Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Бучацька василіянська гімназія — колишній греко-католицький навчальний заклад у місті Бучачі. Єдина гімназія — греко-католицький навчальний заклад до поділів Польщі.
Бучацька василіянська гімназія УГКЦ | |
---|---|
Країна | Королівство Галичини і Володимирії |
Розташування | Бучач, Бучацький монастир |
геокоординати не задано: | |
Засновано | 22 жовтня 1754 |
Закрито | 15 липня 1893 |
Учні | 343 |
Адреса | Бучач |
Відомості Редагувати
Діяла у приміщенні комплексу Бучацького монастиря. Відкрита на базі теологічної школи (яка, за визначенням Ярослава Стоцького, була рівнозначною семінарії) з руською (народною) мовою навчання при Бучацькому монастирі (перед відкриттям гімназії працювали 6 вчителів).
Заснована привілеєм правителя Речі Посполитої Авґуста III, виданим у Варшаві 22 жовтня 1754 р., на прохання дідича Бучача Миколи Василя Потоцького. У перекладі королівського привілею-дозволу польською мовою вжито термін «публічні школи» чи «публічні школи латинські»
Василь Маркусь, деякі польські автори стверджували, що М. В. Потоцький заснував школу, яку називали «Бучацьким колегіумом» (Collegium Buczackie).
Спочатку навчали вісім учителів, з яких один був ігуменом монастиря та префектом (директором) гімназії, інші навчали інфіми, граматики і синтакси, поетики й риторики, решта — вчителі інших предметів.
Кількість учнів у шкільному році 1769/1770 — 343, через це клас інфіми поділили на 3 відділи (2-й, 3-й відділи відповідали пізнішим підготовчим класам). У школі викладали релігію, історію з географією, фізику, вивчали твори давніх класичних письменників (латинських, грецьких). Учні перших класів були зобов'язані вправлятися в писанні елегій, трагедій, комедій на подані вчителями теми, праці наприкінці року віддавали вчителям. Також вчилися виголошувати промови, мали руханкові вправи (фізкультура).
Вік учнів — від 8 до 26 років; оскільки рівень викладання був добрим, навчались учні з Галичини, Поділля, Волині. На прохання василіян М. В. Потоцький у 1773 р. дозволив викладати філософію — почали діяльність вищі курси філософії. З цієї нагоди відбулось урочисте зібрання 6 листопада того року.
1781 року монастир та гімназію візитував протоігумен Галицької провінції ЧСВВ. 1782 року він призначив о. Михальського віце-ректором і префектом шкіл Бучача, бр. Германа Вергановського — директором конвікту, вчителем німецької мови.
У 1784 р. після «йосифінських реформ» викладачі-василіяни повернулися до Литовської провінції ЧСВВ, монастир втратив учителів, а гімназію та вищі філософські курси закрили. Уряд відкрив у приміщенні гімназії головну школу. У 1804 р. змінено головну нормальну школу на гімназію (5-класна: інфіма, граматика, синтакса, поетика, риторика). 1814 р. впроваджено австрійську шкільну систему навчання: кожен предмет вів інший учитель. 1819 р. повернуто стару систему: у кожному класі всі предмети викладав один учитель (крім релігії, яку в усіх класах вів катехит).[джерело?]
1853 року гімназійна бібліотека налічувала 203 томи, до яких 1854-го додалося 43. 1856 р. за дорученням уряду створено 2-річні курси підготовки вчителів — так звану «препаранду», з якої потім утворили вчительські семінарії. У 1860 чи 1870 р. гімназія стала нижчою з 4-ма класами.
Кількість учнів у шкільному році 1878/1879 — 182.
Перемовини щодо передачі гімназії під опіку держави вели ще до 1882 року.
Перестала діяти 15 липня 1893 р.
Відомі люди Редагувати
Префекти (директори) Редагувати
Іпполит Вонсовський, Діонізій Йодейко, Мелетій Гедройц, Порфирій Важинський, Никанор Липинський, Партеній Терлецький, Теодозій Шуйський, Софрон Гродзинський, Мелетій Луцький, Теодозій Старкевич, Ісидор Роговський, Атанасій Фальковський, Олександр Журавський, Михайло Шелепін, Доротей Михальський, Аполон Забатий, Софрон Полянський, Антон Лотоцький, Іван Дамаскин Радецький, Еміліян Коссак (зокрема, у 1839 р.), Аркадій Барусевич, Юстин Іневич, Яків Загайський, Іриней Яворський.
Викладачі Редагувати
- о. Ієроним Нерезій
- о. Порфирій Важинський
- о. Модест Гнатевич
- о. Теофан Голдаєвич
- Іларіон Грабович
- о. Олександр Журавський
- Варлаам Компаневич ЧСВВ
- о. Августин Славинський
- о. Герман Вергановський (Верхановський).
Учні Редагувати
- Антоневич-Болоз Миколай
- Баб'як Григорій
- Бажанський Порфирій
- Бельовський Август
- Білінський Леон
- Білянський Петро
- Галущинські Михайло, Іван, Микола та Теодосій Тит
- Гнатюк Володимир
- Голубович Іван
- о. Гушалевич Іван
- Копач Іван
- Коссак Михайло
- Коссак Михайло, автор Василіянського шематизму за 1867 р.
- о. Крушельницький Амвросій
- Левицький Остап
- о. Лепкий Сильвестр
- Лям Ян
- Маринович Микола
- Могильницький Антін
- Прохаска Антоній
- П'юрко Теодор
- Савчинський Зиґмунт
- Сіменович Володимир
- Модест Сосенко
- Уєйський Корнель
- Устиянович Корнило
- Фещак Яким (з відзнакою)
- Шашкевич Григорій
- Шухевич Осип
- Щепковський Каспер
Примітки Редагувати
- Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 66.
- ↑ Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 92.
- ↑ Залеський О. Наше шкільництво від сивої давнини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 817.
- Akta grodskie і ziemskie z czasów Rzeczpospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1868. — T. 1. — S. 145–146. (пол.), (лат.)]
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 114. (пол.)
- Маркусь В. Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 10. — С. 3858.
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 116. (пол.)
- Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 94.
- ↑ Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 48–49.
- ↑ Залеський О. Наше шкільництво від сивої давнини… — С. 818.
- Її іноді називають «головною нормальною школою».
- Gymnazjun w Buczaczu [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — 1855. — № 20 (19 maja). — S. 80. (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 132. (пол.)
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 825.
- Barącz S. Pamiątki buczackie[недоступне посилання]… — S. 150. (пол.)
- о. Назарко І. Марійські дружини в Бучачі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 233.
- ↑ так у джерелі
- [1] [ 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] — S. 423. (нім.)
- Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні… — С. 99.
- Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 762.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
- Hahn W. Antoniewicz Bołoz Mikołaj (†1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. I, zeszyt 1. — S. 139–140; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. (пол.)
- Гуцал П., Ханас В. Білінський Леон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 133. — ISBN 966-528-197-6.
- Наталя з Галущинських. Язловець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 678.
- Арсенич П. Голубович Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 387. — ISBN 966-528-197-6.
- Хома В. Левицький Остап Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 332. — ISBN 966-528-199-2.
- Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 44 арк. іл. — С. 263. — ISBN 966-7255-01-8.
- Дуда І., Ткачов С., Ханас В. Лям Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 418—419. — ISBN 966-528-199-2.
- Fras Z. Savczyńnski Zygmunt (1826—1893) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, 1994. — t. XXXIV/2, zeszyt 145. — S. 290–294. (пол.)
- Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Сіменович Володимир Львович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 263. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Дуда І., Пиндус Б. Сосенко Модест Данилович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 582. — ISBN 978-966-528-318-8.
- о. Назарко І. Лицар в чернечій рясі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 111.
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631.
- Проф. д-р Никола Андрусяк. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 52.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
Джерела Редагувати
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Гимназія в Бучачи [ 17 березня 2015 у Wayback Machine.] // Дѣло. — 1.01.1890.
- Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонер, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — ISBN 978-966-658-239-6.
- Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с.: іл. — ISBN 966-7086-24-0.
- Barącz S. Pamiątki buczackie [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)