11-та Любуська бронекавалерійська дивізія імені короля Яна III Собеського (11 DKPanc, в/ч JW 1588) — військове з'єднання, бронетанкова дивізія Сухопутних військ Польщі, історія якої сягає до формування в 1945 році 11-ї піхотної дивізії[en] Збройних сил Польщі на Сході. Підрозділи дивізії розташовані в західній частині Польщі, на кордоні з Німеччиною.
| 11-та бронекавалерійська дивізія | |
|---|---|
| пол. 11 Lubuska Dywizja Kawalerii Pancernej im. Króla Jana III Sobieskiego | |
| Нарукавний знак | |
| Засновано | 1949 (74 роки) |
| Країна | Польща |
| Вид | Сухопутні війська |
| Чисельність | дивізія |
| Базування | Любуське воєводство м. Жагань |
| Прізвиська | Любуська |
| Оборонець | Ян III Собеський |
| Оснащення | Leopard 2A4, Leopard 2A5, Т-72М1, KTO Rosomak, БМП-2, САУ «Дана» |
| Вебсайт | Сторінка 11-ї Любуської дивізії (пол.) |
| Командування | |
| Поточний командувач | бригадний генерал Петро Тритек |
| | |
| Медіафайли на Вікісховищі |
Дивізія носить ім'я Яна III Собеського — монарха Речі Посполитої XVII ст.
Історія ред.
11-та Любуська бронекавалерійська дивізія походить по прямій від 11-ї піхотної дивізії[pl], сформованої в березні та квітні 1945 року в районі Лодзі[джерело?].
Структура ред.
11 батУпр
10 БрТБр
17 МБр
34 БрТБр
23 Артполк
4 полк ППО
- 10-та бригада бронетанкової кавалерії імені генерала броні Станислава Мачка[en] (Сьвентошув, Нижньосілезьке воєводство)
- 17-та Великопольська механізована бригада імені генерала броні Юзефа Довбор-Мусницкого[pl] (Мендзижеч)
- 34-та бригада бронетанкової кавалерії імені великого коронного гетьмана Яна Замойського[pl] (Жагань)
- 23-й Сілезький артилерійський полк[pl] (Болеславець)
- 4-й полк протиповітряної оборони[pl] (Червенськ)
- 11-й батальйон управління (Жагань)
Командир ред.
- полковник Жозеф Селецький (1948 — 1950)
- полковник Віктор Єршов (1950 — 1953)
- генерал бригади Сергій Сивицький (1953 — 1954)
- дипломований полковник Адольф Гуменюк (1954 — 1956)
- дипломований полковник Маріан Долінський (1956 — 1959)
- генерал бригади Мечислав Мазур (1959 — 1962)
- генерал бригади Збіґнєв Зеленевський (1962 — 1967)
- полковник Владислав Коцьолек (1967 — 1968)
- генерал бригади Вітольд Верещинський (1968 — 1973)
- генерал бригади Юзеф Ужицький (1973 — 1976)
- генерал бригади Болеслав Матуш (1976 — 1984)
- дипломований полковник Януш Орнатовський (1984 — 1987)
- дипломований полковник Адам Рембач (1987 — 1988)
- дипломований полковник Зигмунт Садовський (1988 — 1990)
- генерал бригади Адам Рембач[pl] (1990 — 1992)
- дипломований полковник Александер Бортновський (1992 — 1993)
- дипломований полковник Збіґнєв Шура (1993 — 1994)
- генерал бригади Александер Бортновський (1994 — 1998)
- генерал бригади Здзіслав Гораль (1998 — 2000)
- генерал бригади Станіслав Новакович (2000 — 2003)
- дивізійний генерал Вальдемар Скшипчак (2003 — 2006)
- дивізійний генерал Павло Ламла (2006 — 2009)
- дивізійний генерал Мирослав Ружанский (2009 — 2011)
- дивізійний генерал Януш Адамчак (17 листопада 2011 — 17 лютого 2014)
- дивізійний генерал Ярослав Міка (17 лютого 2014 — 7 лютого 2017)
- дивізійний генерал Станіслав Чоснек (7 лютого 2017 — 20 березня 2020)
- дивізійний генерал Дарій Паріляк (20 березня 2020 — 1 жовтня 2020)
- генерал бригади Пйотр Трайтек (1 жовтня 2020 — дотепер)
Примітки ред.
Посилання ред.
- Oficjalna strona: 11 Lubuska Dywizja Kawalerii Pancernej [ 7 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Jednostki Wojskowe: 11 Lubuska Dywizja Kawalerii Pancernej [ 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |