Антін Любич Могильницький (3 березня/3 серпня 1811, Підгірки, нині у складі Калуша, Івано-Франківська область — 13 серпня 1873, Яблунька, Богородчанський район) — український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священник, декан богородчанський (УГКЦ). Писав мовою, близькою до народної. Батько Могильницького Андроника.
| о. Антін Любич-Могильницький | |
|---|---|
| Антін Могильницький | |
| Посол до Австрійського парламенту | |
| 02.05.1861 — 20.09.1865 | |
| Посол до Галицького сейму | |
| 1861 — 1867 | |
| Наступник | Чачковський Іван |
| Народився | 3 березня 1811 с. Підгірки, Стрийський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 13 серпня 1873 с. Яблунька, Богородчанський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Виборчий округ | Станіславський округ |
| Відомий як | громадський діяч |
| Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія Святого Духа |
| Батько | о. Андрій Могильницький |
| У шлюбі з | Анна Соболевська |
| Діти | 5 синів, 1 донька |
| Професія | священик |
| Релігія | греко-католик |
| Роботи у Вікіджерелах | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис Редагувати
Антін Могильницький народився в родині греко-католицького пароха села Підгірок (нині в межах міста Калуша)). Родина мала шляхетське походження та належала до гербу Любич.
Дитинство Антіна минуло в Солотвині, куди переїхала його сім'я після смерті батька у 1813 р. Відомо, що вітчим Антона не дуже переймався освітою пасинка. Лише у 16-річному віці А. Могильницький вступив до гімназії при монастирі оо. Василіан у Бучачі. Через порушення гімназійних розпорядків не раз змінював місце навчання. Навчався у Станиславівській цісарсько-королівській гімназії, у гімназіях Чернівців і Львова, здобув середню освіту в Будапешті. В 1837 вступив у Львівську духовну семінарію і закінчив її у 1840 році. Висвячений 1841 року.
Адміністратор парафії Кальне (тепер Сколівського району). Був парафіяльним священником у селах Хутарі Стрийського округу, Зборі Калуського округу, Комарові Станиславівського округу, Бабчому (1859–1873 роки). Одночасно працював приватним учителем.
У 1859 році о. Антін Могильницький оселився в селі Бабче Богородчанського округу. 1861 р. його обрали депутатом Галицького крайового сейму 1-го скликання (від IV курії 26 округу Богородчани — Солотвина, входив до складу «Руського клубу») та австрійського парламенту у Відні від Станиславівського округу (представляв сільські громади судових повітів Станиславів, Галич, Богородчани, Солотвина, Монастириська, Бучач, Надвірна, Делятин, Тисмениця і Тлумач). У Відні 27 червня виступив з палкою промовою на захист народної освіти рідною мовою. Обстоював інтереси українського населення разом з єпископом Спиридоном Литвиновичем.
Нонконформіст, на відміну від сучасників-москвофілів відстоював вживання народної мови в літературі, дотримувався федералістських принципів. В останні роки життя А. Могильницький відійшов від письменницької творчості та громадського життя. Помер несподівано 13 серпня 1873 р., перебуваючи проїздом у Яблуньці Богородчанського округу (через серцевий напад). За іншою версією, загинув унаслідок нещасного випадку.
Творчість Редагувати
Літературну діяльність Антін Могильницький почав у 1838 р. Головною ідеєю його поетичних, публіцистичних творів була боротьба за рідну мову і освіту для русинського народу. Послідовник «Руської трійці». публікувався з 1838 р. в газетах «Новини», «Зоря галицька», «Слово» у Львови, в альманасі «Вінок русинам на обжинки» та ін. Іван Франко писав про нього: «Житє Могильницького від самого 1838 року до його смерті було немов дзеркалом, в котрім досить живо відбилися пориви, надії та судьби галицько-руського народа». Революція 1848 р. пожвавила творчу і громадську діяльність А. Могильницького.
Літературну популярність здобув завдяки поемі «Скит Манявський» (перша частина вийшла в 1849 році, остання — в 1852 році), на основі усних народних повістей. У ній йшлося про велич давньоруського Галича, описувалася краса Карпат і стародавня слов'янська міфологія. Поема була популярна, як і балада «Русин-вояк», що також вийшла 1849 року. Здійснити творчі задуми Могильницькому перешкодило настання післяреволюційної реакції.
А. Могильницький був автором повістей «Конґруа батька Жегаловича» і «Повість старого Сави із Підгір'я», сатиричної поеми «Пісня поета» і кількох «Дум». Окремим виданням були опубліковані його «Речі в сеймі та парламенті» та приватні листи (1885 р.).
З огляду на літературну діяльність А. Могильницького, Іван Франко зарахував його до «перших будителів руського духа в Галичині».
Вшанування Редагувати
Його ім'ям названа вулиця в Підгірках, на котрій стоїть церква. Також у Підгірках його іменем названий , на стіні якого встановлена меморіальна дошка роботи І. Семака. В музеї-оселі родини Івана Франка є експозиція, присвячена А. Могильницькому.
Примітки Редагувати
- ↑ Пиндус Б. Могильницький Антін Степанович… — С. 544.
- ↑ І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 159.
- ↑ І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 160.
- Родина послуговувалась відміною Lubicz V, також відомою як Mogilnicki.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- Stanisławów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 195. (пол.)
- І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 103—104.
- Adlgasser F. Kurzbiografie Lubicz-Mogilnicki (Ljubyč-Mohyl'nyckyj), Anton (Antin) Ritter von [ 31 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
Джерела Редагувати
- Стеблій Ф. І. Могильницький Антін [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 16. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Пиндус Б. Могильницький Антін Степанович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 544. — ISBN 966-528-199-2.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл.
- Антін Могильницький [ 4 травня 2011 у Wayback Machine.].
- Біографія, поезії, статті, листи [ 16 травня 2010 у Wayback Machine.].
- .
- Скит Манявський (у форматі pdf) [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Леся КИРИЛОВИЧ. Боян галицької раті Антін Любич Могильницький народився в Підгірках.