Радехівський район — колишній район України на північному сході Львівської області.
| Радехівський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Район на карті Львівської області | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Львівської області |
| Код КОАТУУ: | 4623900000 |
| Утворений: | 1965 року |
| Населення: | ▼ 47 119 (на 1.01.2019) |
| Площа: | 1144 км² |
| Густота: | 41.2 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3255 |
| Поштові індекси: | 80200-80271 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Радехів |
| Міські ради: | 1 |
| Селищні ради: | 1 |
| Сільські ради: | 31 |
| Міста: | 1 |
| Смт: | 1 |
| Села: | 69 |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Климочко Марія Степанівна |
| Голова РДА: | Рудницький Степан Віталійович |
| Вебсторінка: | Радехівська районна державна адміністрація Радехівська районна рада |
| Адреса: | 80200, Львівська обл., Радехівський р-н, м. Радехів, пр. Відродження, 3 |
| Мапа | |
| | |
| Радехівський район у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Район розташований у північній частині Львівської області, межує з Кам'янко-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області, а також з м. Червоноград. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.
| Сокальський район | Волинська область (Горохівський район) | |
| Червоноград | ||
| Кам'янка-Бузький район | Буський район | Бродівський район |
Площа району становила 1144 км².
Територію району перетинають шосейні шляхи Львів—Луцьк, Броди—Червоноград, Радехів—Берестечко, Вузлове—Буськ, Сокаль—Стоянів; залізничні колії Львів—Ковель, Львів—Санкт-Петербург.
Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Радоставкою, Судилівкою.
Ґрунти перегнійно-карбонатні. У долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.
Пам'ятки природи Редагувати
- Заповідне урочище «Грицеволя», Лопатинське лісництво
- Загальнозоологічний заказник «Пукачів», Радехівське лісництво
- Заповідне урочище «Топорів», Нивицьке лісництво
- Лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», Лопатинське лісництво
- Група із 22 столітніх ясенів у м. Радехові, вул. Витківська
Історія Редагувати
Нинішня територія Радехівського району у XII столітті входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року. Воно належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському князівству. Белз був одним із великих міст на заході Волинського князівства.
У сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії (подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році). Об'єднане в кінці 12 століття Галицько-Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів-завойовників.
У сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим «чорним шляхом» проходили каравани купців, торговців.
У другій половині XIX століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився з дочкою Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині.
На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4-ох метровий пам'ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 рік.
З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Відомо, що перші читальні «Просвіти» існували в селах Радехівщини у 80-их роках XIX століття.
17 січня 1940 року утворено Радехівський район зі ґмін Радехівського повіту: міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радехів, Стоянів, Холоїв і Новий Витків.
13 вересня 1940 р. до складу Радехівського району передано східну частину Шевченківського району з селами Гоголів, Корчин, Поздимир, Радванці, Розжалів та Яструбичі..
У 1962 році до складу району увійшов Лопатинський район.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Станіславчицьку сільраду Радехівського району до складу Бродівського району.
Адміністративний устрій Редагувати
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 31 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані Радехівській районній раді. Адміністративний центр — місто Радехів.
Економіка Редагувати
На території району нараховується 36 сільськогосподарських підприємств, 59 фермерських господарств. Виробничий напрямок господарств тваринницько-буряківничий з розвинутим зерновим господарством.
На території району діє 15 промислових підприємств. Найбільші із них:
- ТзОВ «Радехів-цукор»,
- ЗАТ «Галичина»,
- Вузлівський та Лопатинський спиртзаводи,
- Стоянівський та Лопатинський торфобрикетні заводи,
- ДП Радехівське лісомисливське господарство.
- ТзОВ «Мебель-сервіс»
- Барс ЛТД
У районі зареєстровано понад 150 суб'єктів малого підприємництва.
Транспорт Редагувати
Відомий вкрай поганим станом навіть центральних доріг (зокрема, Н17) станом на 2010-і роки. В 2015-16рр. дорогу Н17 відремонтували. Зокрема, відтинок колись дороги Т 1410 Червоноград — Радехів назвали «Чеченська дорога». Часто через це відбуваються акції протесту.
