Історія Редагувати
Використовування Редагувати
Підкови виготовляють зазвичай із металу, найчастіше зі м'яких сортів пруткової сталі марки Ст2 чи Ст3 діаметром 14-16 мм. У підкові виділяють такі елементи: внутрішню і зовнішню гілки, верхню і нижні площини, внутрішній і зовнішній краї, вухналеву доріжку і відворот. Площини підкови рівно проковують, вона повинна повторювати форму копита і щільно прилягати до нього. На кожній площині роблять заглибину — вухналеву доріжку, яка відсутня в середній (зачіпній) частині (5-6 см) і на кінцях (3-4 см). На кожній з гілок пробивають по чотири вухналеві отвори: перший (з середини) отвір спрямований трохи всередину, наступний прямо, задні — дещо назовні. На верхньому зачіпному краї роблять тонкий відворот 1-1,5 см заввишки (тільки на підковах для упряжних коней), що запобігає зсуванню копита і захищає його зачіп.
Прибивають підкови до копит спеціальними цвяхами, які називаються вухналя́ми[ru] або ухналями (від пол. ufnal < нім. Hufnagel — «копитний цвях»).
Замість підков можуть використовувати захисні пристосування для копит у вигляді черевиків — гіпосандалі. Відомі ще в Стародавньому Римі, гіпосандалі зараз використовуються переважно як тимчасова альтернатива підковам.
Безпека Редагувати
Підковування коней потенційно небезпечна операція, і її виконує зазвичай фахівець, який підбирає потрібну підкову, готує копита коня, оцінює ризик кульгавості й прибиває, а іноді приклеює, підкову. Для іммобілізації тварини її поміщають у станок. У деяких країнах, наприклад, у Великій Британії, для підковування коней потрібна спеціальна ліцензія, в інших країнах за сертифікацією фахівців слідкують відповідні професійні організації.
Символізм Редагувати
Символ підкови зустрічається здавна. Досить часто її зображення можна знайти в побуті та ритуальних зображеннях. Протягом століть люди вважають підкову символом успіху. Проте ніхто точно не знає, чому саме кінський атрибут вибраний талісманом.
Можливо, підкова стала символом щастя, заможності і успіху саме завдяки асоціації з конем, який міг бути тільки в заможного, багатого господаря.
Вислів «підкувати блоху» пов'язується з майстерністю найвищого класу, слугує символом особливо точної, ювелірної роботи. Виник цей фразеологізм завдяки оповіді «Лівша» російського письменника М. С. Лєскова, де три тульські майстри підковують англійську блоху. Втілити вигадку в життя вдалося українському майстру мікромініатюри Миколі Сядристому: його підкована блоха має на своїх лапках золоті підківки шириною в 60 мікронів.
Прислів'я Редагувати
- Не жалій вухналя, бо підкову згубиш
- Як загнав на слизьке, то про підкови згадав
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підкова |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підковування коней |
- Підкова у геральдиці
- Теорія підкови
- Підкована блоха
- Гіпосандаля
Примітки Редагувати
- Б. М. Гопка, М. П. Хоменко, Н. М. Павленко. Конярство: Підручник для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. — К. : Вища освіта, 2004. — С. 230-231. — ISBN 966-8081-19-6.
- Вухналь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела Редагувати
- Підкова на щастя — історія оберігу [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Підкова // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1378. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про коней. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |