Боднарів (до 1940 — Боднарівка) — найменше село Коломийського району Івано-Франківської області. У складі Коломийського району від 1964.
село Боднарів | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Коломийський район |
Рада | Струпківська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA26080150030071014 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1799 |
Населення | 10 |
Площа | 4,537 км² |
Густота населення | 11,68 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78233 |
Телефонний код | +380 03433 |
(Катойконіми) | боднарівський, боднарівська, боднарівські |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°39′50″ пн. ш. 24°49′18″ сх. д. / 48.66389° пн. ш. 24.82167° сх. д.Координати: 48°39′50″ пн. ш. 24°49′18″ сх. д. / 48.66389° пн. ш. 24.82167° сх. д. |
Водойми | Біленький |
Відстань до районного центру | 42 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78227, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Струпків, вул.Шевченка, 26 |
Карта | |
![]() ![]() Боднарів | |
Мапа | |
Релігія
Віруючі — православні, церкву відвідують у межівному селі (Молодилові) Коломийського району. Храмові свята — Введення в храм Діви Марії та (Святої Трійці).
Мікротопоніми
Кутки й урочища:
- Корчовий кавалок
- Майданський ліс
- Опульсько
- Такса.
Географія
Межує з селами (Струпків), (Молодилів), хутором (Хоросна) Коломийського району та селом (Глинки) Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Боднарів оточений з трьох боків лісом, є потік Рімнистий.
Історія
Австрійський і польський періоди
Боднарівка заснована в 1799 р. як присілок громади (Середній Майдан), яка належала до (домінії) (Верхній Майдан) циркулу Станиславів Королівства Галичини та Володимирії.
Перша відома історична згадка про Боднарівку належить до 1855 — Bednarowka, від 1854 до 1940 р. — (Надвірнянський повіт).
За переказами, назва села походить від ремесла (боднарства), яким займалися перші поселенці або ж від дідича Боднара Теодора, який нібито володів цими землями. Народний переказ повідомляє, що першими поселенцями були 4 зайшлі поляки, які стали корчувати ліс і поставили кілька хат. Прізвище першого боднарівського господаря було Тріщ.
Боднарів належить до тих українських сіл, у які були завезені чужинці з метою так званого злиття націй. Місцевим корінним мешканцям-українцям не давали викупити собі ці землі, але польська окупаційна влада вишукувала можливості, щоби ці землі запосіли поляки, водночас утверджуючи тут свою польську ідею.
За переказами, місцевий дідич Боднар побудував у Боднарові костел і 1912 року його посвятили. Перед тим у селі з 1888 існував дерев'яний костел св. Теодора, у якому приблизно у 1895 р. був встановлений орган львівського органобудівника Яна Слівінського. Дідич також залишив кілька гектарів землі для селян, для священика і школи та для своїх 3 агентів, а сам виїхав з села. Згадані агенти довозили ще поляків з Польщі.
Село поділялося на Стару Боднарівку (у ній жили українці) та Нову Боднарівку (у ній поселилися поляки). Відповідно в Боднарівці існували українська і польська школи та польська (хата-читальня).
Радянський період
У 1940 р. Боднарівка отримала модернізовану назву, статус села з сільською радою і включена до (Ланчинського району).
З поновним приходом комуністичної окупації поляків 1945 року вивезли на історичну батьківщину, а їхні господарства перебрали до рук українських виселенці з Закерзоння, яких польські і радянські комуністичні влади в 1946 р. насильно вивезли зі споконвічних українських земель, а достеменно з (Холмщини), (Надсяння), Лемківщини та інших країв. Помилково усіх їх і досі називають (лемками). Ці насильні переміщення цілих народів супроводжувалися нечуваними зловживаннями. Також у Боднарові з'явилися нетипові для Коломийщини прізвища Кратюк, Шавула, Криниця, Голуб, Якимець, Дідич та інші.
У ті ж часи в Боднарів перебралося кілька родин з села (Гаврилівки), які почули, що тут є вільні хати і господарства. В 1949 р. в Боднареві засновано колгосп імені Кірова. Головою призначили напівграмотного селянина з виселенців Андрія Оренчука. Однак уже 1951 року цей колгосп прилучили до колгоспу в селі (Іванівцях) Коломийського району. Після настійних прохань, листів до (Верховної Ради УРСР) 1954 боднарівське колективне господарство від'єднали від іванівецького і приєднали до струпківського. І досі колишні землі боднарівських людей належать до селянської спілки «Дружба», що в селі Струпкові. Саме село також підпорядковане Струпківській сільській раді.
1951 комуністична влада розібрала римо-католицький костел у Боднареві, а будівельні матеріали використала для спорудження клубу в селі Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.
У часи СРСР Боднарів став так званим, неперспективним селом, з нього повиїжджала молодь.
Сучасність
Сьогодні в селі переважно мешканці, яким за 60 років. У селі нема церкви, пошти, будинку культури, бібліотеки, рідко завозять продукти харчування, не ходить автобус. Багато хат замкнено, подвір'я позаростали бур'янами.
Література
- Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
![]() | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 509. — 1064 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет