airBaltic — латвійська національна авіакомпанія. Штаб-квартира — в Ризі. airBaltic здійснює пасажирські та вантажні перевезення. Компанія має три базових аеропорти, серед яких основним є Ризький міжнародний аеропорт та два додаткових — Міжнародний аеропорт «Вільнюс» у Литві і Таллінський аеропорт ім. Леннарта Мері в Естонії. Свою базу в аеропорту Таллінна компанія відкрила 1 червня 2010 року.
Тип | авіакомпанія суб'єкт права і організація |
---|---|
Дата заснування | 28 серпня 1995 |
Базовий аеропорт | Рига (аеропорт) |
Хаби | Рига, Вільнюс |
Альянс | Немає |
Розмір флоту | 31 |
Пунктів призначення | 70 |
Материнська компанія | Уряд Латвії |
Штаб-квартира | Латвія Рига, Латвія |
Керівник |
|
Сайт | airbaltic.com |
Акціонерами авіакомпанії є: латвійська держава — 80,05 % акцій.
Історія Редагувати
28 серпня 1995 року був підписаний договір про утворення спільного підприємства airBaltic (AIR BALTIC CORPORATION SIA) для здійснення прямих польотів з Риги. Акціонерами станом на 1995 рік були: Латвійська Республіка — 51 %, авіакомпанія SAS-29 %; Baltic International USA — 8 %; Swedfund International AB — 6 %; інвестиційний фонд «Danish Investment Fund for Central and Eastern Europe». 1 вересня того ж року авіакомпанія почала здійснювати свої польоти на літаку Saab 340. Через кілька місяців, а саме 4 січня 1996 року, флот авіакомпанії поповнився першим AVRO RJ70. У цьому ж році airBaltic вступив в програму SAS EuroBonus. У листопаді 1998 року airBaltic ввів в експлуатацію літак Fokker 50. У червні 1999 року авіакомпанія вирішила відмовитися від маломісних літаків Saab 340 через зростання пасажиропотоку. У вересні 1999 року airBaltic починає діяльність згідно із загальними вимогами Європейської авіації (JAR Ops.).
У червні 2000 року відбулося утворення спільного підприємства airBaltic «Baltic Cargo Center». Компанії SAS та Globe Ground побудували сучасний термінал вантажних перевезень в Ризькому аеропорту; також airBaltic отримав статус особливої прихильності SAS «Well Connected with SAS». У квітні 2003 року airBaltic почала продаж авіаквитків через Інтернет. 24 листопада 2003 року airBaltic поповнив свій флот першим Боїнг 737—500, що дозволило відкрити маршрути на більш далекі відстані від Риги.
1 червня 2004 року після входження прибалтійських країн у договір «Відкрите небо» airBaltic відкриває нову базу у Вільнюсі, звідки авіакомпанія починає виконувати польоти в різні міста Європи. 27 жовтня airBaltic проводить ребрендинг: новий логотип стає яскравим, сучасним та помітним символом авіакомпанії, підкреслюючи її регіональний статус.
У вересні 2005 року авіакомпанія відновлює польоти між латвійськими містами, перервані 14 років тому, а саме з Риги до Лієпаю. Польоти стали сезонними. 28 листопада 2005 року airBaltic стає офіційним представником Singapore Airlines Cargo у Латвії. У грудні того ж року авіакомпанія обслуговує свого мільйонного пасажира.
Влітку 2006 року була розширена мережа авіамаршрутів, в тому числі відкритий рейс з російського міста Калінінград в Копенгаген. 18 грудня флот AirBaltic поповнився першим літаком Боїнг 737—300. У 2007 році авіакомпанія зробила маршрут з Риги до Лієпаю регулярним, а також відкрила з останньої перші рейси за кордон: в Копенгаген та Гамбург. Влітку 2007 року авіакомпанія першою в Прибалтиці ввела послугу купівлі квитків через Інтернет.
У березні 2008 року керівництво AirBaltic повідомило про якнайбільше розширення флоту в Балтійському регіоні, поповнюючи його літаками Bombardier та Боїнг 757. 8 квітня 2008 року авіакомпанія знову розширює свій флот, купивши перші два середньомагістральних літака Боїнг 757—200.
24 березня 2009 року airBaltic офіційно заявив про намір створити однойменну мережу таксі з метою впорядкування ринку цієї настільки важливої сфери послуг та припинити випадки шахрайства таксистів. «Прийшов момент привести в порядок ризький ринок таксі, поки не стало надто пізно і остаточно не зіпсовано враження про ставлення Латвії до своїх туристів», — відзначив виконавчий директор компанії Бертольт Флік.
1 листопада 2009 року airBaltic запустила власну програму заохочення пасажирів — BalticMiles У червні 2010 року airBaltic відкрив перший велопрокат самообслуговування у Балтії. У велопарку BalticBike представлені 100 двоколісних велосипедів, які можна знайти в 11 легко доступних наметах в Ризі та Юрмалі. http://www.balticbike.lv [ 30 липня 2011 у Wayback Machine.], Станом на травень 2013 року проект прокату є закритий, оскільки договір з муніципалітетом про оренду землі під стоянки був достроково розірваний у березні 2013 року.
У вересні 2011 року airBaltic подав до суду заяву про правовий захист, як пояснив Флік — через те, що держава не погоджувалася на збільшення основного капіталу компанії. У жовтні було підписано угоду про порятунок компанії, що передбачала надання державою кредиту для компанії за умови відкликання заяви про правовий захист в суд та перегляду статуту компанії. Також угода передбачала відставку Б. Фліка та повернення компанії її торгової марки.
У 2014 році першою з авіакомпаній почала приймати оплату в Bitcoin .
6 листопада 2015 року було повідомлено, що Кабінет Міністрів Латвії затвердив план продати 20 % авіакомпанії airBaltic німецькому інвестору Ральфу Дітеру Монтагу-Гірмесу (Ralf Dieter Montag-Girmes) за 52 мільйони євро і погодився інвестувати ще 80 мільйонів євро в авіакомпанію. Спрямована сума 132 мільйони євро для перевізника пійшла на реалізацію його бізнес-плану Horizon 2021 та модернізацію флоту Після закриття «Air Lituanica» та «Estonian Air» відповідно у червні та листопаді 2015 року, вона є поряд з Nordica, однією з двох перевізників у країнах Балтії.
Придбання Bombardier CS300 було вельми очікувано авіакомпанією airBaltic, оскільки цей новий тип літака має замінить літаки компанії Boeing 737—300 та Boeing 737—500. Авіакомпанія отримала два CS300 в 2016 році, шість в 2017, та очікує отримати вісім в 2018 році та ще чотири в 2020 році.
26 вересня 2017 року речник компанії AirBaltic оголосив, що до кінця 2018 року компанія має закупити щонайменше 14 додаткових літака C-серії від Bombardier. Авіакомпанія планує повністю змінити свій флот на літаки серії C на початку 2020-х.
Флот на 2022 рік Редагувати
Тип | Кількість | Замовлено | Пасажирів | Примітки |
---|---|---|---|---|
Airbus A220-300 | 33 | 17 | 145/148 | Order with 30 options. Launch customer of its type. Three painted in Baltic states livery (Latvia, Estonia and Lithuania). |
Загалом | 33 | 17 |
Історичний флот Редагувати
Тип | Виробництво | Списання | Примітки |
---|---|---|---|
Airbus A319-100 | 2013 | 2014 | Орендував та експлуатував Czech Airlines протягом 3 місяців |
Avro RJ70 | 1996 | 2005 | Замінено на Boeing 737—500 |
British Aerospace 146—200 | 1995 | 1996 | Орендував на 3 місяці |
Boeing 757-200 | 2008 | 2014 | Зберігається, працює сезонно |
Fokker 50 | 1998 | 2013 | Замінено на Bombardier Q400 |
Saab 340 | 1995 | 1999 | Замінено на Fokker 50 |
Партнери Редагувати
Код-шерингові угоди укладені з авіакомпаніями:
Показники діяльності Редагувати
Авіакомпанія в 2012 році перевезла 3089 млн пасажирів. У 2009 році було перевезено 2757 млн пасажирів (зростання на 6 %, в 2008 році — 2,590 млн при зростанні на 29 %).
Примітки Редагувати
- https://search.gleif.org/#/search/fulltextFilterId=LEIREC_FULLTEXT&simpleFilters%5Bentity.addresses.country%5D=LV — Global Legal Entity Identifier Foundation.
- . Архів bbn.ee оригіналу за 5 грудня 2011. Процитовано 3 травня 2015.
- airBaltic возьмётся за такси! [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Программа BalticMiles [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Pankovska Е. airBaltic pieteikumu tiesa atstāj bez virzības [ 22 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Fliks zaudē amatu; «airBaltic» tiks glābta[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 27 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 27 квітня 2018.
- . Baltic Course. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- . 27 вересня 2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 квітня 2018 — через www.bloomberg.com.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 29 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 27 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 27 квітня 2018.
- Profile on airBaltic. CAPA. Centre for Aviation. оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
- Liu, Jim (20 квітня 2018). . Routesonline. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
- Liu, Jim (22 листопада 2017). . Routesonline. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 22 листопада 2017.
- Liu, Jim (14 червня 2018). . Routesonline. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
- Liu, Jim (23 листопада 2017). . Routesonline. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 7 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 травня 2015.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт авіакомпанії російською [ 7 березня 2005 у Wayback Machine.](рос.)
- SAS Group [ 7 вересня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Офіційний сайт airBalticmeal російською
- Історія авіакомпанії airBaltic[недоступне посилання з лютого 2019](рос.)
- (рос.)