www.wikidata.uk-ua.nina.az

Болехів У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Боле хів місто в Україні в Івано Франківській обла

Болехів

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Болехів (значення).

Боле́хів — місто в Україні, в Івано-Франківській області. Територія міста становить 3669 га. Розташоване в передгір'ях Українських Карпат (масив Сколівські Бескиди), на річці Сукіль (басейн Дністра), на шляху Львів — Чернівці. Залізнична станція. Орган місцевого самоврядування — Болехівська міська громада, в складі Калуського району.

Болехів
Болехівська ратуша (2011 р.)
Основні дані
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Код КОАТУУ: 2610200000
Засноване —
Перша згадка 1371
Магдебурзьке право 1603
Статус міста з 1940 року
Населення ▼ 10 195 (01.01.2022)
Площа 36.69 км²
Густота населення 293 осіб/км²
Поштові індекси 77200—77204
Телефонний код +380-3437
Координати 49°04′01″ пн. ш. 23°51′05″ сх. д. / 49.06694° пн. ш. 23.85139° сх. д. / 49.06694; 23.85139Координати: 49°04′01″ пн. ш. 23°51′05″ сх. д. / 49.06694° пн. ш. 23.85139° сх. д. / 49.06694; 23.85139
Водойма річки Сукіль, Свіча
Назва мешканців болехів'я́нин
болехів'я́нка
болехів'я́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Болехів
До обл./респ. центру
 - залізницею 80 км
 - автошляхами 76 км
Міська влада
Адреса 77200, Івано-Франківська обл., м. Болехів, пл. Івана Франка, 12
Вебсторінка https://bolekhiv-rada.gov.ua/

Болехів у Вікісховищі

Карта
Болехів
Болехів

Населення Редагувати

Чисельність Редагувати

  • 1959 — 8,4 тис. мешканців.
  • 2001 — 11,3 тис. мешканців.

Національний склад Редагувати

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
українці 98,52 %
інші/не вказали 1,48 %

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,48 %
інші/не вказали 1,52 %

Географія Редагувати

На північно-східній околиці річка Березниця впадає у Сукіль.

Історія Редагувати

Печатка міста XVII століття
Герб XVII століття

Перша письмова згадка про «болехівські» землі належить до 1371 р. У податковому реєстрі 1515 року в Болехові з присілками Підгірче і Чишів документуються 3 попи (отже, уже тоді було 3 церкви), два млини і 30 ланів (близько 450 га) оброблюваної землі. У документах XV ст. згадується як Болехів Волоський.

1546 р. в Болехові, на Старій Бані, спорудили перше підприємство — солеварню. 1603 р. місту було надано магдебурзьке право. У XVI—XVII столітті Болехів кілька разів грабували і руйнували кримські татари. Населення Болехова брало активну участь у Національно-визвольній війні 1648—54 рр. і в опришківському русі XVIII століття.

Після Першого поділу Речі Посполитої у 1772 р. місто увійшло до складу Австрії.

1 січня 1875 року стала до ладу станція Болехів Залізниці Ерцгерцога Альбрехта.

1890 р. половину населення міста складали євреї.

Під час Першої світової війни в районі Болехова відбувались запеклі бої. Так 31 травня 1915 року, прорвавши австрійські загони 130 бригади, російські війська оточили І курінь УСС біля Болехова. Вихід з оточення був тяжким. Крім убитих і поранених, багато стрільців потрапило в полон, серед них чотар А. Артимович, сотник Осип Букшований, хорунжа Олена Степанівна, хорунжий В. Свідерський, чотар Д. Кравс та інші. Під прицільним вогнем артилерії ще до початку наступу опинились і позиції в чистому полі під Гузіївом сотень II куреня. Але під час атаки стрільці цього куреня спинили наступ російських військ на залізничному шляху поблизу Болехова. Цьому допомогла і новоприбула з Коша сотня під проводом чотаря Івана Цяпки. До речі, під час війни І. Цяпка став улюбленцем стрільців за веселу вдачу, спокій, розсудливість, гумор. Саме йому пізніше була присвячена стрілецька пісня «Бо війна війною». В боях під Болеховом УСС зазнали великих втрат: 15 вбито, 50 поранено, 150 потрапило в полон. Спроба перехопити ініціативу не привела до суттєвих змін, і вздовж загального фронту почався відступ російських військ. За місто боролася сотня Дмитра Вітовського та О. Букшованого. Серед хоробрих стрільців, у цьому бою себе виявив Григорій Трух, який був командиром чоти у сотні Дмитра Вітовського, провідником розвідувальних стеж у Карпатах. Поранений під Болеховом 30 травня 1915 року, неподалік залізничної платформи потрапив у полон.

