Богородча́нський райо́н — колишній район України у центральній частині Івано-Франківської області. Районний центр: Богородчани. Населення становить 70 120 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 799 км². Утворено 1940 року.
| Богородчанський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Район на карті Івано-Франківська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Івано-Франківська область |
| Код КОАТУУ: | 2620400000 |
| Утворений: | 1940 |
| Населення: | ▼ 69 378 (на 1.01.2019) |
| Площа: | 799 км² |
| Густота: | 87.2 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3471 |
| Поштові індекси: | 77700—77781 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Богородчани |
| Селищні ради: | 2 |
| Сільські ради: | 30 |
| Смт: | 2 |
| Села: | 38 |
| Селища: | 1 |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Головчук Михайло Михайлович |
| Голова РДА: | Мариневич Дмитро Дмитрович |
| Вебсторінка: | Богородчанська РДА Богородчанська райрада |
| Адреса: | Богородчанська районна рада 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 66 |
| Мапа | |
| | |
| Богородчанський район у Вікісховищі |
Розташування
Межує з Тисменицьким, Надвірнянським, Рожнятівським і Калуським районами області та Закарпаттям.
| Рожнятівський район | Калуський район | Тисменицький район |
| Рожнятівський район | Надвірнянський район | |
| Закарпатська область (Тячівський район) | Надвірнянський район | Надвірнянський район |
У фізико-географічному плані територія району неоднорідна і поділяється на три ландшафтні зони: рівнинна, передгірська та гірська. Його найвища точка — гора Велика Сивуля, що має висоту 1836 м.
Геологія
Грязевий вулкан
У селі Старуня є грязьовий вулкан та сольова криниця.
Старунський вулкан заявив про себе у 1977 році, коли в Румунії стався землетрус, поштовхи якого були відчутні і на Прикарпатті. Тоді ж на північній околиці села відбувся зсув ґрунту, що утворив невелику долину з озерцем. Відтоді вулкан не заспокоюється, дихаючи через десятки міні-кратерів. Науковці мають декілька пояснень причин виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І тому завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600—1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр. І загалом, на думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення. Це місце за своєю оригінальністю, комплексом геологічних явищ, а також за науковою цінністю, не має аналогів у світі.[джерело?]
Гідрологія
Водоспади
- Манявський водоспад
- Замлацький водоспад
- Мар'янчині водоспади
- Малий Кузьминець
- Під Комином
- Під Комином верхній
- Липни́ки
- Раковецький
Природні ресурси
Район багатий на різноманітні природні ресурси. Тут є поклади таких корисних копалин, як нафта, природний газ, кухонна сіль, озокерит, торф, а також будівельні матеріали (гравій, камінь), гідромінеральні, лісові і рекреаційні ресурси.
Флора
Загальна площа лісів становить 41,3 тис. га., що становить 52 % площі району.
ПЗФ
На північно-східних схилах Ґорґан (гірський масив Українських Карпат) розташований ботанічний заказник «Скит-Манявський». Це — один з най мальовничіших ландшафтів Передкарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами та єдиним в Івано-Франківській області насадженням модрини польської («хвойного дуба»).
Історія
Історія Підгірського краю сягає глибокої давнини. В результаті розкопок на території села Старуні виявлено десять стоянок первісних людей. Проживали на території району племена часів трипільської культури (середини 4 — кінця 3 тисячоліття до нашої ери).
Рештки городищ давньокиївського періоду поблизу сіл Грабовець і Горохолина показують, що в перших століттях нашої ери тут жили слов′янські племена білих хорватів.
Згідно з першими писемними згадками найстарішими поселеннями є Грабовець, Жураки, Монастирчани, Підгір'я (колишня назва Ляхівці), Старуня. В Галицько-Волинському літописі згадується про поселення Краснопіль (нинішній Солотвин).
Район утворено 17 січня 1940 року з трьох складових Станіславського повіту — міста Богородчани і сільських ґмін Богородчани Старі й Ляхівці.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Богородчанському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Горохолина, Грабовець і Хмелівка. Підпілля ОУН активно діяло до 1951 року.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 11 березня 1959 р. до Богородчанського району приєднаний Солотвинський район, 30 грудня 1960 р. — Лисецький, Надвірнянський, Тисменицький, Яремчанський райони і частина Ланчинського. Сучасні межі району затверджені 4 січня 1965 року.
Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 15 листопада 1995 року з Богородчанського району передала Молодківську сільраду до складу Надвірнянського району.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 30 сільських рад, які об'єднують 41 населений пункт і підпорядковані Богородчанській районній раді. Адміністративний центр — смт Богородчани.
Економіка
Промисловість
Промисловий комплекс району представлений підприємствами добувної, обробної промисловості та з виробництва і розподілення електроенергії, газу, тепла і води. Промисловий потенціал району утворюють підприємства: ТОВ «Богородчанський молокозавод», Солотвинське державне лісогосподарське підприємство, ДП завод «Промекс» ВАТ «Івано-Франківськпромприлад», Дзвиняцька філія ТОВ «Уніплит», ДП «Богородчанинафтогаз».
Агропромисловий комплекс
В економіці району провідне місце займає сільське господарство. Напрям господарства — вирощування зернових і технічних культур, тваринництво. Всього земельних угідь — 82 431 га, в тому числі орної землі — 17 318 га, лісів — 38 744 га, лук та пасовищ — 9939 га. В районі працює 14 колгоспів та 1 радгосп.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33 579 | 8023 | 5621 | 10 397 | 6190 | 3234 | 114 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 36 631 | 7612 | 5219 | 9836 | 7234 | 6353 | 377 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 69836 | 99,46 % |
| росіяни | 273 | 0,39 % |
| білоруси | 20 | 0,03 % |
| молдовани | 15 | 0,02 % |
| поляки | 15 | 0,02 % |
| інші | 53 | 0,08 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 69949 | 99,63 % |
| російська | 218 | 0,31 % |
| молдовська | 12 | 0,02 % |
| інші | 33 | 0,05 % |
За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області, станом на 1 січня 2010 року чисельність наявного населення району становила 69396 осіб, з яких 11774 особи проживали у міських поселеннях та 57622 — у сільській місцевості.
Освіта
У районі є 49 загальноосвітніх шкіл, школа робітничої молоді, 38 клубів, 7 будинків культури, 44 бібліотеки.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Богородчанського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 74,44 % (проголосували 39 884 із 53 579 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 69,11 % (27 564 виборців); Юлія Тимошенко — 12,82 % (5 112 виборців), Олег Ляшко — 8,98 % (3 581 виборців), Анатолій Гриценко — 3,70 % (1 477 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,64 %.
Архітектурні пам'ятки
У Богородчанському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 29 пам'яток архітектури. На території району, поблизу с. Маняви, знаходиться пам'ятка архітектури XVII ст. — Манявський скит, — заснований у 1606 р. Й. Княгиницьким, вихованцем Афонського монастиря. Скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині та у Молдавії. В 1748 році Скит від Константинополя одержав ставропігію, тобто став самоврядувальним і незалежним. У 1612 р. споруджена Хрестовоздвиженська церква. Припускається, що у Скиті похований гетьман України І. Виговський. Скит Манявський — аскетичний чоловічий монастир східного обряду (український Афон), визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. Це святе місце з цілющою джерельною водою у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровлюючим мікрокліматом. Зараз це відреставрований ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами і бійницями — вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Саме тут було створено шедевр українського сакрального живопису Богородчанський іконостатс, виконаний 1698—1705 рр. Йовом Кондзелевичем. Відстань від Івано-Франківська — 60 км.
Відомі люди
На Богородчанській землі творили або народилися відомі діячі: Антін Могильницький — поет, автор поеми «Скит Манявський» (1811–1873); Юліан Целевич (1843–1892 рр.), автор праці «Історія Скита Манявського»; письменник Михайло Петрушевич (1869–1895); Олексій Заклинський, автор «Записок пароха Старих Богородчан» (1819–1881 рр); Іван Капущак, посол до Віденського парламенту (1807–1868 рр.); художник Модест Сосенко (1875–1920); класик української літератури Яцків Михайло Юрійович (1873–1861 рр.); колишній міністр земельних справ в уряді ЗУНРу Михайло Мартинець.
Див. також
Світлини
Примітки
- Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 541/2019-рп «Про призначення Д. Мариневича головою Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 грудня 2019.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 11.03.1959 «Про укрупнення деяких районів Станіславської області»
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Адміністративно-територіальний устрій Богородчанського району [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 26 липня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 13 лютого 2019.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2016.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Богородчанський район |
- Богородчанський район[недоступне посилання з червня 2019]
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з лютого 2019]
- Богородчанський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [ 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Богородчанський район — туристичні цікавинки[недоступне посилання з червня 2019]
- Богородчанський вебсайт [ 22 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Богородчанський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)