Не́гев (івр. הנגב: /га-неґев/, давньоєврейська: הַנֶגֶב — «південь» на Торі і «сухий»), — пустеля на Близькому Сході, розташована в Ізраїлі (займає близько 60 % його території). Площа 12 000 км².
| Негев | |
| Панорама пустелі Негев | |
| Країна | Ізраїль |
|---|---|
| Негев у Вікісховищі |
Негев обмежений Середземним морем і Синайською пустелею на заході, горами Моав і Юдейською пустелею на півночі, долиною Арава на сході, Акабською затокою на півдні. Регіон Негева заведено ділити на власне Негев і Північний Негев.
З погляду геології — це плато, розташоване на висоті 600—800 м над рівнем моря. Для цього пустельного району, складеного вапняками, характерні різні форми аридної денудації. Так, тільки в Негеві існують так звані махтеші. Це глибокі овальні западини з рівними прямовисними краями. Утворилися вони так: підземні потоки вимили нижні скельні шари, після чого верхні «всохли» і ніби «просіли», утворивши воронку. Типовим махтешем є махтеш Рамон, має глибину 300 м, ширину 40 м і довжину 8 км.
Власне Негев є висохлою пустелею. У Північний Негев проведений всеізраїльський водопровід, що дало можливість перетворити його на зону інтенсивного землеробства. Тут знаходиться безліч мошавів і кібуців, а також міста Ашкелон, Сдерот, Нетівот, Офаким. На території Північного Негева також знаходиться Сектор Гази (майже 100 % водопостачань якого також здійснюється всеїзраїльським водопроводом). У власне Негеві розташовані Дімона і Арад. Межею між Північним Негевом і власне Негевом вважається район Беер-Шеви.
Сьогодні в Негеві мешкає 380 тис. євреїв та 175 тис. бедуїнів.
Зауваження Редагувати
- Корінь נגב також дає נִגֵּב (/ніґев/, дієсл. — Ⅲ відмінюв. (פיעל — «пі‘ель» інф.)): витирати, сушити) і נֻגַּב (/нуґав/, Ⅳ відмінюв. (פעל — «пу‘аль» інф.)): витиратися, сушитися).
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Негев |
- Клуб поезії: «Неґев — пустеля — шофар» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]