Сухопутні війська Польщі (пол. Wojska Lądowe Rzeczypospolitej Polskiej; WL) — один з чотирьох видів Збройних сил Республіки Польща, поряд з Військово-повітряними силами, Військово-морським флотом і Силами спеціальних операцій Польщі.
| Сухопутні війська | |
|---|---|
| пол. Wojska Lądowe | |
| Емблема Сухопутних військ Польщі | |
| Засновано | 1918 |
| Країна | Польща |
| Вид | Збройні сили |
| Тип | сухопутні війська |
| Роль | ведення сухопутної війни |
| Чисельність | ~ 77 000 |
| штаб | Варшава |
| Марш | "Marsz Pierwszej Brygady" (укр. "Ми, Перша Бригада") |
| Війни/битви | Польсько-українська війна Польсько-Чехословацька війна Польсько-радянська війна Польсько-литовська війна Друга світова війна Війна в Іраку Війна в Афганістані |
| Командування | |
| Командувач | генерал-лейтенант Збігнев Ґловєнка |
| Начальник штабу | генерал-майор Анджей Мілановський |
| Знаки розрізнення | |
| Прапор | |
| | |
| Медіафайли на Вікісховищі |
Чисельність військ становить близько 60 тисяч військовослужбовців. Війська активно беруть участь в операціях НАТО — в Афганістані, Іраку, Республіці Чад.
Історія Редагувати
1918–1938 Редагувати
Див. Бойові порядки Польщі у радянсько-польській війні[en]
Коли Польща відновила незалежність у 1918 році, вона відновила свою армію, яка брала участь у Польсько-радянській війні 1919–1921 років, і в двох менших конфліктах (Польсько-українській війні (1918–1919) та Польсько-литовській війні (1920)).
Спочатку, відразу після Першої світової війни, Польща мала п'ять військових округів (1918–1921):
- Познанська військова округа[pl], штаб у Познані
- Краковська військова округа[pl]), штаб у Кракові
- Лодзька військова округа[pl]), штаб у Лодзі
- Варшавська військова округа[pl]), штаб у Варшаві
- Люблінська військова округа[pl]), штаб у Любліні.
Польські сухопутні війська як підготовлені до Польсько-радянської війни складався з солдатів, які раніше служили в різних поділених імперіях, підтриманих деякою кількістю міжнародних волонтерів. Здається, загалом брали участь близько тридцяти польських дивізій. Борис Савінков стояв на чолі армії від 20 000 до 30 000 переважно російських військовополонених, і його супроводжували Дмитро Мережковський та Зінаїда Гіппіус. Польські сили зростали з близько 100 000 в 1918 році до більш ніж 500 000 на початку 1920.
У серпні 1920 року польська армія досягла загальної чисельності 737 767 осіб. Половина з них була на передовій. Враховуючи радянські втрати, між двома арміями був приблизно чисельний паритет. На час початку Варшавської битви Поляки могли навіть мати невелику перевагу в чисельності та логістиці.
Серед основних формувань, залучених з польського боку, було кілька фронтів, включаючи Литовсько-Білоруський фронт[pl], та близько 7 армій, включаючи Першу польську армію[en].
1939–1945 Редагувати
Див. Бойові порядки Польщі в 1939 році[en]
Німецьке вторгнення до Польщі розпочалося 1 вересня 1939 року. Вермахт швидко захопив половину Польщі, незважаючи на сильний польський опір. Серед помилкових міфів, породжених цією кампанією, були розповіді про наступ Польської кінноти[en] проти Німецьких танків, якого насправді не було. На сході Червона армія зайняв іншу половину країни відповідно до статей Нацистсько-Радянського пакту. Після падіння країни польські солдати почали перегрупування в те, що мало стати Польскою армією у Франції[en].
Військо Польське на Заході та Польські військові формування на Сході, а також внутрішні (партизанські) сили, передусім представлені в Армії Крайовій (AK) мали сухопутні війська під час Другої світової війни. У той час як війська, які воювали під прапором Союзників, підтримувалися польською авіацією та флотом, партизанські війська були виключно сухопутними формуваннями..
Діюча сьогодні армія сягає корінням у сурогатні сили, сформовані на підтримку радянських інтересів під час встановлення Польської Народної Республіки після Другої світової війни. Дві польські армії, Перша армія та Друга армія билися разом з Червоною армією на Східному фронті, за підтримки деяких підрозділів польських повітряних сил. Формування 3-ї армії було розпочато, але не завершено.
1945–1989 Редагувати
Див. Бойові порядки Польської народної армії[en]
Кінець війни застав польське військо в умовах інтенсивного організаційного розвитку. Хоча від реалізації концепції Польського фронту було відмовлено, створено нові тактичні одиниці та види військ. У результаті мобілізації чисельність військ у травні 1945 року досягла 370 тис. вояків, а у вересні 1945 р. — 440 тис. На звільнених територіях оранізовувалися військові округи. Округи здійснювали безпосереднє управління підрозділами, які дислокувалися на підпорядкованій їм території.
Після повернення до Польщі, на 2-гу армію було покладено завдання охорони західного кордону держави від Єленя-Гури до Камень Поморський, і на базі її штабу, було ствоено штаб Познанської військової округи в Познані. Південний кордон від Єленя-Гури до залізничної станції Ужок (на стику польського, радянського та чехословацького кордонів) займали підрозділи 1-ї армії. Її штабний персонал став основою для формування Сілезької військової округи[en].
В середині 1945 року, після закінчення Другої світової війни польське військо, як частина загальних збройних сил, Польської народної армії, були поділені на шість (пізніше сім) округ. Це були:
- Варшавська військова округа, штаб у Варшаві
- Люблінська військова округа, штаб у Любліні
- Краківська військова округа, штаб у Кракові
- Лодзька військова округа, штаб у Лодзі
- Познанська військова округа, штаб у Познані
- Поморська військова округа, штаб у Торуні (сформований зі штабу короткочасного LWP 1-го армійського корпусу)
- Сілезька військова округа, штаб у Катовіце, створений восени 1945 року.
У червні 1945 року на 1-у, 3-ю та 8-му піхотні дивізії було покладено обов'язки внутрішньої охорони. 4-та піхотна дивізія[en] була реорганізована для створення Корпусу внутрішньої безпеки[en] (KBW). Здебільшого, військові частини використовувалися насамперед проти Української повстанської армії (УПА), а підрозділи Корпусу внутрішньої безпеки використовувався для боротьби зі збройним підпіллям.
Однак часто армійські частини боролися з підпільним опором, і «навпаки». Кульмінацією операції з придушення УПА стала так звана операція «Вісла», яка відбулася в 1947 році. Одночасно відбулася демобілізація, що перевело збройні сили на мирний рівень. 10 серпня 1945 року був виданий «указ про часткову демобілізацію» збройних сил. Наступні етапи демобілізації відбулися в лютому та грудні 1946 року.
Одним із найважливіших завдань, що стояли перед армією після війни, було розмінування. З 1944 по 1956 рік у розмінуванні було задіяно 44 інженерних підрозділи або близько 19 тис. саперів. Вони знешкодили міни та інші боєприпаси в районі розмінування понад 250 000 квадратних кілометрів (80% території країни). Виявлено та вилучено 14,75 мільйона боєприпасів різних типів і 59 мільйонів куль, бомб та інших боєприпасів. Розмінування коштувало життя 646 саперам.
У 1949 кількість військових округ була скорочена до чотирьох:
- Поморська військова округа, штаб у Бидгощі
- Сілезька військова округа[en], штаб у Вроцлаві
- Варшавська військова округа[en], штаб у Варшаві
- Краківська військова округа зі штаб-квартирою в Кракові.
У листопаді 1953 року Краківський військовий округ було розпущено, і до 1992 року Польща була поділена на три округи.
Після перемоги та переміщення польських кордонів ці війська та інші польські солдати, яких вважали лояльними до своїх радянських володарів, були сформовані в силу, яка мала стати частиною Варшавського пакту. Війська польської армії становили б частину другого стратегічного ешелону, розгорнутого для наступу НАТОвське Союзне командування Центральна Європа. Шатб Польського фонту був сформований в 1958 році, раом із формуванням трьох армій від 1955, 1-ша польська, 2-га польська та 4-та полська армії, мобілізаційні штаби, які мали бути сформовані в межах трьох округ.
Штаб Польського фронту було деактивовано в 1990 році, а мобілізаційну схему трьох армій також було скасовано. Сухопутні війська Польщі за комуністичної епохи включали війська, призначені для внутрішньої безпеки – Сили територіальної оборони[en] – і контролю кордонів країни.
До падіння комунізму в Європі престиж армії продовжував падати, оскільки комуністичний уряд використовував її для насильницького придушення кількох спалахів протесту, зокрема протестів в Познані 1956, протести в Польщі 1970 , а також протести під час Воєнного стану в Польщі у 1981–1982 роках. Війська Сілезької військової округи також брали участь у придушенні процесу демократизації Чехословаччини 1968 року, широко відомого як Празька весна.
У 1989 році Поморська військова округа включала 8-му[pl], 12-ту, 15-ту[pl], 16-ту[pl] та 20-ту дивізії[pl], Сілезька військова окруа включала 2-гу[pl], 4-ту[pl], 5-ту[pl], 10-ту[pl] та 11-ту дивізії[pl], а Варшавська військова округа 1-шу[pl], 3-тю[pl] та 9-ту дивізії[pl], плюс 6-ту повітрянодесантну дивізію[pl] прямого підпорядкування командуванню, 7-ма морська десантна дивізія[pl] була розташована у Поморській військовій окрузі, але скоріше всього також безпосередньо підпорядковувалася командуванню фронту.
У 1990 році кожна з двох округ, що були дотичними до Німеччини, контролювала чотири дивізії, які нещодавно були реорганізовані, відповідно до радянської оборонної доктрини кінця 1990-х років, із суміші мотострілецьких танкових полків у співвідношенні 3:1 у суміш мотострілецьких і танкових полків 2:2.
Варшавська військова округа[en] на сході включала лише 1-шу механізовану дивізію[en]. Дві інші механізовані дивізії цієї округи були розформовані у бази зберігання в 1988 році. Також там були 6-та повітрянодесантна дивізія та 7-ма морська десантна дивізія[en], можливо, призначені для формування частин вторгнення Варшавського пакту до Данії, щоб відкрити Балтійські протоки до Північного моря і далі. Чисельність особового складу становила 205 тис. осіб, з них 168 тис. призовників.
Після 1989 Редагувати
Після завершення Холодної війни[en] сухопутні війська були різко скорочені та реорганізовані. У 1992 році було відтворено Краківський військовий округ. У 2001 році планувалося скоротити загальну кількість дев'яти дивізій до чотирьох і шести окремих бригад. З 1 січня 1999 року Польща поділена на дві військові округи, Поморську зі штабом в Бидгощі, яка включає північ Польщі, та Сілезьку[pl] зі штабом у Вроцлаві, яка включає південь Польщі.
З цього часу колишня Краківська військова округа стала штабом повітряно-механізованого корпусу, який згодом став штабом 2-го механізованоо корпусу[en]. Від 1 вересня 2011 року 1-ша Варшавська механізована дивізія[en] була розформована.
Після створення Інспекторату забезпечення Збройних сил[pl] структура сухопутних військ значно змінилася.
У травні 2014 року міністр оборони Томаш Семоняк анонсував плани майбутньої закупівлі ударних гелікоптерів AW149 у відповідь на російське вторгнення в Україну в 2014 році. 25 листопада 2015 року голова Комісії національної оборони Міхал Ях заявив про необхідність збільшення чисельності польських військ зі 100 тис. до 150 тис. Проте Ях підкреслив, що процес складний і не варто поспішати.
У вересні 2018 року було оголошено про формування нової 18-ї дивізії. Вона буде створена на базі 1-ї Варшавської бронетанкової бригади та 21-ї бригади підгалянських стрільців, до її складу увійде також сформована з нуля нова механізована бригада. Ця дивізія стане четвертою у складі збройних сил Польщі, буде дислокуватися на східному березі Вісли в районі Седльце неподалік кордону з Республікою Білорусь.
17 червня 2022 року після російського вторгнення в Україну в 2022 році і збільшення збройних сил Польщі до 300 тисяч ос. було оголошено про формування двох нових механізованих дивізій.
Структура Редагувати
З'єднання Редагувати
- 1-ша піхотна дивізія Легіонів (Цеханув)
- 5-та механізована дивізія[pl] імені короля Болеслава Хороброго (Оструда, Ельблонг)
- 11-та Любуська дивізія бронетанкової кавалерії імені короля Яна III Собеського (Жагань)
- 17-та Великопольська механізована бригада імені генерала броні Юзефа Довбор-Мусницкого (Мендзижеч)
- 10-та бригада бронетанкової кавалерії імені генерала броні Станислава Мачка (Швентошув, Нижньосілезьке воєводство)
- 34-та бригада бронетанкової кавалерії імені великого коронного гетьмана Яна Замойського (Жагань)
- 23-й Сілезький артилерійський полк (Болеславець)
- 4-й полк ППО (Червенськ)
- 11-й батальйон управління (Жагань)
- 12-та Щецинська механізована дивізія імені Болеслава Кривоустого (Щецин)
- 2-га механізована бригада легіонів імені маршала Ю.Пілсудского (Злоценець)
- 7-ма Поморська механізована бригада берегової оборони імені генерала бригади Станіслава Гжмот-Скотницького (Слупськ)
- 12-та механізована бригада імені генерала броні Юзефа Галлера (Щецин)
- 5-й Любуський артилерійський полк (Сулехув)
- 8-й Кошалінський полк ППО (Кошалін)
- 12-й батальйон управління (Щецин)
- 16-та Поморська механізована дивізія імені короля Казимира Ягеллончика (Ельблонг)
- 18-та механізована дивізія імені генерала броні Тадеуша Бука (Седльці)
- 1-ша Варшавська бронетанкова бригада імені Тадеуша Костюшко (р-н Весола, Варшава)
- 19-та механізована бригада імені генерал-майора Францішека Клееберга (Люблін)
- 21-ша бригада Підгальських стрільців імені бригадного генерала Мечислава Борута-Спиховича (Підкарпатське воєводство Ряшів)
- 18-й полк забезпечення (Ломжа) (триває формування)
- 18-й батальйон управління (Седльці)
Окремі бригади Редагувати
- 1-ша бригада армійської авіації[en] (Іновроцлав)
- 6-та повітрянодесантна бригада імені бригадного генерала Станіслава Франтішека Сосабовського (Краків)
