www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петрушевич Антоній Степанович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрушевич Анто ній Степа нович Петруше

Петрушевич Антоній Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрушевич.

Анто́ній Степа́нович Петруше́вич (псевдоніми: Антоній из Добрян, Галичаненько А., Галичанин, Подкова Иван, Русин Галичанин, Русолюбович А., Тотсамович А. та ін.; 18 січня 1821, с. Добряни — 23 вересня 1913, Львів) — український історик, мовознавець, дослідник історії Галичини, священник Греко-католицької церкви (нині — УГКЦ), належав до москвофільского напрямку. Стрийко д-ра Евгена Петрушевича — українського громадсько-політичного діяча, правника, Президента й Уповноваженого Диктатора Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Двоюрідний дід Корнила Сеника.

о. Антоній Петрушевич
Теофіл Копистинський. Портрет отця Антонія Петрушевича. 1883 р.
Народився 18 січня 1821(1821-01-18)
Добряни
Помер 23 вересня 1913(1913-09-23) (92 роки)
Львів
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Громадянство  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Національність русин (українець)
Діяльність мовознавець, історик, політик, філолог
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Знання мов польська
Членство Польська академія знань і Товариство імені Михайла Качковського
Посада посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd
Конфесія Українська греко-католицька церква

Біографія Редагувати

Антоній Петрушевич народився у селі Добрянах (нині Стрийського району Львівської області, Україна) у сім'ї місцевого греко-католицького пароха о. Степана Петрушевича (1772–1850).

Початкову освіту здобув у Стрию. Навчався у Львівському університеті (закінчив 1845) і Греко-католицькій теологічній семінарії. 1847 року висвячений на священника. 1851 року став радником консисторії, був особистим секретарем митрополита Михайла Левицького. 1858 року став парохом села Новиця Горішня (нині Калуський район). Того ж року на запрошення єпископа Григорія Яхимовича упорядковував бібліотеку Перемиського капітулу УГКЦ.

Від 1861 року крилошанин митрополичого капітулу і Собору святого Юра, керівник митрополичої канцелярії. Із 1873 року — бібліотекар митрополичого архіву. Співзасновник Головної Руської Ради і Галицько-Руської Матиці.

Посол до Галицького сейму (1861–1877) від IV курії 35 округ (судові повіти Калуш, Войнилів).

Посол до Австрійського парламенту (1873–1878) від 16 округу (судові повіти Калуш, Войнилів, Долина, Болехів, Рожнятів, Бібрка і Ходорів).

Помер 23 вересня 1913 у Львові. Похований на Личаківському кладовищі, поле № 5.

Був двоюрідним дідом Корнила Сеника.

Доробок, оцінка діяльности Редагувати

Словено-русскій корнесловъ Редагувати

Антоній Петрушевич — автор незавершеного етимологічного словника «Словено-русскій корнесловъ», котрий залишився неопублікованим. Праця складається із 44 скриньок із неповністю систематизованих словникових статей, заміток. Словник є наздвичайно великою базою сучасної, застарілої та реконструйованої лексики слов'янських мов. За життя Петрушевича національні академії кількох країн вели з ним листування про можливість зберігання, подальшого опрацювання та видання цієї праці. Зрештою працю по смерті лінгвіста було надіслано до Петербурзької академії наук, де вона невидана зберігається. Окрім одного опублікованого загального опису, досі не існує докладних відомостей про її зміст. Вона не досліджувалася і не введена в науковий обіг.

Інші праці Редагувати

Предметом перших наукових досліджень Петрушевича була історія церкви в Галичині, потім почав займатися слов'янською філологією, етнографією, дослідженням археологічних пам'ятників та архівних рідкостей. У 1848 році Петрушевич брав участь у Соборі руських учених, де очолював історичну секцію. Хоча Петрушевич не займався літературою спеціально, він привітав Собор віршем «Братьям-галичанам», який був надрукований у «Зорі Галицькій», та, вже у 1901 році передрукований у «Галичанині» (загалом залишилося лише два вірша, надрукованих Петрушевичем). Багато років Антоній Петрушевич співпрацював з Галицько-руською матицею, був членом Чеської матиці, почесним членом Слов'янського товариства (Київ), Російського археологічного товариства (Москва), Товариства історії та стародавностей (Одеса), румунської Академії Наук (Бухарест). В старшому віці перейшов на позиції москвофільства, писав праці «язичієм», яке називав праруською мовою, виступав за єдність Галичини з Росією. Його численні (загалом до 120) наукові роботи стосувалися головним чином, хоча не виключно, історії Галичини у різні епохи та у різних аспектах та друкувалися у виданнях москвофільского харатеру — «Галицкий исторический сборник», «Науковий сборник», «Галичанин». Ще за життя постать вченого була добре відома в науковому світі. Його згадано у багатьох енциклопедичних виданнях. Зокрема вперше — у Британському музейному каталозі (1881–1900), пізніше в словнику Брокгауза і Ерфона (1898), польській Енциклопедії загальній С. Оргельбранда (1901) та інших.

