im Ivana Franka Lviv LNU im Ivana Franka 2017 164 s ris tabl ISBN 978 617 10 0368 2 Osnovi geologiyi i mineralogiyi navch posib dlya prirod fak ped in tiv D K Bilenko 3 ye vid pererob i dopov K Visha shk 1973 256 s Osnovi mineralogiyi Ukrayini pidruchnik O Matkovskij V Pavlishin Ye Slivko Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2009 856 s ISBN 978 966 613 694 0 Pavlishin V I ta in Genezis mineraliv K VPC Kiyivskij universitet 2003 Svit u yakomu spit kaminnya kn z mineralogiyi dlya 6 go kl valdorf shk Luyiza Kelder Narine Malceva per z ros O Gutyanskoyi mal Nataliyi Yeshenko Kiyiv Nairi 2017 83 s il portr ISBN 978 617 7314 21 8 Stan i perspektivi rozvitku regionalno mineralogichnih doslidzhen v Ukrayini Rozshir variant dop ogolosh na pershih nauk chitannyah im akad Ye Lazarenka 25 grud 1997 r O Matkovskij V Pavlishin Lviv derzh un t im I Franka L 1998 76 c Bibliogr 47 nazv Shtryubel G Cimmer Z H Mineralogicheskij slovar Per s nem M Nedra 1987 496 s The Encyclopedia of Mineralogy Pershe vidannya u SShA 1981 r 794 storinki Mova anglijska Kulchicka G Matkovskij O Pavlishin V Chernish D Propoziciyi shodo pravopisu ukrayinskih sinonimiv latinopisnih nazv mineraliv Mineralogichnij zbirnik 2017 67 vip 1 S 90 100 Kulchicka G O Trudnoshi suchasnoyi mineralogichnoyi nauki Zapiski Ukr mineral tov va 2017 T 14 S 61 79 Kulchicka G O Pavlishin V I Chernish D S Taka skladna nauka mineralogiya Zapiski Ukr mineral tov va 2016 T 13 S 5 13 Ponomarenko O M Kulchicka G O Uporyadkuvannya nomenklaturi mineralnih vidiv u zv yazku z pidgotovkoyu Mineralogichnoyi enciklopediyi Ukrayini Mineralogichnij zhurnal 2015 T 37 2 S 3 12 Burke E A J Tidying up Mineral Names an IMA CNMNC Scheme for Suffixes Hyphens and Diacritical marks Mineralogical Record 2008 Vol 39 2 pp 131 135 Hatert F Mills S J Pasero M Williams P A CNMNC guidelines for the use of suffixes and prefixes in mineral nomenclature and for the preservation of historical names Eur J Mineral 2013 Vol 25 R 113 115 DOI 10 1127 0935 1221 2013 0025 2267 Nickel Ernest H Grice Joel D The IMA Commission on new minerals and mineral names Procedures and guidelines on mineral nomenclature The Canadian Mineralogist 1998 Vol 36 R 3 16 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mineralogiya angl AmScope Microscopes Arhivovano 26 kvitnya 2015 u Wayback Machine obladnannya dlya mikroskopichnih mineralogichnih doslidzhen angl Fuckyeahcrystals Arhivovano 20 chervnya 2015 u Wayback Machine blog pro minerali ros Katalog mineraliv Arhivovano 1 sichnya 2011 u Wayback Machine vse pro koshtovne kaminnya i minerali ros Rosijske mineralogichne tovaristvo Arhivovano 12 travnya 2015 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z mineralogiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mineralogiya amp oldid 38197089