www.wikidata.uk-ua.nina.az

Латинники або калакути селяни й міщани латинського обряду які спілкувалися в повсякденному житті українською мовою Склад

Латинники

Латинники, або калакути — селяни й міщани латинського обряду, які спілкувалися в повсякденному житті українською мовою. Складалися з двох різних категорій, здебільшого — це українці, що перейшли на латинський обряд, меншою мірою — поляки, що асимілювалися в українському оточенні, але зберегли релігійну приналежність.

Колишня церква в Ганні, нині костел

Історія Редагувати

Були поширеними в Галичині, на Холмщині, Підляшші та, меншою мірою, Поділлі, Волині.

«Латинники» є умовною назвою, яка не використовувалася серед українського народу. Майже завжди латинниками були селяни, які сповідували римо-католицтво, проте побут і мова яких майже нічим не відрізнявся від українців греко-католицького чи православного віросповідань.

На Підляшші українців, що змінили візантійський обряд християнської церкви на латинський, православні українці називали «калакутами» або «перекицами». Поява тут калакутів зумовлена російськими та польськими асиміляційними впливами на греко-католиків Холмщини та православних Підляшшя в XIX — початку XX сторіччя.

Колишня римо-католицька капличка в Старе Лесьне-Богатери, зведена на честь указу про віротерпимість 1905 року

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у Люблінській та Сідлецькій губерніях Королівства Польського проживав 32 041 українськомовний римо-католик. Згідно з переписом 1897 року в Російській імперії налічувалося 1 490 546 римо-католиків, які зазначили рідною мовою «руську мову» (російську, українську чи білоруську), з них 25 891 особа у Люблінській губернії та 9188 осіб у Сідлецькій. 17 квітня 1905 року російський імператор Микола II видав Указ «Про зміцнення початків віротерпимості»[ru], який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію. Як наслідок, у 1905—1909 роках з православ'я у римо-католицтво перейшло 50 246 осіб у Люблінській губернії та 100 058 осіб у Сідлецькій.

За переписом населення Польщі 1921 року, у післявоєнній Польщі було 16 239 українців римо-католицького віросповідання. Національна свідомість у латинників була слабко виражена. Лише в 1930-х роках у міжвоєнній Польщі латинники здебільшого поступово прийняли польську ідентичність, невелика частина — українську.

За офіційними даними перепису населення Польщі 1931 року, у тогочасній Польщі налічувався 25 531 українськомовний римо-католик. Проте за оцінкою Володимира Кубійовича, насправді лише в Люблінському воєводстві число українськомовних римо-католиків сягало 180 тис. осіб, з них близько 150 тис. осіб на Підляшші і близько 30 тис. осіб на Холмщині. У проєкті рішень Ради Міністрів Польщі щодо «акції, спрямованої на зміцнення польського елементу у Східній Малопольщі» 1939 року зазначалося, що польська влада вважала «латинників» поляками чи національно несвідомими та рекомендувала убезпечити їх від можливої «українізації і експансії греко-католицького кліру» шляхом збільшення римо-католицьких осередків, співпрацю влади з римо-католицьким кліром щодо справ «викрадення душ» та втручання державної влади у «боротьбу зі зловживаннями греко-католицького кліру».

За німецькими даними у 1940 році в Генеральній губернії, до якої тоді входила Холмщина та Підляшшя, налічувалося 200 тис. українськомовних римо-католиків (за іншими відомостями, 188 тис.).

Явище залишалося актуальним і до кінця Другої світової війни. Як звітував командир сотні УПА Іван Романечко («Ярий») у лютому 1946 року, «перекидчики» («калакути») були чи не в кожному селі на Південному Підляшші, визнавали себе поляками й, попри своє українське походження, вкрай вороже ставилися до українців, намагалися схиляти інших українців також перейти на римо-католицтво, своїх дітей відразу змалечку навчали польської, самі публічно говорили польською мовою, проте вона їм погано давалась, тому вдома розмовляли українською.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Кубійович В. М. Західні Українські Землі в межах Польщі 1920-1939 / Володимир Кубійович; Укр. Публіцист.-Наук. Ін-т. — Чикаго; Нью-Йорк : Укр. Публіцист.-Наук. Ін-т, 1963. — С. 12-13, 24-25.
  2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
  3. ↑ Сумишин Я. «Розполячення» костьолу як знаряддя русифікації. Історична правда. Процитовано 2 січня 2023. 
  4. Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku: mieszkania ludność stosunki zawodowe tablice państwowe; Le Premier Recensement Général de la République Polonaise du 30 septembre 1921: logements population professions tableaux relatifs á la pologne entiére. — Warszawa : Główny Urząd Statystyczny, 1927. — С. 56. (пол.) (фр.)
  5. Drugi Powszechny Spis Ludności z dn. 9.XII.1931 r. : Polska. Mieszkania i gospodarstwa domowe, ludność. Stosunki zawodowe — ludność w rolnictwie. Cz. 1, Stosunki zawodowe — ludność poza rolnictwem. Cz. 2, Stosunki zawodowe — ludność poza rolnictwem / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1939. S. 15
  6. Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів / пер. з пол. Є. Петренка. — Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2005. — Т. 1. — С. 331.
  7. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 394.
  8. Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) / зібр. П. Й. Потічний [та ін.] ; ред. П. Й. Потічний. — Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2003. — С. 609-610. — (Літопис УПА; т. 39)

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Latinniki abo kalakuti selyani j mishani latinskogo obryadu yaki spilkuvalisya v povsyakdennomu zhitti ukrayinskoyu movoyu Skladalisya z dvoh riznih kategorij zdebilshogo ce ukrayinci sho perejshli na latinskij obryad menshoyu miroyu polyaki sho asimilyuvalisya v ukrayinskomu otochenni ale zberegli religijnu prinalezhnist Kolishnya cerkva v Ganni nini kostelIstoriya RedaguvatiBuli poshirenimi v Galichini na Holmshini Pidlyashshi ta menshoyu miroyu Podilli Volini Latinniki ye umovnoyu nazvoyu yaka ne vikoristovuvalasya sered ukrayinskogo narodu 1 Majzhe zavzhdi latinnikami buli selyani yaki spoviduvali rimo katolictvo prote pobut i mova yakih majzhe nichim ne vidriznyavsya vid ukrayinciv greko katolickogo chi pravoslavnogo virospovidan 1 Na Pidlyashshi ukrayinciv sho zminili vizantijskij obryad hristiyanskoyi cerkvi na latinskij pravoslavni ukrayinci nazivali kalakutami abo perekicami 1 Poyava tut kalakutiv zumovlena rosijskimi ta polskimi asimilyacijnimi vplivami na greko katolikiv Holmshini ta pravoslavnih Pidlyashshya v XIX pochatku XX storichchya 1 nbsp Kolishnya rimo katolicka kaplichka v Stare Lesne Bogateri zvedena na chest ukazu pro viroterpimist 1905 rokuZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u Lyublinskij ta Sidleckij guberniyah Korolivstva Polskogo prozhivav 32 041 ukrayinskomovnij rimo katolik 2 Zgidno z perepisom 1897 roku v Rosijskij imperiyi nalichuvalosya 1 490 546 rimo katolikiv yaki zaznachili ridnoyu movoyu rusku movu rosijsku ukrayinsku chi bilorusku z nih 25 891 osoba u Lyublinskij guberniyi ta 9188 osib u Sidleckij 3 17 kvitnya 1905 roku rosijskij imperator Mikola II vidav Ukaz Pro zmicnennya pochatkiv viroterpimosti ru yakij progoloshuvav religijnu terpimist ta dozvoliv zminyuvati konfesiyu 3 Yak naslidok u 1905 1909 rokah z pravoslav ya u rimo katolictvo perejshlo 50 246 osib u Lyublinskij guberniyi ta 100 058 osib u Sidleckij 3 Za perepisom naselennya Polshi 1921 roku u pislyavoyennij Polshi bulo 16 239 ukrayinciv rimo katolickogo virospovidannya 4 Nacionalna svidomist u latinnikiv bula slabko virazhena 1 Lishe v 1930 h rokah u mizhvoyennij Polshi latinniki zdebilshogo postupovo prijnyali polsku identichnist nevelika chastina ukrayinsku 1 Za oficijnimi danimi perepisu naselennya Polshi 1931 roku u togochasnij Polshi nalichuvavsya 25 531 ukrayinskomovnij rimo katolik 5 Prote za ocinkoyu Volodimira Kubijovicha naspravdi lishe v Lyublinskomu voyevodstvi chislo ukrayinskomovnih rimo katolikiv syagalo 180 tis osib z nih blizko 150 tis osib na Pidlyashshi i blizko 30 tis osib na Holmshini 1 U proyekti rishen Radi Ministriv Polshi shodo akciyi spryamovanoyi na zmicnennya polskogo elementu u Shidnij Malopolshi 1939 roku zaznachalosya sho polska vlada vvazhala latinnikiv polyakami chi nacionalno nesvidomimi ta rekomenduvala ubezpechiti yih vid mozhlivoyi ukrayinizaciyi i ekspansiyi greko katolickogo kliru shlyahom zbilshennya rimo katolickih oseredkiv spivpracyu vladi z rimo katolickim klirom shodo sprav vikradennya dush ta vtruchannya derzhavnoyi vladi u borotbu zi zlovzhivannyami greko katolickogo kliru 6 Za nimeckimi danimi u 1940 roci v Generalnij guberniyi do yakoyi todi vhodila Holmshina ta Pidlyashshya nalichuvalosya 200 tis ukrayinskomovnih rimo katolikiv za inshimi vidomostyami 188 tis 7 Yavishe zalishalosya aktualnim i do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Yak zvituvav komandir sotni UPA Ivan Romanechko Yarij u lyutomu 1946 roku perekidchiki kalakuti buli chi ne v kozhnomu seli na Pivdennomu Pidlyashshi viznavali sebe polyakami j popri svoye ukrayinske pohodzhennya vkraj vorozhe stavilisya do ukrayinciv namagalisya shilyati inshih ukrayinciv takozh perejti na rimo katolictvo svoyih ditej vidrazu zmalechku navchali polskoyi sami publichno govorili polskoyu movoyu prote vona yim pogano davalas tomu vdoma rozmovlyali ukrayinskoyu 8 Primitki Redaguvati a b v g d e zh Kubijovich V M Zahidni Ukrayinski Zemli v mezhah Polshi 1920 1939 Volodimir Kubijovich Ukr Publicist Nauk In t Chikago Nyu Jork Ukr Publicist Nauk In t 1963 S 12 13 24 25 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref a b v Sumishin Ya Rozpolyachennya kostolu yak znaryaddya rusifikaciyi Istorichna pravda Procitovano 2 sichnya 2023 Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 wrzesnia 1921 roku mieszkania ludnosc stosunki zawodowe tablice panstwowe Le Premier Recensement General de la Republique Polonaise du 30 septembre 1921 logements population professions tableaux relatifs a la pologne entiere Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1927 S 56 pol fr Drugi Powszechny Spis Ludnosci z dn 9 XII 1931 r Polska Mieszkania i gospodarstwa domowe ludnosc Stosunki zawodowe ludnosc w rolnictwie Cz 1 Stosunki zawodowe ludnosc poza rolnictwem Cz 2 Stosunki zawodowe ludnosc poza rolnictwem Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa nakl Glownego Urzedu Statystycznego 1939 S 15 Sivickij M Istoriya polsko ukrayinskih konfliktiv per z pol Ye Petrenka Kiyiv Vid vo im Oleni Teligi 2005 T 1 S 331 Makar Yu Gornij M Makar V Salyuk A Vid deportaciyi do deportaciyi Suspilno politichne zhittya holmsko pidlyaskih ukrayinciv 1915 1947 Doslidzhennya Spogadi Dokumenti U troh tomah Chernivci Bukrek 2011 T 1 Doslidzhennya S 394 Taktichnij vidtinok UPA 28 j Daniliv Holmshina i Pidlyashshya Dokumenti i materiyali zibr P J Potichnij ta in red P J Potichnij Toronto L Litopis UPA 2003 S 609 610 Litopis UPA t 39 Dzherela ta literatura RedaguvatiBaran S Nerozvyazana problema Arhivovano 3 sichnya 2018 u Wayback Machine Zbruc Pavlishin O Dilema identichnosti abo istoriya pro te yak latinniki ne stali ukrayincyami polyakami Galichina seredina XIX persha polovina XX st Arhivovano 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ukrayina Moderna 2014 21 Borisenko V K Kalakuti Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Arhivovano 15 grudnya 2018 u Wayback Machine Szabaciuk A Rosyjski Ulster Kwestia chelmska w polityce imperialnej Rosji w latach 1863 1915 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Latinniki amp oldid 39747732