Бібліотека Редагувати

Одним із захоплень Антонія Петрушевича було колекціонування книг і стародруків. Проживаючи у Відні як посол Австрійського парламенту, усю платню використовував на придбання літератури. Отримав також у спадок бібліотеку Дениса Зубрицького від його доньки Станіслави. Результатом була велика збірка пам'яток слов'янської культури. На його переконання, найкращим місцем для розміщення книгозбірні був Народний дім, котрому 1885 року він заповів свою бібліотеку. Вона була окремою збіркою із назвою «Музей Петрушевича» у складі бібліотеки Народного дому. Найчисельнішою частиною колекції була збірка книг та періодичних видань кінця XIX — початку XX ст. Близько 400 рукописних кириличних книг, 107 латиномовних рукописів, інших документів (деякі — на пергаментній основі) — 42. Рукописи опрацьовані та введені в обіг Іларіоном Свєнціцьким коштом Петрушевича.

Окрім того допомагав поповнювати саму бібліотеку Народного дому протягом майже тридцяти років. Зробив значні внески у фонди новоствореного Національного музею, не тільки у вигляді книг, а також і нумізматичної колекції, ікон, археологічних артефактів, зокрема княжої доби. Зробив також цінний внесок у бібліотеку Київського університету.

Оцінка діяльности Редагувати

Діяльність, зокрема наукову, Антонія Петрушевича неоднозначно сприймали сучасники, активно критикували представники народовців. Несподівано першими були критичні оцінки не галицьких учених Івана Линниченка та Володимира Антоновича. Негативну оцінку давав Михайло Грушевський, критикуючи на його думку, повну відсутність методології. Степан Томашівський у Записках НТШ, прорецензувавши кілька праць, стверджував, що автор «не має ніяких систематичних наукових відомостей про те, що пише, ні про джерела, ні про літературу, збирає лише доривочні звістки та укладає їх без критики, без порядку та розуміння…».

Іван Франко окрім критики чисто фахового плану, виражав подив метаморфозам поглядів Антонія Петрушевича — від національно-патріотичних, проукраїнських в ранніх роботах, до типово проросійських або т. зв. «старорусинських» із характерною для москвофільства «заїлістю та сліпотою». Окрім того, характеризував діяльність Петрушевича, скоріше як політичну, аніж дослідницьку. Зокрема, присвятив з цього приводу вірш «Антошкові П. (азъ покой)».

Водночас роботи Петрушевича отримували схвальні відгуки таких представників москвофільської течії, як Миколи Устияновича, Василя Залозецького. У зв'язку із критикою полемізував із Грушевським, виправдовуючи Петрушевича, Пилип Свистун — голова «Общества ім. Качковського». Радянська історіографія доволі просто таврувала Петрушевича як реакційного буржуазного історика. Дещо ідеалізованим є трактування автора в колах діаспори.

Примітки Редагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 157.
    d:Track:Q62416080
  2. Franz Adlgasser. Kurzbiografie Petruszewicz (Pietruszewicz, Petruševyč), Anton (Antin) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
  3. Криса Л., Фіголь Р. Петрушевич Антін // Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 166. — ISBN 966-8955-00-5.
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 180.
  5. Юліянна Петрушевич (Покинська) нар. 12 серпня 1818 пом. 2 серпня 1896 - Родовід. uk.rodovid.org. Процитовано 30 січня 2019. 
  6. Галичанин — 11 (24) січня 1901
  7. Вуйцик В. С. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 157.
  8. Франко І. Гримить. — К. : Радянська школа, 1986. — іл. — С. 202, 628.

