www.wikidata.uk-ua.nina.az

Середній Майдан Надвірнянський район Середній Майда н село Надвірнянського району Івано Франківської області України сел

Середній Майдан (Надвірнянський район)

Середній Майда́н — село Надвірнянського району Івано-Франківської області України.

село Середній Майдан
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Надвірнянський район
Громада Ланчинська селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1679
Населення 874
Площа 26.406 км²
Густота населення 33.1 осіб/км²
Поштовий індекс 78450
Телефонний код +380 03475
Географічні дані
Географічні координати 48°38′14″ пн. ш. 24°45′28″ сх. д.H G O
Водойми річки: Опрашина (місцева назва — Лопушанка), Товмачик ,Обрашина і Толмач
Місцева влада
Адреса ради вул. Українська, 65, с. Середній Майдан, Надвірнянський р-н, Івано-Франківської обл., 78450
Сільський голова Кінаш Богдан Дмитрович
Карта
Середній Майдан
Середній Майдан
Мапа

 Середній Майдан у Вікісховищі

Село, центр сільської Ради, знаходиться за 31 км від Надвірної та за 13км від селища Ланчин.Середньомайданська сільська рада з 2018 року добровільно приєдналася до ланчинської об'єднаної теротериальної громади. До складу сільради входять села Вишнівці та Глинки.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1430 село Середні Майдан включено в перелік населених пунктів, яким відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надається статус гірських.

Через с. Середній Майдан та Вишнівці пролягає дорога областного значення "Богородчани-Ланчин"

В різних куточках сіл населення називає свої частини вулиць як - "Ломаджин,Гупчин,Гора, Гора(центр села),Долина,Кузів і тд." У селі також присутня школа - Середньомайданський ліцей

Географія Редагувати

На сході села в лісі між селами Парище та Середній Майдан протікає річка Червона, на півдні та сході протікає річка Товмачик яка є кордоном сіл Вишнівці та Середній Майдан за словами населення,на сході недалеко від села тече Чорний струмок а на Півночі та в центрі течуть річки Опрашина та Обрашина.

Історія Редагувати

На території теперішнього села знаходиться городище доби раннього заліза, що ймовірно відноситься до Ґава-голіградської культури.

Село відоме з другої половини XVIII ст. Вся територія сучасного Середнього Майдану була колись вкрита непрохідними лісами, де ховалися кріпаки-втікачі. Вони тут виявили галявини-майдани. Від цього й пішла назва поселень: Майдан Горішній, Майдан Долішній (Граничний), Майдан Середній, Майданик.

З 1772 року (Перший поділ Польщі) село адміністративно знаходилось у складі Королівства Галичини і Володимирії, адміністративна структура якого змінювалась. Так, з 1772 по 1775 село відносилось до Надвірнянського циркулу (округу) Галицького дистрикту. У 1775—1782 роках — до Коломийського дистрикту Галицького циркулу. У 1782 році дистрикти як адміністративна одиниця були ліквідовані, і село до 1819 року відносилось до Станіславського циркулу.

Станом на 1765 рік у Середньому Майдані мешкало 4 євреї.

За даними перепису населення регіону, проведеного у 1786 році, населення Старого Майдану становило 254 особи, Майдану Граничного (згодом став присілком Старого Майдану) — 52 особи. Власником села був граф Вінцентій Потоцький.

Австрійська імперія (1804—1867) та Австро-Угорщина (1867—1918) Редагувати

Середній Майдан на австрійській карті Галичини і Володимирії 1824 року. Село має назву Старий Майдан, окремо позначено Граничний Майдан

Село Середній Майдан та Глинки належали родині Дубсів.

Лазар Дубс[pl] володів землею та гутою, обирався депутатом Галицького сейму першої каденції в третій (міській) курії від виборчого округу міста Коломия. Виконував повноваження депутата з 1861 по 1865 рік. Станом на 1862 рік Лазар Дубс значився у довідниках лікарем, що проживає у Середньому Майдані. Мав відповідну освіту: у 1832 році він захистив дисертацію з медицини на тему кровохаркання у Віденському університеті.

Після його смерті села перейшли до його сина Альфреда Дубса (роки життя 1861—1897), який, ймовірно, мешкав у Відні.

1860-ті роки були роками неврожаю, зубожіння населення, голоду та епідемій. У 1865 році Галицький Сейм розглядав сотні звернень від сільських громад про відміну чи відстрочення стягнення податків та надання грошової допомоги задля запобігання голоду. Громада Середнього Майдану та Глинок також через свого посла звернулася до Сейму:

Вчора через мої руки надійшло прохання від громади Глинки і Майдану станіславського округу, де пишуть, що смерть заглядає в очі і як не прийде допомога зараз, то буде потім та допомога запізня. Мої панове! Наш народ не вміє писати неправду і тими словами до Сейму промовляє, що якщо — як я казав — немає нині кавалка хліба, то не зможе на весні податок заплатити, і не матиме кавалку хліба на весну, і як вийде на весні на своє поле, то заплаче від того, що не матиме сил те обробити. Отже тут треба негайного порятунку, і я тут іншого не бачу, окрім відписання податків.

Оригінальний текст (пол.)
Wczera czerez moi ruki pryjszła prośba wid hromady Glinki i Majdanu stanisławowskoho okruha, de pyshut, że smert’ w oczy zahladaje i jak ne pryjde pomicz zaraz, to bude potim taja pomicz za pizna. Moi panowe! Nasz narid ne umije neprawdu pysaty i tymy słowamy do Sojmu promawlaje, a jesły – jak mówił – nemaje nyni kawałka chliba, to ne bude mih na wesnu podatku zapłatyty, i ne bude maty chliba kawałka na wesnu, a jak wyjde na wesnu na swoje połe, to zapłacze nad tym, że ne bude maty sył toje obrobyty. Otże tutki treba nahłoho ratunku, a tu jenszoho teper ne wudżu jak widpysanie podatkiw – bo jesly na wesnu ne bude obsijane połe, to i dalszych podatkiw ne bude można zapłatyty.

— З виступу посла Сведжіцького (Szwedzickiego) на 18му засіданні третьої сесії Галицького Сейму від 30 грудня 1865 року

Станом на 1876 рік у селі вже була початкова школа, у якій вчителював Міх Даніловіч (пол. Mich Daniłowicz).

У 1880 році у селі Середній Майдан проживало 880 мешканців і в Граничному Майдані ще 70. «Власність більша» налічувала орної землі 109, луків і садів 577, пасовищ 46, лісу 5547 морґів. «Власність менша» — орної землі 319, луків і садів 528, пасовищ 43, лісу 3 морґи.

В селі була каплиця і ґмінна позичкова каса з капіталом 236 «злотих в австрійській валюті». Греко-католицька парафія знаходилась у сусідньому селі Глинки, а римо-католицька — в Отинії. Станом на 1866 рік священиком у греко-католицькій церкві Святого Миколая у Глинках був Антоній Депутович (народжений у 1824 році, висвячений у 1851 році); церква налічувала 1201 прихожан з сіл Глинки і Середній Майдан.

В 1914—1916 роках в Середньому Майдані було організовано читальню «Просвіти», яка розмістилась біля сільської церкви (скоріше за все, збудованої у кінці ХІХ століття).

Промисловість у селі Редагувати

Середній Майдан на адміністративній карті Галичини і Лодомерії 1855 року. У селі є дві каплиці (хрести на карті); за селом на південь хутори Глаченка і На козарах; на південний захід — скляна гута; село оточують ліси Хоросна і Погаже.
Середній Майдан на австро-угорській карті 1874 року. Відмічені висоти та умовно намальований рельєф місцевості.

Виробництво скла у Середньому Майдані мало давню історію. Перша згадка про скляну гуту датується 1839 роком. Декретом від 24 червня 1839 року Крайова губернія у Львові дозволила Феліксові Вільгельмові Гольберштамові відкрити в селі скляну гуту. А вже 9 листопада 1853 року з проханням дозволити йому продовжувати виробництво скла на цій гуті звернувся Лазар Дубс[pl], на що була дана згода 9 травня 1854 року. Станом на 1885 рік на скляній гуті Дубса працювали: 31 чоловіків, 3 жінок та 18 підлітків протягом 160 днів на рік. У 1898 році на ній працювало 69 робітників, а в 1907 та 1909 роках — по 64.

У 1901 році робітники працювали 3,5 зміни по 12 годин на тиждень, а заробітна плата на тиждень складала (у коронах): тафельники (2 особи) — відповідно по 40–50; помічники тафельників (5) — по 10; дувачі (9) — по 34–36; випрямлювачі тафель (2) — по 18; пакувальник (1) — 12; кочегари (2) — по 7; майстер (1) — 75–80.

У 1908 році їх платня була (у коронах): тафельники (5 осіб) — відповідно по 50; помічники тафельників (5) і дувачів (24) — по 10; дувачі (16) — по 25–30; випрямлювачі тафель (2) — по 12–15; пакувальник (1) — 15; кочегари (2) — по 7; поденні робітники (4) — по 1,5–2,5 за день; майстер (1) — 35—45.

У 1907 році головний будинок скляної гути згорів, проте в 1908 його відбудували.

У 1912 році у Середньому Майдані «Нагель Ізраель державна гута скла» (у власності «Блау і Епштейн» у Кракові і братів Рубінштейнів у Львові) випускала листове скло, пляшки, аптечну тару. Тут працювало 60 робітників.

Станом на 1880 рік в селі знаходився паровий тартак (лісопильня) потужністю 10 коней, з 2 траками, 12 пилами звичайними і 1 циркулярною, а також водний тартак з 1 траком і 2 звичайними пилами. Перший з них щороку переробляв 4050 куб. метрів ялиці і смереки і видавав 2850 куб. метрів дощок, брусів і лат. А другий переробляв 230 куб. метрів деревини і видавав 150 куб. метрів дощок, брусів і лат. Більший тартак, окрім того, щороку виробляв 1 000 000 шт. ґонту.

Станом на 1912 рік в Середньому Майдані функціонував млин Мойзеса Авґенбліка та Антонія Зілинського.

Перша світова війна Редагувати

Операція частин ХХХ армійського корпусу на Пруті і в передгір'ях Карпат між Делятином і Коломиєю 19 — 24 травня (1 — 6 червня) 1915 року (Прутська операція). Середній Майдан зверху на схемі

Під час т. зв. Прутської операції 1 — 6 червня 1915 року Першої світової війни, у Середньому Майдані дислокувався Бугульминський 319-й полк[ru] 80-ї піхотної дивізії[ru] під командуванням Дмитра Парського[ru], який докладно описав перебіг операції у своїх спогадах.

Західноукраїнська Народна Республіка (1918—1919) Редагувати

Середній Майдан територіально відносився до Західноукраїнської Народної Республіки, проголошеної у 1918 році. В результаті польсько-української війни у липні 1919 року місцевість відійшла Польській Республіці.

Польська окупація (1919—1939) Редагувати

Станом на 1921 рік Середній Майдан був центром сільської ґміни у Надвірнянськім повіті Станиславівського воєводства другої Речі Посполитої. До ґміни входили також села Беднарівка, Бреддтгайм, Глинки, Седліска.

1 липня 1924 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі з ґміни Майдан Середній Надвірнянського повіту вилучено присілок Сєдліска Бредтгайм і утворено з нього нову ґміну.

З 1 серпня 1934 року до 17 вересня 1939 року до ґміни Середній Майдан входили села Середній Майдан, Гаврилівка, Горішній Майдан, Парище і Велесниця.

Згідно з переписом населення Польщі 1921 року, у Середньому Майдані був 321 будинок, населення складало 1733 осіб. З них: 826 чоловіків (47,7 %) і 907 жінок (52,3 %).

Середній Майдан на польській тактичній карті 1929 року

За віросповіданням населення поділилося на: 913 римо-католиків (52,7 %), 751 греко-католиків (43,3 %), 1 іншого християнського визнання (0,1 %), 68 юдеїв (3,9 %). Національний склад населення села був такий: 1235 поляків (71,3 %), 477 українців (27,5 %), 21 євреїв (1,2 %).

На 1.01.1939 в селі з 3 320 жителів було 1 800 українців-грекокатоликів, 190 українців-латинників, 1 240 поляків, 80 євреїв і 10 німців, причому поляки проживали у присілку Вишнівчани і частково — у присілку Кубаївка, а в центральній частині (власне, селі Майдан Середній) населення було українським.

У 1924 році в Середньому Майдані діяла дахівкарня дідича Мойзеса Боднара, де працювало 4 робітники, що виготовляли до 40–50 тис. дахівок в рік.

Того ж року Мойзес Боднар подав старості прохання на видачу дозволу на ведення скляної гути, тартаку та млина. А в 1928 році староста вимагав плану та опису гути з погрозою, що при неподанні цих матеріалів розпорядиться закрити гуту. Документи були подані, і 14 січня 1929 року проведено огляд гути та встановлено, що зміна на гуті тривала по 12 годин.

Після закінчення першої світової війни читальня «Просвіти» відновила свою роботу, а саме з 1925 року. Вона займала в селі досить помітне місце в формуванні громадської думки. Активісти «Просвіти» брали участь у проведенні фестин, ставились п'єси, діяв читацький гурток. За даними 1930 року, читальня була україномовною, видавала книжки на безоплатній основі своїм членам, працювала 1 день на тиждень 6 годин.

У травні 1926 року учні початкових класів середньомайданської школи, разом з мільйонами інших громадян Речі Посполитої, взяли участь у привітанні США із 150-ю річницею Декларації незалежності - підписали «Польську Декларацію Сполученим Штатам про захоплення і дружбу[pl]». Завдяки цьому зберігся поіменний перелік учнів (див. відскановані сторінки).

Про Середній Майдан 1930-х років маємо такі спогади Анни Жєнок (пол. Anna Zienok), яка народилася у селі 1924 року, а в 1942 році була разом з іншими дівчатами польського походження вивезена на примусові роботи до Німеччини:

Середній Майдан мав польське, українське і єврейське населення. Найбільше було українців, котрі, як і поляки, займалися землеробством і скотарством. Натомість найменшою групою були євреї. Найчастіше вони займалися торгівлею, володіли багатьма магазинами. Це приносило їм великі прибутки, через що мешкали в багатих будинках і мали гроші на то, щоб вчитися, так що складали еліту. ... У Середньому Майдані була 4-річна початкова школа, в якій ми навчалися елементарним знанням польської мови, математики та релігії.

Оригінальний текст (пол.)
Majdan Średni był skupiskiem ludności polskiej, ukraińskiej i żydowskiej. Najwięcej było Ukraińców, którzy tak jak Polacy trudnili się uprawą roli i hodowlą bydła. Natomiast najmniej liczną grupę tworzyli Żydzi. Najczęściej zajmowali się handlem, posiadali wiele sklepów. Przynosiło im to duże zyski, przez co mieszkali w bogatych domach i mieli pieniądze na to, aby się kształcić, dzięki temu tworzyli elitę. … W Majdanie Średnim była 4-letnia szkoła podstawowa, w której przekazywano nam elementarną wiedzę z zakresu języka polskiego, matematyki i religii.

— Anna Zienok, «Miałam wiele szczęścia w nieszczęściu» — wywiad z Babcią, 1, Dwumiesięcznik historyczny «Kamienna Góra. Miasto Langhansa» — Nr. 4 (51) IX —X 2013. — Str. 3

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року присілок Майдан Граничний переданий з сільської гміни Майдан Середній Надвірнянського повіту до гміни Тлумачик Коломийського.

Радянська окупація і анексія Західної України (1939—1941) Редагувати

Після анексії СРСР колишніх східних воєводств у 1939 році, т. зв. польське осадництво стало однією з категорій злочинів у радянській юридичній системі. Власність осадників націоналізувалася, а самі вони депортувались або на територію Польщі (що на той час уже була окупована Німеччиною), або на спецпоселення у північних регіонах СРСР. За даними сайту «Жертви політичного терору в СРСР» (рос.), 20 осіб, що народилися і/або проживали у Середньому Майдані, були засуджені у січні — лютому 1940 року та вислані на спецпоселення.

Зокрема, родини Пакетів (4 особи), Солтесів (6 осіб) та Шпеків (7 осіб) були заслані у поселення Новий Бит Лальського району Архангельської області РСФСР (зараз частина міста Лальськ Лузького району Кіровської області).

Окремі особи були виселені: 2 особи — у поселення Килтово Залізничного району Республіки Комі РСФСР (зараз Княжпогостський район Республіки Комі), 1 особа — у поселення Камєнка Підосинівського району Архангельської області (зараз Підосинівський район Кіровської області).

Ще один уродженець Середнього Майдану, що мешкав у Свердловській області, був засуджений до 10 років у виправно-трудових таборах у травні 1946 року.

Німецька окупація Західної України (1941—1944) Редагувати

Пам'ятник загиблим у Великій Вітчизняній війні у с. Середній Майдан

Після окупації Німеччиною та її союзниками західноукраїнських земель у 1941 році, Середній Майдан втратив статус центру сільської ґміни, як це було протягом 1934—1939 років. Натомість у серпні 1941 року була утворена сільська ґміна Гаврилівка з центром у відповідному селі, яка об'єднала села Беднарівка, Глинки, Ломаджин, Горішній Майдан, Середній Майдан, Парище, Долішня Велесниця, Лісна Велесниця. Місцевість загалом відносилась до Станіславського повіту Дистрикту Галичина Генерал-Губернаторства Польщі.

Не існує наразі точних даних, що сталося з єврейською громадою, що проживала у Середньому Майдані, під час німецької окупації. Однак, відомо, що Надвірна була окупована 1 липня 1941 року румунськими військами, в кінці серпня — їх змінили німецькі війська. Переселення євреїв до Надвірнянського гетто розпочалось восени 1941 року. Масові розстріли відбувались у жовтні 1941 року та квітні 1942 року.

У Центральній базі даних імен жертв Шоа (Голокосту) меморіалу Яд Вашем містяться імена 11 осіб, що народилися і/або проживали у Середньому Майдані. Дати їх смерті 1941—1942 роки.

Задокументовані свідчення Віктора Боднара (1937 р. н.), внука Мойзеса Боднара (згаданого вище власника дахівкарні та скляної гути у Середньому Майдані) про спасіння від розстрілу восени 1941 року. Родина Боднарів проживала на той час у Надвірні. Знайомий священик Адольф Жолтинський (Adolph Zoltinski) підробив документи, що підтверджували, що батько й мати Віктора Боднара були християнами і нібито вінчалися у католицькій церкві. Саме завдяки цим документам син Мойзеса Боднара з дружиною і сином врятувалися. Їх 41 родич та решта євреїв були розстріляні 6 жовтня 1941 року в урочищі Буковинка на околиці Надвірни.

УРСР (1944—1991) Редагувати

Після закінчення другої світової війни у селі відновила роботу хата-читальня, вона знаходилась у тому самому будинку колишньої «Просвіти». Фонд бібліотеки був невеликий, а в 1947 році хата-читальня згоріла. Після цього було відкрито сільську бібліотеку в хаті Гриджука Михайла. В 1957 році було збудовано приміщення клубу, в якому розмістилась і бібліотека. За часів незалежної України, бібліотека перемістилася у приміщення дитячого садка.

За радянських часів, у селі створено колгосп ім. Щорса. Господарство мало 2010 га землі, спеціалізувалося на тваринництві і на вирощуванні льону-довгунця. Колгосп з 1965 року спеціалізувався на відгодівлі великої рогатої худоби. З допоміжних підприємств працювали млин і пилорама.

З 1959 по 1990 рік у лісі між селами Середній Майдан і Лісна Велесниця розташовувалась військова частина 40-го ракетного полку 44-ї Камишинської ракетної дивізії.

Населення села за результатами перепису 1989 року становило 971 особу, з них 451 чоловіків (46,4 %) і 520 жінок (53,6 %).

Українська повстанська армія Редагувати

З 1944 року на Західній Україні, майже у кожному населеному пункті, починають створювати з місцевих жителів так звані «винищувальні батальйони», які у народі прозивали «стрибками» (від російського слова «истребитель»). Вони повинні були захищати радянську владу та господарство і боротися проти українського підпілля. Так, станом на 15 серпня 1946 року станиця стрибків у Середньому Майдані налічувала 30 осіб, військовий гарнізон — також 30 осіб.

У Середньому Майдані станом на 1945 рік містився шпиталь для поранених воїнів УПА, а у сусідньому селі Глинки — для хворих на різні хвороби.

На Різдво 1945 року в урочищі Груні у Середньому Майдані були спалені воїни Української повстанської армії, про що нині нагадує символічна могила борцям за волю України.

Події 7 січня 1945 року докладніше описані у доповідній записці НКВС УРСР на ім'я Лаврентія Берії від 8 січня 1945 року:

... 7 січня була проведена операція по ліквідації банди у селах Майдан Середній, Майдан Горішний Ланчинського району Станіславської області. У бою, що зав'язався, вбито 139 бандитів, захоплено 21. У процесі бою спалений бандитський госпіталь, розташований в селянських хатах, де згоріло 12 поранених бандитів, а також пожежею знищено штабне приміщення банди, де згоріло 7 бандитів з числа штабних працівників. Серед убитих впізнаний ватажок банди «Хмара», сотник «Оліс», його заступник «Граб» і комендант районної боївки СБ «Артем».

Взяті трофеї: мін — 2, ручних кулеметів — 10, гвинтівок — 51, автоматів — 4, пістолетів — 7, патронів — 5300, гранат — 13. У згорілих будинках виявлено один ручний кулемет і 14 гвинтівок.

Наші втрати: поранено 8 офіцерів і 2 бійця.

Оригінальний текст (рос.)
... 7 января была проведена операция по ликвидации банды в селах Майдан Средний, Майдан Горишный Ланчинского района Станиславской области. В завязавшемся бою убито 139 бандитов, захвачено 21. В процессе боя сожжён бандитский госпиталь, расположенный в крестьянских хатах, где сгорело 12 раненых бандитов, а также пожаром уничтожено штабное помещение банды, где сгорело 7 бандитов из числа штабных работников. Среди убитых опознан главарь банды «Хмара», сотник «Олис», его заместитель «Граб» и комендант районной боевки СБ «Артем».

Взяты трофеи: мин – 2, ручных пулеметов – 10, винтовок – 51, автоматов – 4, пистолетов – 7, патронов – 5300, гранат – 13. В сгоревших домах обнаружено один ручной пулемет и 14 винтовок.

Наши потери: ранено 8 офицеров и 2 бойца.

— Рясной, Оперативна інформація НКВС УРСР до НКВС СРСР про хід боїв проти загонів УПА в Дрогобицькій, Львівській та Станіславській областях, 8 січня 1945 р., ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. Ч. 1. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2015. — стор. 113.

В Електронному архіві Українського визвольного руху також зберігаються два протоколи боївок УПА про засідки на військових НКВС у жовтні 1945 року.

Станіславівщина, листопад 1945. р. Р. 31.

Справа: засідки відділу УПА «Б» на більшовиків в с. Майдан Середний дня 30.10.45

ПРОТОКОЛ

Дня 30.10.45 р. відділ УПА «Б» під командуванням «В» зробив засідку на більшовиків в с. Майдан Середній на гостинці, котрим що дня їхало трьох старшин зі с. Ломаджина, де квартирував спецвідділ військ НКВД. Старшини ті їздили до дівчат та молодиць у Майдан Середний. Як попередньо, так і того дня старшини їхали тою самою дорогою, на котрій була розставлена засідка. Сильним коротким вогнем знищено всіх трьох старшин, а саме: капітан Богатирев Олексій Карпович і двох сержантів.

На другий день відділ НКВД Надвірн. р-ну перевіряв села Майдан Горішній і Красну, а відділи військ НКВД з Ланчина і Коломиї робили сильний трус в с. Майдан Середний. Вислід акції робленої більшовиками не дав їм бажаного висліду.

12.11.45.р. «М-131»

— «М-131», Протокол у справі засідки відділу УПА на більшовиків в с. Майдан Середний від 12 листопада 1945, Електронний архів Українського визвольного руху

Станіславівщина, листопад 1945.р. Р.31.

Справа засідки боївки СБ а більшовиків на гостинці між сс. Кубаївка і Майдан Середний в дні 31.10.1945.р.

ПРОТОКОЛ

Дня 31.10.1945.р. боївка СБ і три члени місцевого проводу «З», «О», «В» зробили засідку на гостинці між сс. Кубаївка, а Майданом Середним. На засідку виїхало трьох більшовиків: стр. лейт. Больмав Петро Андрієвич і двох рядовиків. Стрільці «М» і «Г» вискочили з фоси в совітській уніформі і задержали більшовиків словами: «руки вверх». Стр. лейт. скричав: «Не стріляй, свои» і підняв руки вгору. Коли бачив що то стрільці в мазепинках стр. лейт. Больнав почав сягати по пістоль. Стрілець «М» скочив до нього, та вибив пістоль з рук. Від нього здобуто пістоль «парабелю» і уніформ, а двох рядовиків, які були без зброї разом з кіньми випущено, даючи їм деякі вказівки про наш рух, для пропаганди.

12.12.45.р. «М-131»

— «М-131», Протокол у справі засідки боївки СБ на більшовиків на гостинці між селами Кубаївка і Майдан Середний від 12 грудня 1945, Електронний архів Українського визвольного руху

Станом на 1946 рік церква у Середньому Майдані була замкнена, бо не було священика.

Україна (з 1991) Редагувати

Греко-католицька церква «Чесного Хреста» у с. Середній Майдан
Пам'ятний хрест Січових стрільців в с. Середній Майдан Надвірнянського району
Інформаційний щит про ботанічну пам'ятку природи «Спижі», що біля с. Середній Майдан

У селі є ліцей I—III ступенів, бібліотека, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, ощадна каса, відділення зв'язку. Село не газофіковане, хоча збудовано підвідний газопровід, вуличного освітлення не має.

Колгосп у 1992 році був реорганізований у спілку селян «Рідна земля», яка припинила свою діяльність у 2007 році.

На території села зареєстрована українська греко-католицька церква «Чесного Хреста». Будівля дерев'яної церкви походить, ймовірно, з ХІХ ст., хоча точний рік невідомий.

Футбольна команда «Факел» представляє село на чемпіонатах Надвірнянщини.

В пам'ять про українських січових стрільців в селі по вул. Шевченка в 1993 році встановлена могила Січових стрільців та на хресті зроблено надпис: «Коли Ви вмирали, Вам сурми не грали. Ніхто не плакав за Вами». В центрі села знаходиться обеліск, на якому викарбувано прізвища жителів села, які загинули в роки німецько-радянської війни.

