Са́рненський райо́н — колишній район у північній частині Рівненської області України. Площа — 2 тис. км², що становить 10 % території області. Районний центр — Сарни.
| Сарненський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Колишній район на карті Рівненська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Рівненська область |
| Код КОАТУУ: | 5625400000 |
| Утворений: | 20 січня 1940 |
| Ліквідований: | 17 липня 2020 |
| Населення: | ▬ 104 272 (на 1.01.2019) |
| Площа: | 1970 км² |
| Густота: | 51,1 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3655 |
| Поштові індекси: | 34500—34580 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | м. Сарни |
| Міські ради: | 1 |
| Селищні ради: | 2 |
| Сільські ради: | 19 |
| Міста: | 1 |
| Смт: | 2 |
| Села: | 61 |
| Селища: | 3 |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Серпенінов Руслан Петрович |
| Голова РДА: | Кохан Олександр Сергійович |
| Вебсторінка: | Сарненська РДА Сарненська райрада |
| Адреса: | 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Демократична, 51 |
| Мапа | |
| | |
| Сарненський район у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Район межує на півночі — з Дубровицьким, на сході — з Рокитнівським, на південному сході — з Березнівським, на півдні — з Костопільським, на заході — з Володимирецьким районами Рівненської області.
| Володимирецький район | Дубровицький район |
| Рокитнівський район | |
| Костопільський район | Березнівський район |
Геологічна будова Редагувати
В геоструктурному відношенні район розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід.
В геологічній будові беруть участь осадові породи верхньопротерозойського, мезозойського та кайнозойського віків.
Верхньопротерозойські утворення складають осадово-теригенні породи поліської серії. Вони залягають моноклінально на південний захід під кутом 2-3°. Представлені кварцовими пісковиками сірого та червоно-бурого забарвлення, переважно дрібного та тонкозернистого складу. В піщаній товщі зустрічаються прошарки коричнево-бурих алевролітів та аргілітів потужністю від декількох сантиметрів до 2-3 м.
Загальна потужність відкладів поліської серії становить 650—750 м.
Мезозойські відклади представлені світло-сірими мергелями і білою крейдою крейдяної системи. Вони залягають із стратиграфічною і кутовою незгідністю на розмитій поверхні поліської серії.
Рельєф Редагувати
Сарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150—180 м; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди — крейдою. Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир — Словечна.
Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами.
Мінеральні ресурси Редагувати
У регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод. Із 20 розвіданих родовищ експлуатується 15.
Район багатий нерудними копалинами і вапняками, глинами, пісками і крейдою. Є численні родовища гранітів, сіонітів, діоритів. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5—2,5 метри. З палеогеновими відкладеннями пов'язане єдине в Україні Клесівське родовище бурштину, видобуток якого становить 1400 кг/рік.
На схилах долин Случі та Горині залягають запаси крейди. Її використовують для виготовлення фарб, цегли в будівництві. В пісках переважають мінерали: кварц, польові шпати, домішки глинистих матеріалів, окисів заліза. Запаси їх необмежені. Є родовища фосфатів.
Гідрографічна мережа Редагувати
Гідрографічна мережа району добре розвинена. Ширина русел річок коливається в широких межах. Глибина річок змінюється від 0,5 до 2,5—4,0 м, швидкість течії 0,1—0,3 м/с. За умовами водного живлення річки належать до змішаного типу. У весняний період живляться талими водами, з травня по жовтень для них характерне дощове живлення, потім — ґрунтове. Гідрологічний режим річок змінюється впродовж року і залежить від опадів. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води постійних водотоків (річок, струмків, каналів) та водойм (озер, водосховищ, ставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт.
Територією району протікає 26 малих річок, річки Горинь та Случ, безліч струмків; штучних водойм — 16, одне водосховище, озер — 34.
Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник.
Рекреаційні ресурси Редагувати
Природні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Склад мінеральних вод за своїми властивостями прирівнюється до вод курортів «Миргород», «Баден-Баден». Тут ефективно лікуються хронічні гастрити, холецистити, інші хвороби кишківника.
Екзогенні геологічні процеси Редагувати
У межах Сарненського району набули розвитку такі ЕГП природного та техногенного походження як: підтоплення, карст, просідання лесових ґрунтів, ерозія.
Умов для розвитку зсувів на території району не має.
Адміністративно-територіальний устрій Редагувати
У складі району — місто, 64 села і 2 селища міського типу, які об'єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань.
Представляють місцеву владу Сарненщини: районна державна адміністрація, районна рада, 19 сільських, 2 селищних та 1 міська рада.
Природно-заповідний фонд Редагувати
Природні заповідники Редагувати
Рівненський (загальнодержавного значення).
Гідрологічні заказники Редагувати
Озеро Стрільське (загальнодержавного значення), Сомине (загальнодержавного значення).
Ландшафтні заказники Редагувати
Кузьмівський, Урочище «Каліжари».
Лісові заказники Редагувати
Карасинський, Костянтинівське, Костянтинівський, Урочище «Берці», Чабельський.
Орнітологічні заказники Редагувати
Ботанічні пам'ятки природи Редагувати
Букова алея, Купринівське дерево, Рідкісне дерево сосни.
Гідрологічні пам'ятки природи Редагувати
Комплексні пам'ятки природи Редагувати
Сарненський дендропарк, Стоянка партизан.
Заповідні урочища Редагувати
Букові насадження, Вікові соснові насадження, Ділянка соснового лісу, Дубовий гай (Степанське л-во), Дубовий гай (Ясногірське л-во), Поліщукове, Розвилка, Урочище «Любонька», Чорний Ліс.
Історія Редагувати
Сарненський район з центром у місті Сарни у складі Ровенської області утворений відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР від 1 січня 1940 року.
1 вересня 1941 року німецька влада включила серед інших Сарненський район до складу новоствореного Сарненського ґебіту генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна.
Під час Другої світової війни підрозділам УПА вдалося організувати в Сарненському районі роботу 15 сільських управ.
За даними районного відділу МДБ станом на квітень 1948 року з району було виселено 211 родин «бандпособників» і націоналістів.
Населення Редагувати
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1959 | 57 092 | — |
| 1970 | 87 666 | +53.6% |
| 1979 | 91 982 | +4.9% |
| 1989 | 96 842 | +5.3% |
| 2001 | 98 836 | +2.1% |
| 2017 | 104 064 | +5.3% |
| 2018 | 104 353 | +0.3% |
| 2019 | 104 272 | −0.1% |
| Динаміка населення |
Населення району становить — 98,544 тис. осіб, в тому числі сільське — 61800 осіб. У районі проживають 3737 одиноких громадян похилого віку, які взяті на облік в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, обслуговуються соціальними працівниками — 593 особи. Станом на 01.03.2008 року на обліку в Пенсійному фонді знаходяться 24 879 пенсіонерів.
Національність Редагувати
У 1945 році поляки становили 17 % населення району.
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,16 % |
| російська | 1,58 % |
| білоруська | 0,12 % |
| циганська | 0,04 % |
| вірменська | 0,01 % |
| молдовська | 0,01 % |
| польська | 0,01 % |
| угорська | 0,01 % |
Вікова і статева структура Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 48 938 | 12 997 | 8663 | 15 259 | 8136 | 3750 | 133 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 50 791 | 12 747 | 8075 | 13 147 | 9483 | 6984 | 355 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Транспортне сполучення Редагувати
Райцентр — м. Сарни — розташований на перехресті автомагістралей E373 (Київ—Варшава) та Рівне—Мінськ, а також залізничних магістралей Київ—Ковель—Ягодин і Рівне—Лунинець. Найбільші залізничні станції — Сарни та Клесів. На станції Сарни розміщені відділення Рівненської митниці та енергетичної митниці України.
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сарненського району було створено 80 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,64 % (проголосували 47 353 із 72 137 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,66 % (23 043 виборців); Юлія Тимошенко — 22,33 % (10 572 виборців), Олег Ляшко — 14,48 % (6 855 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (2 089 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.
Пам'ятки Редагувати
У Сарненському районі Рівненської області нараховується 31 пам'ятка історії.
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 16 грудня 2019 року № 520/2019-рп «Про призначення О.Кохана головою Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- . http://oblrada.rv.ua/. Рівненська обласна рада. Архів оригіналу за 8.06.2017. Процитовано 11 листопада 2019.
- . Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2019. (нім.)
- Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — ISBN 978-966-1502-55-9.
- Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 9-10. — (Реабілітовані історією)
- Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
- Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1979 г. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року. Київ: Державна служба статистики України. 2019. с. 61. с. 83. оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
- Вертелецька Н. В. Динаміка етнонаціональної структури населення Рівненщини у повоєнний період (1944-1953 рр.) // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — 2011. — С. 455. — ISSN 2309-8074. Процитовано 11 листопада 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 13 березня 2016.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сарненський район (1940—2020) |
- Сарненський район на сайті Верховної Ради України
- Сарненська РДА