Джерела Редагувати

Петрушевич Антоній Степанович
у сестринських Вікіпроєктах
Теми у Вікіджерелах?
Генеалогія на Родоводі?
Петрушевич Антоній Степанович у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petrushevich Anto nij Stepa novich Petrushe vich psevdonimi Antonij iz Dobryan Galichanenko A Galichanin Podkova Ivan Rusin Galichanin Rusolyubovich A Totsamovich A ta in 18 sichnya 1821 s Dobryani 23 veresnya 1913 Lviv ukrayinskij istorik movoznavec doslidnik istoriyi Galichini svyashennik Greko katolickoyi cerkvi nini UGKC nalezhav do moskvofilskogo napryamku Strijko d ra Evgena Petrushevicha ukrayinskogo gromadsko politichnogo diyacha pravnika Prezidenta j Upovnovazhenogo Diktatora Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ZUNR Dvoyuridnij did Kornila Senika o Antonij PetrushevichTeofil Kopistinskij Portret otcya Antoniya Petrushevicha 1883 r Narodivsya 18 sichnya 1821 1821 01 18 DobryaniPomer 23 veresnya 1913 1913 09 23 92 roki LvivPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnist rusin ukrayinec Diyalnist movoznavec istorik politik filologAlma mater LNU imeni Ivana FrankaZnannya mov polskaChlenstvo Polska akademiya znan i Tovaristvo imeni Mihajla KachkovskogoPosada posol do Galickogo sejmu d i chlen Palati CislejtaniyidKonfesiya Ukrayinska greko katolicka cerkvaRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Dorobok ocinka diyalnosti 1 1 1 Sloveno russkij korneslov 1 1 2 Inshi praci 1 1 3 Biblioteka 1 2 Ocinka diyalnosti 2 Primitki 3 DzherelaBiografiya RedaguvatiAntonij Petrushevich narodivsya u seli Dobryanah nini Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ukrayina u sim yi miscevogo greko katolickogo paroha o Stepana Petrushevicha 1772 1850 Pochatkovu osvitu zdobuv u Striyu Navchavsya u Lvivskomu universiteti zakinchiv 1845 i Greko katolickij teologichnij seminariyi 1847 roku visvyachenij na svyashennika 1851 roku stav radnikom konsistoriyi buv osobistim sekretarem mitropolita Mihajla Levickogo 1858 roku stav parohom sela Novicya Gorishnya nini Kaluskij rajon Togo zh roku na zaproshennya yepiskopa Grigoriya Yahimovicha uporyadkovuvav biblioteku Peremiskogo kapitulu UGKC Vid 1861 roku kriloshanin mitropolichogo kapitulu i Soboru svyatogo Yura kerivnik mitropolichoyi kancelyariyi Iz 1873 roku bibliotekar mitropolichogo arhivu Spivzasnovnik Golovnoyi Ruskoyi Radi i Galicko Ruskoyi Matici Posol do Galickogo sejmu 1861 1877 vid IV kuriyi 35 okrug sudovi poviti Kalush Vojniliv Posol do Avstrijskogo parlamentu 1873 1878 vid 16 okrugu sudovi poviti Kalush Vojniliv Dolina Bolehiv Rozhnyativ Bibrka i Hodoriv 2 Pomer 23 veresnya 1913 u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu kladovishi pole 5 3 Buv dvoyuridnim didom Kornila Senika 4 5 Dorobok ocinka diyalnosti Redaguvati Sloveno russkij korneslov Redaguvati Antonij Petrushevich avtor nezavershenogo etimologichnogo slovnika Sloveno russkij korneslov kotrij zalishivsya neopublikovanim Pracya skladayetsya iz 44 skrinok iz nepovnistyu sistematizovanih slovnikovih statej zamitok Slovnik ye nazdvichajno velikoyu bazoyu suchasnoyi zastariloyi ta rekonstrujovanoyi leksiki slov yanskih mov Za zhittya Petrushevicha nacionalni akademiyi kilkoh krayin veli z nim listuvannya pro mozhlivist zberigannya podalshogo opracyuvannya ta vidannya ciyeyi praci Zreshtoyu pracyu po smerti lingvista bulo nadislano do Peterburzkoyi akademiyi nauk de vona nevidana zberigayetsya Okrim odnogo opublikovanogo zagalnogo opisu dosi ne isnuye dokladnih vidomostej pro yiyi zmist Vona ne doslidzhuvalasya i ne vvedena v naukovij obig Inshi praci Redaguvati nbsp Rus i Polsha 1849 Istukan otkrytyj v Zbruche 1851 Bylo li dva Galicha 1865 O podlozhnyh starocheshskih pamyatnikah 1879 Volynsko Galickaya letopis sostavlennaya s koncom XIII veka 1205 1295 1871 1 Svodnaya galicko russkaya letopis 6 T 1874 1897 Galickij istoricheskij sbornik izdavaemyj Obshestvom Galicko russkoj maticy v 3 vyp Vyp 2 Lvov Napech v tip In ta Stavropigianskogo 1854 192 3 s Galickij istoricheskij sbornik izdavaemyj Obshestvom Galicko russkoj maticy v 3 vyp Vyp 3 Lvov Napech v tip In ta Stavropigianskogo 1860 59 1 CLXXIX 3 s Predmetom pershih naukovih doslidzhen Petrushevicha bula istoriya cerkvi v Galichini potim pochav zajmatisya slov yanskoyu filologiyeyu etnografiyeyu doslidzhennyam arheologichnih pam yatnikiv ta arhivnih ridkostej U 1848 roci Petrushevich brav uchast u Sobori ruskih uchenih de ocholyuvav istorichnu sekciyu Hocha Petrushevich ne zajmavsya literaturoyu specialno vin privitav Sobor virshem Bratyam galichanam yakij buv nadrukovanij u Zori Galickij ta vzhe u 1901 roci peredrukovanij u Galichanini zagalom zalishilosya lishe dva virsha nadrukovanih Petrushevichem 6 Bagato rokiv Antonij Petrushevich spivpracyuvav z Galicko ruskoyu maticeyu buv chlenom Cheskoyi matici pochesnim chlenom Slov yanskogo tovaristva Kiyiv Rosijskogo arheologichnogo tovaristva Moskva Tovaristva istoriyi ta starodavnostej Odesa rumunskoyi Akademiyi Nauk Buharest V starshomu vici perejshov na poziciyi moskvofilstva pisav praci yazichiyem yake nazivav praruskoyu movoyu vistupav za yednist Galichini z Rosiyeyu Jogo chislenni zagalom do 120 naukovi roboti stosuvalisya golovnim chinom hocha ne viklyuchno istoriyi Galichini u rizni epohi ta u riznih aspektah ta drukuvalisya u vidannyah moskvofilskogo harateru Galickij istoricheskij sbornik Naukovij sbornik Galichanin She za zhittya postat vchenogo bula dobre vidoma v naukovomu sviti Jogo zgadano u bagatoh enciklopedichnih vidannyah Zokrema vpershe u Britanskomu muzejnomu katalozi 1881 1900 piznishe v slovniku Brokgauza i Erfona 1898 polskij Enciklopediyi zagalnij S Orgelbranda 1901 ta inshih Biblioteka Redaguvati Odnim iz zahoplen Antoniya Petrushevicha bulo kolekcionuvannya knig i starodrukiv Prozhivayuchi u Vidni yak posol Avstrijskogo parlamentu usyu platnyu vikoristovuvav na pridbannya literaturi Otrimav takozh u spadok biblioteku Denisa Zubrickogo vid jogo donki Stanislavi 7 Rezultatom bula velika zbirka pam yatok slov yanskoyi kulturi Na jogo perekonannya najkrashim miscem dlya rozmishennya knigozbirni buv Narodnij dim kotromu 1885 roku vin zapoviv svoyu biblioteku Vona bula okremoyu zbirkoyu iz nazvoyu Muzej Petrushevicha u skladi biblioteki Narodnogo domu Najchiselnishoyu chastinoyu kolekciyi bula zbirka knig ta periodichnih vidan kincya XIX pochatku XX st Blizko 400 rukopisnih kirilichnih knig 107 latinomovnih rukopisiv inshih dokumentiv deyaki na pergamentnij osnovi 42 Rukopisi opracovani ta vvedeni v obig Ilarionom Svyencickim koshtom Petrushevicha Okrim togo dopomagav popovnyuvati samu biblioteku Narodnogo domu protyagom majzhe tridcyati rokiv Zrobiv znachni vneski u fondi novostvorenogo Nacionalnogo muzeyu ne tilki u viglyadi knig a takozh i numizmatichnoyi kolekciyi ikon arheologichnih artefaktiv zokrema knyazhoyi dobi Zrobiv takozh cinnij vnesok u biblioteku Kiyivskogo universitetu Ocinka diyalnosti Redaguvati Diyalnist zokrema naukovu Antoniya Petrushevicha neodnoznachno sprijmali suchasniki aktivno kritikuvali predstavniki narodovciv Nespodivano pershimi buli kritichni ocinki ne galickih uchenih Ivana Linnichenka ta Volodimira Antonovicha Negativnu ocinku davav Mihajlo Grushevskij kritikuyuchi na jogo dumku povnu vidsutnist metodologiyi Stepan Tomashivskij u Zapiskah NTSh prorecenzuvavshi kilka prac stverdzhuvav sho avtor ne maye niyakih sistematichnih naukovih vidomostej pro te sho pishe ni pro dzherela ni pro literaturu zbiraye lishe dorivochni zvistki ta ukladaye yih bez kritiki bez poryadku ta rozuminnya Ivan Franko okrim kritiki chisto fahovogo planu virazhav podiv metamorfozam poglyadiv Antoniya Petrushevicha vid nacionalno patriotichnih proukrayinskih v rannih robotah do tipovo prorosijskih abo t zv starorusinskih iz harakternoyu dlya moskvofilstva zayilistyu ta slipotoyu Okrim togo harakterizuvav diyalnist Petrushevicha skorishe yak politichnu anizh doslidnicku Zokrema prisvyativ z cogo privodu virsh Antoshkovi P az pokoj 8 Vodnochas roboti Petrushevicha otrimuvali shvalni vidguki takih predstavnikiv moskvofilskoyi techiyi yak Mikoli Ustiyanovicha Vasilya Zalozeckogo U zv yazku iz kritikoyu polemizuvav iz Grushevskim vipravdovuyuchi Petrushevicha Pilip Svistun golova Obshestva im Kachkovskogo Radyanska istoriografiya dovoli prosto tavruvala Petrushevicha yak reakcijnogo burzhuaznogo istorika Desho idealizovanim ye traktuvannya avtora v kolah diaspori Primitki Redaguvati Lichakivskij nekropol S 157 d Track Q62416080 Franz Adlgasser Kurzbiografie Petruszewicz Pietruszewicz Petrusevyc Anton Antin na sajti Parlament Osterreich Republik Parlamentarier 1848 1918 nim Krisa L Figol R Petrushevich Antin Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 166 ISBN 966 8955 00 5 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 180 Yuliyanna Petrushevich Pokinska nar 12 serpnya 1818 pom 2 serpnya 1896 Rodovid uk rodovid org Procitovano 30 sichnya 2019 Galichanin 11 24 sichnya 1901 Vujcik V S Materiali do istoriyi kam yanic vulici Virmenskoyi Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 157 Franko I Grimit K Radyanska shkola 1986 il S 202 628 Dzherela RedaguvatiPetrushevich Antonij Stepanovichu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Genealogiya na Rodovodi nbsp Petrushevich Antonij Stepanovich u Vikishovishi Antin Petrushevich Visnik NTSh vesna lito 2016 S 65 66 Vavrik V R Kratkij ocherk galicko russkoj pismennosti Luven 1973 ros Dzendzelivskij J O Petrushevich Anton Stepanovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Galas B K Do portretu A Petrushevicha yak leksikografa i gromadskogo diyacha Suchasni problemi movoznavstva ta literaturoznavstva Zbirnik naukovih prac 2010 Vip 14 S 34 39 Zhadko V Ukrayinskij nekropol K 2005 S 262 Kolosovska O M Formuvannya slavistichnoyi biblioteki Antona Petrushevicha Problemi slov yanoznavstva 2004 Vip 54 S 190 201 Korolko A Z Gromadsko politichna ta naukova diyalnist Anoniya Petrushevicha v istoriografiyi drugoyi polovini HIH pochatku HH st Galichina Vseukrayinskij naukovij i kulturno prosvitnij krayeznavchij chasopis 2006 2007 Vip 12 13 Petrushevich o Antin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1358 1000 ekz Solyar I Ya Petrushevich Antin Stepanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 197 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s S 161 Lvivska sotnya ISBN 978 966 486 089 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Petrushevich Antonij Stepanovich amp oldid 35948782