Біля села розташований дендропарк «Козарів», а також ботанічна пам'ятка природи «Спижі» — модринове насадження з домішками ялини та ялиці віком понад 80 років.

З 13 серпня 2018 року Середній Майдан приєднався до Ланчинської об'єднаної територіальнї громади.

Населення Редагувати

Демографія Редагувати

Населення села за переписом 2001 року становило 874 особи. Усі мешканці вважають українську мову рідною мовою.

За даними Надвірнянської районної державної адміністрації, станом на 2011 рік населення села складало 1183 особи (скоріше за все, маються на увазі офіційно зареєстровані мешканці села), кількість господарств становила 506.

Динаміка населення с. Середній Майдан за доступними джерелами[а]
Рік Кількість осіб Кількість будинків / господарств
1786 Старий Майдан 254, Граничний Майдан 52, усього 306
1880 Середній Майдан 880, Граничний Майдан 70, усього 950
1921 1733 321 будинок
1989 971[б]
2001 874[в]
2011 1183[г] 506 господарств

[а]Дані таблиці не є порівнюваними між собою, оскільки: (1) охоплюють дещо різні сукупності людей,
(2) зібрані різними методами, (3) точність збору даних за минулі століття невідома.
[б] Постійне населення, тобто ті, що постійно проживають у населеному пункті, а не знаходяться у ньому тимчасово.
[в] Загальна чисельність мешканців населеного пункту. Не уточнено, чи це постійне населення чи наявне.
[г] Мешканці, що офіційно зареєстровані у населеному пункті (прописані).

Політичні вподобання Редагувати

На Виборах Президента України 2004 року у Середньому Майдані була виборча дільниця № 56 Територіального виборчого округу № 90, влаштована у місцевій сільській раді. У повторному голосуванні 26 грудня 2004 року взяло участь 618 осіб, з них:

  • 97,24 % (601 осіб) підтримали Віктора Ющенка,
  • 1,29 % (8 осіб) — Віктора Януковича,
  • 0,16 % (1 особа) не підтримала жодного кандидата,
  • 1,31 % (8 осіб) бюлетенів визнано недійсними.

На Виборах Президента України 17 січня 2010 року у Середньому Майдані була виборча дільниця № 57 Територіального виборчого округу № 88. У другому турі голосування взяло участь 429 осіб, з них:

  • 86,95 % (373 особи) підтримали Юлію Тимошенко,
  • 9,56 % (41 особа) — Віктора Януковича,
  • 2,56 % (11 осіб) не підтримали жодного з двох кандидатів,
  • 0,93 % (4 особи) бюлетенів визнано недійсними.

На Позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року у Середньому Майдані була виборча дільниця № 260588 Територіального виборчого округу № 88. У голосуванні взяло участь 470 осіб, з них:

  • 59,15 % (278 осіб) підтримали Петра Порошенка,
  • 12,13 % (57 осіб) — Юлію Тимошенко,
  • 10,85 % (51 особа) — Олега Ляшка,
  • 7,02 % (33 особи) — Анатолія Гриценка,
  • 5,11 % (24 особи) — Олега Тягнибока,
  • 5,53 % (26 осіб) — інших кандидатів,
  • 0,21 % (1 особа) бюлетенів визнано недійсними.

На Виборах Президента України 2019 року у Середньому Майдані була виборча дільниця № 260528 Територіального виборчого округу № 87. У повторному голосуванні 21 квітня 2019 року взяло участь 336 осіб, з них:

  • 54,46 % (183 особи) підтримали Володимира Зеленського,
  • 44,05 % (148 осіб) — Петра Порошенка,
  • 1,49 % (5 осіб) бюлетенів визнано недійсними.

Народились у селі Редагувати

Самуель Шпіндлер (1882—1942)
  • Самуель Шпіндлер (нім. Samuel Spindler; * 21 квітня 1882, с. Середній Майдан — † 11 листопада 1942, м. Брегенц , Австрія) — активний учасник Соціал-демократичної партії Австрії у 1930-х роках. Самуель Шпіндель народився у присілку Майдан Граничний у Ганни Шпіндель, поза шлюбом. У 1898 році, в 15-річному віці, він покинув домівку у пошуках кращої долі в інших краях. Багато років працював на випадкових роботах підмайстром. Вивчився на шевця. З 1904 року оселився у Брегенці, Австрія. Там змінив прізвище зі Шпінделя на Шпіндлера. З 1909 року став членом Соціал-демократичної робітничої партії. У місцевому осередку партії був активним оратором та організатором. Одружився з Марією Вобр (нім. Maria Vobr), але через те, що вона належала до іншої конфесії (вона — католичка, він — юдей), їх шлюб не був визнаний владою. У 1910 році народжується їх перша дочка Францішка, у 1912 — Емілі. У 1912 році подружжя прийняло протестантизм. У 1914 році Самуель призваний до армії, але був звільнений через стан здоров'я. У 1915 помирає дружина Марія. З 1919 року Шпіндлер — секретар профспілки працівників текстильної промисловості, бере активну участь у роботі партії. У 1934 році в Австрії до влади прийшли австрофашисти, і діяльність Соціал-демократичної партії була заборонена. У 1938 році відбувся аншлюс Австрії з Німеччиною. На цей час Самуель Шпіндлер важко хворів. У листопаді 1942 року Самуель Шпіндлер отримав повістку на допит у гестапо у Брегенці. В ніч з 10 на 11 листопада він вчинив самогубство.
Ян Коркевич (1898—1940)
  • Володимир Якович Андрейчук (* 28 лютого 1977, с. Середній Майдан) — спортсмен (гирьовий спорт, вагова категорія до 70 кг), заслужений майстер спорту (2005). Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» (2002). Багаторазовий чемпіон світу. Багаторазовий чемпіон України. Рекордсмен світу у сумі двоборства і ривку. Голова Львівського обласного осередку Федерації гирьового спорту України станом на 2010 рік.
Петро Ковальчук

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Облікова картка с Середній Майдан Івано-Франківська область, Надвірнянський район на офіційному вебпорталі Верховної Ради України
  2. «ДОПОВНЕННЯ до переліку населених пунктів, яким відповідно до Закону України „Про статус гірських населених пунктів в Україні“ надається статус гірських» № 1430D00 — редакція від  28.10.2004 на сайті Урядового порталу
  3. Томенчук Б. П. Археологія городищ Галицької землі. Галицько-Буковинське Прикарпаття. Матеріали досліджень. 1976—2006 рр. Івано- Франківськ: Видавець Третяк І. Я., 2008. — 696 с.[недоступне посилання з липня 2019] Схема Середньомайданського городища на стор. 480, Хронологія городищ на стор. 227.
  4. ↑ Історія села Середній Майдан Надвірнянського району на сайті Історичне прикарпаття [ 2008-12-16 у Wayback Machine.]. Джерело: Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 439
  5. [1]Bałaban M. (ed.). Spis Żydów i Karaitów ziemi halickiej i powiatów trembowelskiego i kołomyjskiego w r. 1765. — Akademia Umiejętności, 1909 [ 2016-09-27 у Wayback Machine.](пол.)
  6. ↑ Сіреджук П. Чисельність населення Прикарпаття в останній чверті XVIII ст. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — 2012. — Вип. 21. — С. 3-13. Дані наведено з так званих «тек Шнайдера», що зберіаються у Національному архіві Какова
  7. Старые карты Галиции и Лодомерии по Украине, квадрат 27
  8. Sprawozdania z posiedzeń Sejmu Krajowego Galicyjskiego we Lwowie.1861. Стор. 405 }}
  9. Wykaz Członków Sejmu Krajowego Królewstwa Galicyi i Lodomeryi, tudzież Wielkiego Xięstwa Krakowskiego. 1863 (пол.)
  10. Handbuch des Statthalterei-Gebietes in Galizien: für das Jahr 1862. Стор. 391 (нім.)
  11. Wiener Universitäts-Schematismus ; herausgegeben von Anton Pillebois Стор. 106 (нім.)
  12. Gazeta Lwowska, nr 217, 1885.09.23
  13. Dr. Alfred Dubs
  14. Stenograficzne Sprawozdania trzeciej sesyi Sejmu Krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem roku 1865—1866. Tom I. Posiedzenie 1.-40. — Str. 305(пол.)
  15. Kalendarz Dla Nauczycieli na rok 1876, Karol Widmann, 1876. — Стор. 347 (пол.)
  16. Граничний Майдан був частиною Середнього Майдану, одним з присілків до 1934 року. У 1934 році, за Розпорядженням Ради Міністрів Польської Республіки, Граничний Майдан був вилучений зі складу Середнього Майдану і приєднаний до гміни Тлумачик (зараз Товмачик) Коломийського повіту. Див.: (1) Ludwik Dziedzicki. Majdan Graniczny / Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 5, 1884. — str. 914, punkt 26(пол.); (2) Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o wyłączeniu z powiatu nadwórniańskiego przysiółka Majdan Graniczny i włączeniu go do powiatu kołomyjskiego.(пол.)
  17. ↑ Ludwik Dziedzicki. Majdan Średni / Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 5, 1884. — str. 914—915, punkt 30(пол.)
  18. «Власність більша» (пол. «własność większa»)  — та, що належала шляхті, пану. Див. Obszar dworski у польській Вікіпедії
  19. «Власність менша» (пол. «własność mniejsza») належала селянам
  20. Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini 1866. — Стор. 152 (пол.)
  21. ↑ Бібліотека-філія с. Середній Майдан на сайті Надвірнянської центральної районної бібліотеки
  22. Старые карты Австрийкой монархии, квадрат 48
  23. Козарі — місцева назва грибів маслят
  24. Карты Австрийской монархии 750 метров, квадрат 45—73
  25. ↑ Володимир Клапчук. Виробництво будівельних матеріалів, скла та солі на Гуцульщині в другій половині ХІХ — першій третині ХХ ст. //Історична панорама. — 2013. — Вип. 17. — С. 140—153.. З сайту [2]Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
  26. Skorowidz przemyslowo-handlowy krόlewstwa Galicyi. — Lwόw, 1912. — Wyd. II. — str. 423 на сайті Podkarpacka Biblioteka Cyfrowa(пол.)
  27. Skorowidz przemyslowo-handlowy krόlewstwa Galicyi. — Lwόw, 1912. — Wyd. II. — str. 680 на сайті Podkarpacka Biblioteka Cyfrowa(пол.)
  28. Дмитрий Парский. Операция частей XXX армейского корпуса на Пруте и в предгориях Карпат между Делятин —Коломыя 19 —24 мая (1 —6 июня) 1915 года (Прутская операция) на сайті Русская армия в Первой мировой войне(рос.)
  29. Німецька колонія біля с. Сідлище, зараз не існує.
  30. ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników Pierwszego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. T 14 : Województwo Stanisławowskie. Warszawa. 1923. — Str. 11. (пол.)
  31. Dz.U. 1924 nr 16 poz. 168
  32. 17 вересня 1939 року — дата вторгнення СРСР до Польщі
  33. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu nadwórniańskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie на сайті Internetowy System Aktów Prawnych(пол.)
  34. Польские карты, квадрат P54 S39
  35. Кількість юдеїв (68) за віросповіданням і кількість євреїв (21) за національністю не збігаються. Можливо, це пов'язано з тим, що не всі юдеї знали іврит чи ідиш, а тому могли себе відносити до інших народностей
  36. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 53, 120.
  37. ↑ Bibljoteki oświatowe: spis na dzień 1 stycznia 1930 roku oraz tablice statystyczne / Ministerstwo Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego. 1932 (пол.)
  38. Polish Declarations of Admiration and Friendship for the United States: Grammar and elementary schools; Nadwórna-Nieszawa; Volume 56
  39. Polish Declarations of Admiration and Friendship for the United States: Grammar and elementary schools; Miscellaneous; Volume 99
  40. «Miałam wiele szczęścia w nieszczęściu» — wywiad z Babcią, 2 // Kamienna Góra. Miasto langhansa — Nr. 5 (52) XI —XII 2013. — Str. 2 —3 [ 2016-08-02 у Wayback Machine.] на сторінці Dwumiesięcznik historyczny «Kamienna Góra. Miasto Langhansa» [ 2016-03-25 у Wayback Machine.](пол.)
  41. Розпорядження Ради міністрів 28 травня 1934 року № 440
  42. Родина Пакетів заслана у Новий Бит: Пакет Анеля Зелинов. Пакет Владислав Леонович, Пакет Кристина Владиславовна, Пакет Янина Владиславовна(рос.)
  43. Родина Солтесів заслана у Новий Бит: Солтес Валерия Яновна, Солтес Антонина Ивановна, Солтес Геня Яновна, Солтес Софья Яновна, Солтес Домицеда Яновна, Солтес Каземира Яновна(рос.)
  44. Родина Шпеків заслана у Новий Бит: Шпек Ульяна Васильевна, Шпек Анна Васильевна, Шпек Василий Павлович, Шпек Владимир Васильевич, Шпек Парасковья Николаевна, Шпек Петр Васильевич, Шпек Николай Васильевич(рос.)
  45. Заслані у п. Килтово: Пшеничный Адам Матеушович, Тенаш Михаил Александрович(рос.)
  46. Заслані у п. Камєнка: Ухман Мария Станиславовна (рос.)
  47. Засуджений до виправно-трудових таборів: Дмитрук Михаил Илькович (рос.)
  48. ↑ До 1930-х років теперішнє село Вишнівці мало назву «Ломаджин». Зараз назву «Ломаджин» має один з кутків с. Середній Майдан
  49. Gmina Hawryłówka на сайті польської Вікіпедії
  50. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement, 1 März 1943, стор. 12 [ 2021-07-16 у Wayback Machine.] (Офіційний каталог муніципалітетів і сіл Генерал-Губернаторства від 1 березня 1943 року, нім.)
  51. Олександр Пагіря. Місця нацистського терору на території Івано-Франківщини, 1941—1944 рр. [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору» [ 5 травня 2019 у Wayback Machine.]
  52. Центральная База данных имен жертв Шоа. Поисковый запрос в графе «Постоянное место жительства или место рождения» — Средний Майдан, Надворная, Станислав, Польша(рос.)
  53. Heart of the Fathers [ 18 серпня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Israel Returns [ 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.], 24.03.2015 (англ.)
  54. . Архів оригіналу за 26 липня 2015. Процитовано 16 вересня 2015. 
  55. 40-й ракетный полк (в/ч 81671) і карта розташування військової частини. На сайті Справочник. Ракетные войска стратегического назначения (рос.)
  56. 44 Камышинская ракетная дивизия на сайті Ракетные Войска Стратегического Назначения на территории Беларуси (рос.)
  57. ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Івано-Франківська область, Надвірнянський район[недоступне посилання] на сайті Всеукраїнського перепису населення
  58. Іван Кметюк. Героїчна боротьба ОУН-УПА у 1940 —1950 роках на теренах Надвірнянщини. Частина 5 на сайті газети «Народна воля», 17.08.2012
  59. No 356. Звіт СБ ОУН про радянський терор та реагування на нього відділів УПА і підпілля ОУН на території Ланчинського району від 15 серпня 1946 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали / Відповідальний редактор професор Микола Кугутяк. — Том. 2. — Книга 2 (1945—1946). — Івано-Франківськ: КПФ «ЛІК», 2010. — Стор. 475
  60. Група УПА «Говерля». Книга друга: Спомини, статті та видання історично-мемуарного характеру. Літопис УПА, том 19
  61. Іван Кметюк. Героїчна боротьба ОУН-УПА у 1940 —1950 роках на теренах Надвірнянщини. Частина 3 на сайті газети «Народна воля», 3.08.2012
  62. Оперативна інформація НКВС УРСР до НКВС СРСР про хід боїв проти загонів УПА в Дрогобицькій, Львівській та Станіславській областях, 8 січня 1945 р // ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. Ч. 1. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2015. — стор. 113
  63. Протокол у справі засідки відділу УПА на більшовиків в с. Майдан Середний від 12 листопада 1945 на сайті [3]Електронний архів Українського визвольного руху
  64. Протокол у справі засідки боївки СБ на більшовиків на гостинці між селами Кубаївка і Майдан Середний від 12 грудня 1945 на сайті [4]Електронний архів Українського визвольного руху
  65. Фоса — це канава
  66. No 356. Звіт СБ ОУН про радянський терор та реагування на нього відділів УПА і підпілля ОУН на території Ланчинського району від 15 серпня 1946 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали / Відповідальний редактор професор Микола Кугутяк. — Том. 2. — Книга 2 (1945—1946). — Івано-Франківськ: КПФ «ЛІК», 2010. — Стор. 476
  67. ↑ с. Середній Майдан [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Надвірнянської районної державної адміністрації, 2011 рік
  68. Селянське (фермерське) господарство селянська спілка «Рідна земля», код ЄДРПОУ — 03752261. Див. на сайті Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців [ 2015-05-18 у Wayback Machine.]
  69. Середній Майдан. Церква Воздвиження Чесного Хреста ХІХ ст. на сайті Дерев'яні церкви Західної України
  70. Чемпіони, володарі кубка і призери чемпіонатів Надвірнянщини у 1991 —2014 рр. на сайті Футбол Надвірнянщини
  71. Про село Середній Майдан [ 2016-03-05 у Wayback Machine.] на сайті Надвірнянської районної ради
  72. ВВРУ, 2018, № 42, стор. 52
  73. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область, Надвірнянський район[недоступне посилання] на сайті Всеукраїнського перепису населення
  74. Виборчі дільниці територіального виборчого округу № 90 на сайті Центральної Виборчої комісії України
  75. Результати голосування по дільниці територіального виборчого округу на сайті Центральної Виборчої комісії України
  76. Виборчі дільниці територіального виборчого округу № 88 на сайті Центральної Виборчої комісії України
  77. Результати голосування по дільницях ТВО № 88, Івано-Франківська область [Архівовано 5 серпня 2012 у Archive.is] на сайті Центральної Виборчої комісії України
  78. Виборчі дільниці територіального виборчого округу № 88 на сайті Центральної Виборчої комісії України
  79. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу № 88, Івано-Франківська область на сайті Центральної Виборчої комісії України
  80. Виборчі дільниці територіального виборчого округу № 87 на сайті Центральної Виборчої комісії України
  81. Результати голосування по дільниці територіального виборчого округу на сайті Центральної Виборчої комісії України
  82. Samuel Spindler (r.Spindel) на сайті Бази генеалогічних даних Єврейського музею м. Гогенемс, Австрія (нім. Genealogiedatenbank des Jüdischen Museums Hohenems)(нім.)
  83. Broschüre «In den Tod getrieben….» (Text: Mag. Susanne Emerichr) на сайті Історичного товариства землі Форарльберг ім. Йоганна Августа Маліна (нім.)
  84. Eveline Böckle (1989): Landfremd, sozialdemokratisch, jüdisch. Die dreifache Ausgrenzung des Samuel Spindler на сайті Історичного товариства землі Форарльберг ім. Йоганна Августа Маліна (нім.)
  85. Тимів І. Бойовий шлях куреня УПА «Смертоносці» // Галичина. — 2013. — Ч. 24. — С. 158. З сайту [5]Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
  86. Пам'яті Михайла Михальчука на сайті газети «Народна воля», 8 лютого 2013
  87. Оксана Іванівна Михальчук [ 2015-04-25 у Wayback Machine.] на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні
  88. Андрейчу́к Володимир Якович на сайті Енциклопедії сучасної України, 2008 рік
  89. Володимир Андрейчук став найкращим на чемпіонаті світу з гирьового спорту [ 2016-03-04 у Wayback Machine.] на сайті kulturizm.info, 15.11.2010
  90. Круль Петро Франкович на сайті Енциклопедії сучасної України, 2014 рік
  91. Професорсько-викладацький склад кафедри теорії та історії виконавського мистецтва [ 2016-03-05 у Wayback Machine.] на сайті Прикарпатського національного університету
  92. Левицький, Петро (2009). Середній Майдан. Історичні нариси. Частина друга. З 1938 до 2010 року (українська). с.Середній Майдан - м.Надвірна. с. с. 29–31. 

