Оле́на — українське жіноче ім'я, що походить від грецького імені Ἑλένη (Helénē), утвореного від грец. ἐλένη («світоч», «смолоскип»). До української потрапило через староцерковнослов'янське посередництво (Єлена) з середньогрецької мови (де звучало як «Елені»). Народна форма «Олена» пов'язана з характерною для східнослов'янських мов заміною початкового je- на o- (пор. укр. і рос. один, біл. адзін < прасл. *jedinъ, укр. і рос. озеро, біл. возера < прасл. *jezero).
| Олена | |
|---|---|
| грец. Ἑλένη | |
| Стать | жіноче ім'я |
| Значення | «світла» |
| Мова походження | грецька |
| Варіанти імені | Єлена, Ілона |
| Іншими мовами: | |
| Пошук статей у Вікіпедії | які починаються з імені містять ім'я |
| | |
| Олена у Вікісховищі |
Жінки з ім'ям Олена Редагувати
- Олена Константинопольська — дружина римського імператора Констанція I Хлора і мати імператора Костянтина Великого.
- Олена Пчілка (1849—1930) — українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнограф, фольклористка, публіцистка, громадська діячка.
- Олена Підгрушна (нар.1987) — українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України.
- Олена Образцова (1939—2015) — радянська співачка (мецо-сопрано), педагог і акторка.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — ілюстр. — Бібліогр.: C. 150. — ISBN 966-00-0550-4.
- Европейские имена: Значение и происхождение (рос.)
- Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене.
| Це незавершена стаття про імена та ономастику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |