Манчестер (аеропорт)

Аеропорт Манчестер (англ. Manchester Airport) (IATA: MAN, ICAO: EGCC) — головний аеропорт Манчестера, Велика Британія. Був відкритий в червні 1938 року, первинна назва Аеропорт Рінгвей (англ. Ringway Airport). Під час Другої світової війни мав назву RAF Ringway, у 1975—1986 роках — Міжнародний аеропорт Манчестера. Розташований на межі Чешира і Манчестера в графстві Великий Манчестер.

Аеропорт Манчестер
ІАТА: MAN  • ICAO: EGCC
Загальні дані
53°21′14″ пн. ш. 002°16′30″ зх. д. / 53.35389° пн. ш. 2.27500° зх. д. / 53.35389; -2.27500Координати: 53°21′14″ пн. ш. 002°16′30″ зх. д. / 53.35389° пн. ш. 2.27500° зх. д. / 53.35389; -2.27500
Тип	цивільний
Власник	Manchester Airports Group^[en]
Оператор	Manchester Airport Plc
Обслуговує	Великий Манчестер та Північно-Західна Англія
Розташування	Рінгвей, Manchester, UK
Висота над р. м.	м / 257 фт
Вебсайт	manchesterairport.co.uk
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN) м фт 05L/23R 3,048 бетон 05R/23L 3,050 асфальтобетон
Статистика (2019)
Пасажирообіг	29,374,282
Зміна пасажирообігу 18-19	▲3.9%
Авіатрафік	201,239
Зміна авіатрафіку 17-18	▼1.2%
Джерело: MAG Manchester Airports Group website, UK AIP at NATS Statistics from the UK Civil Aviation Authority^[en]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	6296575
Structurae	10052420
EGCC
Манчестер у Вікісховищі

Аеропорт Манчестер з висоти пташиного польоту

Зал відправлення терміналу 1

Термінал 2

Термінал 3

Теплий перехід між терміналами

Є хабом для:

• easyJet
• Jet2.com
• Ryanair
• Virgin Atlantic
• TUI Airways

Історія

Довоєнний час

25 липня 1934 року міська рада Манчестера проголосував за виділення ділянки біля окружної дороги для будівництва аеропорту. Будівництво почалося 28 листопада 1935 і було завершено на початку літа 1938. Аеропорт був відкритий і прийняв перший регулярний рейс, Douglas DC-2 авіакомпанії KLM з Амстердама Аеропорт в цей час називався Рінгвей, названий по окружній дорозі, біля якої він перебував. Довоєнні KLM були єдиним міжнародним оператором аеропорту, рейси здійснювалися з проміжною посадкою в Донкастері.

Друга світова війна

Будівництво авіабази Королівських ВПС розпочалося в 1939 в північно-східній частині летовища. RAF Ringway використовувалася і як операційна база, і як навчальна. Головним користувачем була Парашутна школа No.1, яка підготувала понад 60 000 парашутистів. Північно-західна частина летовища використовувалася британським авіавиробників Fairey Aviation, який побудував, удосконалив і випробував понад 4000 літаків декількох типів. Навесні 1939 року Avro став використовувати побудований в 1938 головний ангар для виготовлення та клінічних випробувань дослідних зразків бомбардувальників Avro Manchester, Avro Lancaster та Avro Lincoln. Три південних ангара були побудовані впродовж 1942—1943 років і використовувалися для випуску військового транспортного літака Avro York.

Повоєнний розвиток

Після війни аеропорт швидко розбудовувся, і до 1 953 аеропорт обслуговував 200 000 пасажирів щорічно. У 1972 році аеропорт був перейменовано на Манчестерський міжнародний аеропорт, і у 1980-х роках аеропорт став «міжнародними воротами», отримавши дозвіл на обслуговування прямих далекомагістральних рейсів. Через збільшення пасажирообігу, виникла необхідність будівництва другого терміналу: комплекс аеропорту сполучили з автотрасою, до аеропорту була прокладена залізниця.

Термінали

В аеропорту 3 пасажирські термінали, що сполучені між собою. Термінали 1 і 3 знаходяться в одній будівлі, а термінали 1 та 2 сполучає критий перехід, що веде також і до залізничної станції, теплий перехід обладнано траволатором.