Джерела Редагувати

  • Левицький П. Середній Майдан [Текст]: іст. нариси. Ч. 1 : З найдавніших часів і до 1939 року [Текст] / Левицький П. — Надвірна ; Середній Майдан: [б. в.]: [б. и.], 2008. — 258 с. — 15.00 р.
  • Левицький П. Середній Майдан [Текст]: іст. нариси. Ч. ІІ: З 1938 до 2010 р. / Левицький П. — Середній Майдан ; Надвірна: [Місто НВ], 2009. — 159 с. — (Благодійна акція «Історія села — дітям!»). — 15.00 р. ББК 63.3(4УКР)
  • Історичне Прикарпаття
  • (пол.) (Метричні книги римо-католицької віри з Львівської архідієцезії, 1604—1945). По с. Середній Майдан див. документи № 1053 (1820 рік), № 1054 (1837 рік), № 1055 (1841 рік), № 1056 (1843 рік), № 1057 (1853 рік), № 1058 (1876 рік), № 1690 (1897—1903 роки).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Serednij Majda n selo Nadvirnyanskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayini selo Serednij MajdanGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Nadvirnyanskij rajonGromada Lanchinska selishna gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1679Naselennya 874 1 Plosha 26 406 km Gustota naselennya 33 1 osib km Poshtovij indeks 78450Telefonnij kod 380 03475Geografichni daniGeografichni koordinati 48 38 14 pn sh 24 45 28 sh d H G OVodojmi richki Oprashina misceva nazva Lopushanka Tovmachik Obrashina i TolmachMisceva vladaAdresa radi vul Ukrayinska 65 s Serednij Majdan Nadvirnyanskij r n Ivano Frankivskoyi obl 78450Silskij golova Kinash Bogdan DmitrovichKartaSerednij MajdanSerednij MajdanMapa Serednij Majdan u VikishovishiSelo centr silskoyi Radi znahoditsya za 31 km vid Nadvirnoyi ta za 13km vid selisha Lanchin Serednomajdanska silska rada z 2018 roku dobrovilno priyednalasya do lanchinskoyi ob yednanoyi teroterialnoyi gromadi Do skladu silradi vhodyat sela Vishnivci ta Glinki Zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 28 10 2004 r 1430 selo Seredni Majdan vklyucheno v perelik naselenih punktiv yakim vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro status girskih naselenih punktiv v Ukrayini nadayetsya status girskih 2 Cherez s Serednij Majdan ta Vishnivci prolyagaye doroga oblastnogo znachennya Bogorodchani Lanchin V riznih kutochkah sil naselennya nazivaye svoyi chastini vulic yak Lomadzhin Gupchin Gora Gora centr sela Dolina Kuziv i td U seli takozh prisutnya shkola Serednomajdanskij licej Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Avstrijska imperiya 1804 1867 ta Avstro Ugorshina 1867 1918 2 1 1 Promislovist u seli 2 1 2 Persha svitova vijna 2 2 Zahidnoukrayinska Narodna Respublika 1918 1919 2 3 Polska okupaciya 1919 1939 2 4 Radyanska okupaciya i aneksiya Zahidnoyi Ukrayini 1939 1941 2 5 Nimecka okupaciya Zahidnoyi Ukrayini 1941 1944 2 6 URSR 1944 1991 2 6 1 Ukrayinska povstanska armiya 3 Ukrayina z 1991 4 Naselennya 4 1 Demografiya 4 2 Politichni vpodobannya 5 Narodilis u seli 6 Galereya 7 Primitki 8 DzherelaGeografiya RedaguvatiNa shodi sela v lisi mizh selami Parishe ta Serednij Majdan protikaye richka Chervona na pivdni ta shodi protikaye richka Tovmachik yaka ye kordonom sil Vishnivci ta Serednij Majdan za slovami naselennya na shodi nedaleko vid sela teche Chornij strumok a na Pivnochi ta v centri techut richki Oprashina ta Obrashina Istoriya RedaguvatiNa teritoriyi teperishnogo sela znahoditsya gorodishe dobi rannogo zaliza sho jmovirno vidnositsya do Gava goligradskoyi kulturi 3 Selo vidome z drugoyi polovini XVIII st Vsya teritoriya suchasnogo Serednogo Majdanu bula kolis vkrita neprohidnimi lisami de hovalisya kripaki vtikachi Voni tut viyavili galyavini majdani Vid cogo j pishla nazva poselen Majdan Gorishnij Majdan Dolishnij Granichnij Majdan Serednij Majdanik 4 Z 1772 roku Pershij podil Polshi selo administrativno znahodilos u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi administrativna struktura yakogo zminyuvalas Tak z 1772 po 1775 selo vidnosilos do Nadvirnyanskogo cirkulu okrugu Galickogo distriktu U 1775 1782 rokah do Kolomijskogo distriktu Galickogo cirkulu U 1782 roci distrikti yak administrativna odinicya buli likvidovani i selo do 1819 roku vidnosilos do Stanislavskogo cirkulu Stanom na 1765 rik u Serednomu Majdani meshkalo 4 yevreyi 5 Za danimi perepisu naselennya regionu provedenogo u 1786 roci naselennya Starogo Majdanu stanovilo 254 osobi Majdanu Granichnogo zgodom stav prisilkom Starogo Majdanu 52 osobi Vlasnikom sela buv graf Vincentij Potockij 6 Avstrijska imperiya 1804 1867 ta Avstro Ugorshina 1867 1918 Redaguvati nbsp Serednij Majdan na avstrijskij karti Galichini i Volodimiriyi 1824 roku Selo maye nazvu Starij Majdan okremo poznacheno Granichnij Majdan 7 Selo Serednij Majdan ta Glinki nalezhali rodini Dubsiv Lazar Dubs pl volodiv zemleyu ta gutoyu obiravsya deputatom Galickogo sejmu pershoyi kadenciyi v tretij miskij kuriyi vid viborchogo okrugu mista Kolomiya 8 Vikonuvav povnovazhennya deputata z 1861 po 1865 rik 9 Stanom na 1862 rik Lazar Dubs znachivsya u dovidnikah likarem sho prozhivaye u Serednomu Majdani 10 Mav vidpovidnu osvitu u 1832 roci vin zahistiv disertaciyu z medicini na temu krovoharkannya u Videnskomu universiteti 11 Pislya jogo smerti sela perejshli do jogo sina Alfreda Dubsa 12 roki zhittya 1861 1897 13 yakij jmovirno meshkav u Vidni 1860 ti roki buli rokami nevrozhayu zubozhinnya naselennya golodu ta epidemij U 1865 roci Galickij Sejm rozglyadav sotni zvernen vid silskih gromad pro vidminu chi vidstrochennya styagnennya podatkiv ta nadannya groshovoyi dopomogi zadlya zapobigannya golodu Gromada Serednogo Majdanu ta Glinok takozh cherez svogo posla zvernulasya do Sejmu Vchora cherez moyi ruki nadijshlo prohannya vid gromadi Glinki i Majdanu stanislavskogo okrugu de pishut sho smert zaglyadaye v ochi i yak ne prijde dopomoga zaraz to bude potim ta dopomoga zapiznya Moyi panove Nash narod ne vmiye pisati nepravdu i timi slovami do Sejmu promovlyaye sho yaksho yak ya kazav nemaye nini kavalka hliba to ne zmozhe na vesni podatok zaplatiti i ne matime kavalku hliba na vesnu i yak vijde na vesni na svoye pole to zaplache vid togo sho ne matime sil te obrobiti Otzhe tut treba negajnogo poryatunku i ya tut inshogo ne bachu okrim vidpisannya podatkiv Originalnij tekst pol Wczera czerez moi ruki pryjszla prosba wid hromady Glinki i Majdanu stanislawowskoho okruha de pyshut ze smert w oczy zahladaje i jak ne pryjde pomicz zaraz to bude potim taja pomicz za pizna Moi panowe Nasz narid ne umije neprawdu pysaty i tymy slowamy do Sojmu promawlaje a jesly jak mowil nemaje nyni kawalka chliba to ne bude mih na wesnu podatku zaplatyty i ne bude maty chliba kawalka na wesnu a jak wyjde na wesnu na swoje pole to zaplacze nad tym ze ne bude maty syl toje obrobyty Otze tutki treba nahloho ratunku a tu jenszoho teper ne wudzu jak widpysanie podatkiw bo jesly na wesnu ne bude obsijane pole to i dalszych podatkiw ne bude mozna zaplatyty Z vistupu posla Svedzhickogo Szwedzickiego na 18mu zasidanni tretoyi sesiyi Galickogo Sejmu vid 30 grudnya 1865 roku 14 Stanom na 1876 rik u seli vzhe bula pochatkova shkola u yakij vchitelyuvav Mih Danilovich pol Mich Danilowicz 15 U 1880 roci u seli Serednij Majdan prozhivalo 880 meshkanciv i v Granichnomu Majdani 16 she 70 17 Vlasnist bilsha 18 nalichuvala ornoyi zemli 109 lukiv i sadiv 577 pasovish 46 lisu 5547 morgiv Vlasnist mensha 19 ornoyi zemli 319 lukiv i sadiv 528 pasovish 43 lisu 3 morgi 17 V seli bula kaplicya i gminna pozichkova kasa z kapitalom 236 zlotih v avstrijskij valyuti Greko katolicka parafiya znahodilas u susidnomu seli Glinki a rimo katolicka v Otiniyi 17 Stanom na 1866 rik svyashenikom u greko katolickij cerkvi Svyatogo Mikolaya u Glinkah buv Antonij Deputovich narodzhenij u 1824 roci visvyachenij u 1851 roci cerkva nalichuvala 1201 prihozhan z sil Glinki i Serednij Majdan 20 V 1914 1916 rokah v Serednomu Majdani bulo organizovano chitalnyu Prosviti yaka rozmistilas bilya silskoyi cerkvi skorishe za vse zbudovanoyi u kinci HIH stolittya 21 Promislovist u seli Redaguvati nbsp Serednij Majdan na administrativnij karti Galichini i Lodomeriyi 1855 roku 22 U seli ye dvi kaplici hresti na karti za selom na pivden hutori Glachenka i Na kozarah 23 na pivdennij zahid sklyana guta selo otochuyut lisi Horosna i Pogazhe nbsp Serednij Majdan na avstro ugorskij karti 1874 roku 24 Vidmicheni visoti ta umovno namalovanij relyef miscevosti Virobnictvo skla u Serednomu Majdani malo davnyu istoriyu Persha zgadka pro sklyanu gutu datuyetsya 1839 rokom Dekretom vid 24 chervnya 1839 roku Krajova guberniya u Lvovi dozvolila Feliksovi Vilgelmovi Golbershtamovi vidkriti v seli sklyanu gutu A vzhe 9 listopada 1853 roku z prohannyam dozvoliti jomu prodovzhuvati virobnictvo skla na cij guti zvernuvsya Lazar Dubs pl na sho bula dana zgoda 9 travnya 1854 roku Stanom na 1885 rik na sklyanij guti Dubsa pracyuvali 31 cholovikiv 3 zhinok ta 18 pidlitkiv protyagom 160 dniv na rik U 1898 roci na nij pracyuvalo 69 robitnikiv a v 1907 ta 1909 rokah po 64 25 U 1901 roci robitniki pracyuvali 3 5 zmini po 12 godin na tizhden a zarobitna plata na tizhden skladala u koronah tafelniki 2 osobi vidpovidno po 40 50 pomichniki tafelnikiv 5 po 10 duvachi 9 po 34 36 vipryamlyuvachi tafel 2 po 18 pakuvalnik 1 12 kochegari 2 po 7 majster 1 75 80 25 U 1908 roci yih platnya bula u koronah tafelniki 5 osib vidpovidno po 50 pomichniki tafelnikiv 5 i duvachiv 24 po 10 duvachi 16 po 25 30 vipryamlyuvachi tafel 2 po 12 15 pakuvalnik 1 15 kochegari 2 po 7 podenni robitniki 4 po 1 5 2 5 za den majster 1 35 45 25 U 1907 roci golovnij budinok sklyanoyi guti zgoriv prote v 1908 jogo vidbuduvali 25 U 1912 roci u Serednomu Majdani Nagel Izrael derzhavna guta skla u vlasnosti