www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зоря Галицка Зоря Галицька ориг я перша газета українською народною мовою Виходила з травня 1848 року до 9 квітня 1857 р

Зоря Галицка

Зоря Галицька (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) — перша газета українською народною мовою.
Виходила з травня 1848 року до 9 квітня 1857 року у Львові. Рішення про початок випуску газети було ухвалено на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року. Перше число «Зорі Галицької» датоване 15 травня 1848 року. Фактичний друкований орган Головної Руської Ради.

Зоря Галицька

Перший номер газети (15 травня 1848 р.)
Тип газета
Мова народна мова, язичіє
Формат 25 × 20 см
Засновано 1848
Припинення публікацій 1857
Головний офіс Львів
 Зоря Галицка у Вікісховищі

Основні дані Редагувати

Назва:

  • 1848 — Зоря Галицкая
  • 1849—1851 — Зоря Галицкая
  • 1852—1854 — Зоря Галицкая
  • 1855—1857 — Зоря Галицкая.

Опис:

  • Письмо повременноє для справъ народныхъ, политическихъ и церковныхъ, словесности и господарства галицко-угорско- и буковиньско-руского народа (1849—1850).
  • Письмо повременное для справъ народныхъ, политическихъ и церковныхъ, и словесности и господарства галицко-угорско- и буковиньско-руского народа (1851—1852).
  • Листъ повременный, посвященный литературному, общеполезному и забавному чтенію (1853—1854, числа 1–47).
  • Тыждневикъ, посвященный литературѣ, господарству и забавѣ (1854, ч. 48–51).
  • Письмо посвѧщєнє литературѣ и забавѣ (1856, ч. 1–5).
  • Письмо посвѧщєноє литературѣ и забавѣ (1856, ч. 6–52).
  • Письмо посвѧщєнноє литературѣ, забавѣ и господарству (1857).

Редактори:

Випуск газети планувався на початку березня 1848 року. Первісна назва — «Галицька Пчола», редактором пропонувалось історика Дениса Зубрицького.

Газета заснована як тижневик, у 1849–1853 роках виходила двічі на тиждень, далі знову повернулася до попередньої періодичності. Газета мала 1500 передплатників (доволі велика кількість на ті часи).

Тематика та політика видання Редагувати

«Зоря Галицка» — перший національний український часопис українською народною мовою в Галичині та Україні. Перше число вийшло накладом 4000 примірників.

У першому числі газети надруковано відозву до українського народу «Одозва до руского народу», яка виразно проголосила єдність з усім українським народом і відрубність від польського народу: «Ми русини галіцкіи належимо до великого руского народу, котрий одним говорить язиком і 15 мільйонів виносить, з котрого півтретя мільйона землю галицку замешкує». Також наголошували на завданні дбати про майбутнє народу: «…заховати вѣру и поставити на ровни обрядокъ наш й права церкви и священниковъ нашихъ. Розвивати і взносити народность нашу во всѣхъ єи частєхъ: выдосконаленьємъ языка нашого, запровадженьємъ єго въ школахъ низших й вижшихъ, выдаваньємъ письмъ часовыхъ, … розширеньємъ добрых й оужиточныхъ книжокъ въ языцѣ рускомъ, впровадити и на ровни поставити языкъ наш зъ инними въ оурядахъ публічніхъ … права наши од всякои напасти и оскорблєня сталє й сильнє хоронити» (1848. — Ч. 1. — С. 2—3).

Першим редактором (1848—1850) був Антін Павецький — один із засновників і активний член Головної Руської Ради. Для поширення часопису Головна Руська Рада зверталася до окружних рад, які зверталися до духівництва, щоб священики закликали народ передплачувати газету.

За 10 років існування газета декілька разів змінювала спрямування і характер.

Українсько-народною за духом і мовою «Зоря Галицка» була у 1848—1850 роках, коли її редагував Антоній Павецький, та з 1854 року, коли редактором став Микола Савчинський.

У липні 1850 року (з 63 числа 1850 року) Павенцький передав «Зорю Галицьку» у власність Ставропігійському інститутові.

До 1852 року часопис містив численні матеріали про діяльність Головної Руської Ради («О дѣланю Головнои Ради Рускои во Львовѣ…», «З Гол. Рады Рускои», «Засѣданьє Рады Рускои Головнои»), публікував її статут, відозви, «прошенія» до сейму й міністерств, друкував статті про суспільно-політичні та народомовні питання, як-от: «О становиску русиновъ Галицкихъ и розвиваню ихъ житя народного» (1848. — Ч. 2, 4), «Вопрос подѣлу Галиціи» (1850. — Ч. 48, 49), «Як тепер стоитъ справа наша Галицко-руска?» (1849. — Ч. 7—10).

1852 рік був останнім, коли часопис проявляв задекларовану під час заснування політичну активність. З 1853 року перетворився на літературний часопис.

Газета в 1853

З другої половини 1851 року та в 1852—1854 роках за редакторства І. Гушалевича, Б. Дідицького та С. Шеховича «Зоря Галицка» мала москвофільське спрямування й уже на початку 1852 року отримала урядове попередження, аби «не вживати московських слів під загрозою заборони». Якщо, коли редактором був Богдан Дідицький (1853—1854), часопис ще друкував твори українських письменників і в дечому ще проявляв народне спрямування, то з приходом на посаду редактора Северина Шеховича 1854 року на сторінки «Зорі» прийшло «язичіє», та мовна хаотичність і негативне ставлення до всього народно-українського.

У листопаді 1854 Ставропігія через непрофесіоналізм Шеховича та тиск австрійського уряду, який вбачав у газеті симпатії до панрусизму, призначила редактором Миколу Савчинського. З першого ж номера (число 48 за 1854 рік) нова редакція повертається до народної мови, але частина авторів часопису (Іван Гушалевич, Яків Головацький, Михайло Малиновський) все ж була противниками цієї мови, оскільки москвофільство було вельми популярним напрямом у суспільстві Галичини середини XIX сторіччя. Пізніше Іван Франко писав про цю зміну політики видання так: «се не була така переміна, що зі старої хати виметено від разу старе смітє і зроблено зовсім нову обстанову» (1906).

На початку 1856 року на сторінки «Зорі Галицької» повернулася мовна «мішанина», що відлякувала передплатників. 1856 року видання мало 191 передплатника, а наступного року їх кількість сягнула ледве 100.

9 квітня 1857 року, на 13 числі, «Зоря Галицка» припинила існування.

Часопис згуртував навколо себе визначних представників літературно-наукового та політичного світу на українських землях Австрійської імперії, які дописували до видання: Яків Головацький, Іван Гушалевич, Богдан Дідицький, Євген Згарський, Стефан Качала, Ксенофонт Климкович, Михайло Коссак, Платон Костецький, Йосип Левицький, Йосип Лозинський, Михайло Малиновський, Антін Могильницький, Рудольф Мох, Іван Наумович, Іван Озаркевич, Антоній Петрушевич, Микола Савчинський, Лев Трещаківський, Микола Устиянович, Володимир Шашкевич, Григорій Яхимович та інші.

«Зоря Галицка» впродовж десяти років була провідним часописом для українців Австрійської імперії, сприяла становленню української мови та культури й стала поштовхом для розвитку преси на Галичині, Буковині та Закарпатті. Іван Франко підкреслював, що «Зоря Галицка» стала «першою руською політичною часописю».

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zorya Galicka orig Zorya Galickaya Zorya Galicka persha gazeta ukrayinskoyu narodnoyu movoyu Vihodila z travnya 1848 roku do 9 kvitnya 1857 roku u Lvovi Rishennya pro pochatok vipusku gazeti bulo uhvaleno na zasidanni Golovnoyi Ruskoyi Radi 4 travnya 1848 roku 1 Pershe chislo Zori Galickoyi datovane 15 travnya 1848 roku Faktichnij drukovanij organ Golovnoyi Ruskoyi Radi Zorya GalickaPershij nomer gazeti 15 travnya 1848 r Tip gazetaMova narodna mova yazichiyeFormat 25 20 smZasnovano 1848Pripinennya publikacij 1857 K 0 Golovnij ofis Lviv Zorya Galicka u Vikishovishi Zmist 1 Osnovni dani 2 Tematika ta politika vidannya 3 Posilannya 4 Primitki 5 DzherelaOsnovni dani RedaguvatiNazva 1848 Zorya Galickaya 1849 1851 Zorya Galickaya 1852 1854 Zorya Galickaya 1855 1857 Zorya Galickaya Opis Pismo povremennoye dlya sprav narodnyh politicheskih i cerkovnyh slovesnosti i gospodarstva galicko ugorsko i bukovinsko ruskogo naroda 1849 1850 Pismo povremennoe dlya sprav narodnyh politicheskih i cerkovnyh i slovesnosti i gospodarstva galicko ugorsko i bukovinsko ruskogo naroda 1851 1852 List povremennyj posvyashennyj literaturnomu obshepoleznomu i zabavnomu chteniyu 1853 1854 chisla 1 47 Tyzhdnevik posvyashennyj literaturѣ gospodarstvu i zabavѣ 1854 ch 48 51 Pismo posvѧshyenye literaturѣ i zabavѣ 1856 ch 1 5 Pismo posvѧshyenoye literaturѣ i zabavѣ 1856 ch 6 52 Pismo posvѧshyennoye literaturѣ zabavѣ i gospodarstvu 1857 Redaktori Antin Pavenckij 1848 1850 ch 1 63 vidavec i vidpovidalnij redaktor Mihajlo Kossak 1850 ch 64 90 redaktor Ivan Gushalevich 1850 ch 91 104 1851 ch 1 50 redaktor Ivan Gushalevich 1852 ch 66 90 1853 ch 1 15 vidpovidalnij redaktor Bogdan Didickij 1853 ch 16 43 1854 ch 1 31 vidpovidalnij redaktor Severin Shehovich 1854 ch 32 47 vidpovidalnij redaktor Mikola Savchinskij 1854 ch 48 51 1855 1857 redaktor Vipusk gazeti planuvavsya na pochatku bereznya 1848 roku Pervisna nazva Galicka Pchola redaktorom proponuvalos istorika Denisa Zubrickogo 1 Gazeta zasnovana yak tizhnevik u 1849 1853 rokah vihodila dvichi na tizhden dali znovu povernulasya do poperednoyi periodichnosti Gazeta mala 1500 peredplatnikiv dovoli velika kilkist na ti chasi 1 Tematika ta politika vidannya Redaguvati Zorya Galicka pershij nacionalnij ukrayinskij chasopis ukrayinskoyu narodnoyu movoyu v Galichini ta Ukrayini Pershe chislo vijshlo nakladom 4000 primirnikiv U pershomu chisli gazeti nadrukovano vidozvu do ukrayinskogo narodu Odozva do ruskogo narodu yaka virazno progolosila yednist z usim ukrayinskim narodom i vidrubnist vid polskogo narodu Mi rusini galickii nalezhimo do velikogo ruskogo narodu kotrij odnim govorit yazikom i 15 miljoniv vinosit z kotrogo pivtretya miljona zemlyu galicku zameshkuye Takozh nagoloshuvali na zavdanni dbati pro majbutnye narodu zahovati vѣru i postaviti na rovni obryadok nash j prava cerkvi i svyashennikov nashih Rozvivati i vznositi narodnost nashu vo vsѣh yei chastyeh vydoskonalenyem yazyka nashogo zaprovadzhenyem yego v shkolah nizshih j vizhshih vydavanyem pism chasovyh rozshirenyem dobryh j ouzhitochnyh knizhok v yazycѣ ruskom vprovaditi i na rovni postaviti yazyk nash z innimi v ouryadah publichnih prava nashi od vsyakoi napasti i oskorblyenya stalye j silnye horoniti 1848 Ch 1 S 2 3 Pershim redaktorom 1848 1850 buv Antin Paveckij odin iz zasnovnikiv i aktivnij chlen Golovnoyi Ruskoyi Radi Dlya poshirennya chasopisu Golovna Ruska Rada zvertalasya do okruzhnih rad yaki zvertalisya do duhivnictva shob svyasheniki zaklikali narod peredplachuvati gazetu Za 10 rokiv isnuvannya gazeta dekilka raziv zminyuvala spryamuvannya i harakter Ukrayinsko narodnoyu za duhom i movoyu Zorya Galicka bula u 1848 1850 rokah koli yiyi redaguvav Antonij Paveckij ta z 1854 roku koli redaktorom stav Mikola Savchinskij U lipni 1850 roku z 63 chisla 1850 roku Pavenckij peredav Zoryu Galicku u vlasnist Stavropigijskomu institutovi Do 1852 roku chasopis mistiv chislenni materiali pro diyalnist Golovnoyi Ruskoyi Radi O dѣlanyu Golovnoi Radi Ruskoi vo Lvovѣ Z Gol Rady Ruskoi Zasѣdanye Rady Ruskoi Golovnoi publikuvav yiyi statut vidozvi prosheniya do sejmu j ministerstv drukuvav statti pro suspilno politichni ta narodomovni pitannya yak ot O stanovisku rusinov Galickih i rozvivanyu ih zhitya narodnogo 1848 Ch 2 4 Vopros podѣlu Galicii 1850 Ch 48 49 Yak teper stoit sprava nasha Galicko ruska 1849 Ch 7 10 1852 rik buv ostannim koli chasopis proyavlyav zadeklarovanu pid chas zasnuvannya politichnu aktivnist Z 1853 roku peretvorivsya na literaturnij chasopis nbsp Gazeta v 1853Z drugoyi polovini 1851 roku ta v 1852 1854 rokah za redaktorstva I Gushalevicha B Didickogo ta S Shehovicha Zorya Galicka mala moskvofilske spryamuvannya j uzhe na pochatku 1852 roku otrimala uryadove poperedzhennya abi ne vzhivati moskovskih sliv pid zagrozoyu zaboroni Yaksho koli redaktorom buv Bogdan Didickij 1853 1854 chasopis she drukuvav tvori ukrayinskih pismennikiv i v dechomu she proyavlyav narodne spryamuvannya to z prihodom na posadu redaktora Severina Shehovicha 1854 roku na storinki Zori prijshlo yazichiye ta movna haotichnist i negativne stavlennya do vsogo narodno ukrayinskogo U listopadi 1854 Stavropigiya cherez neprofesionalizm Shehovicha ta tisk avstrijskogo uryadu yakij vbachav u gazeti simpatiyi do panrusizmu priznachila redaktorom Mikolu Savchinskogo Z pershogo zh nomera chislo 48 za 1854 rik nova redakciya povertayetsya do narodnoyi movi ale chastina avtoriv chasopisu Ivan Gushalevich Yakiv Golovackij Mihajlo Malinovskij vse zh bula protivnikami ciyeyi movi oskilki moskvofilstvo bulo velmi populyarnim napryamom u suspilstvi Galichini seredini XIX storichchya Piznishe Ivan Franko pisav pro cyu zminu politiki vidannya tak se ne bula taka peremina sho zi staroyi hati vimeteno vid razu stare smitye i zrobleno zovsim novu obstanovu 1906 Na pochatku 1856 roku na storinki Zori Galickoyi povernulasya movna mishanina sho vidlyakuvala peredplatnikiv 1856 roku vidannya malo 191 peredplatnika a nastupnogo roku yih kilkist syagnula ledve 100 9 kvitnya 1857 roku na 13 chisli Zorya Galicka pripinila isnuvannya Chasopis zgurtuvav navkolo sebe viznachnih predstavnikiv literaturno naukovogo ta politichnogo svitu na ukrayinskih zemlyah Avstrijskoyi imperiyi yaki dopisuvali do vidannya Yakiv Golovackij Ivan Gushalevich Bogdan Didickij Yevgen Zgarskij Stefan Kachala Ksenofont Klimkovich Mihajlo Kossak Platon Kosteckij Josip Levickij Josip Lozinskij Mihajlo Malinovskij Antin Mogilnickij Rudolf Moh Ivan Naumovich Ivan Ozarkevich Antonij Petrushevich Mikola Savchinskij Lev Treshakivskij Mikola Ustiyanovich Volodimir Shashkevich Grigorij Yahimovich ta inshi Zorya Galicka vprodovzh desyati rokiv bula providnim chasopisom dlya ukrayinciv Avstrijskoyi imperiyi spriyala stanovlennyu ukrayinskoyi movi ta kulturi j stala poshtovhom dlya rozvitku presi na Galichini Bukovini ta Zakarpatti Ivan Franko pidkreslyuvav sho Zorya Galicka stala pershoyu ruskoyu politichnoyu chasopisyu Posilannya Redaguvati Zorya Galicka Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 398 Zorya galicka za 1853 rik Primitki Redaguvati a b v Polyanskij O Zahidna Ukrayina u dvoh revolyuciyah Ternopil Dzhura 1998 52 s il S 11 Dzherela RedaguvatiBibliografiya ukrayinskoyi presi 1816 1916 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 Orlevich I V Zorya Galicka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 384 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Pidkova I Zorya Galicka Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 2 S 491 ISBN 978 966 7007 69 0 Romanyuk M M Galushko M V Ukrayinski chasopisi Lvova 1848 1939 rr Istoriko bibliografichne doslidzhennya U 3 t T 1 1848 1900 rr Lviv Svit 2001 744 s ISBN 966 603 146 9 Zhivotko A P Istoriya ukrayinskoyi presi Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Uporyad avt ist biogr narisu ta primit M S Timoshik K Nasha kultura i nauka 1999 368 s ISBN 966 95575 3 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zorya Galicka amp oldid 37685680