Населення Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 24 788 | 5346 | 3891 | 7414 | 5176 | 2784 | 177 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 27 647 | 5167 | 3551 | 7261 | 6050 | 5103 | 515 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад району станом на 2001 р.:
| національність | кількість осіб | % |
|---|---|---|
| українці | 52 112 | 99,38 |
| росіяни | 218 | 0,42 |
| білоруси | 26 | 0,05 |
| поляки | 22 | 0,04 |
| молдовани | 13 | 0,02 |
| інші | 47 | 0,09 |
| не вказали | 1 | … |
| всього | 52 439 | 100 |
Пам'ятки Редагувати
Пам'ятки архітектури Редагувати
- Церква Покрова Богородиці з дзвіницею (1724 р.), дерев'яна; с. Вузлове
- Костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1772 р.), смт. Лопатин
- Церква з каплицею, с. Нестаничі
- Церква Преображення Господнього (1738 р.), дерев'яна; с. Новий Витків (район «Старий Витків»)
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1738 р.), дерев'яна; с. Оглядів
- Церква Св. Духа (1727 р.) з дзвіницею (1786 р.), дерев'яна; с. Полове
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1700 р.), дерев'яна; с. Радванці
- Церква Симеона Стовпника (1700 р.), с. Сушно
- Церква Пресвятої Трійці (1760 р.) з дзвіницею (1721 р.), дерев'яна; с. Трійця
- Костели в селах Сушно, Стоянів, Йосипівка
Відомі люди Редагувати
- У 1838 році в селі Нестаничах жив і служив парохом Маркіян Шашкевич — видатний український поет, демократ і просвітитель. Він був найдіяльнішим учасником «Руської трійці».
- Впродовж 1846–1848 рр. у Нестаничах жив Іван Вагилевич — побратим М. Шашкевича.
- У Новому Виткові народився оперний співак світової слави Олександр Мишуга. Мишуга займався педагогічною діяльністю, створив свою вокальну школу. Похований у рідному селі.
- Село Барилів, що на Радехівщині — батьківщина головнокомандувача Української Галицької Армії Мирона Тарнавського.
- Вихідцем із села Кривого є Степан Мудрик — один з організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратник С. Бандери, член центрального проводу ОУН в діаспорі.
- Вихідцем із Немилова був Степан Смаль-Стоцький. Він був професором Чернівецького університету. В 1917 році став головою бойової управи січових стрільців, потім послом ЗУНР у Празі.
- В 1885–1886 роках у Руденку вчителювала Уляна Кравченко — українська письменниця.
- Село Оглядів — місце народження Осипа Васильовича Турянського. Син бідного теслі закінчив Віденський університет, став високоосвіченою людиною. Автор повісті «Поза межами болю», роману «Син землі», комедії «Раби». В цьому селі неодноразово бував майбутній керівник УПА Р. Шухевич з родини священика Березинського.
- У роки своєї юності в містечку Лопатині жила українська художниця Олена Кульчицька.
- В Оглядові народився син головного командира УПА, Герой України Юрій Шухевич.
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 462/2019-рп «Про призначення С.Рудницького головою Радехівської районної державної адміністрації Львівської області»
- http://narodnasprava.com/istoriya/istorija-radehiv.html[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Радехівського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ТСН Дорога Червоноград-Радехів
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Процитовано 22 січня 2023.
- . www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радехівський район |
- Радехівський район // Львівська обласна державна адміністрація [ 22 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Радехівський район // Карпати [ 27 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- І. Гілевич. Стан і перспективи історико-краєзнавчих досліджень на Радехівщині
Література Редагувати
- Надбужанщина = The Buh river Region of Western Ukraine: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя: Іст.-мемуарний зб. / Редкол.: М. Мартенюк (гол.ред.), Н. Олійник, А. Демусь та ін. — Нью-Йорк та ін.: Об'єднання Надбужанців, 1986—1989. — (Укр. архів / Наукове Т-во ім. Т. Шевченка; Т. 41, 47).