www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тімна долина 29 46 24 пн ш 34 58 35 сх д 29 77333 пн ш 34 97639 сх д 29 77333 34 97639 Стовпи СоломонаДоли на Ті мна івр

Тімна (долина)

29°46′24″ пн. ш. 34°58′35″ сх. д. / 29.77333° пн. ш. 34.97639° сх. д. / 29.77333; 34.97639

Стовпи Соломона

Доли́на Ті́мна (івр. בקעת תמנע‎) — западина, що лежить на півдні пустелі Арава, за 25 км на північ від Ейлата.

Западина за формою нагадує підкову, вона займає площу близько 60 км² і з трьох сторін оточена крутими скелями. З північного боку її межею слугує потік Тімна, що пересихає, а з півдня — Нехуштан, який тече з боку пустелі Арава. У центрі розташована гора Тімна висотою 453 метри.

Історія ред.

Геологія ред.

Долина Тімна утворилася мільйони років тому внаслідок Сирійсько-Африканського розлому. В результаті оголились скелі з численними мінералами, такими як мідь, залізо, марганець тощо. Скелі там складені з найрізноманітніших порід — вулканічних, магматичних, осадових і пісковиків різних кольорів.

Долина Тімна лежить у північній частині Арабсько-Нубійського тектонічного плато, утвореного наприкінці докембрійської доби. Процеси кристалізації магми в Тімні призвели до утворення твердих порід, у тому числі різновидів граніту. Поступове підвищення регіону, що відбувалось близько 550 мільйонів років тому, супроводжувалось інтенсивною ерозією, що призвело до оголення ще більш давніх магматичних шарів. У верхніх шарах порід відбувався процес вимивання ґрунту потоками річок, що текли зі сходу на захід. Піщані утворення, що залишились на поверхні внаслідок руху водних потоків, майже цілком припинились на початку кембрійського періоду, що призвело до оголення доломітів і піщаних сланців, які тепер виявляються у верхній частині гори Тімна й у руслі річки Тімна. Ті породи нашарувались після притоку океанічних вод до району Ейлата під час нижнього кембрію. Окрім утворення решти порід, нашарування міді відбулись саме у кембрійську добу.

Потім розпочався тривалий період вивітрювання й ерозії, а близько 320 мільйонів років тому (кам'яновугільний період) відновився процес нашарування білого пісковику й численних мінералів, глибоке проникнення яких у пісковик та інші породи зумовило утворення різних кольорів на поверхні.

Дуже товсті осадові шари, в тому числі до 800 метрів, і велика кількість морських викопних у породах, в тому числі амонітів, свідчать про перебування регіону в минулому під водами моря Тетіс. Море, що насувалось із північного заходу, сягнуло Тімни близько 100 мільйонів років тому (крейдовий період) і вкривало поверхню регіону до доби палеогену (40 мільйонів років тому). Під час того періоду відбулись масові нашарування крейди, доломітів, вапняку, глини, фосфоритів тощо. Процес підвищення всього регіону призвів до поступового відходу Тетіса, що сталось наприкінці палеогену — у палеоцені. Осадові породи оголились на поверхню й почався тривалий процес ерозії, що охопив більшу частину материкових порід, що розміщувались на вершині підводних шарів. Більша частина обривів і схилів, утворених у Тімні, є крайніми утвореннями, що розташовані на краю Сирійсько-Африканського розлому, який почав формуватись 20 мільйонів років тому (неоген) і продовжує змінюватись дотепер. Підняття та розшарування плит і порід призвело до утворення масивних схилів на схід від Тімни. Існують думки, що процес розлому розпочався лише 5 мільйонів років тому за часів завершення неогену. Постійне «просідання» Сирійсько-Африканського розлому й долини Арава призвело до оголення осадових шарів на берегах річок Тімна й Нехуштан. Геологія і топологія місцевості, а також кліматичні умови є безперервним джерелом змін поверхні долини, розмивання русел річок та зміни топографії місцевості.

Видобуток міді ред.

Мідна копальня

Мідь була першим металом на землі, що його почала обробляти й використовувати людина з метою виготовлення інструментів, зброї, домашнього приладдя, прикрас і релігійних приладів. У Тімні було виявлено сліди видобутку й переробки міді на всіх етапах тих процесів.