Термінал 1

В терміналі 1 обслуговують міжнародні рейси, як регулярні, так і чартерних операторів. Він є базовим для EasyJet, Thomas Cook Airlines та Jet2.com, крім цього термінал обслуговує авіаперевізників: Aer Lingus, Air Transat, Brussels Airlines, Emirates, Etihad Airways, Lufthansa, Scandinavian Airlines, Swiss, TAP Portugal and Turkish Airlines. Площа терміналу — 110,000 m². Відкритий в 1962, термінал неодноразово розширювався і модернізувався з часу відкриття. Пропускна спроможність терміналу на кінець 2010-х — 11 млн пасажирів на рік..

Термінал 2

Термінал 2 використовують в більшій мірі далекомагістральні та чартерні авіакомпанії. Відкритий 1993 року і є другим міжнародним терміналом, обслуговуючи багато регулярних європейських та трансконтинентальних рейсів. Термінал 2 має площу 52,000 m², 16 гейтів, з них 9 мають телетрапи. Пропускна спроможність терміналу наприкінці 2010-х років — 7,8 млн пасажирів на рік.

Термінал 3

Обслуговує внутрішні рейси і кілька європейських напрямків. Термінал обслуговує рейси альянсу Oneworld. Термінал 3 має площу 44,400 м².