Blau i Epshtejn u Krakovi i brativ Rubinshtejniv u Lvovi vipuskala listove sklo plyashki aptechnu taru Tut pracyuvalo 60 robitnikiv 25 26 Stanom na 1880 rik v seli znahodivsya parovij tartak lisopilnya potuzhnistyu 10 konej z 2 trakami 12 pilami zvichajnimi i 1 cirkulyarnoyu a takozh vodnij tartak z 1 trakom i 2 zvichajnimi pilami Pershij z nih shoroku pereroblyav 4050 kub metriv yalici i smereki i vidavav 2850 kub metriv doshok brusiv i lat A drugij pereroblyav 230 kub metriv derevini i vidavav 150 kub metriv doshok brusiv i lat Bilshij tartak okrim togo shoroku viroblyav 1 000 000 sht gontu 17 Stanom na 1912 rik v Serednomu Majdani funkcionuvav mlin Mojzesa Avgenblika ta Antoniya Zilinskogo 25 27 Persha svitova vijna Redaguvati nbsp Operaciya chastin HHH armijskogo korpusu na Pruti i v peredgir yah Karpat mizh Delyatinom i Kolomiyeyu 19 24 travnya 1 6 chervnya 1915 roku Prutska operaciya Serednij Majdan zverhu na shemiPid chas t zv Prutskoyi operaciyi 1 6 chervnya 1915 roku Pershoyi svitovoyi vijni u Serednomu Majdani dislokuvavsya Bugulminskij 319 j polk ru 80 yi pihotnoyi diviziyi ru pid komanduvannyam Dmitra Parskogo ru yakij dokladno opisav perebig operaciyi u svoyih spogadah 28 Zahidnoukrayinska Narodna Respublika 1918 1919 Redaguvati Serednij Majdan teritorialno vidnosivsya do Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki progoloshenoyi u 1918 roci V rezultati polsko ukrayinskoyi vijni u lipni 1919 roku miscevist vidijshla Polskij Respublici Polska okupaciya 1919 1939 Redaguvati Stanom na 1921 rik Serednij Majdan buv centrom silskoyi gmini u Nadvirnyanskim poviti Stanislavivskogo voyevodstva drugoyi Rechi Pospolitoyi Do gmini vhodili takozh sela Bednarivka Breddtgajm 29 Glinki Sedliska 30 1 lipnya 1924 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi z gmini Majdan Serednij Nadvirnyanskogo povitu vilucheno prisilok Syedliska Bredtgajm i utvoreno z nogo novu gminu 31 Z 1 serpnya 1934 roku do 17 veresnya 1939 roku 32 do gmini Serednij Majdan vhodili sela Serednij Majdan Gavrilivka Gorishnij Majdan Parishe i Velesnicya 33 Zgidno z perepisom naselennya Polshi 1921 roku u Serednomu Majdani buv 321 budinok naselennya skladalo 1733 osib 30 Z nih 826 cholovikiv 47 7 i 907 zhinok 52 3 nbsp Serednij Majdan na polskij taktichnij karti 1929 roku 34 Za virospovidannyam naselennya podililosya na 913 rimo katolikiv 52 7 751 greko katolikiv 43 3 1 inshogo hristiyanskogo viznannya 0 1 68 yudeyiv 3 9 Nacionalnij sklad naselennya sela buv takij 1235 polyakiv 71 3 477 ukrayinciv 27 5 21 yevreyiv 1 2 35 Na 1 01 1939 v seli z 3 320 zhiteliv bulo 1 800 ukrayinciv grekokatolikiv 190 ukrayinciv latinnikiv 1 240 polyakiv 80 yevreyiv i 10 nimciv prichomu polyaki prozhivali u prisilku Vishnivchani i chastkovo u prisilku Kubayivka a v centralnij chastini vlasne seli Majdan Serednij naselennya bulo ukrayinskim 36 U 1924 roci v Serednomu Majdani diyala dahivkarnya didicha Mojzesa Bodnara de pracyuvalo 4 robitniki sho vigotovlyali do 40 50 tis dahivok v rik 25 Togo zh roku Mojzes Bodnar podav starosti prohannya na vidachu dozvolu na vedennya sklyanoyi guti tartaku ta mlina A v 1928 roci starosta vimagav planu ta opisu guti z pogrozoyu sho pri nepodanni cih materialiv rozporyaditsya zakriti gutu Dokumenti buli podani i 14 sichnya 1929 roku provedeno oglyad guti ta vstanovleno sho zmina na guti trivala po 12 godin 25 Pislya zakinchennya pershoyi svitovoyi vijni chitalnya Prosviti vidnovila svoyu robotu a same z 1925 roku 37 Vona zajmala v seli dosit pomitne misce v formuvanni gromadskoyi dumki Aktivisti Prosviti brali uchast u provedenni festin stavilis p yesi diyav chitackij gurtok 21 Za danimi 1930 roku chitalnya bula ukrayinomovnoyu vidavala knizhki na bezoplatnij osnovi svoyim chlenam pracyuvala 1 den na tizhden 6 godin 37 U travni 1926 roku uchni pochatkovih klasiv serednomajdanskoyi shkoli razom z miljonami inshih gromadyan Rechi Pospolitoyi vzyali uchast u privitanni SShA iz 150 yu richniceyu Deklaraciyi nezalezhnosti pidpisali Polsku Deklaraciyu Spoluchenim Shtatam pro zahoplennya i druzhbu pl Zavdyaki comu zberigsya poimennij perelik uchniv div vidskanovani storinki 38 39 nbsp Polska Deklaraciya Spoluchenim Shtatam pro zahoplennya i druzhbu tom 56 storinka 31 12 travnya 1926 roku nbsp Polska Deklaraciya Spoluchenim Shtatam pro zahoplennya i druzhbu tom 56 storinka 31 12 travnya 1926 roku nbsp Polska Deklaraciya Spoluchenim Shtatam pro zahoplennya i druzhbu tom 99 storinka 129 15 travnya 1926 roku nbsp Polska Deklaraciya Spoluchenim Shtatam pro zahoplennya i druzhbu tom 99 storinka 130 15 travnya 1926 roku Pro Serednij Majdan 1930 h rokiv mayemo taki spogadi Anni Zhyenok pol Anna Zienok yaka narodilasya u seli 1924 roku a v 1942 roci bula razom z inshimi divchatami polskogo pohodzhennya vivezena na primusovi roboti do Nimechchini 40 Serednij Majdan mav polske ukrayinske i yevrejske naselennya Najbilshe bulo ukrayinciv kotri yak i polyaki zajmalisya zemlerobstvom i skotarstvom Natomist najmenshoyu grupoyu buli yevreyi Najchastishe voni zajmalisya torgivleyu volodili bagatma magazinami Ce prinosilo yim veliki pributki cherez sho meshkali v bagatih budinkah i mali groshi na to shob vchitisya tak sho skladali elitu U Serednomu Majdani bula 4 richna pochatkova shkola v yakij mi navchalisya elementarnim znannyam polskoyi movi matematiki ta religiyi Originalnij tekst pol Majdan Sredni byl skupiskiem ludnosci polskiej ukrainskiej i zydowskiej Najwiecej bylo Ukraincow ktorzy tak jak Polacy trudnili sie uprawa roli i hodowla bydla Natomiast najmniej liczna grupe tworzyli Zydzi Najczesciej zajmowali sie handlem posiadali wiele sklepow Przynosilo im to duze zyski przez co mieszkali w bogatych domach i mieli pieniadze na to aby sie ksztalcic dzieki temu tworzyli elite W Majdanie Srednim byla 4 letnia szkola podstawowa w ktorej przekazywano nam elementarna wiedze z zakresu jezyka polskiego matematyki i religii Anna Zienok Mialam wiele szczescia w nieszczesciu wywiad z Babcia 1 Dwumiesiecznik historyczny Kamienna Gora Miasto Langhansa Nr 4 51 IX X 2013 Str 3 Rozporyadzhennyam Radi ministriv 28 travnya 1934 roku prisilok Majdan Granichnij peredanij z silskoyi gmini Majdan Serednij Nadvirnyanskogo povitu do gmini Tlumachik Kolomijskogo 41 Radyanska okupaciya i aneksiya Zahidnoyi Ukrayini 1939 1941 Redaguvati Pislya aneksiyi SRSR kolishnih shidnih voyevodstv u 1939 roci t zv polske osadnictvo stalo odniyeyu z kategorij zlochiniv u radyanskij yuridichnij sistemi Vlasnist osadnikiv nacionalizuvalasya a sami voni deportuvalis abo na teritoriyu Polshi sho na toj chas uzhe bula okupovana Nimechchinoyu abo na specposelennya u pivnichnih regionah SRSR Za danimi sajtu Zhertvi politichnogo teroru v SRSR ros 20 osib sho narodilisya i abo prozhivali u Serednomu Majdani buli zasudzheni u sichni lyutomu 1940 roku ta vislani na specposelennya Zokrema rodini Paketiv 4 osobi 42 Soltesiv 6 osib 43 ta Shpekiv 7 osib 44 buli zaslani u poselennya Novij Bit Lalskogo rajonu Arhangelskoyi oblasti RSFSR zaraz chastina mista Lalsk Luzkogo rajonu Kirovskoyi oblasti Okremi osobi buli viseleni 2 osobi u poselennya Kiltovo Zaliznichnogo rajonu Respubliki Komi RSFSR zaraz Knyazhpogostskij rajon Respubliki Komi 45 1 osoba u poselennya Kamyenka Pidosinivskogo rajonu Arhangelskoyi oblasti zaraz Pidosinivskij rajon Kirovskoyi oblasti 46 She odin urodzhenec Serednogo Majdanu sho meshkav u Sverdlovskij oblasti buv zasudzhenij do 10 rokiv u vipravno trudovih taborah u travni 1946 roku 47 Nimecka okupaciya Zahidnoyi Ukrayini 1941 1944 Redaguvati nbsp Pam yatnik zagiblim u Velikij Vitchiznyanij vijni u s Serednij MajdanPislya okupaciyi Nimechchinoyu ta yiyi soyuznikami zahidnoukrayinskih zemel u 1941 roci Serednij Majdan vtrativ status centru silskoyi gmini yak ce bulo protyagom 1934 1939 rokiv Natomist u serpni 1941 roku bula utvorena silska gmina Gavrilivka z centrom u vidpovidnomu seli yaka ob yednala sela Bednarivka Glinki Lomadzhin 48 Gorishnij Majdan Serednij Majdan Parishe Dolishnya Velesnicya Lisna Velesnicya Miscevist zagalom vidnosilas do Stanislavskogo povitu Distriktu Galichina General Gubernatorstva Polshi 49 50 Ne isnuye narazi tochnih danih sho stalosya z yevrejskoyu gromadoyu sho prozhivala u Serednomu Majdani pid chas nimeckoyi okupaciyi Odnak vidomo sho Nadvirna bula okupovana 1 lipnya 1941 roku rumunskimi vijskami v kinci serpnya yih zminili nimecki vijska Pereselennya yevreyiv do Nadvirnyanskogo getto rozpochalos voseni 1941 roku Masovi rozstrili vidbuvalis u zhovtni 1941 roku ta kvitni 1942 roku 51 U Centralnij bazi danih imen zhertv Shoa Golokostu memorialu Yad Vashem mistyatsya imena 11 osib sho narodilisya i abo prozhivali u Serednomu Majdani Dati yih smerti 1941 1942 roki 52 Zadokumentovani svidchennya Viktora Bodnara 1937 r n vnuka Mojzesa Bodnara zgadanogo vishe vlasnika dahivkarni ta sklyanoyi guti u Serednomu Majdani pro spasinnya vid rozstrilu voseni 1941 roku Rodina Bodnariv prozhivala na toj chas u Nadvirni Znajomij svyashenik Adolf Zholtinskij Adolph Zoltinski pidrobiv dokumenti sho pidtverdzhuvali sho batko j mati Viktora Bodnara buli hristiyanami i nibito vinchalisya u katolickij cerkvi Same zavdyaki cim dokumentam sin Mojzesa Bodnara z druzhinoyu i sinom vryatuvalisya Yih 41 rodich ta reshta yevreyiv buli rozstrilyani 6 zhovtnya 1941 roku v urochishi Bukovinka na okolici Nadvirni 53 54 URSR 1944 1991 Redaguvati Pislya zakinchennya drugoyi svitovoyi vijni u seli vidnovila robotu hata chitalnya vona znahodilas u tomu samomu budinku kolishnoyi Prosviti Fond biblioteki buv nevelikij a v 1947 roci hata chitalnya zgorila Pislya cogo bulo vidkrito silsku biblioteku v hati Gridzhuka Mihajla V 1957 roci bulo zbudovano primishennya klubu v yakomu rozmistilas i biblioteka Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini biblioteka peremistilasya u primishennya dityachogo sadka 21 Za radyanskih chasiv u seli stvoreno kolgosp im Shorsa Gospodarstvo malo 2010 ga zemli specializuvalosya na tvarinnictvi i na viroshuvanni lonu dovguncya Kolgosp z 1965 roku specializuvavsya na vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi Z dopomizhnih pidpriyemstv pracyuvali mlin i pilorama 4 Z 1959 po 1990 rik u lisi mizh selami Serednij Majdan i Lisna Velesnicya roztashovuvalas vijskova chastina 40 go raketnogo polku 55 44 yi Kamishinskoyi raketnoyi diviziyi 56 Naselennya sela za rezultatami perepisu 1989 roku stanovilo 971 osobu z nih 451 cholovikiv 46 4 i 520 zhinok 53 6 57 Ukrayinska povstanska armiya Redaguvati Z 1944 roku na Zahidnij Ukrayini majzhe u kozhnomu naselenomu punkti pochinayut stvoryuvati z miscevih zhiteliv tak zvani vinishuvalni bataljoni yaki u narodi prozivali stribkami vid rosijskogo slova istrebitel Voni povinni buli zahishati radyansku vladu ta gospodarstvo i borotisya proti ukrayinskogo pidpillya Tak stanom na 15 serpnya 1946 roku stanicya stribkiv u Serednomu Majdani nalichuvala 30 osib vijskovij garnizon takozh 30 osib 58 59 U Serednomu Majdani stanom na 1945 rik mistivsya shpital dlya poranenih voyiniv UPA a u susidnomu seli Glinki dlya hvorih na rizni hvorobi 60 Na Rizdvo 1945 roku v urochishi Gruni u Serednomu Majdani buli spaleni voyini Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi pro sho nini nagaduye simvolichna mogila borcyam za volyu Ukrayini 61 Podiyi 7 sichnya 1945 roku dokladnishe opisani u dopovidnij zapisci NKVS URSR na im ya Lavrentiya Beriyi vid 8 sichnya 1945 roku 62 7 sichnya bula provedena operaciya po likvidaciyi bandi u selah Majdan Serednij Majdan Gorishnij Lanchinskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti U boyu sho zav yazavsya vbito 139 banditiv zahopleno 21 U procesi boyu spalenij banditskij gospital roztashovanij v selyanskih hatah de zgorilo 12 poranenih banditiv a takozh pozhezheyu znisheno shtabne primishennya bandi de zgorilo 7 banditiv z chisla shtabnih pracivnikiv Sered ubitih vpiznanij vatazhok bandi Hmara sotnik Olis jogo zastupnik Grab i komendant rajonnoyi boyivki SB Artem Vzyati trofeyi min 2 ruchnih kulemetiv 10 gvintivok 51 avtomativ 4 pistoletiv 7 patroniv 5300 granat 13 U zgorilih budinkah viyavleno odin ruchnij kulemet i 14 gvintivok Nashi vtrati poraneno 8 oficeriv i 2 bijcya Originalnij tekst ros 7 yanvarya byla provedena operaciya po likvidacii bandy v selah Majdan Srednij Majdan Gorishnyj Lanchinskogo rajona Stanislavskoj oblasti V zavyazavshemsya boyu ubito 139 banditov zahvacheno 21 V processe boya sozhzhyon banditskij gospital raspolozhennyj v krestyanskih hatah gde sgorelo 12 ranenyh banditov a takzhe pozharom unichtozheno shtabnoe pomeshenie bandy gde sgorelo 7 banditov iz chisla shtabnyh rabotnikov Sredi ubityh opoznan glavar bandy Hmara sotnik Olis ego zamestitel Grab i komendant rajonnoj boevki SB Artem Vzyaty trofei min 2 ruchnyh pulemetov 10 vintovok 51 avtomatov 4 pistoletov 7 patronov 5300 granat 13 V sgorevshih domah obnaruzheno odin ruchnoj pulemet i 14 vintovok Nashi poteri raneno 8 oficerov i 2 bojca Ryasnoj Operativna informaciya NKVS URSR do NKVS SRSR pro hid boyiv proti zagoniv UPA v Drogobickij Lvivskij ta Stanislavskij oblastyah 8 sichnya 1945 r OUN i UPA v 1945 roci Zbirnik dokumentiv i materialiv V 2 ch Ch 1 Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2015 stor 113 V Elektronnomu arhivi Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu takozh zberigayutsya dva protokoli boyivok UPA pro zasidki na vijskovih NKVS u zhovtni 1945 roku 63 64 Stanislavivshina listopad 1945 r R 31 Sprava zasidki viddilu UPA B na bilshovikiv v s Majdan Serednij dnya 30 10 45PROTOKOLDnya 30 10 45 r viddil UPA B pid komanduvannyam V zrobiv zasidku na bilshovikiv v s Majdan Serednij na gostinci kotrim sho dnya yihalo troh starshin zi s Lomadzhina 48 de kvartiruvav specviddil vijsk NKVD Starshini ti yizdili do divchat ta molodic u Majdan Serednij Yak poperedno tak i togo dnya starshini yihali toyu samoyu dorogoyu na kotrij bula rozstavlena zasidka Silnim korotkim vognem znisheno vsih troh starshin a same kapitan Bogatirev Oleksij Karpovich i dvoh serzhantiv Na drugij den viddil NKVD Nadvirn r nu pereviryav sela Majdan Gorishnij i Krasnu a viddili vijsk NKVD z Lanchina i Kolomiyi robili silnij trus v s Majdan Serednij Vislid akciyi roblenoyi bilshovikami ne dav yim bazhanogo vislidu 12 11 45 r M 131 M 131 Protokol u spravi zasidki viddilu UPA na bilshovikiv v s Majdan Serednij vid 12 listopada 1945 Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Stanislavivshina listopad 1945 r R 31 Sprava zasidki boyivki SB a bilshovikiv na gostinci mizh ss Kubayivka i Majdan Serednij v dni 31 10 1945 r PROTOKOLDnya 31 10 1945 r boyivka SB i tri chleni miscevogo provodu Z O V zrobili zasidku na gostinci mizh ss Kubayivka a Majdanom Serednim Na zasidku viyihalo troh bilshovikiv str lejt Bolmav Petro Andriyevich i dvoh ryadovikiv Strilci M i G viskochili z fosi 65 v sovitskij uniformi i zaderzhali bilshovikiv slovami ruki vverh Str lejt skrichav Ne strilyaj svoi i pidnyav ruki vgoru Koli bachiv sho to strilci v mazepinkah str lejt Bolnav pochav syagati po pistol Strilec M skochiv do nogo ta vibiv pistol z ruk Vid nogo zdobuto pistol parabelyu i uniform a dvoh ryadovikiv yaki buli bez zbroyi razom z kinmi vipusheno dayuchi yim deyaki vkazivki pro nash ruh dlya propagandi 12 12 45 r M 131 M 131 Protokol u spravi zasidki boyivki SB na bilshovikiv na gostinci mizh selami Kubayivka i Majdan Serednij vid 12 grudnya 1945 Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Stanom na 1946 rik cerkva u Serednomu Majdani bula zamknena bo ne bulo svyashenika 66 Ukrayina z 1991 Redaguvati nbsp Greko katolicka cerkva Chesnogo Hresta u s Serednij Majdan nbsp Pam yatnij hrest Sichovih strilciv v s Serednij Majdan Nadvirnyanskogo rajonu nbsp Informacijnij shit pro botanichnu pam yatku prirodi Spizhi sho bilya s Serednij MajdanU seli ye licej I III stupeniv biblioteka budinok kulturi feldshersko akusherskij punkt oshadna kasa viddilennya zv yazku Selo ne gazofikovane hocha zbudovano pidvidnij gazoprovid vulichnogo osvitlennya ne maye 67 Kolgosp u 1992 roci buv reorganizovanij u spilku selyan Ridna zemlya yaka pripinila svoyu diyalnist u 2007 roci 68 Na teritoriyi sela zareyestrovana ukrayinska greko katolicka cerkva Chesnogo Hresta 67 Budivlya derev yanoyi cerkvi pohodit jmovirno z HIH st hocha tochnij rik nevidomij 69 Futbolna komanda Fakel predstavlyaye selo na chempionatah Nadvirnyanshini 70 V pam yat pro ukrayinskih sichovih strilciv v seli po vul Shevchenka v 1993 roci vstanovlena mogila Sichovih strilciv ta na hresti zrobleno nadpis Koli Vi vmirali Vam surmi ne grali Nihto ne plakav za Vami V centri sela znahoditsya obelisk na yakomu vikarbuvano prizvisha zhiteliv sela yaki zaginuli v roki nimecko radyanskoyi vijni 71 Bilya sela roztashovanij dendropark Kozariv a takozh botanichna pam yatka prirodi Spizhi modrinove nasadzhennya z domishkami yalini ta yalici vikom ponad 80 rokiv Z 13 serpnya 2018 roku Serednij Majdan priyednavsya do Lanchinskoyi ob yednanoyi teritorialnyi gromadi 72 Naselennya RedaguvatiDemografiya Redaguvati Naselennya sela za perepisom 2001 roku stanovilo 874 osobi 1 Usi meshkanci vvazhayut ukrayinsku movu ridnoyu movoyu 73 Za danimi Nadvirnyanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi stanom na 2011 rik naselennya sela skladalo 1183 osobi skorishe za vse mayutsya na uvazi oficijno zareyestrovani meshkanci sela kilkist gospodarstv stanovila 506 67 Dinamika naselennya s Serednij Majdan za dostupnimi dzherelami a Rik Kilkist osib Kilkist budinkiv gospodarstv1786 6 Starij Majdan 254 Granichnij Majdan 52 usogo 3061880 17 Serednij Majdan 880 Granichnij Majdan 70 usogo 9501921 30 1733 321 budinok1989 57 971 b 2001 1 874 v 2011 67 1183 g 506 gospodarstv a Dani tablici ne ye porivnyuvanimi mizh soboyu oskilki 1 ohoplyuyut desho rizni sukupnosti lyudej 2 zibrani riznimi metodami 3 tochnist zboru danih za minuli stolittya nevidoma b Postijne naselennya tobto ti sho postijno prozhivayut u naselenomu punkti a ne znahodyatsya u nomu timchasovo v Zagalna chiselnist meshkanciv naselenogo punktu Ne utochneno chi ce postijne naselennya chi nayavne g Meshkanci sho oficijno zareyestrovani u naselenomu punkti propisani Politichni vpodobannya Redaguvati Na Viborah Prezidenta Ukrayini 2004 roku u Serednomu Majdani bula viborcha dilnicya 56 Teritorialnogo viborchogo okrugu 90 vlashtovana u miscevij silskij radi 74 U povtornomu golosuvanni 26 grudnya 2004 roku vzyalo uchast 618 osib z nih 75 97 24 601 osib pidtrimali Viktora Yushenka 1 29 8 osib Viktora Yanukovicha 0 16 1 osoba ne pidtrimala zhodnogo kandidata 1 31 8 osib byuleteniv viznano nedijsnimi Na Viborah Prezidenta Ukrayini 17 sichnya 2010 roku u Serednomu Majdani bula viborcha dilnicya 57 Teritorialnogo viborchogo okrugu 88 76 U drugomu turi golosuvannya vzyalo uchast 429 osib z nih 77 86 95 373 osobi pidtrimali Yuliyu Timoshenko 9 56 41 osoba Viktora Yanukovicha 2 56 11 osib ne pidtrimali zhodnogo z dvoh kandidativ 0 93 4 osobi byuleteniv viznano nedijsnimi Na Pozachergovih viborah Prezidenta Ukrayini 25 travnya 2014 roku u Serednomu Majdani bula viborcha dilnicya 260588 Teritorialnogo viborchogo okrugu 88 78 U golosuvanni vzyalo uchast 470 osib z nih 79 59 15 278 osib pidtrimali Petra Poroshenka 12 13 57 osib Yuliyu Timoshenko 10 85 51 osoba Olega Lyashka 7 02 33 osobi Anatoliya Gricenka 5 11 24 osobi Olega Tyagniboka 5 53 26 osib inshih kandidativ 0 21 1 osoba byuleteniv viznano nedijsnimi Na Viborah Prezidenta Ukrayini 2019 roku u Serednomu Majdani bula viborcha dilnicya 260528 Teritorialnogo viborchogo okrugu 87 80 U povtornomu golosuvanni 21 kvitnya 2019 roku vzyalo uchast 336 osib z nih 81 54 46 183 osobi pidtrimali Volodimira Zelenskogo 44 05 148 osib Petra Poroshenka 1 49 5 osib byuleteniv viznano nedijsnimi Narodilis u seli Redaguvati nbsp Samuel Shpindler 1882 1942 Samuel Shpindler nim Samuel Spindler 21 kvitnya 1882 s Serednij Majdan 11 listopada 1942 m Bregenc Avstriya aktivnij uchasnik Social demokratichnoyi partiyi Avstriyi u 1930 h rokah 82 Samuel Shpindel narodivsya u prisilku Majdan Granichnij u Ganni Shpindel poza shlyubom U 1898 roci v 15 richnomu vici vin pokinuv domivku u poshukah krashoyi doli v inshih krayah Bagato rokiv pracyuvav na vipadkovih robotah pidmajstrom Vivchivsya na shevcya Z 1904 roku oselivsya u Bregenci Avstriya Tam zminiv prizvishe zi Shpindelya na Shpindlera Z 1909 roku stav chlenom Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi U miscevomu oseredku partiyi buv aktivnim oratorom ta organizatorom Odruzhivsya z Mariyeyu Vobr nim Maria Vobr ale cherez te sho vona nalezhala do inshoyi konfesiyi vona katolichka vin yudej yih shlyub ne buv viznanij vladoyu U 1910 roci narodzhuyetsya yih persha dochka Francishka u 1912 Emili U 1912 roci podruzhzhya prijnyalo protestantizm U 1914 roci Samuel prizvanij do armiyi ale buv zvilnenij cherez stan zdorov ya U 1915 pomiraye druzhina Mariya Z 1919 roku Shpindler sekretar profspilki pracivnikiv tekstilnoyi promislovosti bere aktivnu uchast u roboti partiyi U 1934 roci v Avstriyi do vladi prijshli avstrofashisti i diyalnist Social demokratichnoyi partiyi bula zaboronena U 1938 roci vidbuvsya anshlyus Avstriyi z Nimechchinoyu Na cej chas Samuel Shpindler vazhko hvoriv U listopadi 1942 roku Samuel Shpindler otrimav povistku na dopit u gestapo u Bregenci V nich z 10 na 11 listopada vin vchiniv samogubstvo 83 84 nbsp Yan Korkevich 1898 1940 Yan Korkevich pl 19 chervnya 1898 s Serednij Majdan kviten 1940 Harkiv pidpolkovnik pihoti Vijska Polskogo kavaler ordenu Virtuti Militari Buv rozstrilyanij razom z inshimi polskimi oficerami u kvitni 1940 roku u pidvali upravlinnya NKVS u Harkovi Zhertvi strati pohovani na cvintari Memorialu zhertv totalitarizmu u Harkovi Ivan Fedorovich Andrejchuk psevdo Vihor 1921 s Serednij Majdan 8 zhovtnya 1946 hutir Kucherivka poblizu s Grushka Tlumackogo rajonu komandir sotni UPA Zalizni licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA uchasnik bilsh yak 18 zbrojnih akcij proti vijsk NKVS 85 Mihajlo Vasilovich Mihalchuk 18 listopada 1942 s Serednij Majdan 1 lyutogo 2013 smt Delyatin poet chlen literaturnoyi studiyi Bistrin vidomij lisoznavec pochesnij chlen Ukrayinskogo tovaristva ohoroni prirodi laureat rajonnoyi literaturno misteckoyi premiyi im Nadiyi Popovich 86 Oksana Ivanivna Mihalchuk 18 grudnya 1971 s Serednij Majdan kandidat filologichnih nauk z 2011 roku starshij naukovij spivrobitnik viddilu mov Ukrayini Institutu movoznavstva im O O Potebni Kandidatsku disertaciyu Mikrotoponimiya Pidgir ya zahistila 1998 roku Doslidzhuye problemi ukrayinskoyi onomastiki sociolingvistiki dialektologiyi mizhslov yanskih movnih vzayemin 87 Cholovik Kuharuk Roman Vasilovich Volodimir Yakovich Andrejchuk 28 lyutogo 1977 s Serednij Majdan sportsmen girovij sport vagova kategoriya do 70 kg zasluzhenij majster sportu 2005 Zakinchiv Nacionalnij universitet Lvivska politehnika 2002 Bagatorazovij chempion svitu Bagatorazovij chempion Ukrayini Rekordsmen svitu u sumi dvoborstva i rivku 88 Golova Lvivskogo oblasnogo oseredku Federaciyi girovogo sportu Ukrayini stanom na 2010 rik 89 nbsp Petro KovalchukPetro Yaroslavovich Kovalchuk 28 travnya 1984 c Serednij Majdan ukrayinskij futbolist zahisnik Vidomij vistupami u skladi takih ukrayinskih futbolnih klubiv yak ivano frankivski Chornogora ta Spartak krivorizkij Krivbas odeskij Chornomorec a takozh futbolnij klub Lviv U skladi cih klubiv Petro stav sribnim prizerom pershoyi ligi chempionatu Ukrayini a takozh pivfinalistom ta finalistom kubku Ukrayini Petro Frankovich Krul 24 kvitnya 1959 s Serednij Majdan muzikoznavec valtornist pedagog Kandidat pedagogichnih nauk 1991 doktor mistectvoznavstva 2001 profesor 2003 Zakinchiv Harkivskij institut mistectv 1982 Vidtodi pracyuye u Prikarpatskomu nacionalnomu universiteti Ivano Frankivsk z 2002 roku zaviduvach kafedri teoriyi ta istoriyi vikonavskogo mistectva 90 91 Petro Luk yanovich Trinyak psevdo Chajka 1920 s Serednij Majdan 7 sichnya 1945 s Gorishnij Majdan Nadvirnyanskij rajon komandir sotni UPA nazva sotni nevidoma kurenya Sivulya Komanduyuchi sotneyu Petro Trinyak proviv cilij ryad boyiv i naskokiv na enkavedistski gnizda v Kaluskomu Bogorodchanskomu i Nadvirnyanskomu rajonah 92 Galereya Redaguvati nbsp Zayizd u s Serednij Majdan zi storoni s Gavrilivka nbsp Poshtove viddilennya nbsp Budinok bani ne diye nbsp Silska rada nbsp Pam yatnik zagiblim u Drugij svitovij vijni nbsp Pam yatnij hrest Sichovih strilciv nbsp Feldshersko akusherskij punkt nbsp Shkola nbsp Greko katolicka cerkva Chesnogo Hresta nbsp Kaplicya zhertva Anni ta Mikoli Smetanyuk 1898 j rik nbsp Odin iz magaziniv po vul Shevchenka nbsp Odin iz magaziniv po vul UkrayinskijPrimitki Redaguvati a b v Oblikova kartka s Serednij Majdan Ivano Frankivska oblast Nadvirnyanskij rajon na oficijnomu vebportali Verhovnoyi Radi Ukrayini DOPOVNENNYa do pereliku naselenih punktiv yakim vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro status girskih naselenih punktiv v Ukrayini nadayetsya status girskih 1430D00 redakciya vid 28 10 2004 na sajti Uryadovogo portalu Tomenchuk B P Arheologiya gorodish Galickoyi zemli Galicko Bukovinske Prikarpattya Materiali doslidzhen 1976 2006 rr Ivano Frankivsk Vidavec Tretyak I Ya 2008 696 s nedostupne posilannya z lipnya 2019 Shema Serednomajdanskogo gorodisha na stor 480 Hronologiya gorodish na stor 227 a b Istoriya sela Serednij Majdan Nadvirnyanskogo rajonu na sajti Istorichne prikarpattya Arhivovano 2008 12 16 u Wayback Machine Dzherelo Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 tomah Ivano Frankivska oblast Golova redkolegiyi O O Chernov K Institut Istoriyi Akademiyi Nauk URSR 1971 S 439 1 Balaban M ed Spis Zydow i Karaitow ziemi halickiej i powiatow trembowelskiego i kolomyjskiego w r 1765 Akademia Umiejetnosci 1909 Arhivovano 2016 09 27 u Wayback Machine pol a b Siredzhuk P Chiselnist naselennya Prikarpattya v ostannij chverti XVIII st Visnik Prikarpatskogo universitetu Istoriya 2012 Vip 21 S 3 13 Dani navedeno z tak zvanih tek Shnajdera sho zberiayutsya u Nacionalnomu arhivi Kakova Starye karty Galicii i Lodomerii po Ukraine kvadrat 27 Sprawozdania z posiedzen Sejmu Krajowego Galicyjskiego we Lwowie 1861 Stor 405 Wykaz Czlonkow Sejmu Krajowego Krolewstwa Galicyi i Lodomeryi tudziez Wielkiego Xiestwa Krakowskiego 1863 pol Handbuch des Statthalterei Gebietes in Galizien fur das Jahr 1862 Stor 391 nim Wiener Universitats Schematismus herausgegeben von Anton Pillebois Stor 106 nim Gazeta Lwowska nr 217 1885 09 23 Dr Alfred Dubs Stenograficzne Sprawozdania trzeciej sesyi Sejmu Krajowego Krolestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem roku 1865 1866 Tom I Posiedzenie 1 40 Str 305 pol Kalendarz Dla Nauczycieli na rok 1876 Karol Widmann 1876 Stor 347 pol Granichnij Majdan buv chastinoyu Serednogo Majdanu odnim z prisilkiv do 1934 roku U 1934 roci za Rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polskoyi Respubliki Granichnij Majdan buv viluchenij zi skladu Serednogo Majdanu i priyednanij do gmini Tlumachik zaraz Tovmachik Kolomijskogo povitu Div 1 Ludwik Dziedzicki Majdan Graniczny Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T 5 1884 str 914 punkt 26 pol 2 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o wylaczeniu z powiatu nadwornianskiego przysiolka Majdan Graniczny i wlaczeniu go do powiatu kolomyjskiego pol a b v g d Ludwik Dziedzicki Majdan Sredni Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T 5 1884 str 914 915 punkt 30 pol Vlasnist bilsha pol wlasnosc wieksza ta sho nalezhala shlyahti panu Div Obszar dworski u polskij Vikipediyi Vlasnist mensha pol wlasnosc mniejsza nalezhala selyanam Schematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anno domini 1866 Stor 152 pol a b v Biblioteka filiya s Serednij Majdan na sajti Nadvirnyanskoyi centralnoyi rajonnoyi biblioteki Starye karty Avstrijkoj monarhii kvadrat 48 Kozari misceva nazva gribiv maslyat Karty Avstrijskoj monarhii 750 metrov kvadrat 45 73 a b v g d e zh i Volodimir Klapchuk Virobnictvo budivelnih materialiv skla ta soli na Guculshini v drugij polovini HIH pershij tretini HH st Istorichna panorama 2013 Vip 17 S 140 153 Z sajtu 2 Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo Skorowidz przemyslowo handlowy krolewstwa Galicyi Lwow 1912 Wyd II str 423 na sajti Podkarpacka Biblioteka Cyfrowa pol Skorowidz przemyslowo handlowy krolewstwa Galicyi Lwow 1912 Wyd II str 680 na sajti Podkarpacka Biblioteka Cyfrowa pol Dmitrij Parskij Operaciya chastej XXX armejskogo korpusa na Prute i v predgoriyah Karpat mezhdu Delyatin Kolomyya 19 24 maya 1 6 iyunya 1915 goda Prutskaya operaciya na sajti Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne ros Nimecka koloniya bilya s Sidlishe zaraz ne isnuye a b v Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow Pierwszego Powszechnego Spisu Ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T 14 