Хоча про видобуток міді в долині Тімна ще у давнину було відомо з досліджень, що проводились наприкінці XIX століття, утім наукову увагу та значний суспільний інтерес привернули в 30-х роках XX століття праці Нельсона Глюка, який пов'язав видобуток там міді з царем Соломоном. Він назвав те місце Копальнями царя Соломона. Більш пізнє дослідження показало, що та ділянка не використовувалась упродовж X століття до н. е., тобто за часів Соломона там мідь не видобували. Однак вислів «Копальні царя Соломона» асоціюється саме з цим місцем.

Археологічні дослідження вказують, що мідна гірська промисловість мала свій початок ще у пізній період неоліту і видобуток металу тривав майже без перерви у середньовіччі. Розробка міді у долині Тімна сягнула піку за часів правління фараонів XVIII та XIX єгипетських династій, коли єгиптяни проводили гірсько-мідні розробки у співробітництві з мадіанитянами та місцевими амалекітянами, перетворивши долину Тімна на значний центр з видобутку міді.

Пам'ятки парка Тімна ред.

На території долини розташований парк Тімна. Завдяки унікальним природним даним місцевості парк є відомим туристичним об'єктом Ізраїлю. Розвитку туризму сприяють як безліч пам'яток природного походження, так і пам'ятки найдавнішої історії — старовинні мідні копальні, наскельні малюнки, неповторні композиції з каменю, а також об'єкти, зведені в парку останнім часом.

Соломонові стовпи ред.

Соломонові стовпи є однією з найбільш визначних пам'яток парку Тімна. Вони є частиною кам'яної скелі. Були сформовані природним шляхом внаслідок ерозії твердого червоного пісковику. Свою назву отримали на честь царя Соломона.

Храм богині Хатхор ред.

Храм богині Хатхор, збудований наприкінці XIV століття до н. е. за часів правління єгипетського фараона Сеті I, розташований неподалік від Соломонових стовпів.

Храм збудований у низькій кам'яній стіні. Сходи храму ведуть до наскельної гравюри з зображенням Рамсеса III, що віддає дари богині Хатхор.

Храм серйозно постраждав в результаті землетрусу та був відбудований заново під час правління Рамсеса II.

З падінням єгипетського володарювання над регіоном у середині XII століття до н. е. храм Хатхор був залишений разом із копальнями. Проте культові заходи у храмі відновили мідійці, які залишались у Тімні упродовж короткого періоду після уходу єгиптян. Вони знищили сліди єгипетського культу і стерли зображення Хатхор та єгипетські ієрогліфічні написи на стелах.

«Підземелля Часу» ред.

Інтерактивна вистава зі сценою, що обертається, та екранами наглядно ілюструє історичне й культурне тло Стародавнього Єгипту на території Тімни тисячі років тому, місії єгиптян, античні боги тощо. Вистави проводяться у спеціально обладнаній для цього окремій будівлі біля входу до парку. Тривалість кожної вистави — близько 15-20 хвилин.

Арки ред.

Арка

Арки з пісковику — природні пам'ятки, яких є багато у парку. Поряд з арками можна знайти сліди найдавніших у світі мідних копалень.

Озеро Тімна ред.

Штучне озеро, утворене ґрунтовими водами. У «копальнях Тімни», де видобували мідь, воду викачували до 80-х років XX століття, щоб вони не затопили шахти, а нині — для заповнення штучного озера. Воно слугує постійним джерелом води як для тварин, так і для туристів, подібно до оазу в пустелі.

Наскельні малюнки ред.

У парку є наскельні малюнки (петрогліфи) часів присутності єгиптян у регіоні. У межах проекту збереження наскельних малюнків, частина яких нанесена на відносно нестабільні стіни, Університет імені Бен-Гуріона у Негеві спільно з Ізраїльською Службою охорони древностей започаткували проект з вивчення та збереження тих частин парку, де є наскельний живопис.

«Гвинтовий» пагорб ред.

Пагорб дістав свою назву завдяки спіральним сходам, що надають йому форму гвинта. Від пагорба прокладено пішохідні стежки, що ведуть до «скелі-гриба» й у долину наскельних малюнків.

Гриб ред.

Гриб

Скеля, утворена внаслідок ерозії червоного пісковику. Оскільки ерозія нижніх шарів протікала швидше, зверху сформувалась «шляпа», що формою нагадує великий гриб. Поряд розміщений центр для відвідувачів, у якому можна ознайомитись з історією поселення стародавніх єгипетських шахтарів, колись збудованого біля підніжжя скелі.

Макет Скинії ред.

Неподалік від озера Тімна розташована збудована в натуральну величину копія Скинії. Натуральна Скинія була збудована Мойсеєм за повелінням Бога з метою збереження та перенесення святинь під час Виходу з Єгипту.

Всередині Скинії є також різні предмети релігійної атрибутики — міква, менора тощо. Також є імітація ковчегу, всередині якого містяться Скрижалі Заповіту з Десятьма заповідями — Святеє Святих єврейського народу.

Інфраструктура ред.

Дороги й маршрути ред.

У парку прокладено автомобільні дороги з асфальтовим покриттям. Ними можна дістатись до всіх основних екскурсійних точок парку легковим автомобілем. Їздити позашляховиками пересіченою місцевістю заборонено. У всі місця, куди не прокладено асфальтовані дороги, є спеціальні пішохідні маршрути, позначені спеціальними мітками по краях маршрутів із зазначенням поворотів і напрямків руху.

Тімна в культурі ред.

Парк і долина Тімна неодноразово зустрічаються у творах прози та поезії. Один із найвідоміших літературних творів, пов'язаних з видобутком міді у Тімні — роман Генрі Райдер Гаґарда «Копальні Царя Соломона», написаний 1885 року. За цим романом було знято фільми — Копальні царя Соломона (фільм, 1985), Копальні царя Соломона (фільм, 2004).

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  3. . Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  4. . Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  5. . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  6. . Архів оригіналу за 1 вересня 2007. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  7. Parr, Peter J. (1974) Review of «Timma: Valley of the Biblical Copper Mines» by Beno Rothenberg. In: Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, Vol. 37, No. 1, In Memory of W. H. Whiteley; стор. 223–224
  8. בקעת תמנע
  9. . Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  10. . Архів оригіналу за 19 вересня 2010. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  11. . Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  12. «The ancient Egyptian pyramid texts», Peter Der Manuelian, Translated by James P. Allen, p432, BRILL, 2005, ISBN 90-04-13777-7 (also commonly translated as «House of Horus»)
  13. . Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  14. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  15. . Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015. 