Авіалінії та напрямки, липень 2020

Пасажирські

Авіакомпанія	Пункт призначення
Aegean Airlines	Сезонний: Афіни
Aer Lingus	Дублін
Aer Lingus Regional	Корк, Дублін
airBaltic	Сезонний: Рига (з 2 червня 2021)
Air Canada Rouge	Сезонний: Торонто–Пірсон
Air France	Париж–Шарль де Голль
Air Malta	Сезонний: Мальта
Air Transat	Торонто–Пірсон Сезонний: Ванкувер
American Airlines	Філадельфія
Aurigny	Гернсі
Austrian Airlines	Відень
Belavia	Сезонний: Мінськ
BH Air	Сезонний: Бургас, Варна
Biman Bangladesh Airlines	Дакка, Сілет
Blue Islands	Ексетер, Саутгемптон (обидва з 31 серпня 2020)
British Airways	Біллунн, Лондон–Хітроу
Brussels Airlines	Брюссель
Cathay Pacific	Гонконг
Delta Air Lines	Сезонний: Бостон
Eastern Airways	Саутгемптон
easyJet	Аліканте, Амстердам, Афіни, Барселона, Базель-Мюлуз-Фрайбург, Белфаст, Берлін-Тегель, Більбао, Бордо, Будапешт, Катанія, Копенгаген, Фару, Мадейра, Женева, Гібралтар, Гранада, Гамбург, Хургада, Джерсі, Краків, Лансароте, Лісабон, Малага, Мальта, Марракеш, Мілан–Мальпенса, Мюнхен, Ніцца, Пальма-де-Мальорка, Пафос, Париж–Шарль де Голль, Піза, Порту, Прага, Рейк'явік, Рим-Ф'юмічіно, Шарм-ель-Шейх, Софія, Тель-Авів, Тенеріфе-Південний, Салоніки, Венеція, Верона, Відень Сезонний: Агадір, Анталія, Барі, Бастія, Корфу, Даламан, Дубровник, Генуя, Гран-Канарія, Іракліон, Інсбрук, Херес, Каламата, Кефалонія, Ліон, Марсель, Міконос, Ольбія, Превеза, Рованіемі, Санторіні, Спліт, Тиват, Турин
Emirates	Дубай
Enter Air	Сезонний чартер: Банжул
Etihad Airways	Абу-Дабі
Ethiopian Airlines	Аддис-Абеба
Eurowings	Дюссельдорф
Finnair	Гельсінкі
Hainan Airlines	Пекін
Iberia Express	Мадрид
Icelandair	Рейк'явік
Iran Air	Тегеран-Імам Хомейні
Iraqi Airways	Багдад, Ербіль
Jet2.com	Аліканте, Анталія, Барселона, Будапешт, Фару, Мадейра, Фуертевентура, Гран-Канарія, Інсбрук, Краків, Лансароте, Малага, Мальта, Пальма-де-Мальорка, Пафос, Прага, Рим–Ф'юмічіно, Тенерифе-Південний Сезонний: Альмерія, Бержерак, Бодрум, Бургас, Ханья, Кельн/Бонн, Корфу, Даламан, Дубровник, Женева, Жирона, Гренобль, Іракліон, Ібіца, Ізмір, Каламата (з 2 травня 2021),, Кефалонія, Кос, Ла-Рошель, Ларнака, Лісабон, Ліон, Менорка, Мурсія-Корвера, Міконос (з 2 травня 2021),, Мітіліні (з 2 травня 2021), Неаполь, Ньюарк, Ніцца, Нюрнберг (з 27 листопада 2020),, Піза, Превеза, Пула, Реус, Родос, Зальцбург, Санторіні, (з 1 травня 2021),,Скіатос, Спліт, Салоніки, Тулуза, Венеція, Верона, Відень, Задар, Закінф
KLM	Амстердам
Loganair	Абердин, Інвернесс , Острів Мен, Сторновей
Lufthansa	Франкфурт, Мюнхен
Luxair	Люксембург (з 2 вересня 2020)
Norwegian Air Shuttle	Сезонний: Берген, Осло–Гардермуен, Ставангер, Стокгольм–Арланда
Nouvelair	Сезонний: Монастір
Oman Air	Маскат
Pegasus Airlines	Стамбул-Сабіха Гекчен Сезонний: Даламан
Qatar Airways	Доха
Royal Air Maroc	Касабланка
Ryanair	Агадір, Аліканте, Барселона, Париж-Бове, Белфаст, Бергамо, Берлін–Шенефельд, Біллунн, Болонья,Бордо, Братислава, Будапешт, Каркассонн, Брюссель-Шарлеруа, Кельн/Бонн, Копенгаген, Дублін, Ейндговен, Фару, Франкфурт, Фуертевентура, Гданськ, Гетеборг, Катовиці, Керрі, Київ-Бориспіль, Краків, Лансароте, Лімож, Лісабон, Мадрид, Малага, Мальта, Марракеш, Марсель, Мілан-Мальпенса, Мурсія-Сан-Хав'єр, Нант, Неаполь, Пальма-де-Мальорка, Піза, Порту, Познань (з 27 жовтня 2020),, Прага, Рига, Рим–Чіампіно, Ряшів, Осло-Торп, Севілья, Шаннон, Тенерифе-Південний, Салоніки, Тревізо, Валенсія, Варшава–Модлін, Вроцлав Сезонний: Альмерія, Безьє, Бріндізі, Кальярі, Ханья, Корфу, Жирона, Ібіца, Палермо, Реус, Родос, Родез
Saudia	Джидда
Scandinavian Airlines	Берген, Копенгаген, Осло–Гардермуен, Ставангер, Стокгольм–Арланда
Singapore Airlines	Хьюстон-Інтерконтинентал, Сінгапур
Swiss International Air Lines	Цюрих
TAP Air Portugal	Лісабон
Titan Airways	Сезонний: Шамбері, Задар
TUI Airways	Агадір, Аліканте, Боа-Віста, Канкун, Енфіда, Фуертевентура, Мадейра, Гран-Канарія, Хургада, Ла-Пальма, Лансароте, Малага, Марракеш, Марса-Алам, Монтего-Бей, Пафос, Пуерто-Вальярта, Пунта-Кана, Сал, Шарм-ель-Шейх, Тенерифе-Південний, Варадеро Сезонний: Альгеро, Альмерія, Анталія, Банжул (з 1 листопада 2020),, Барбадос, Бодрум, Бургас, Катанія, Ханья, Корфу, Даламан, Дубровник, Фару, Жирона, Гоа, Іракліон, Ібіца, Інсбрук, Ізмір, Кавала, Кефалонія, Кос, Ламеція-Терме, Лангкаві, Ларнака, Ла-Романа, Менорка, Неаполь, Ольбія, Орландо, Пальма-де-Мальорка, Пхукет, Подгориця, Порту-Санту, Превеза, Пула, Реус, Рейк'явік, Родос, Зальцбург, Санторіні, Скіатос, Спліт, Салоніки, Варна, Венеція, Верона, Закінф Сезонний чартер: Шамбері, Женева, Софія, Тулуза, Турин
Turkish Airlines	Стамбул
Virgin Atlantic	Атланта, Барбадос, New York-JFK, Орландо Сезонний: Лос-Анджелес
Vueling	Барселона

Вантажні

Авіакомпанія	Пункт призначення
DHL Aviation	Лейпциг/Галле
FedEx Express	Бірмінгем, Париж–Шарль де Голль
FedEx Feeder	Лондон–Станстед
Lufthansa Cargo	Франкфурт

Статистика

	Пасажирообіг	Авіатрафік	Вантажообіг (тонн)
1997	15,948,454	147,405	94,318
1998	17,351,162	162,906	100,099
1999	17,577,765	169,941	107,803
2000	18,568,709	178,468	116,602
2001	19,307,011	182,097	106,406
2002	18,809,185	177,545	113,279
2003	19,699,256	191,518	122,639
2004	21,249,841	208,493	149,181
2005	22,402,856	217,987	147,484
2006	22,422,855	229,729	148,957
2007	22,112,625	222,703	165,366
2008	21,219,195	204,610	141,781
2009	18,724,889	172,515	102,543
2010	17,759,015	147,032	115,922
2011	18,892,756	158,025	107,415
2012	19,736,502	160,473	96,822
2013	20,751,581	161,306	96,373
2014	21,989,682	162,919	93,466
2015	23,136,047	164,710	100,021
2016	25,637,054	183,731	109,630
2017	27,791,274	203,631	123,576
^Source: United Kingdom Civil Aviation Authority[en]

Наземний транспорт

TransPennine Express Class 185 прибуває на станцію Аеропорт Манчестер

Трамвай в аеропорту Манчестер у листопаді 2014, незабаром після відкриття лінії

Залізничний

Залізнична станція Аеропорт Манчестер, відкрита у травні 1993 року, знаходиться між терміналами 1 і 2, сполучена з терміналами теплими переходами обладнаними траволаторами. Потяги, операторів Northern або TransPennine Express, сполучають аеропорт зі станцією Манчестер-Пікаділлі (час в дорозі — 20 хвилин, вартість проїзду (на кінець 2010-х років) — 4,20 GBP). та іншими залізничними станціями, головним чином, у північній частині Англії.

Metrolink

Легкорейкова лінія "Метролінк" від станції Корнброк до аеропорту відкрита в листопаді 2014 року, час в дорозі до кінцевої станції — 35 хвилин, інтервал руху — 12-15 хвилин, вартість проїзду на кінець 2010-х років — 6-8 GBP. З січня 2018 року, потягами Metrolink можна дістатися станції Манчестер-Вікторія

Автобусний

Автобусні маршрути сполучають аеропорт з довколишніми містами, в тому числі і з Манчестером (автобуси прямують із зупинками, квиток коштує 2-3 GBP). Також працює на лінії до Манчестера експрес, час у дорозі всього 20 хвилин, вартість квитка на кінець 2010-х років — 4,20 GBP.

Автостради

Від автостради M56 до аеропорту побудоване відгалуження.

Див. також

• Катастрофа Boeing 737 в Манчестері

Примітки

1. . Nats-uk.ead-it.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 4 квітня 2010. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
2. . UK Civil Aviation Authority^[en]. 11 березня 2017. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 березня 2017. 
3. History of Manchester Airport UK. The Airport Guides. 2005. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 3 листопада 2007. 
4. Kidd, Alan (2006). Manchester - A History. Carnegie Publishing. с. 199. ISBN 1-85936-128-5. 
5. (PDF). Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 4 квітня 2010. 
6. . Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 21 липня 2020. 
7. . Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020. 
8. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 22 липня 2020. 
9. . TTG. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 22 липня 2020. 
10. . Jet2.com. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020. 
11. . Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 22 липня 2020. 
12. Liu, Jim. . Routesonline. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
13. . Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020. 
14. . ttgmedia.com. 28 листопада 2019. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020. 
15. (Scholefield, 1998, с. 138)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Манчестер (аеропорт)
Манчестер (аеропорт) у Вікімандрах

• Офіційний сайт