Аметист Амети ст від грец αμεθυστος тверезий за стародавнім повір ям засіб проти сп яніння мінерал групи кварцу друза кр

Амети́ст (від грец. αμεθυστος — «тверезий», за стародавнім повір'ям — засіб проти сп'яніння) — мінерал групи кварцу.

Аметист
друза кристалів аметисту з ПАР
Загальні відомості
Хімічна формула	SiO₂
Клас мінералу	прості оксиди
Генезис	гідротермальний, магматичний
Ідентифікація
Колір	фіолетовий до блідого червонувато-фіолетового
Форма кристалів	зазвичай короткопризматичні, переважають грані ромбоедра
Сингонія	тригональна
Спайність	—
Злам	конхоідальний
Твердість	7
Блиск	скловидний, глянцевий
Прозорість	від прозорого до напівпрозорого
Колір риси	білий
Густина	2,63–2,65
Розчинність	нерозчинний у воді
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення	nω = 1,543–1,553 nε = 1,552–1,554
Подвійне променезаломлення	+0,009
Плеохроїзм	відсутній
Кут/Дисперсія оптичних осей	0,013
Інші характеристики
Плавкість	1650±75 °C
Особливі характеристики	п'єзоелектричний
Аметист у Вікісховищі

Друза кристалів аметисту з Бразилії, Австралійський музей, Сідней

Назва походить від грецького ἀμέθυστος (amethystos) — «протидія сп'янінню».

Загальний опис Редагувати

Хімічна формула: SiO₂ — діоксид кремнію.

Прозорий фіолетовий різновид кварцу, забарвлення якого має радіаційну природу і обумовлено структурною домішкою Fe³⁺ і Fe²⁺, що заміщує Si або перебуває в міжвузлях. Колір також пов'язують з домішками марганцю або органічного барвника. Відтінки забарвлення — від блакитнувато-фіолетового, лавандово-синього до пурпурно-темного.

В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709).

Як напівдорогоцінний камінь використовується в ювелірних та художніх виробах.

Різновиди і застосування назви Редагувати

Прожарювання аметистів за температури 470—750°С призводить до зміни їхнього забарвлення на золотисто-жовте — цитринове, а необережне нагрівання — взагалі до його зникнення. Більшість цитринів, що надходять на ринок, являють собою обпалені аметисти. При радіоактивному опроміненні первинне забарвлення відновлюється.

На ринку дорогоцінних каменів часто використовують торгові найменування, які не відповідають їх мінералогічній назві:

богемський топаз або золотистий, індійський, іспанський, саламанський топаз, мадейра-топаз, пальмейра-топаз, сьєрра-топаз — цитрин (обпалений аметист)
віденський аметист — фіолетова шпінель або фіолетовий корунд
аметист західний — власне аметист
аметист літієвий — торговельна назва кунциту — рожевого чи фіолетового різновиду сподумену
аметист саксонський — апатит фіолетового кольору
аметист східний корунд — застаріла назва фіолетового корунду або торговельна назва прозорої відміни корунду
аметист підробний — будь-який камінь, що за кольором і блиском нагадує аметист, зазвичай флюорит
аметист-сапфір (фіолетовий різновид корунду)

Поширення Редагувати

Зустрічається в гранітних пегматитах, кварцових жилах і у вигляді друз в порожнинах вулканічних порід в основному на Уралі, в Індії, США, Уругваї і Бразилії.

В Україні є на Волині (Житомирська область) та в Криворізькому і Донецькому басейнах, також у Рівненській області.

Див. також Редагувати

Список мінералів

Примітки Редагувати

↑ Мир камня. В 2-х т. Т. 2. Драгоценные и поделочные камни: Пер. с нем. / Послесл. С. Ф. Ахметова. — М.: Мир, 1986. — 263 с.
Минералогия и кристаллофизика ювелирных разновидностей кремнезема / В. Г. Балакирев, Е. Я. Киевленко, Л. В. Никольская и др. М.: Недра, 1979.

Література Редагувати

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аметист // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Аметист // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аметист

у (англ.)
Поширення родовищ аметисту у світі. [ 12 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Аметист. [ 10 квітня 2008 у Wayback Machine.] у каталозі коштовного каміння Gemstone. [ 29 листопада 2009 у Wayback Machine.] (англ.)

[mir-1] Мир камня. В 2-х т. Т. 2. Драгоценные и поделочные камни: Пер. с нем. / Послесл. С. Ф. Ахметова. — М.: Мир, 1986. — 263 с.

[2] Минералогия и кристаллофизика ювелирных разновидностей кремнезема / В. Г. Балакирев, Е. Я. Киевленко, Л. В. Никольская и др. М.: Недра, 1979.