Посилання ред.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
29 46 24 pn sh 34 58 35 sh d 29 77333 pn sh 34 97639 sh d 29 77333 34 97639 Stovpi SolomonaDoli na Ti mna ivr בקעת תמנע zapadina sho lezhit na pivdni pusteli Arava za 25 km na pivnich vid Ejlata Zapadina za formoyu nagaduye pidkovu vona zajmaye ploshu blizko 60 km 1 i z troh storin otochena krutimi skelyami Z pivnichnogo boku yiyi mezheyu sluguye potik Timna sho peresihaye a z pivdnya Nehushtan yakij teche z boku pusteli Arava U centri roztashovana gora Timna visotoyu 453 metri Zmist 1 Istoriya 1 1 Geologiya 1 2 Vidobutok midi 2 Pam yatki parka Timna 2 1 Solomonovi stovpi 2 2 Hram bogini Hathor 2 3 Pidzemellya Chasu 2 4 Arki 2 5 Ozero Timna 2 6 Naskelni malyunki 2 7 Gvintovij pagorb 2 8 Grib 2 9 Maket Skiniyi 3 Infrastruktura 3 1 Dorogi j marshruti 4 Timna v kulturi 5 Galereya 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya red Geologiya red Dolina Timna utvorilasya miljoni rokiv tomu vnaslidok Sirijsko Afrikanskogo rozlomu V rezultati ogolilis skeli z chislennimi mineralami takimi yak mid zalizo marganec tosho Skeli tam skladeni z najriznomanitnishih porid vulkanichnih magmatichnih osadovih i piskovikiv riznih koloriv Dolina Timna lezhit u pivnichnij chastini Arabsko Nubijskogo tektonichnogo plato utvorenogo naprikinci dokembrijskoyi dobi 2 Procesi kristalizaciyi magmi v Timni prizveli do utvorennya tverdih porid u tomu chisli riznovidiv granitu Postupove pidvishennya regionu sho vidbuvalos blizko 550 miljoniv rokiv tomu suprovodzhuvalos intensivnoyu eroziyeyu sho prizvelo do ogolennya she bilsh davnih magmatichnih shariv U verhnih sharah porid vidbuvavsya proces vimivannya gruntu potokami richok sho tekli zi shodu na zahid Pishani utvorennya sho zalishilis na poverhni vnaslidok ruhu vodnih potokiv majzhe cilkom pripinilis na pochatku kembrijskogo periodu sho prizvelo do ogolennya dolomitiv i pishanih slanciv yaki teper viyavlyayutsya u verhnij chastini gori Timna j u rusli richki Timna Ti porodi nasharuvalis pislya pritoku okeanichnih vod do rajonu Ejlata pid chas nizhnogo kembriyu Okrim utvorennya reshti porid nasharuvannya midi vidbulis same u kembrijsku dobu 3 Potim rozpochavsya trivalij period vivitryuvannya j eroziyi a blizko 320 miljoniv rokiv tomu kam yanovugilnij period vidnovivsya proces nasharuvannya bilogo piskoviku j chislennih mineraliv gliboke proniknennya yakih u piskovik ta inshi porodi zumovilo utvorennya riznih koloriv na poverhni Duzhe tovsti osadovi shari v tomu chisli do 800 metriv i velika kilkist morskih vikopnih u porodah v tomu chisli amonitiv svidchat pro perebuvannya regionu v minulomu pid vodami morya Tetis More sho nasuvalos iz pivnichnogo zahodu syagnulo Timni blizko 100 miljoniv rokiv tomu krejdovij period i vkrivalo poverhnyu regionu do dobi paleogenu 40 miljoniv rokiv tomu Pid chas togo periodu vidbulis masovi nasharuvannya krejdi dolomitiv vapnyaku glini fosforitiv tosho Proces pidvishennya vsogo regionu prizviv do postupovogo vidhodu Tetisa sho stalos naprikinci paleogenu u paleoceni Osadovi porodi ogolilis na poverhnyu j pochavsya trivalij proces eroziyi sho ohopiv bilshu chastinu materikovih porid sho rozmishuvalis na vershini pidvodnih shariv Bilsha chastina obriviv i shiliv utvorenih u Timni ye krajnimi utvorennyami sho roztashovani na krayu Sirijsko Afrikanskogo rozlomu yakij pochav formuvatis 20 miljoniv rokiv tomu neogen i prodovzhuye zminyuvatis doteper 4 Pidnyattya ta rozsharuvannya plit i porid prizvelo do utvorennya masivnih shiliv na shid vid Timni 5 Isnuyut dumki sho proces rozlomu rozpochavsya lishe 5 miljoniv rokiv tomu za chasiv zavershennya neogenu Postijne prosidannya Sirijsko Afrikanskogo rozlomu j dolini Arava prizvelo do ogolennya osadovih shariv na beregah richok Timna j Nehushtan Geologiya i topologiya miscevosti a takozh klimatichni umovi ye bezperervnim dzherelom zmin poverhni dolini rozmivannya rusel richok ta zmini topografiyi miscevosti 6 Vidobutok midi red nbsp Midna kopalnyaMid bula pershim metalom na zemli sho jogo pochala obroblyati j vikoristovuvati lyudina z metoyu vigotovlennya instrumentiv zbroyi domashnogo priladdya prikras i religijnih priladiv U Timni bulo viyavleno slidi vidobutku j pererobki midi na vsih etapah tih procesiv Hocha pro vidobutok midi v dolini Timna she u davninu bulo vidomo z doslidzhen sho provodilis naprikinci XIX stolittya utim naukovu uvagu ta znachnij suspilnij interes privernuli v 30 h rokah XX stolittya praci Nelsona Glyuka yakij pov yazav vidobutok tam midi z carem Solomonom Vin nazvav te misce Kopalnyami carya Solomona Bilsh piznye doslidzhennya pokazalo sho ta dilyanka ne vikoristovuvalas uprodovzh X stolittya do n e tobto za chasiv Solomona tam mid ne vidobuvali 7 Odnak visliv Kopalni carya Solomona asociyuyetsya same z cim miscem Arheologichni doslidzhennya vkazuyut sho midna girska promislovist mala svij pochatok she u piznij period neolitu 8 i vidobutok metalu trivav majzhe bez perervi u serednovichchi 9 Rozrobka midi u dolini Timna syagnula piku za chasiv pravlinnya faraoniv XVIII ta XIX yegipetskih dinastij koli yegiptyani provodili girsko midni rozrobki u spivrobitnictvi z madianityanami ta miscevimi amalekityanami peretvorivshi dolinu Timna na znachnij centr z vidobutku midi 10 Pam yatki parka Timna red Na teritoriyi dolini roztashovanij park Timna Zavdyaki unikalnim prirodnim danim miscevosti park ye vidomim turistichnim ob yektom Izrayilyu Rozvitku turizmu spriyayut yak bezlich pam yatok prirodnogo pohodzhennya tak i pam yatki najdavnishoyi istoriyi starovinni midni kopalni naskelni malyunki nepovtorni kompoziciyi z kamenyu a takozh ob yekti zvedeni v parku ostannim chasom Solomonovi stovpi red Solomonovi stovpi ye odniyeyu z najbilsh viznachnih pam yatok parku Timna Voni ye chastinoyu kam yanoyi skeli Buli sformovani prirodnim shlyahom vnaslidok eroziyi tverdogo chervonogo piskoviku Svoyu nazvu otrimali na chest carya Solomona 11 Hram bogini Hathor red Hram bogini Hathor zbudovanij naprikinci XIV stolittya do n e za chasiv pravlinnya yegipetskogo faraona Seti I roztashovanij nepodalik vid Solomonovih stovpiv Hram zbudovanij u nizkij kam yanij stini Shodi hramu vedut do naskelnoyi gravyuri z zobrazhennyam Ramsesa III sho viddaye dari bogini Hathor 12 Hram serjozno postrazhdav v rezultati zemletrusu ta buv vidbudovanij zanovo pid chas pravlinnya Ramsesa II Z padinnyam yegipetskogo volodaryuvannya nad regionom u seredini XII stolittya do n e hram Hathor buv zalishenij razom iz kopalnyami Prote kultovi zahodi u hrami vidnovili midijci yaki zalishalis u Timni uprodovzh korotkogo periodu pislya uhodu yegiptyan Voni znishili slidi yegipetskogo kultu i sterli zobrazhennya Hathor ta yegipetski iyeroglifichni napisi na stelah Pidzemellya Chasu red Interaktivna vistava zi scenoyu sho obertayetsya ta ekranami naglyadno ilyustruye istorichne j kulturne tlo Starodavnogo Yegiptu na teritoriyi Timni tisyachi rokiv tomu misiyi yegiptyan antichni bogi tosho Vistavi provodyatsya u specialno obladnanij dlya cogo okremij budivli bilya vhodu do parku Trivalist kozhnoyi vistavi blizko 15 20 hvilin Arki red nbsp ArkaArki z piskoviku prirodni pam yatki yakih ye bagato u parku Poryad z arkami mozhna znajti slidi najdavnishih u sviti midnih kopalen Ozero Timna red Shtuchne ozero utvorene gruntovimi vodami U kopalnyah Timni de vidobuvali mid vodu vikachuvali do 80 h rokiv XX stolittya shob voni ne zatopili shahti a nini dlya zapovnennya shtuchnogo ozera Vono sluguye postijnim dzherelom vodi yak dlya tvarin tak i dlya turistiv podibno do oazu v pusteli Naskelni malyunki red U parku ye naskelni malyunki petroglifi chasiv prisutnosti yegiptyan u regioni U mezhah proektu zberezhennya naskelnih malyunkiv chastina yakih nanesena na vidnosno nestabilni stini Universitet imeni Ben Guriona u Negevi spilno z Izrayilskoyu Sluzhboyu ohoroni drevnostej zapochatkuvali proekt z vivchennya ta zberezhennya tih chastin parku de ye naskelnij zhivopis Gvintovij pagorb red Pagorb distav svoyu nazvu zavdyaki spiralnim shodam sho nadayut jomu formu gvinta Vid pagorba prokladeno pishohidni stezhki sho vedut do skeli griba j u dolinu naskelnih malyunkiv Grib red nbsp GribSkelya utvorena vnaslidok eroziyi chervonogo piskoviku Oskilki eroziya nizhnih shariv protikala shvidshe zverhu sformuvalas shlyapa sho formoyu nagaduye velikij grib Poryad rozmishenij centr dlya vidviduvachiv u yakomu mozhna oznajomitis z istoriyeyu poselennya starodavnih yegipetskih shahtariv kolis zbudovanogo bilya pidnizhzhya skeli Maket Skiniyi red Nepodalik vid ozera Timna roztashovana zbudovana v naturalnu velichinu kopiya Skiniyi Naturalna Skiniya bula zbudovana Mojseyem za povelinnyam Boga z metoyu zberezhennya ta perenesennya svyatin pid chas Vihodu z Yegiptu Vseredini Skiniyi ye takozh rizni predmeti religijnoyi atributiki mikva menora tosho Takozh ye imitaciya kovchegu vseredini yakogo mistyatsya Skrizhali Zapovitu z Desyatma zapovidyami Svyateye Svyatih yevrejskogo narodu Infrastruktura red Dorogi j marshruti red U parku prokladeno avtomobilni dorogi z asfaltovim pokrittyam Nimi mozhna distatis do vsih osnovnih ekskursijnih tochok parku legkovim avtomobilem Yizditi pozashlyahovikami peresichenoyu miscevistyu zaboroneno U vsi miscya kudi ne prokladeno asfaltovani dorogi ye specialni pishohidni marshruti poznacheni specialnimi mitkami po krayah marshrutiv iz zaznachennyam povorotiv i napryamkiv ruhu Timna v kulturi red Park i dolina Timna neodnorazovo zustrichayutsya u tvorah prozi ta poeziyi 13 Odin iz najvidomishih literaturnih tvoriv pov yazanih z vidobutkom midi u Timni roman Genri Rajder Gagarda Kopalni Carya Solomona napisanij 1885 roku Za cim romanom bulo znyato filmi Kopalni carya Solomona film 1985 14 Kopalni carya Solomona film 2004 15 Galereya red nbsp Naskelni malyunki nbsp Zavod na shahtah u Timni 1980 rik nbsp Hram bogini Hathor nbsp Pidzemna pechera starodavnya shahta nbsp Mehanizm viluchennya rudi nbsp Znaryaddya vidobutku midnoyi rudiDiv takozh red Istoriya vidobutku midiPrimitki red Timna Park solomon s Mines north of Eilat Red Sea Israel Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Israel Geography Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Geological timeline of the area Arhiv originalu za 6 lyutogo 2009 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Geological map of the area Arhiv originalu za 6 lyutogo 2009 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Israel Topography Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Priklad eroziyi v regioni Arhiv originalu za 1 veresnya 2007 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Parr Peter J 1974 Review of Timma Valley of the Biblical Copper Mines by Beno Rothenberg In Bulletin of the School of Oriental and African Studies University of London Vol 37 No 1 In Memory of W H Whiteley stor 223 224 בקעת תמנע Timna Valley of the Ancient Copper Mines Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Timnah Arhiv originalu za 19 veresnya 2010 Procitovano 4 zhovtnya 2015 King Solomon s Temple Alex T Brand Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 4 zhovtnya 2015 The ancient Egyptian pyramid texts Peter Der Manuelian Translated by James P Allen p432 BRILL 2005 ISBN 90 04 13777 7 also commonly translated as House of Horus Navkolo Solomonovih Stovpiv Arhiv originalu za 19 bereznya 2016 Procitovano 4 zhovtnya 2015 IMDb ID 0029081 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 4 zhovtnya 2015 IMDb ID 0397501 Arhiv originalu za 2 veresnya 2015 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Posilannya red Oficijna storinka Karta dolini Arhivovano 15 lyutogo 2016 u Wayback Machine Sajt Ministerstva turizmu Izrayilyu Arhivovano 11 lyutogo 2017 u Wayback Machine J M Tebes A Land whose Stones are Iron and out of whose Hills You can Dig Copper The Exploitation and Circulation of Copper in the Iron Age Negev and Edom DavarLogos 6 1 2007 Oficijnij sajt suchasnih shaht Arhivovano 22 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl Arava Mines Arhivovano 11 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl ivr M I Agoshkov G M Malahov Podzemnaya razrabotka rudnyh mestorozhdenij Izdatelstvo Nedra Moskva 1966 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Timna dolina amp oldid 37615891