- 9-та бригада підтримки головного командування видів Збройних Сил (Бялобжегі)
- 15-та бригада забезпечення управління
- 21-ша бригада гірських стрілців (Ряшів)
- 25-та бригада повітряної кавалерії імені князя Юзефа Понятовського (Томашув-Мазовецький)
- бригада забезпечення управління Міжнародного корпусу Північ-Схід (Старгард-Щецинський)
Окремі полки Редагувати
- 1-й Бжеський саперний полк (Бжег)
- 2-й Мазовецький саперний полк (Казунь Нови, гміни Чоснув)
- 5-й інженерний полк (Щецин)
- 2-й Іновроцлавский інженерний полк (Іновроцлав)
- 2-й Грубешівський розвідувальний полк (Грубешів)
- 9-й Варміньський розвідувальний полк (Лідзбарк-Вармінський)
- 18-й Білостоцький розвідувальний полк (Білосток)
- 4-й полк РХБЗ (Бродниця)
- 5-й полк РХБЗ (Тарновські Гури)
- полк охорони (Варшава)
- 10-й Вроцлавський полк управління (Вроцлав)
- 2-й центр РЕРіРЕБ
- полк (Сувалки)
Окремі батальйони Редагувати
- 100-й батальйон зв'язку (Щецин) - підрозділ Міжнародного корпусу Північ-Схід
- 104-й батальйон забезпечення — підрозділ Міжнародного корпусу Північ-Схід
- центральна група психологічних операцій (Бидгощ)
Навчальні підрозділи Редагувати
- Навчальний центр Сухопутних військ імені Стефана Чарнецького (Познань)
- Вища офіцерська школа Сухопутних військ імені генерала Тадеуша Костюшка (Вроцлав)
- Навчальний центр артилерії і озброєння імені генерала Юзефа Бема (Торунь)
- Навчальний центр зв'язку та інформатики (Зегже, Мазовецьке воєводство)
- Навчальний центр військово-медичних служб (Лодзь)
- Навчальний центр пошуково-рятувальної служби (Бидгощ)
- Навчальний центр для миротворчих сил (Кельці)
- 1-й навчальний центр підготовки водіїв (Грудзьондз)
- 2-й навчальний центр підготовки водіїв (Оструда)
- Школа молодших командирів (підофіцерів) Сухопутних військ (Зегже)
- Школа молодших командирів Сухопутних військ (Познань)
- Школа молодших командирів Сухопутних військ (Вроцлав)
- Школа молодших командирів Сухопутних військ (Торунь)
- Навчальний полігон Сухопутних військ (Маломіце, Любуське)
- Навчальний полігон Сухопутних військ (Біла Піска)
- Навчальний полігон Сухопутних військ (Нова Демба)
- Навчальний полігон Сухопутних військ (Венджін, Любуське)
Інші формування та об'єкти Редагувати
- Три бази зберігання обладнання
- Сім регіональних матеріальних баз
- Чотири окружних технічних центру
- Сім регіональних технічних центрів
- Сім військових госпіталів
- Десять військово-транспортних команд
- Шістнадцять воєводських військових штабів
- 128 призовних пунктів
- Гауптвахта (Цеханув)
Техніка, боєприпаси і амуніція Редагувати
Польські сухопутні війська мають близько 900 танків, в основному польських T-72, понад 1600 БМП і понад 140 вертольотів. Війська включають механізовані і бронетанкові частини, ракетно-артилерійські війська, війська протиповітряної оборони, інженерні війська, хімічні війська, війська зв'язку та інформатики, аеромобільні війська.
