О́льга — жіноче ім'я, жіноча форма чоловічого імені Олег. Походить від давньоскандинавського імені Helga, Hælga, Hælgha (чоловіча форма — Helgi), утвореного від helgi — «присвячений», «священний», «святий». Заміна початкового *hel- на ol- могла відбутися відповідно до фонетичних законів східнослов'янських діалектів (пор. прасл. *elenь > укр. і рос. олень, грец. Ἑλένη > укр. Олена). Після канонізації княгині Ольги у 1547 році стало канонічним християнським ім'ям.
Ольга | |
---|---|
Ольга | |
Стать | жіноче ім'я |
Значення | «свята» |
Походження | скандинавське |
Чоловіча форма | Олег |
Іменини | 27 жовтня |
Іншими мовами: | |
англ. Olga, Helga біл. Вольга (Воля, Волечка, Волька) болг. Олга грец. Όλγα (Ολγίτσα, Γίτσα) груз. ოლღა дан. Helga, Hella, Elga, Helle, Olga ісл. Helga нім. Olga, Helga (Hella, Hela) пол. Olga (Ola, Olgunia) рос. Ольга (Оля, Олечка) рум. Olga (Olguţa) серб. Олга/Olga угор. Olga (Olgica), Helga фін. Helka, Oili, Aili, Aila чеськ. Olga, Helga (Hela, Helguška, Helgička, Helginka) | |
Пошук статей у Вікіпедії | які починаються з імені містять ім'я |
У дужках наведено зменшені форми |
Українські зменшені форми — Оля, Олечка, Оленька, Олюня, Олюся, Олюська, Олюсік, Олюша, Оляша, Ольчик, Олик, Олько, Ольгуня, Ольгуся, Ольгуша, Ольча, Олюля (деякі варіації: Оляля, Уня (для тих, хто не вимовляє Ольгуня)[джерело?], Ольгуня, Олюнечка, Олічка, Олінька, Воля, Льока, Волечка, Ольченка, Ольчин, Ольця, Олька, Ольока, Олюсик, Олич, Ольжа, Ольженька, Олеля, Леля, Лелека, Ольгу, Льолька, Льоля, Олькін, Оляндра, Олюлюнчик, Олюсюня, Олюсічка, Олюнічка, Ольгєта, Оляндрик, Орися, Ориська, Риська.
В інших країнах Редагувати
У слов'янських мовах існують такі форми: рос. О́льга, біл. Во́льга, дав.-рус. Ольга, пол. і чеськ. Olga, словац. Ol'ga, болг. і мак. О́лга, словен. Olga, церк.-слов. Єлга.
У стародавніх германських мовах засвідчені імена Heiliga, Heilika, Heilicha, Heilka, Heliga, Helige, які походять з того ж кореня, що давньоскандинавські Helga, Hælga, Hælgha. Оскільки ім'я Ольга вважається канонічним і в католицькій традиції, воно вживається і в сучасній Західній і Центральній Європі, де германська форма Helga співіснує з варіантом Olga.
У скандинавських країнах, Німеччині та Австрії поширена питома форма імені — «Гельга», «Хельга»: нім. Helga, швед. Helga, Hälge, дан. Helga, Hella, Elga, Helle, норв. Helga, Hella, Hege, Helle, ісл. Helga. У Скандинавії вживаються також Laila, Aila — запозичені зі саамської форми імені Áile, Áíla (< Helga), і Olga — російського походження. У Фінляндії існують варіанти Helka (від швед. Helga), Oili (від рос. Ольга) і Aili, Aila (від саамськ. Áile, Áíla).
Іменини Редагувати
- За православним календарем (новий стиль) — 14 березня, 17 липня, 24 липня (рівноапостольна княгиня Ольга), 23 листопада, 27 жовтня.
- За католицьким календарем — 11 липня, 24 липня (рівноапостольна княгиня Ольга).
Відомі носії імені Редагувати
- Свята княгиня Ольга (у хрещенні — Єлена, бл. 910—969) — руська княгиня, дружина князя Ігоря, шанується в лику рівноапостольних.
- Ольга Юліанівна Кобилянська (1863—1942) — українська письменниця.
- Ольга Мак (справжнє ім'я Ольга Нилівна Петрова; 1913—1998) — українська письменниця.
- Ольга Михайлівна Басараб (до шлюбу Левицька; 1889—1924) — українська громадська та політична діячка.
- Ольга Василівна Дучимінська (1883—1988) — українська письменниця та поетеса, діячка ОУН.
- Ольга Фаустинівна Ільків (псевдо Роксоляна, Ольга Звіробій; 1920—2021) — зв'зкова Романа Шухевича. Довголітня політична ув'язнена (провела 14 років у радянських в'язницях).
- Ольга Павлівна Горинь (до шлюбу Мацелюх; 1930—2021) — діячка ОУН та УПА, дисидентка та політична ув'язнена часів СРСР, громадська діячка, майстриня художньої вишивки. Старша сестра мікробіолога-генетика Богдана Мацелюха та художника Ярослава Мацелюха, дружина відомого дисидента Михайла Миколайовича Гориня.
- Ольга Федорівна Франко (Хоружинська) (1864—1941) — громадська діячка та видавчиня. Дружина Івана Франка.
- Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка, до шлюбу Драгоманова; 1849—1930) — українська письменниця, громадська та культурна діячка, перекладачка. Молодша сестра видатного громадського діяча Михайла Драгоманова, мати видатної поетеси Лесі Українки.
- Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (1877—1945) — українська письменниця, літературознавиця, перекладачка.
- Ольга Василівна Герасименко-Олійник (нар. 1958) — українська бандуристка.
- Ольга В'ячеславівна Сумська (нар. 1966) — українська акторка та телеведуча. Заслужена артистка України (22.10.1997), народна артистка України (16.01.2009). Молодша сестра акторки та телеведучої Наталі Сумської.
- Ольга Володимирівна Герасим'юк (нар. 1958) — українська журналістка, телеведуча, телевізійна менеджерка, народний депутат України V та VI скликань.
- Ольга Михайлівна Фреймут (нар. 1982) — українська телеведуча, журналістка та модель.
- Ольга Костянтинівна Куриленко (нар. 1979) — французька актриса та модель українського походження.
- Ольга Дмитрівна Шкурнова (нар. 1962) — українська волейболістка, олімпійська чемпіонка.
- Ольга Валеріївна Саладуха (нар. 1983) — українська легкоатлетка.
- Ольга Миколаївна Савчук (нар. 1987) — українська тенісистка.
- Ольга Вадимівна Богомолець (нар. 1966) — громадська діячка, заслужений лікар України, авторка-виконавиця українських романсів, кандидат у президенти України на виборах 2014 та 2019 років.
- Ольга Іванівна Басистюк-Гаптар (нар. 1950) — українська співачка (сопрано), народна артистка України.
- Ольга Іванівна Камінська (нар. 1958) — українська співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка України.
- Ольга Павлівна Велка (нар. 1956) — українська співачка (сопрано), заслужена артистка України.
- Ольга Володимирівна Ошитко (Покутська Писанка) — українська співачка.
- Ольга Вікторівна Вінницька (Альона Вінницька; нар. 1974) — українська співачка, колишня солістка гурту ''ВІА Гра''.
- Ольга Сергіївна Романовська (Корягіна) (нар. 1986) — українська співачка, колишня солістка гурту ''ВІА Гра''.
- Ольга Юріївна Полякова (нар. 1979) — відома українська співачка.
- Ольга Павлівна Цибульська (нар. 1985) — відома українська співачка.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Европейские имена: Значение и происхождение
- У католиків Росії, і можливо, України
- Католицький календарь: Имена на «О»