1919 р. Болехів окупований військами Польщі. 1929 р. у склад міста включені гміни Болехів Руський, Вавилон Новий, Соломонова Гірка і Волоське Село.

1939 року в місті проживало 11700 мешканців (4700 українців-грекокатоликів, 1000 українців-латинників, 1400 поляків, 3900 євреїв і 700 німців та інших національностей).

1939 р. в результаті анексії Радянським Союзом західноукраїнських земель Болехів приєднаний до Української РСР.

Місто стало відомим на Заході завдяки книзі американського письменника Даніеля Мендельсона «Загублені: Пошук шести із шести мільйонів» (англ. The Lost: A Search for Six of Six Million, ISBN 978-0-06-054297-9), яка розповідає про долю єврейської громади міста. До Другої світової війни близько половини мешканців міста були єврейського походження. Під час Голокосту з 3000 євреїв вижило лише 48.

1944 р. Болехів став центром однойменного району, який ліквідовано в 1964 р., а Болехів приєднано до Долинського району. До Болехова приєднане село Довжка (тепер — південна частина міста, з'єднана вулицею Довжанською). З 1993 р. місту надано статус міста обласного підпорядкування.

Сьогодення Редагувати

У Болехові працюють: ВАТ «Будматеріали», ТОВ «Елрун», Об'єднання промислових підприємств, Споживче товариство, житлово-комунальне підприємство, державне лісове господарство. Освіту в місті надають: дві середні школи, лісогосподарський ліцей-технікум, художня школа, музична школа, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, два дошкільні заклади. В місті працюють Будинок культури, бібліотеки, клуби. З жовтня 1994 р. в місті виходить міська газета «Ратуша». Болехівський протопресвітеріат УГКЦ охоплює 21 парафію.

Економіка Редагувати

Ряд підприємців у місті займаються меблевим бізнесом, пошиттям шкіряних виробів тощо.

Культура Редагувати

Головний заклад культури Болехова Народний дім. Саме тут відбуваються численні культурні заходи, святкування й відзначення державних і місцевих дат, святкових подій, державних свят тощо; тут же діють аматорські колективи художньої самодіяльності.

У Болехові діє міський Музей історії.

Функцію естетичного виховання й підтримання художньо обдарованих дітей виконує Болехівська дитяча школа мистецтв.

Осередками інтелектуального і культурного спілкування в місті є бібліотеки, що входять до Болехівської центральної бібліотечної системи.

Синагога

Пам'ятки і пам'ятники Редагувати

Могила Н. Кобринської, 1920 р.
  • храми Святої Параскеви, Святої Анни, Жон Мироносиць,
  • римо-католицький костел Вознесіння Матері Божої,
  • залишки солеварні (середини 19 ст.),
  • Болехівська ратуша (1863),
  • Болехівська синагога,
  • житлові будинки кінця 19 ст. на вул. Коновальця,
  • монумент Іванові Франку,
  • пам'ятник Михайлові Гаврилку,
  • Хрест Героям ОУН-УПА,
  • навчальні корпуси технікуму (колись приміщення суду та лісової школи).
  • заповідне урочище В'язина Болехівська.

На Волоському цвинтарі міста споруджено пам'ятники на братській могилі загиблим у II світовій війні; на могилі Н. Кобринської, встановлено меморіальну дошку на будинку, у якому жила письменниця і бували І. Франко, О. Кобилянська, М. Павлик.

Відомі люди Редагувати

З історією Болехова тісно пов'язані імена видатних людей. До них насамперед належить:

  • Наталія Кобринська (1855—1920) — українська письменниця і громадська діячка, організатор жіночого руху на Прикарпатті. Спільні справи єднали Н. Кобринську з Ольгою Кобилянською, яка часто відвідувала Болехів у 1920-х роках.
  • У Болехові в 1884—1888 рр. бував Іван Франко. Він також перебував у с. Лолин, де написав ряд оповідань, а згодом на основі місцевого матеріалу створив драму «Украдене щастя».
  • У місті жив та похований видатний діяч українського національно-визвольного руху, член Гельсінської спілки Ярослав Лесів.
  • З 1919 року у Болехові мешкав Фелікс Сельський
  • Омелян Савицький, професор, автор першого українського підручника з математики
  • скульптор В. Черешнівський
  • майстер скрипок Зеновій Петеш
  • майстер-годинникар В. Василевський
  • краєзнавець, засновник музею міста Р. Скворій

Відомі уродженці Редагувати

Уродженцями міста і/або населених пунктів Болехівської міськради були:

Об'їзна дорога Редагувати

Досить довго мешканців міста Болехова та навколишніх сіл турбує відсутність об’їзної дороги. Через місто пролягає частина автошляху національного значення Н10 Стрий – Мамалига. Спорудження об’їзду Болехова розпочали ще 1989 року за проектами капітального ремонту автодоріг місцевого значення. Відтоді на цій ділянці шляху влаштоване земляне полотно дороги і три штучні споруди — два шляхопроводи та залізобетонний міст через річку Сукіль, які станом на 2021 рік вже потребують ремонту.

У 2021 році, щоб розвантажити центр Болехова від автомобілів, було почато проєктування об'їзної дороги. Оновлено проєктно-кошторисну документацію, яка застаріла. Будівництво об'їзної має покращити екологію міста, розвантажити центр та зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод і нещасних випадків на дорозі в місті.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities
  3. https://datatowel.in.ua/pop-composition/languages-cities
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Zródla dziejowe. T. XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Warszawa: Sklad główny u Gerberta i Wolfa, 1902, s. 167.
  6. Description of the town in Jewish Encyclopedia.com [ 18 грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  7. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2016. 
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 20.
  9. Dołżka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 110. (пол.)
  10. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. 
  11. . Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018. 
  12. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018. 
  13. У Болехові до дня Героїв відремонтують Хрест Героям ОУН-УПА
  14. Bałaban M. Ber z Bolechowa (Birkenthal) (1723—1805) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — T. I/1, zeszyt 1. — S. 444—445. (пол.)
  15. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с.; іл. — С. 133.
  16. Степан Лесів, Петро Ганцюк. Курінь УПА «Промінь»: історія формування та бойовий шлях відділів. — Історичний клуб «Магура», 2016. — с. 68-69.
  17. Об’їзній Болехова — бути!. 
  18. Болехівська дорога: центральна розбита, об’їзна незбудована. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болехів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bolehiv znachennya Bole hiv misto v Ukrayini v Ivano Frankivskij oblasti Teritoriya mista stanovit 3669 ga Roztashovane v peredgir yah Ukrayinskih Karpat masiv Skolivski Beskidi na richci Sukil basejn Dnistra na shlyahu Lviv Chernivci Zaliznichna stanciya Organ miscevogo samovryaduvannya Bolehivska miska gromada v skladi Kaluskogo rajonu BolehivGerb Bolehova PraporBolehivska ratusha 2011 r Osnovni daniKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonKod KOATUU 2610200000Zasnovane Persha zgadka 1371Magdeburzke pravo 1603Status mista z 1940 rokuNaselennya 10 195 01 01 2022 1 Plosha 36 69 km Gustota naselennya 293 osib km Poshtovi indeksi 77200 77204Telefonnij kod 380 3437Koordinati 49 04 01 pn sh 23 51 05 sh d 49 06694 pn sh 23 85139 sh d 49 06694 23 85139 Koordinati 49 04 01 pn sh 23 51 05 sh d 49 06694 pn sh 23 85139 sh d 49 06694 23 85139Vodojma richki Sukil SvichaNazva meshkanciv bolehiv ya ninbolehiv ya nkabolehiv ya niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya BolehivDo obl resp centru zalizniceyu 80 km avtoshlyahami 76 kmMiska vladaAdresa 77200 Ivano Frankivska obl m Bolehiv pl Ivana Franka 12Vebstorinka https bolekhiv rada gov ua Bolehiv u Vikishovishi KartaBolehivBolehiv Zmist 1 Naselennya 1 1 Chiselnist 1 2 Nacionalnij sklad 1 3 Mova 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Sogodennya 5 Ekonomika 6 Kultura 7 Pam yatki i pam yatniki 8 Vidomi lyudi 8 1 Vidomi urodzhenci 9 Ob yizna doroga 10 Div takozh 11 Primitki 12 Dzherela 13 PosilannyaNaselennya RedaguvatiChiselnist Redaguvati 1959 8 4 tis meshkanciv 2001 11 3 tis meshkanciv Nacionalnij sklad Redaguvati Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku 2 Nacionalnist Vidsotokukrayinci 98 52 inshi ne vkazali 1 48 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 3 4 Mova Vidsotokukrayinska 98 48 inshi ne vkazali 1 52 Geografiya RedaguvatiNa pivnichno shidnij okolici richka Bereznicya vpadaye u Sukil Istoriya Redaguvati nbsp Pechatka mista XVII stolittya nbsp Gerb XVII stolittyaPersha pismova zgadka pro bolehivski zemli nalezhit do 1371 r U podatkovomu reyestri 1515 roku v Bolehovi z prisilkami Pidgirche i Chishiv dokumentuyutsya 3 popi otzhe uzhe todi bulo 3 cerkvi dva mlini i 30 laniv blizko 450 ga obroblyuvanoyi zemli 5 U dokumentah XV st zgaduyetsya yak Bolehiv Voloskij 1546 r v Bolehovi na Starij Bani sporudili pershe pidpriyemstvo solevarnyu 1603 r mistu bulo nadano magdeburzke pravo U XVI XVII stolitti Bolehiv kilka raziv grabuvali i rujnuvali krimski tatari Naselennya Bolehova bralo aktivnu uchast u Nacionalno vizvolnij vijni 1648 54 rr i v oprishkivskomu rusi XVIII stolittya Pislya Pershogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1772 r misto uvijshlo do skladu Avstriyi 1 sichnya 1875 roku stala do ladu stanciya Bolehiv Zaliznici Ercgercoga Albrehta 1890 r polovinu naselennya mista skladali yevreyi 6 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v rajoni Bolehova vidbuvalis zapekli boyi Tak 31 travnya 1915 roku prorvavshi avstrijski zagoni 130 brigadi rosijski vijska otochili I kurin USS bilya Bolehova Vihid z otochennya buv tyazhkim Krim ubitih i poranenih bagato strilciv potrapilo v polon sered nih chotar A Artimovich sotnik Osip Bukshovanij horunzha Olena Stepanivna horunzhij V Sviderskij chotar D Kravs ta inshi Pid pricilnim vognem artileriyi she do pochatku nastupu opinilis i poziciyi v chistomu poli pid Guziyivom soten II kurenya Ale pid chas ataki strilci cogo kurenya spinili nastup rosijskih vijsk na zaliznichnomu shlyahu poblizu Bolehova Comu dopomogla i novopribula z Kosha sotnya pid provodom chotarya Ivana Cyapki Do rechi pid chas vijni I Cyapka stav ulyublencem strilciv za veselu vdachu spokij rozsudlivist gumor Same jomu piznishe bula prisvyachena strilecka pisnya Bo vijna vijnoyu V boyah pid Bolehovom USS zaznali velikih vtrat 15 vbito 50 poraneno 150 potrapilo v polon Sproba perehopiti iniciativu ne privela do suttyevih zmin i vzdovzh zagalnogo frontu pochavsya vidstup rosijskih vijsk Za misto borolasya sotnya Dmitra Vitovskogo ta O Bukshovanogo Sered horobrih strilciv u comu boyu sebe viyaviv Grigorij Truh yakij buv komandirom choti u sotni Dmitra Vitovskogo providnikom rozviduvalnih stezh u Karpatah Poranenij pid Bolehovom 30 travnya 1915 roku nepodalik zaliznichnoyi platformi potrapiv u polon 1919 r Bolehiv okupovanij vijskami Polshi 1929 r u sklad mista vklyucheni gmini Bolehiv Ruskij Vavilon Novij Solomonova Girka i Voloske Selo 7 1939 roku v misti prozhivalo 11700 meshkanciv 4700 ukrayinciv grekokatolikiv 1000 ukrayinciv latinnikiv 1400 polyakiv 3900 yevreyiv i 700 nimciv ta inshih nacionalnostej 8 1939 r v rezultati aneksiyi Radyanskim Soyuzom zahidnoukrayinskih zemel Bolehiv priyednanij do Ukrayinskoyi RSR Misto stalo vidomim na Zahodi zavdyaki knizi amerikanskogo pismennika Danielya Mendelsona Zagubleni Poshuk shesti iz shesti miljoniv angl The Lost A Search for Six of Six Million ISBN 978 0 06 054297 9 yaka rozpovidaye pro dolyu yevrejskoyi gromadi mista Do Drugoyi svitovoyi vijni blizko polovini meshkanciv mista buli yevrejskogo pohodzhennya Pid chas Golokostu z 3000 yevreyiv vizhilo lishe 48 1944 r Bolehiv stav centrom odnojmennogo rajonu yakij likvidovano v 1964 r a Bolehiv priyednano do Dolinskogo rajonu Do Bolehova priyednane selo Dovzhka 9 teper pivdenna chastina mista z yednana vuliceyu Dovzhanskoyu Z 1993 r mistu nadano status mista oblasnogo pidporyadkuvannya Sogodennya RedaguvatiU Bolehovi pracyuyut VAT Budmateriali TOV Elrun Ob yednannya promislovih pidpriyemstv Spozhivche tovaristvo zhitlovo komunalne pidpriyemstvo derzhavne lisove gospodarstvo Osvitu v misti nadayut dvi seredni shkoli lisogospodarskij licej tehnikum hudozhnya shkola muzichna shkola mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat dva doshkilni zakladi V misti pracyuyut Budinok kulturi biblioteki klubi Z zhovtnya 1994 r v misti vihodit miska gazeta Ratusha Bolehivskij protopresviteriat UGKC ohoplyuye 21 parafiyu 10 Ekonomika RedaguvatiRyad pidpriyemciv u misti zajmayutsya meblevim biznesom poshittyam shkiryanih virobiv tosho Kultura RedaguvatiGolovnij zaklad kulturi Bolehova Narodnij dim Same tut vidbuvayutsya chislenni kulturni zahodi svyatkuvannya j vidznachennya derzhavnih i miscevih dat svyatkovih podij derzhavnih svyat tosho tut zhe diyut amatorski kolektivi hudozhnoyi samodiyalnosti U Bolehovi diye miskij Muzej istoriyi Funkciyu estetichnogo vihovannya j pidtrimannya hudozhno obdarovanih ditej vikonuye Bolehivska dityacha shkola mistectv Oseredkami intelektualnogo i kulturnogo spilkuvannya v misti ye biblioteki sho vhodyat do Bolehivskoyi centralnoyi bibliotechnoyi sistemi nbsp SinagogaPam yatki i pam yatniki Redaguvati nbsp Mogila N Kobrinskoyi 1920 r hrami Svyatoyi Paraskevi Svyatoyi Anni 11 12 Zhon Mironosic rimo katolickij kostel Voznesinnya Materi Bozhoyi zalishki solevarni seredini 19 st Bolehivska ratusha 1863 Bolehivska sinagoga zhitlovi budinki kincya 19 st na vul Konovalcya monument Ivanovi Franku pam yatnik Mihajlovi Gavrilku Hrest Geroyam OUN UPA 13 navchalni korpusi tehnikumu kolis primishennya sudu ta lisovoyi shkoli zapovidne urochishe V yazina Bolehivska Na Voloskomu cvintari mista sporudzheno pam yatniki na bratskij mogili zagiblim u II svitovij vijni na mogili N Kobrinskoyi vstanovleno memorialnu doshku na budinku u yakomu zhila pismennicya i buvali I Franko O Kobilyanska M Pavlik Vidomi lyudi RedaguvatiZ istoriyeyu Bolehova tisno pov yazani imena vidatnih lyudej Do nih nasampered nalezhit Nataliya Kobrinska 1855 1920 ukrayinska pismennicya i gromadska diyachka organizator zhinochogo ruhu na Prikarpatti Spilni spravi yednali N Kobrinsku z Olgoyu Kobilyanskoyu yaka chasto vidviduvala Bolehiv u 1920 h rokah U Bolehovi v 1884 1888 rr buvav Ivan Franko Vin takozh perebuvav u s Lolin de napisav ryad opovidan a zgodom na osnovi miscevogo materialu stvoriv dramu Ukradene shastya U misti zhiv ta pohovanij vidatnij diyach ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu chlen Gelsinskoyi spilki Yaroslav Lesiv Z 1919 roku u Bolehovi meshkav Feliks Selskij Omelyan Savickij profesor avtor pershogo ukrayinskogo pidruchnika z matematiki skulptor V Chereshnivskij majster skripok Zenovij Petesh majster godinnikar V Vasilevskij krayeznavec zasnovnik muzeyu mista R SkvorijVidomi urodzhenci Redaguvati Urodzhencyami mista i abo naselenih punktiv Bolehivskoyi miskradi buli Mihajlo Basarab ukrayinskij futbolist Ber Birkental z Bolehova pidpriyemec avtor spogadiv 14 Roman Vasilishin ukrayinskij likar Teofil Gornikevich 1891 1969 cerkovnij diyach UGKC Miroslav Gercik nar 1935 providnij ukrayinskij trener z vesluvannya organizator fizkulturno sportivnogo ruhu pochesnij rektor Lvivskogo derzhavnogo universitetu fizichnoyi kulturi chlen korespondent Ukrayinskoyi Akademiyi nauk vidminnik osviti Ukrayini Lidiya Dubis nar 29 chervnya 1967 ukrayinskij geomorfolog landshaftoznavec kandidat geografichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik docent Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Doktor Roman Zalozeckij vchenij pedagog posol Galickogo sejmu 15 Ivanishin Yaroslav Skregulec 1924 1948 chotovij u soten Zhuravli j Risi u travni 1946 r sotennij horunzhij UPA Narodivsya v m Bolehiv Zakinchiv Bolehivsku narodnu shkolu Vstupiv do Strijskoyi gimnaziyi ale cherez nestatki zalishiv navchannya Pracyuvav u kooperativnomu magazini v m Bolehovi V 1943 r pishov do 14 yi pancergrenaderskoyi diviziyi vijsk SS Galichina Na Velikodni svyata 1944 r priyihav do domu u vidpustku i v diviziyu vzhe ne povernuvsya Zaginuv u boyu iz vijskami NKVD mizh ss Verbivka i Rivnya Pereginskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti 16 Yurij Mushak 1904 1973 perekladach pedagog literaturoznavec Rihard Myuller 1867 1950 avstro ugorskij avstrijskij i nimeckij oficer general artileriyi zapasu vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Vijskovogo ordena Mariyi Tereziyi Petri Pshibilska Yanina 1898 1960 hudozhnik grafik scenograf skulptor Yaroslav Saban doktor silkogospodarskih nauk profesor Yurij Pronenko 1947 2015 poet i prozayik hudozhnik vchitel istoriyi i filosofiyi majster sportu z boksu i sportivnogo skelelazennyaOb yizna doroga RedaguvatiDosit dovgo meshkanciv mista Bolehova ta navkolishnih sil turbuye vidsutnist ob yiznoyi dorogi Cherez misto prolyagaye chastina avtoshlyahu nacionalnogo znachennya N10 Strij Mamaliga Sporudzhennya ob yizdu Bolehova rozpochali she 1989 roku za proektami kapitalnogo remontu avtodorig miscevogo znachennya Vidtodi na cij dilyanci shlyahu vlashtovane zemlyane polotno dorogi i tri shtuchni sporudi dva shlyahoprovodi ta zalizobetonnij mist cherez richku Sukil yaki stanom na 2021 rik vzhe potrebuyut remontu 17 U 2021 roci shob rozvantazhiti centr Bolehova vid avtomobiliv bulo pochato proyektuvannya ob yiznoyi dorogi Onovleno proyektno koshtorisnu dokumentaciyu yaka zastarila 18 Budivnictvo ob yiznoyi maye pokrashiti ekologiyu mista rozvantazhiti centr ta zmenshiti kilkist dorozhno transportnih prigod i neshasnih vipadkiv na dorozi v misti Div takozh RedaguvatiBojkivshina Voloske SeloPrimitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF https datatowel in ua pop composition ethnic cities https datatowel in ua pop composition languages cities Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Zrodla dziejowe T XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa Sklad glowny u Gerberta i Wolfa 1902 s 167 Description of the town in Jewish Encyclopedia com Arhivovano 18 grudnya 2010 u Wayback Machine angl Rozporyadzhennya Radi Ministriv 26 kvitnya 1929 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 16 veresnya 2016 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 20 Dolzka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 110 pol Bolehivskij protopresviteriat Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2021 Cerkva Uspinnya Sv Anni 1870 Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2018 Lesya ZOLA Krasa j dobro Galichina 25 veresnya 2018 roku Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2018 U Bolehovi do dnya Geroyiv vidremontuyut Hrest Geroyam OUN UPA Balaban M Ber z Bolechowa Birkenthal 1723 1805 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1935 T I 1 zeszyt 1 S 444 445 pol Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 133 Stepan Lesiv Petro Gancyuk Kurin UPA Promin istoriya formuvannya ta bojovij shlyah viddiliv Istorichnij klub Magura 2016 s 68 69 Ob yiznij Bolehova buti Bolehivska doroga centralna rozbita ob yizna nezbudovana Dzherela RedaguvatiBolehiv Arhivovano 8 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 Verbilenko G A Bolehiv Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 332 688 s il ISBN 966 00 0734 5 IMiS URSR Ivano Frankivska oblast K 1969 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Smizhak A Prikarpattya v period Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr Bolechow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 297 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BolehivVR Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kostyantin Burkut Arhitekturna progulyanka po Bolehovu Svitoglyad Naukovo populyarnij zhurnal 2023 3 S 76 78 ISSN 1819 7329 Zamki ta hrami Ukrayini Bolehiv Arhivovano 30 kvitnya 2012 u Wayback Machine Bolekhov Ukraine Arhivovano 30 listopada 2010 u Wayback Machine angl Andrew Mendelsohn Bolechow angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bolehiv amp oldid 40672271