Wojewodztwo Stanislawowskie Warszawa 1923 Str 11 pol Dz U 1924 nr 16 poz 168 17 veresnya 1939 roku data vtorgnennya SRSR do Polshi Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu nadwornianskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie na sajti Internetowy System Aktow Prawnych pol Polskie karty kvadrat P54 S39 Kilkist yudeyiv 68 za virospovidannyam i kilkist yevreyiv 21 za nacionalnistyu ne zbigayutsya Mozhlivo ce pov yazano z tim sho ne vsi yudeyi znali ivrit chi idish a tomu mogli sebe vidnositi do inshih narodnostej Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 53 120 a b Bibljoteki oswiatowe spis na dzien 1 stycznia 1930 roku oraz tablice statystyczne Ministerstwo Wyznan Religijnych i Oswiecenia Publicznego 1932 pol Polish Declarations of Admiration and Friendship for the United States Grammar and elementary schools Nadworna Nieszawa Volume 56 Polish Declarations of Admiration and Friendship for the United States Grammar and elementary schools Miscellaneous Volume 99 Mialam wiele szczescia w nieszczesciu wywiad z Babcia 2 Kamienna Gora Miasto langhansa Nr 5 52 XI XII 2013 Str 2 3 Arhivovano 2016 08 02 u Wayback Machine na storinci Dwumiesiecznik historyczny Kamienna Gora Miasto Langhansa Arhivovano 2016 03 25 u Wayback Machine pol Rozporyadzhennya Radi ministriv 28 travnya 1934 roku 440 Rodina Paketiv zaslana u Novij Bit Paket Anelya Zelinov Paket Vladislav Leonovich Paket Kristina Vladislavovna Paket Yanina Vladislavovna ros Rodina Soltesiv zaslana u Novij Bit Soltes Valeriya Yanovna Soltes Antonina Ivanovna Soltes Genya Yanovna Soltes Sofya Yanovna Soltes Domiceda Yanovna Soltes Kazemira Yanovna ros Rodina Shpekiv zaslana u Novij Bit Shpek Ulyana Vasilevna Shpek Anna Vasilevna Shpek Vasilij Pavlovich Shpek Vladimir Vasilevich Shpek Paraskovya Nikolaevna Shpek Petr Vasilevich Shpek Nikolaj Vasilevich ros Zaslani u p Kiltovo Pshenichnyj Adam Mateushovich Tenash Mihail Aleksandrovich ros Zaslani u p Kamyenka Uhman Mariya Stanislavovna ros Zasudzhenij do vipravno trudovih taboriv Dmitruk Mihail Ilkovich ros a b Do 1930 h rokiv teperishnye selo Vishnivci malo nazvu Lomadzhin Zaraz nazvu Lomadzhin maye odin z kutkiv s Serednij Majdan Gmina Hawrylowka na sajti polskoyi Vikipediyi Amtliches Gemeinde und Dorfverzeichnis fur das Generalgouvernement 1 Marz 1943 stor 12 Arhivovano 2021 07 16 u Wayback Machine Oficijnij katalog municipalitetiv i sil General Gubernatorstva vid 1 bereznya 1943 roku nim Oleksandr Pagirya Miscya nacistskogo teroru na teritoriyi Ivano Frankivshini 1941 1944 rr Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Memorialnij muzej totalitarnih rezhimiv Teritoriya Teroru Arhivovano 5 travnya 2019 u Wayback Machine Centralnaya Baza dannyh imen zhertv Shoa Poiskovyj zapros v grafe Postoyannoe mesto zhitelstva ili mesto rozhdeniya Srednij Majdan Nadvornaya Stanislav Polsha ros Heart of the Fathers Arhivovano 18 serpnya 2015 u Wayback Machine na sajti Israel Returns Arhivovano 23 zhovtnya 2015 u Wayback Machine 24 03 2015 angl Nekropoli Nadvirnyanshini krayeznavche vidannya Nadvirnyanska CRB Nadvirna 2014 stor 13 14 Arhiv originalu za 26 lipnya 2015 Procitovano 16 veresnya 2015 40 j raketnyj polk v ch 81671 i karta roztashuvannya vijskovoyi chastini Na sajti Spravochnik Raketnye vojska strategicheskogo naznacheniya ros 44 Kamyshinskaya raketnaya diviziya na sajti Raketnye Vojska Strategicheskogo Naznacheniya na territorii Belarusi ros a b Sklad nayavnogo ta postijnogo naselennya za stattyu Ivano Frankivska oblast Nadvirnyanskij rajon nedostupne posilannya na sajti Vseukrayinskogo perepisu naselennya Ivan Kmetyuk Geroyichna borotba OUN UPA u 1940 1950 rokah na terenah Nadvirnyanshini Chastina 5 na sajti gazeti Narodna volya 17 08 2012 No 356 Zvit SB OUN pro radyanskij teror ta reaguvannya na nogo viddiliv UPA i pidpillya OUN na teritoriyi Lanchinskogo rajonu vid 15 serpnya 1946 r Ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh na Prikarpatti v HH stolitti Dokumenti i materiali Vidpovidalnij redaktor profesor Mikola Kugutyak Tom 2 Kniga 2 1945 1946 Ivano Frankivsk KPF LIK 2010 Stor 475 Grupa UPA Goverlya Kniga druga Spomini statti ta vidannya istorichno memuarnogo harakteru Litopis UPA tom 19 Ivan Kmetyuk Geroyichna borotba OUN UPA u 1940 1950 rokah na terenah Nadvirnyanshini Chastina 3 na sajti gazeti Narodna volya 3 08 2012 Operativna informaciya NKVS URSR do NKVS SRSR pro hid boyiv proti zagoniv UPA v Drogobickij Lvivskij ta Stanislavskij oblastyah 8 sichnya 1945 r OUN i UPA v 1945 roci Zbirnik dokumentiv i materialiv V 2 ch Ch 1 Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2015 stor 113 Protokol u spravi zasidki viddilu UPA na bilshovikiv v s Majdan Serednij vid 12 listopada 1945 na sajti 3 Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Protokol u spravi zasidki boyivki SB na bilshovikiv na gostinci mizh selami Kubayivka i Majdan Serednij vid 12 grudnya 1945 na sajti 4 Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Fosa ce kanava No 356 Zvit SB OUN pro radyanskij teror ta reaguvannya na nogo viddiliv UPA i pidpillya OUN na teritoriyi Lanchinskogo rajonu vid 15 serpnya 1946 r Ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh na Prikarpatti v HH stolitti Dokumenti i materiali Vidpovidalnij redaktor profesor Mikola Kugutyak Tom 2 Kniga 2 1945 1946 Ivano Frankivsk KPF LIK 2010 Stor 476 a b v g s Serednij Majdan Arhivovano 27 grudnya 2016 u Wayback Machine na sajti Nadvirnyanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 2011 rik Selyanske fermerske gospodarstvo selyanska spilka Ridna zemlya kod YeDRPOU 03752261 Div na sajti Yedinij derzhavnij reyestr yuridichnih osib ta fizichnih osib pidpriyemciv Arhivovano 2015 05 18 u Wayback Machine Serednij Majdan Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta HIH st na sajti Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Chempioni volodari kubka i prizeri chempionativ Nadvirnyanshini u 1991 2014 rr na sajti Futbol Nadvirnyanshini Pro selo Serednij Majdan Arhivovano 2016 03 05 u Wayback Machine na sajti Nadvirnyanskoyi rajonnoyi radi VVRU 2018 42 stor 52 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ivano Frankivska oblast Nadvirnyanskij rajon nedostupne posilannya na sajti Vseukrayinskogo perepisu naselennya Viborchi dilnici teritorialnogo viborchogo okrugu 90 na sajtiCentralnoyi Viborchoyi komisiyi Ukrayini Rezultati golosuvannya po dilnici teritorialnogo viborchogo okrugu na sajtiCentralnoyi Viborchoyi komisiyi Ukrayini Viborchi dilnici teritorialnogo viborchogo okrugu 88 na sajtiCentralnoyi Viborchoyi komisiyi Ukrayini Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 88 Ivano Frankivska oblast Arhivovano 5 serpnya 2012 u Archive is na sajtiCentralnoyi Viborchoyi komisiyi Ukrayini Viborchi dilnici teritorialnogo viborchogo okrugu 88 na sajtiCentralnoyi Viborchoyi komisiyi Ukrayini Vidomosti pro pidrahunok golosiv viborciv na viborchih dilnicyah teritorialnogo viborchogo okrugu 88 Ivano Frankivska oblast na sajtiCentralnoyi Viborchoyi komisiyi Ukrayini Viborchi dilnici teritorialnogo viborchogo okrugu 87 na sajtiCentralnoyi Viborchoyi komisiyi Ukrayini Rezultati golosuvannya po dilnici teritorialnogo viborchogo okrugu na sajtiCentralnoyi Viborchoyi komisiyi Ukrayini Samuel Spindler r Spindel na sajti Bazi genealogichnih danih Yevrejskogo muzeyu m Gogenems Avstriya nim Genealogiedatenbank des Judischen Museums Hohenems nim Broschure In den Tod getrieben Text Mag Susanne Emerichr na sajti Istorichnogo tovaristva zemli Forarlberg im Joganna Avgusta Malina nim Eveline Bockle 1989 Landfremd sozialdemokratisch judisch Die dreifache Ausgrenzung des Samuel Spindler na sajti Istorichnogo tovaristva zemli Forarlberg im Joganna Avgusta Malina nim Timiv I Bojovij shlyah kurenya UPA Smertonosci Galichina 2013 Ch 24 S 158 Z sajtu 5 Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo Pam yati Mihajla Mihalchuka na sajti gazeti Narodna volya 8 lyutogo 2013 Oksana Ivanivna Mihalchuk Arhivovano 2015 04 25 u Wayback Machine na sajti Institutu movoznavstva im O O Potebni Andrejchu k Volodimir Yakovich na sajti Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini 2008 rik Volodimir Andrejchuk stav najkrashim na chempionati svitu z girovogo sportu Arhivovano 2016 03 04 u Wayback Machine na sajti kulturizm info 15 11 2010 Krul Petro Frankovich na sajti Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini 2014 rik Profesorsko vikladackij sklad kafedri teoriyi ta istoriyi vikonavskogo mistectva Arhivovano 2016 03 05 u Wayback Machine na sajti Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu Levickij Petro 2009 Serednij Majdan Istorichni narisi Chastina druga Z 1938 do 2010 roku ukrayinska s Serednij Majdan m Nadvirna s s 29 31 Dzherela RedaguvatiLevickij P Serednij Majdan Tekst ist narisi Ch 1 Z najdavnishih chasiv i do 1939 roku Tekst Levickij P Nadvirna Serednij Majdan b v b i 2008 258 s 15 00 r Levickij P Serednij Majdan Tekst ist narisi Ch II Z 1938 do 2010 r Levickij P Serednij Majdan Nadvirna Misto NV 2009 159 s Blagodijna akciya Istoriya sela dityam 15 00 r BBK 63 3 4UKR Istorichne Prikarpattya Serednij Majdan na sajti Nadvirnyanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ksiegi metrykalne parafii wyznania rzymskokatolickiego z archidiecezji lwowskiej 1604 1945 pol Metrichni knigi rimo katolickoyi viri z Lvivskoyi arhidiyeceziyi 1604 1945 Po s Serednij Majdan div dokumenti 1053 1820 rik 1054 1837 rik 1055 1841 rik 1056 1843 rik 1057 1853 rik 1058 1876 rik 1690 1897 1903 roki Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Serednij Majdan Nadvirnyanskij rajon amp oldid 40595652