| Зброя і озброєння Сухопутний військ Польщі за станом на початок 2023 року | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Тип | Зображення | Виробництво | Призначення | Версія | Кількість | Примітки |
| Танки | ||||||
| M1A2 Abrams SEP V3 | США | Основний бойовий танк | 14/116 M1A1FEP 0/250 M1A2 SEPv3 28/28 M1A2 SPEv2 | замовлено 250 танків M1A2 Abrams SEP V3 для заміни старих танків СРСР з 2022 року повне переозброєння на нові танки ! | ||
| K2 | Республіка Корея Польща | Основний бойовий танк | 28/180 | замовлено 180 танків у Кореї, решта танків будуть вироблятися у Польщі версія K2PL для заміни старих танків СРСР переозброєння з 2022 року | ||
| Леопард 2PL | Польща Німеччина | Основний бойовий танк | 45/128 | 150x150pixelů | ||
| Леопард 2A5 | 150x150px | Німеччина | Основний бойовий танк | 105 | ||
| Леопард 2A4 | Німеччина | Основний бойовий танк | 83 | В 2002 році зі складу ВС ФРН отримано 128 танків Леопард 2A4, виробництва в 1984–1986 роках. 116 машин перебувають на озброєнні 25-ї бронекавалерійської бригади, а ще 12 використовуються для підготовки особового складу. 25 листопада 2013 підписано контракт на поставку з Німеччини 14 танків Леопард 2A4 і 105 Леопард 2A5. Поставки намічені на 2014–2015 роки. Контракт на модернізацію танків Leopard 2A4 до версії Leopard 2PL був укладений в 2015 році, але перші вдосконалені танки польської модернізації були передані в 2020 році. Станом на початок липня 2022 року армія Польщі має 33 танки Leopard 2PL (батальйонний комплект), до кінця року має бути поставлено ще 15 аналогічних машин (ротний комплект). До липня 2023 року польські збройні сили мають отримати 142 танки стандарту Leopard 2PL. Роботи виконували спільно PGZ та концерн ZM «BUMAR-ŁABĘDY» S.A. | ||
| Бойова машина піхоти | ||||||
| БМП Borsuk | Польща | Бойова машина піхоти | 4/1500+ | Перші БМП надійдуть у 2023-2024 році. БМП Borsuk замінить всі БМП БМП-1. | ||
| Бронетранспортери | ||||||
| Rosomak | Фінляндія Польща | БТР | 1153 | |||
| Кугуар | США | БТР | 300 | |||
| M113 | США | БТР | 60+ | |||
| HMMWV | США | Всюдихід | близько 220 | |||
| Ford Ranger | США | Автомобіль підвищеної прохідності | 100 | В планах отримати 648 таких автомобілів | ||
| Бойова розвідувальна машина | ||||||
| Броньовані ремонтно-евакуаційні машини | ||||||
| WZT-3 | Польща | БРЕМ | 29 | БРЕМ на базі Т-72 | ||
| WPT Mors | Польща | БРЕМ | 74 | Машина74 технічної допомоги на базі МТ-ЛБ | ||
| Bergepanzer Büffel | Німеччина | 28 | ||||
| Протитанкове озброєння | ||||||
| FGM-148 «Джавелін» | США | ПТРК | 110 | |||
| Spike | Ізраїль Польща | ПТРК | 274+ | Частина виробляється за ліцензією в Польщі Spike Замінив всі ПТРК Радянського виробництва Такі як Фагот,Малютка,Метис ! | ||
| Реактивні системи залпового вогню | ||||||
| M142 HIMARS | США | 20/520 | Замовлено та укладена угода з США на поставку 500 РСЗВ Польща від 2022 року, та замінять всі наявні РСЗВ старого зразка | |||
| RM-70 | Чехословаччина | 122-мм РСЗВ | 30 | |||
| WR-40 Langusta | Польща | 122-мм РСЗВ | 77 | Польський варіант радянської БМ-21 Град-1, вироблений в місті Стальова Воля | ||
| Артилерійські системи | ||||||
| 2С1 «Гвоздика» | Польща | 122-мм САУ | 522 | Вироблялися за ліцензією в Польщі | ||
| «Дана» | Чехословаччина | 152-мм САУ | 111 | |||
| AHS Krab | Польща | 155-мм САУ | 80/170 | Замовлено 170 САУ. Перші 80 були поставлені у вересні 2012-2022 року. | ||
| K9 Thunder | Південна Корея | 155-мм САУ | 48/212 | Замовлено 212 одиниць САУ K9 Thunder для Збройних сил Польщі у 2023 році | ||
| Міномети | ||||||
| HSW M120 | Польща | 120-мм Міномет | 138 | |||
| HSW M98 | Польща | 100 | ||||
| Системи ППО | ||||||
| 9K33 «Оса-АК» | СРСР | самохідний ЗРК середньої дальності | 64 | |||
| «Куб» | СРСР | самохідний ЗРК середньої дальності | 20 | |||
| ЗСУ Poprad | Польща | самохідний ЗРК малої дальності | 80 | На шасі легкого бронетранспортера Dzik | ||
| Piorun | Польща | ПЗРК | 420 | |||
| Гром | Польща | ПЗРК | 480 | Польський варіант ПЗРК Ігла | ||
| PZA Loara | Польща | ЗСУ | 5 | Польська зенітна установка ППО на шасі PT-91 Twardy | ||
| ЗСУ-23-4 «Шилка» | СРСР | ЗСУ | 8 | |||
| ЗСУ-23-4MP Biała | Польща | ЗСУ | 28 | |||
| ЗУ-23-2 | СРСР | зенітна установка | 404 | |||
| Гелікоптери | ||||||
| Мі-24Д | СРСР | транспортно-бойовий гелікоптер | 31 | |||
| Мі-2УПР | Польща | гелікоптер вогневої підтримки | 22 | |||
| PZL W-3WA Sokół | Польща | багатоцільовий гелікоптер гелікоптер радіоелектронної розвідки | 3 | 37 | Польський гелікоптер на основі Мі-2 (завод в Швіднику) | |
| Мі-8Т | СРСР | багатоцільовий гелікоптер | 17 | |||
| Мі-2 | Польща | багатоцільовий гелікоптер | 24 | |||
| Мі-17Т | СРСР | багатоцільовий гелікоптер | 13 |
Командування Редагувати
Командувачі сухопутними військами Редагувати
- 4 квітня 1997 — 29 вересня 2000 — генерал броні Збігнев Залевський[pl]
- 29 вересня 2000 — 3 жовтня 2006 — генерал броні Едвард Петшік[pl]
- 3 жовтня 2006 — 15 вересня 2009 — генерал броні Вальдемар Скшипчак
- 15 вересня 2009 — 10 квітня 2010 — генерал броні (звання присвоєно посмертно) Тадеуш Бук
- 10 квітня 2010 — 20 травня 2010 — дивізійний генерал Едвард Грушка[pl], начальник штабу, виконувач обов'язків командувача
- з 20 травня 2010 — дивізійний генерал Збігнев Гловенка[pl], колишній командувач Сілезьким військовим округом
Штаб Сухопутних Військ Редагувати
- Заступник командувача Сухопутних військ — начальник Штабу генерал дивізії Анджей Маліновський
- Заступник начальника Штабу бригадний генерал Марек Мехежинський
- Керівник Координаційного Відділу полковник Анджей Завада
- Керівник управляння Особистими Ресурсами (G-1) полковник Еугеніуш Шайбель
- Керівник управляння Розвідки і РЕБ (G-2) полковник Славомір Флорек
- Керівник управляння Сухопутних Операцій (G-3) полковник Веслава Вавжиняк
- Керівник управляння Планування і Логістики (G-4) полковник Богдан Дзєвульский
- Керівник управляння Планування Розвитку Сухопутних військ (О-5) полковник Веслав Дзяловий
- Керівник управляння Командування та Зв'язку (G-6) полковник Кароль Гульбас
- Керівник управляння Економічного і Матеріального Планування (G-8) полковник Славомір Ланцуцький
Відділ Навчання Сухопутних військ Редагувати
- Керівник Відділу Навчання Сухопутних військ бригадний генерал, пілот Даріуш Вронський
- Заступник начальника Відділу Навчання Сухопутних військ — керівник бронетанкових та механізованих військ полковник Даріуш Горняк
- Керівник відділу навчання Ракетних військ і Артилерії полковника Ярослава Крашевський
- Керівник відділу навчання ППО полковник Єжи Палубяк
- Керівник відділу навчання Аеромобільних військ та Інструктажу пілотів бригадний генерал, пілот Даріуш Вронський
- Керівник відділу навчання Інженерних військ полковник Даніель Круль
- Керівник відділу навчання ЗЗМУ полковник Ярослав Стоцкі
- Керівник відділу навчання Військової освіти полковник Збігнев Блажевіч
- Керівник відділу навчання Планування і Координації полковник Анджей Купіс
- Керівник відділу Навчальної бази підполковник Роберт Веремєчик
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Janusz Cisek, Kosciuszko, We Are Here: American Pilots of the Kosciuszko Squadron in Defense of Poland, 1919–1921, McFarland & Company, 2002, ISBN 978-0-7864-1240-2, Google Print [ 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Davies, Norman Richard (2003). White Eagle, Red Star: the Polish-Soviet War, 1919–20 (вид. New). New York City: Pimlico / Random House Inc. ISBN 978-0-7126-0694-3. Проігноровано невідомий параметр
|orig-year=(довідка), p83 - Davies, White Eagle..., Polish edition, p.162 and p.202.
- Ендрю А. Міхта, «Червоний орел: армія в польській політиці 1944–1988», Hoover Press, 1990, стор.54. Міхта каже, що в 1958 році заступник міністра оборони Польщі генерал Душинський запропонував, щоб Інспекція підготовки стала ядром «польського фронту». Згідно з планом, у воєнний час п’ятнадцять польських дивізій діяли б у складі трьох армій як «фронт» під командуванням польського командувача. Згідно з одним джерелом, радянська влада прийняла пропозицію і дозволила Інспекції навчання стати скелетом фронту. Поняття фронту було змінено в середині 1960-х років, і генерал Душинський був відправлений у відставку в 1964 році. Див. також Michta, 1990, стор.56.
- Glenn E. Curtis (ed.), Poland : a country study, p. 267, Washington: GPO, 1994
- . Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 25 грудня 2011. Проігноровано невідомий параметр
|df=(довідка) - Chris Westhorp, 'The World's Armies,' Salamander Books, 1991, p.92 ISBN 0-517-05240-7. See also Jane's Soviet Intelligence Review for March 1990.
- Grzegorz Holdanowicz, 'Polish government agrees to modernisation plan,' Jane's Defence Weekly, 4 February 2001
- http://www.iwspsz.wp.mil.pl/
- Poland to accelerate arms programmes. Jane's Information Group. оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. Проігноровано невідомий параметр
|df=(довідка) - Defence official: Polish armed forces to be increased by half. оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015. Проігноровано невідомий параметр
|df=(довідка) - ↑ . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- Польща створить дві нові дивізії на сході країни. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 17 червня 2022. Процитовано 4 січня 2023.
- Польща створить дві нові дивізії на сході країни. https://novynarnia.com/. Новинарня. 17 червня 2022. Процитовано 4 січня 2023.
- У Польщі створюють нову піхотну дивізію
- Poland to create two new military divisions - MoD
- Poland will form two new combined arms divisions
- У деяких країнах, наприклад, в США і Великій Британії, історично склалося іменувати кавалерією деякі бронетанкових з'єднань і повітряних (зазвичай вертолітних) тактичних або розвідувальних частин. Таке найменування у них перейняла і сучасна Польща.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 31 березня 2014.
- . https://dt.ua/. Дзеркало тижня. 18 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
- ЦАМТО: Польща підписала контракт на купівлю 119 ОБТ «Леопард-2» в Німеччині
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюde.8011не вказано текст - Польща готується замовити 1000 БМП Borsuk – ЗМІ
- У Польщі розпочалися державні випробування нової БМП Borsuk
- ↑ The Military Balance 2010. — P. 153
- Військо Польське отримало перші 100 з 648 Ford Ranger. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюSIPRIне вказано текст - САУ Krab поступают на вооружение
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 31 березня 2014.
- [1]
- . Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
Джерела Редагувати
- Wojska Lądowe [ 9 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.) // jednostki-wojskowe.pl
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сухопутні війська Польщі |
- . https://ua.korrespondent.net/. Корреспондент. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
- Як сухопутні війська Польщі готуються до відбиття агресії збройних сил росії Частина 1
| Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |